Магія Буковини: "Дебютівці" попрощалися з зимою

Тепло, світло і оптимістично "Дебютівці" проводжали зиму, сподіваючись на кращі зміни з приходом весни. Лютневий творчий доробок не по-зимовому був щедрим. У текстах панували різні теми і жанри - всі неповторно цікаві за сюжетом. Прозаїки пропонували, як написані на основі власних досвідів , так і створені у авторській уяві, оповідання.

Софія Березіна за час нетривалого перебування у Румунії, зібрала історії 50 відомих євреїв міста Клуж- Напока, побратима Чернівців та видала книгу, про яку і повідомили на зібранні "Дебюту".

А слухачам Софія Ісааківна зачитала оповідання "C'est la vie" про перипетії в облаштуванні побуту переселенки, обмеженої у знанні мови.

Ольга Васкан, у свою чергу, запропонувала підбірку поезій. Здатність авторки до творчості в прозі і різноплановій поезії вражає. Цього разу вона познайомила нас зі спробою філософського погляду на час - "Час", розібратися у нових тенденціях - "ШІ", і, зрештою, віддати належне зимі - "Синє по синьому...". А під враженням нещодавної зустрічі з дітьми на презентції власної книги "Хто живе поблизу нас" у Чернівецькій обласній бібліотеці для дітей написала чудовий дитячий вірш "Я вигадую казки". Як зазначає Ольга Василівна, вірш написався миттєво. Не дивно, що лірична поезія Ольги Васкан резонує у співочій душі талановитої Валентини Чолкан, часто вже під час читання вірша. З великим задоволенням і вдячністю слухали у виконанні Валентини Андріївни пісню на слова О. Васкан "Вже йде зима і сніг летить колючий". Та особливо запала в серця "Коляда". Якось симолічно було прощатися із зимою саме так.

Продовжувався цикл текстів на тему " Як я прийшла у "Дебют". Цього разу із своїм оповіданням-спогадами "Література і фізкультура або мій перший "Дебют" знайомила Галина Мрихіна. У властивій манері з гумором оповідати про серйозні речі, заволоділа увагою присутніх. А серед слухачів, традиційно уважно сприймав текст герой багатьох оповідань, чоловік Олександр Мрихін.

Наталія Гриценко мала змогу прочитати оповідання з екскурсом до періоду життя в Чернівцях, коли зароджувалися традиції сімейного відвідування фотоательє. Про ритуали і правила слухали оповідання "До знімкування". А зважаючи на достатній резерв часу, на прохання присутніх прочитала ще із, так званої, жіночої прози "Специфічне замовлення".

Авторською піснею "А я ще молода" підхопила "жіночу" тему Діна Канюченко-Пугачова. Її співочий талант завжди очікуваний і створює особливу атмосферу.

До речі, Діна розпочала створювати аудіозаписи власних оповідань і ділитися ними в You Tube.

Добіркою вишуканих поезій ділилася Раїса Рязанова. Були вірші присвячені музичній темі "Шкода, що не вчили мене грати на роялі", "Музика", були роздуми про стиль життя "Куди поспішаємо?", "Втомилися від метушні", була ностальгія за містом шкільної юності - Алма-Ати "Колись у південному місті..." Але, як би тепло і затишно нам не було у колі друзів, відчуття безпеки у нас тимчасове. Повністю абстрагуватися від реалій не може жоден з нас, тим паче творчі особистості. В їх творчості попри всі оптимістичні ноти звучать гіркі мотиви, як і у вірші Раїси Рязанової , написаному буквально напередодні:

" У людей, обвіяних вітром війни змінюється колір облич

Вони або бліднуть від жаху, або червоніють від болю.

Погляди пострілами злітать із темних очниць

Запитуючи, ні- вимагаючи: доки?... "

Не оминула болючої теми війни і Ольга Васкан- "Немає сил нам на великі справи..." Та все одно ми невтрачаємо віри у Перемогу і своєю творчістю автори тримають культурний фронт.

Не завжди наші зустрічі бувають численними. Місто невелике, у якому водночас відбуваються мистецькі заходи і їх відвідування залежать від цих факторів, проте підтримки і позитивної реакції наших слухачів нам було достатньо. Вдячні всім за щедрі аплодисменти, посмішки, доброзичливість. Гарний настрій пасує всім.