Постаті на тлі бібліотек

Постаті на тлі бібліотек - Юрій Федькович

       Готуємося до ювілейної дати Юрія Федьковича.

180 років ніби й не така кругла, але постать Буковинського Кобзаря заслуговує того щоб оцінити його роль у розвитку писемності, освіти його сучасників та закласти міцну основу української самоідентифікації та культури. А для цього зануримося в атмосферу того часу, за провідника   нам буде Василь Доманицький з книгою « Про Буковину та життя Буковинських українців»

   « Аж року 1869 держава бере всі школи по всіх австрійських краях під свою руку і постановляє, щоб доглядали за школами крайові шкільні ради. З того часу й почала ширитися просвіта на Буковині. Де тільки громада домагалася, то там заведено було науку рідною мовою….І люди бачать, яка велика користь із таких шкіл, де діти вчаться рідною, зрозумілою їм мовою. Вони бачать, що молодь, скінчивши школу, не кидає книжки і , щоб знати ще більше, працює далі по читальнях.

  На початок ХХ століття українських бурс на Буковині є 7, найбільша в Чернівцях « імени Федьковича». Заснувало їх товариство « Народний Дім».  Таке пошанування зумовлене тією роллю , яку вніс письменник, шкільний інспектор , просвітитель для свого народу…. « Аж ось з’явився  й на Буковині справжній народний письменник і зробив для Буковини  те, що Котляревський для нашої України, а Шашкевич для Галичини. Це був Осип Федькович, не тільки перший, але  й найбільший поет на Буковині… А ще писав Федькович книжечки для селян, бажаючи  занести під сільську стріху просвіту та науку. Ті книжечки розходилися тисячами між сільським людом…

   Ще пізніше, як народне письменство, почалося своє національне українське життя на Буковині. Коли буковинські волохи прокинулися до національного життя зараз після 1848 року…, то серед буковинських українців не видно ще було  ніякого життя. Українським народом ніхто на Буковині ніхто не клопотався. Дорогу українцям  показали волохи, котрі  року 1862 заснували в Чернівцях читальню, і почали всі  горнутися до неї. Волохи стали затягати туди й українців… Тоді подумали русини : « А нащо нам зрікатися нашої мови? Будемо держатися  своєї віри, але й держімся й свого  народу: закладемо й собі таку читальню!» І справді , на початку січня року 1869-го заснували вони  в Чернівцях товариство « Руська Бесіда»….Таки в покоях чернівецької « Руської Бесіди»  року 1895 побачила світ і перша політична українська газета на Буковині « Буковина».У цій газеті  спочатку працював і Осип Федькович.»

  Про Ю.Федьковича,просвітництво та народні  читальні можемо запропонувати і інші матеріали. Приходьте, будемо раді  вам допомогти.

  

 Постаті на тлі бібліотек

 Еротей Федорович

  Запрошую до   мандрів в сиву давнину, до атмосфери  виникнення перших бібліотек Буковини та її засновників. Це були непересічні особистості, які хотіли бачити свій народ духовно багатим і зробили для цього дуже багато.

  Знайомтесь: Еротей  Федорович. Протоієрей. Маловивчена постать. Але відомо, що після здобуття духовної освіти отримав парафію в церкві святої Параскеви в Чернівцях. А вже в 1864 р. він організував богослужіння , присвячене  3-й роковині з дня смерті Тараса Шевченка. «Цей акт  много доброго   зробив , збудив чуття в нашій українській  молоді і показав, що і на Буковині ми встали з великого сну і зачали думати про свою словесність.»- Так було зазначено в одному з документів того часу, що свідчить про  те, як вперше в нашому краї було вшановано  пам’ять про Т.Г.Шевченка.

    А який зв'язок  з бібліотеками?  - Безпосередній. Саме Еротей Федорович  , будучи священником  церкви святого Миколая в Стрілецькому Куті  та Ревній, організував  першу хату –читальню. Відбулось це в 1889 р. від осередку  громадського та літературного життя краю  товариства  «Руська бесіда» . Спочатку до читальні приходило 52 чоловік, з яких тільки 24 були письменними.Збиралися по неділях та на релігійні  свята.  Із  102 -х книг, які були в читальні, більшість подаровані  отцем  Федоровичем. Але грамотні селяни надавали перевагу  книгам українською мовою, які видавали товариства "Просвіта",   " Руська бесіда".  Знати новини краю допомагали  газети        "Буковина", " Руска Рада", " Гайдамаки". 

  На запрошення о. Федоровича в  село приїздили українські письменники, Тут побували Ольга Кобилянська з Лесею Українкою,, Осип Маковей, інші.

  Сам Еротей Федорович  вперше на Буковині  переклав українською мовою два підручники для вивчення релігії в середній школі.

ДМИТРО РІДУШ

 " Це була щаслива хата"- так називається стаття Валерії Чорней у "Молодому буковинці", завдяки якій  занурюємося в ауру початку ХХ століття. - "Мистецькі Чернівці  за Австрії  - це приватні читальні,  літературні дискусії, музичні та інші вечори у Народних  Домах...Городяни не уявляли  свого життя без мистецтва.А  письменники навіть були відомими ще до виходу  своєї першої книжки.
  А на перехресті  нинішніх вулиць Кармелюка та Винниченка була  читальня  імені Маркіяна Шашкевича, У 1923 році її організував  Дмитро Рідуш . У невеликому приміщенні  збиралася інтелігенція . Грали вистави, читали. У читальному залі навіть виступав  хор під керівництвом інженера  Левинського. Це була  якась щаслива хата! У читальню завжди  приходили літературні товариства студентів " Чорноморе" та " Запороже".   " Чорноморці " у читальні 1930 року організували для школярів курс україїнознавства."
  До цього додамо - нащадки Дмитра Рідуша продовжили почату ним справу розвитку культури і науки : син Тарас Рідуш був знаним театральним діячем,зіграв на сцені нашого театру понад 50 ролей , Онук, Богдан Тарасович  знайшов своє покликання у вивченні природних особливостей рідного краю.Сфера його інтересів- спелеоархеологія, палеонтологія, печерні монастирі.
Словом, МАГІЯ БУКОВИНИ.

Джерело:Чорней, В.  "Це була щаслива хата!" [Текст] : [в 1910-1930 рр. у місті діяли приватні читальні, а в нар. домах збирали муз. вечори] / В. Чорней // Мол. буковинець. - 2012. - 15 берез. (№ 28). - С. 7.