Традиційно теплий буковинський вересень зібрав нас на таку ж теплу зустріч, подарував очікувані радісні емоції, збагатив новими книгами "Дебютівців". Вийшло з друку видання "Крізь призму життя " Ольги Васкан. І хоча її презентація дещо відтерміновується в часі, сьогодні авторка вже другу свою книгу подарувала бібліотеці та своїм колегам - редакторці Валентині Мацерук і дизайнерці Раїсі Рязановій.
Як осінь обдаровує нас дарами, так щедро сипалися дарунки від учасників клубу у скарбницю творчого доробку. Після тривалої відсутності "Дебют" змогла відвідати Наталія Куконіна. Вона подарувала нам не лише радість зустрічі, а і свою нову книгу антивоєнних казок " Жили собі непереможні казки".
Для "Дебюту" Наталія презентувала дитячі вірші-присвяти своїм внучкам, з якими проводить свій час у Франції та написані дорогою до Чернівців : "Турецький марш", "Кучерявий вірш", Черга", "Про мам і бебешок".
Ще одним подарунком стала підбірка публікацій новел Володимира Ткача у журналі "Foxy Lit". Перебуваючи у Португалії з науковою діяльністю, автор турбується, щоб його нові оповідання були доступні не лише учасникам клубу.
У новому амплуа виступив Олександр Мартиненко, кого ми знали, як автора відеокліпів до творів колег. А цього разу він запропонував нам прослухати аудіозапис перекладу на українську мову книги Г.Тайчера (уродженця Чернівців) "Учитель" у власному виконанні. Це був справжній "театр перед мікрофоном"!
Наші зустрічі цікаві ще й тим, що у творчості стабільного складу учасників завжди присутня новизна - чи то у зміні жанру, чи новій співпраці тощо. Так, на вересневій зустрічі ми слухали вже не один переклад поезії Раїси Рязанової, а вже два перклади від двох авторів на один і той же вірш "Люблю сентябрь". У Валентини Мацерук - "Люблю я вересня прозоре тло"
та "Прозоре світло вересня люблю" у Наталії Куконіної.
Сама ж Раїса Рязанова зачитала нові вірші "У життя свої закони", "Де хвилі двох океанів", "Ще не все", "Ми призначили зустріч на станції мудрість", "Оберемком різних справ ми вимірюємо життя", "Там" - своєрідний поетичний епіграф до книги Б.Акуніна.
Завжди психологічно заглибленими є тексти Іради Керімової, яка ділилася своєрідними "записками на полях" та поезією "Осінні мотиви", "Доля, звісно, цікава дама" .
Зрілими роздумами про перипетії життя, його складнощі та підтримку Всевишнього у їх подоланні сповнена християнська творчість Лілії Бойчук. Цього разу ми слухали нариси "Очі" та "Осіннє".
Нелегко було слухати оповідання Олени Дикої. "Дура"- надто болісна тема, для тих, кому першими довелося зустрітися з ворогом з перших же годин вторгнення на чернігівщину. Не залишили байдужими і нас, що проживають у тилу, переживання жінки за рідну людину, бійця. Біль, сум'яття, відчай - все назвала словом "Дура", коли побачила його живим. І це так зрозуміло...
Ця тема не може не проникати у наші думки постійно, як би ми не намагалися завантажити свою свідомість чимось іншим важливим, актуальним, щоденним. Такі наші реалії. Так тема війни пронизує і творчість Валентини Мацерук - в прозі "Думки вголос" (Вересень заходить у мій дім) про очікуваний першовересень, у поезії "У роздумах" (Жовті мазки на зеленому листі), де звучать тривожні ноти .
Хоча авторка розуміє, що кожному потрібне перезавантаження, тому відволікається сама і пропонує це всім у добірному ліричному слові: "Настрій" (За вікном вітерець розгойдує листя), "Віртуальний діалог" (Як моя, лікарю, кардіограма), "Сніданок з вереснем".
Позитив і відпочинок - це той резерв наших сил, емоційної рівноваги, якого потребує кожен. Тому дуже важливі оптимістичні, іноді сповнені гумору тексти, як засіб перепрограмування. Саме такими є оповідання Галини Мрихіної "Останній ривок" . І ми завжди їх очікуємо.
А вміння авторки незворушно читати про смішне лише підсилює лікувальний ефект оздоровчого сміху, від якого так непросто стриматися.
І учасники клубу, і гості, що прийшли почути нові твори щиро реагували- сміялися і журилися, роздумували і мандрували за сюжетами. І аплодували. І вже налаштовані на наступні зустрічі.
Фото Віктора Безпальченка .
