пʼятницю, 29 квітня 2016 р.

Пам'ятаймо: Дмитро Гнатюк

У п'ятницю, 29 квітня, після тривалої хвороби на 92-му році життя не стало оперного співака, режисера, педагога Дмитра Гнатюка.

Газета День повідомляє:
Сумну новину про те, що перестало битися серце видатного оперного співака,  режисера, педагога, Героя України «Дню» повідомив ректор Національної музичної академії України Володимир Рожок. У минулому році в Академії відзначили 90-річчя знаменитого баритона. Хоча  2016–й був не простим для Дмитра Михайловича, але він мужньо боровся з хворобою. Смерть митця – важка втрата для всього мистецтва нашої країни, а його ім’я ще за життя вписано до золотої скарбниці національної культури.
Гнатюк був першим виконавцем хітів 1960-х ( легендарних пісень «Два кольори» та «Мій Київ»). На оперній сцені  він створив такі самобутні образи, як Остап, Микола («Тарас Бульба», «Наталка-Полтавка» Лисенка), Петруччіо («Приборкування норовливої» Шебаліна), Мазепа, Онєгін («Мазепа», «Євгеній Онєгін» Чайковського), Демон («Демон» Рубінштейна), Фігаро («Севільський цирульник» Россіні), Ріголетто («Ріголетто» Верді) та ін.
Виступав як концертний співак, гастролював за кордоном (Угорщина, США, Канада, Росія, Португалія, Німеччина). Записав понад 15 платівок, 6 компакт-дисків. Всього у концертному репертуарі Д. Гнатюка було понад 85 творів національної та світової класики — від буковинця Сидора Воробкевича до австрійця Йозефа Гайдна.
Як режисер-постановник  поставив понад 20-ти вистав, зокрема «Князь Ігор» О. Бородіна , «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського , «Золотий обруч» Б. Лятошинського , «Мазепа» П. Чайковського, «Війна і мир» С. Прокоф'єва , «Севільський цирюльник» Дж. Россіні та  інші. Дмитро Михайлович багато років працював головним режисером Національної опери, викладав у НМАУ.
Якби зібрати всі букети квітів, які подарували співакові під час творчої діяльності, то це була б територія безкрайнього поля! Якби виміряти довжину всіх доріг під час гастрольних поїздок (літаком, поїздом, автобусом, автомобілем), які за життя здолав Дмитро Михайлович, то, певно, можна було б досягти сонця. Якби зібрати разом усі публікації різними мовами, присвячені його виступам в Україні та на різних континентах, то вийшло б багатотомне видання. Він співав  для перших осіб  держав і у простих сільських будинках культури по всій Україні, а також у багатьох престижних залах зарубіжних країн. І завжди були овації!
В одному з  останніх інтерв‘ю  співак сказав: «Я вступив у зиму свого життя. Але я прожив його змістовно, не розтрачав його на дурниці й пустощі. У моїй долі були і голод, і холод, і страшна війна, і безвихідь.  Та коли ти маєш мету і добиваєшся її здійснення, коли вдалося зробити щось талановите, дякуй Богові, що не змарнував своє життя»...
http://day.kyiv.ua/uk/news/290416-sogodni-pomer-opernyy-spivak-dmytro-gnatyuk
 Поховають співака на Байковому кладовищі у Києві 4 травня

суботу, 23 квітня 2016 р.

Новинки від "Дебюту"

  Незабутні і емоційно-насичені  2 години спілкування у "Дебюті" промайнули як лічені хвилини. Зустріч з друзями завжди жадана , хвилююча і завжди недостатня за часом. Говорити- не переговорити,а коли це стосується абсолютно нових творів, коли стаєш свідком як відкриваються нові
 грані, освоюються нові жанри  - відчуття неймовірні.
Вже вдруге знайомить нас  з прозовими творами поетеса Лариса Хомич.
Той гумор, яким дихають її новели додав таких яскравих фарб до її портрета, що ми з нетерпінням чекатимемо нових зустрічей. Не секрет, що у Лариси Дмитрівни вийшла з друку лише одна книга. І прочитати її твори можна хіба що на її сторінці у Фейсбуці. А от почути авторське виконання - лише у нас.
   "Нема обмежень досконалості"- це стовідсотково стосується творчості Анатолія Томківа.І, навіть, не стільки текстів, скільки акторського виконання. Про те, що це було неперевершено- майже нічого не сказати. Красномовніші цифри. За добу новелу "Два в одному" на авторському блозі Анатолія Миколайовича в "Букінфо" встигло прочитати 100 чоловік А першу реакцію на неї автор спостерігав саме в "Дебюті". Захват, дружній сміх - це були путівкою  для новели в добру путь до читача.
А ці дві красиві і натхненні учасниці клубу - Діна Канюченко-Пугачова і Галина Мрихіна-Пелепюк  так чудово виглядають, бо дізналися про секрет   з новели  " Три молодості жінки" від Діни  та надихнулися спогадами про атмосферу чернівецьких двориків 70-х, колориту спілкування їх мешканців від Галини.
       

 До теми міста долучилася і Алла Чобан з поезією "Намалюю тобі Чернівці". Алла стала дебютанткою у нашому клубі, хоча відвідує його часто.
Олександр Мадей , автор- виконавець цього разу зачарував власними піснями , одна з них -" Ось так і буває" на слова Олександра Гриба, уродженця Чернівців.Глибокий зміст поезій викликає відповідний резонанс у композитора - в результаті - ми стаємо свідками нових, по-справжньому достойних уваги творів.

Нові пісні з'явилися і в доробку                          ліричних поетес Тетяни Боріної (у виконанні Едуарда  Качанова) та Марії Звірід( у виконанні Тетяни. Навроцької). А нині Тетяна Георгіївна знайомила з текстом майбутньої пісні, написаної вже за замовленням - " В метро". Як завжди зворушлива поезія  Марії Звірід проникла  до глибин душі своїми присвятами матері: " Надвечір'я маминих очей" та " Ти віддав сина".
   Авторські тексти, як довела Жанна Одинська, відома 
теледиктор та автор вже 4-х книг, не обов'язково- художні тексти. Талановито підготовлене, глибоке, вдумливе інтерв'ю - теж авторська робота. Цього разу Жанна Олексіївна запропонувала нашій увазі  запис бесіди з відомим науковцем Семеном Абрамовичем  "Життя - щоденний штурм висоти". Філософські, мудрі, виважені відповіді - це грунт для роздумів нам, сучасним і добра школа для молодих журналістів.
   Закінчити на такій ноті, щоб не хотілося розходитися, як завжди допоміг майстер співу у супроводі гітари Ігор Деменчук. А чудовими фото завдячуємо
 Степанові Карачку.








понеділок, 18 квітня 2016 р.

Книги.Пам'ятники. Фонтани .-Три в одному

18 квітня - Міжнародний день пам'ятників та історичних місць. Сьогодні увага буде прикута до проблем і перспектив  цієї галузі.І це справа фахівців . А я хочу запросити усіх у приємну мандрівку : віртуальний  маршрут до пам'ятників книзі у вигляді фонтанів.Це буде продовженням нашого фотовернісажу  про пам'ятники книгам , що діє в бібліотеці


Знання "витікають " з книг .
 Меморіал Амелії  Валеріо Вайнберг ( США, штат Огайо, 1990)  біля публічної бібліотеки, якій Амалія США заповідала свій спадок.









Фонтан "Тома" . Встановлено на честь 
200-річчя бібліотеки 
в м.Чаттануга  у  2001 р.( США. штат Теннесі)         



 Утамувати спрагу можна по-різному:фізичну - водою, інтелектуальну - з книг.
Питна вода у книжковому фонтані м. Рим .

   
Фонтан " Відкрита книга" ( Будапешт, Угорщина)





"Кошмар бібліотекаря " (м. Інсбрук,  Австрія)

 Місце не встановлено, Але фонтани є 

( можливо Китай?)


І найцікавіше : в Україні також є "книжковий" фонтан. Встановлено його у 2011 на території Житомирського  Державного університету імені І.Франка під назвою «Плачуча книга».  Задумом організаторів було донести до громадськості особливе значення книги в сучасному інформаційному середовищі. 

 Крапка. Фото знайти не вдалося. Здається, - це красномовне свідчення про стан  і ставлення до підтримки інтелекту у нашій державі. Можливо, нинішній день принесе кращі зміни.

неділю, 17 квітня 2016 р.

Буккросинг повертається

Ця книга не загублена- вона мандрує
до тебе!
Кажуть : " Все нове - добре забуте старе". А ще є така практика, щоб щось , нарешті, стало звичним, необхідно час від часу нагадувати . Це я про "Буккросинг у Ченівцях", захід, що відбудеться 23 квітня. Це вже третій  етап започаткованої акції ще , десь 2006 року, на абонементі обласної бібліотеки. А чому? Тому, що , зараз скажу майже крамольну річ: мені здається, що комусь вигідно постійно насаджувати думку : у нас не читають. Скільки людей, стільки і думок. Просто у когось збереглась пристрасть перегортати паперові сторінки, інші користуються електронними виданнями. А ті, хто не читає, нехай заздрять: їх внутрішній світ - це їх світ. Нічого не хочу більше додавати.А от ті, хто читає- і цікавіші, і успішніші, і, головне - не байдужі.І вони прагнуть розширити коло книгочеїв .Мода на читання повертається: хтось не розуміє людей, які читають книги, а хтось - тих, хто їх не читає . Все частіше можна почуте ретро-питання :"А ти читав?" А читати можна не лише в бібліотеці чи вдома на дивані, але і в найнеочікуваніших місцях.
 




 




То ж приєдуйтеся до армії шанувальників книги,приходьте, обирайте собі тимчасового супутника, якого потім мусите відпустити. Приносьте свої книги для книгообміну. Давайте перетворимо світ у суцільну бібліотеку! Крім того на вас чекають цікаві зустрічі і ініціативи.

пʼятницю, 8 квітня 2016 р.

Ювіляри року . Марія Миколайчук

Сьогодні, 8 квітня  свій 75-й День народження  зустрічає чарівна Марічка -  Марія Євгенівна  Миколайчук.


Буковинці пишаються  земляками, відомими своїм талантом у всьому світі. Серед них і подружжя Миколайчуків.





 М.Є. Миколайчук - заслужена  артистка України, нагороджена Чернівецькою муніципальною відзнакою " На славу Чернівців", її ім'я занесено на міську  Алею Зірок.

Народилася у с. Витилівка Кіцманського району в родині Карпюка Євгенія Тодоровича. Батьки, шанувальники  української народної пісні передали доньці велику любов до витоків української духовності. І через все життя Марія Євгенівна пронесла цю любов, додавши до неї власну частину душі. У багатьох країнах  світу звучали неповторні  українські пісні, виконані співачками тріо "Золоті ключі", серед них - мецо-сопрано Марії Миколайчук.У її творчому доробку -магнітоальбом " Прощаюсь, ангеле , з тобою",
 Її голосом говорять і героїні українських кінофільмів.
Марія Євгенівна свято береже пам'ять чоловіка Івана Миколайчука.  2008 року упорядкувала книгу  "Іван Миколайчук. Сценарії". Щороку  відвідує малу батьківщину чоловіка , с. Чортория на Кіцманщині, зустрічається з митцями і всіма, хто шанує  його творчість , ділиться спогадами.
 
 З днем народження, шановна землячко! З роси і води Вам на довгі і щасливі літа!

Книги .Автографи.

   Тримаю у руках найновішу збірку Тамари Артемівни Севернюк, яка щойно вийшла з друку.А скільки їх уже є у наших фондах! І це не випадковість. Автор щедро дарує їх нам усім. А особливі вони тим,  що багато з них  супроводжуються автографом. Особливим, красномовним зверненням до нас з вами.
 І тому вирішила розпочати серію знайомств з  автографами на книгах, подарованих нашими письменниками  бібліотеці і її  читачам  саме з книг Тамари Артемівни. З вдячністю!








 










Ця невелика за форматом книга  - своєрідний  суцільний автограф. Бо у ній - по крупинці зібрані  мудрі роздуми, спостереження, висновки, стан душі автора, звернені до читача:

"Добре, коли є кому- пам'ятати.
 Щастя, коли є кого - не забувати."
                                      ***
 " Не смертю очищайтеся - життям!
   Не спогадами дихайте, а пам'яттю!"
                                       ***.
" Частіше берімо в свої душі створене душею творців..." " Книга -це розкайданена воля"

Т.А.Севернюк
                                                                         










." Частіше берімо в свої душі створене душею творців..." " Книга -це розкайданена воля"