Зустріч
з поезією - завжди свято. І подвійне свято - це зустріч із її
автором. Саме таке свято відбулося нещодавно в обласній бібліотеці. Коли
перебуваєш у епіцентрі яскравих, цікавих подій, необхідно мати певний
час, щоб вгамувати емоції, перш ніж почати ділитися враженнями.
Перефразовуючи відомий вислів про музи і гармати, ми можемо сказати: "Коли звучить поезія, гармати мовчать". Принаймні, нас не тривожили сирени
і свято відбулося .
Свято вишуканого слова, свято щирих відгуків, свято
душевного єднання, відкритої радості. Подія, метою якої було, як сама Валентина Мацерук відгукнулася вже наступного дня : " поспілкуватися, поділитися сокровенним на відстані очей і руки, а не через посередництво друга-комп’ютера, відчути унісон серцевих ритмів – що може бути більш помічним у ситуації, коли «біль налягає на плечі». Авторка водночас презентувала дві книги. Обставини останніх років не дозволили презентувати "Мій заримований
настрій". Проте книга вже зайняла своє місце на книжкових полицях
багатьох шанувальників. А вірші запали в душу всім, хто доторкнувся до цього
чистого джерела, не пафосного, не галасливого, але того, що йде від серця. Того, що передає стан власної душі, але вміє висловити і наші
спільні тривоги, сподівання, радощі і печалі. Вміє відчути глибину слова колеги,
надати тексту іншого автора нового звучання у перекладі на українську
мову. Власне, з перекладів поезій Раїси Рязанової Валентина Мацерук
відчула, що її особисте поетичне слово вже зміцніло і
"вимагає" від авторки оприлюднення. І ми, присутні на презентації, відчули це суголосся. Згадали, як вперше знайомилися з цим творчим тандемом у дворику Ратуші, переглядаючи відеоряд, який супроводжував ключові тематичні блоки зустрічі. Звучали оригінали та переклади і сьогодні. Удвох, як в "Дебюті". І це було здорово! Ми ще не раз поверталися до "Дебюту", бо пишаємося тим, що Валентина Мацерук є членом цього клубу. А в книзі "...Бо так звучить моє серце" з вдячністю читаємо нарис "Дебюти".
Навіть, з огляду на відстань у
кілька днів від презентації, відгуки у соцмережах засвідчують ту
шану поетесі і визнання того високого рівня її поезії, що
переконує – зупинятися не треба, сумніватися не варто. А варто виконати
побажання, яке озвучила у своєму виступі А.В.Тарасова,
відповідальний секретар газети «Буковина»: «Писати так, щоб
«заримований настрій» заримував Перемогу». А на зустріч прийшли чи не всі
колеги, з якими Валентина Петрівна пліч-о-пліч пропрацювала довгі роки, де отримала
звання «Заслужений журналіст України» і ще ряд вагомих відзнак. Ті,
хто першими мав задоволення отримувати святкові поетичні віншування від колеги.
Зал бібліотеки був заповненим. Багато хто не зміг бути, інакше би... (Наша бібліотека таки варта конференцзалу.) Навіть відсутні на презентації вже висловили своє захоплення, підтримку у коментарях до фото з презентації, які вже творять історію на сторінках соцмереж.
Друзі і колеги, просто читачі, серед них і нові чернівчани, кому довелося переселитися до нашого міста, і які прагнуть краще його пізнати, долучитися до культурно-мистецького життя вітали Заслужену журналістку, яка віднедавна набула ще одного крила, поетичного. І головне - у залі був найперший слухач і цінитель нових творів - син. Йому
присвячені обидві книги. Сьогодні Артем Мацерук виконує свій громадянський обов’язок на посаді
капітана ЗСУ.
Всі присутні із
задоволенням слухали і прозу, і поезію з обох збірок, слухали переклади,
поринали у спогади студентських років – мандрували у часі і просторі. А час від
часу і з піснею. Абсолютно дебютними піснями на слова Валентини Мацерук поділилися присутні у залі вокалісти. Народний артист України, ТВО чернівецької організації «Просвіта» Іван Дерда , за його словами написав пісню "Бентежне" у день зимового сонцестояння і в цьому вбачає добрий знак, вперше виконав її публічно.
(до всього
принагідно вручив подяку ВУТ " Просвіта" ім. Т. Шевченка за підписом голови П.Мовчана). Ще одним дебютом стала пісня "Ранок ...у темпі вальсу ", яку буквально напередодні написала і показала на загал чудова співачка Лариса Бєлова.
Згодом співочу естафету підхопила Діна Канюченко-Пугачова, ілюструючи історію, як у "Дебюті" твориться під Куполом. Коли поезія одного автора викликає ланцюгову реакцію у кількох інших авторів, коли народжується поетичне алаверди, як це стало з віршем Іванни Стеф'юк " Пані любила каву!
А у відповідь на пісню пані Валентина зачитала власну поезію. Атмосфера зворушлива і довірлива, щира і невимушена спонукала і Валентину Петрівну згадати свою музичну сторінку життя, зокрема, описану у нарисі "Мамина гітара" з книги "...Бо так звучить моє серце". І, поринаючи у спогади про родину, студентські роки, власний музичний досвід, зокрема, також заспівала. Зворушила рідкісною старовинною піснею "Бабусю старенька", яку завчила з маминих вуст, дитиною слухаючи мамин спів.
З молодих років, з початку трудової діяльності, ще з часів роботи у "Молодому буковинці" тісна дружба поєднує Валентину Мацерук з родиною Лазаруків. Пані Орися, яка від всієї родини віншувала подругу теж підкреслила, що в житті людини найважливішим є " життя, здоров'я і добрі люди".
З цікавим досвідом використання ШІ ( штучного інтелекту) в аналізі літературного твору, який використала Дарина Максимець, директор Видавничого Дому "Букрек", та видрукувала це у передмові до книги, поділився головний редактор видавництва Микола Максимець, доповнивши свій виступ власними думками, побажаннями та принагідно подарував і свою першу поетичну збірку "Танго осіннього саду".
Було ще багато виступів, багато емоцій, багато добрих слів. Але одним із найцікавіших був виступ Сергія Гакмана, героя дуже цікавого і цінного матеріалу, що створила журналістка Валентина Мацерук про цю дружну родину талановитих людей - нарис
"Любов, повага, терпіння..." Харизма оповідача, співтворчість у "Дебюті", власний досвід першої публікації художнього твору на шпальтах "Буковини" завдяки В.Мацерук, блискучий гумор - все це підбадьорило присутніх. І хоч імпреза тривала 2 години, вона не була обтяжливою, навпаки - була теплою і, навіть за визначенням багатьох - домашньою. Окрім читання поезій з обох збірок, пісень, роздумів і вражень, посмішок і подарунків мали і цікаву фото-мандрівку до джерел натхнення авторки, яку забезпечила Галина Добровольська . А зафіксував миті презентації Віктор Безпальченко. Модерувала Ольга Серебріян.
