"Вона була багатою і великою душею, в якій могло жити і процвітати все велике і прекрасне - почуття, наука і мистецтво, і ніщо не було в ній незначне, ніщо не було витиснуте іншим...". Так сказав про Софію Окуневську її син Юрій.
А Ольга Кобилянська так характеризувала свої стосунки з подругою : «Від неї пішло мені те світло, за яким я так тужила, невиразно мріла».
12 травня Софії Окуневській
виповнилося б 150 років.
"Вона стала першою українкою, яка здобула університетську освіту, потім - першою жінкою-лікарем Австро-Угорщини. Але не переставала бути Жінкою, до таємниць якої біографи доступу не мають."- Так подає http://www.aptekagal.com.ua/show_article.php?year=2010&month=13&num=20
Проте робота над їх вивченням триває. І саме в день її народження наша бібліотека запрошує на презентацію нового видання Дмитра Ліщука " Софія Окуневська в галереї портретів видатних українців". Над передмовою до видання працювали Ольга Богомолець, доктор медичних наук, професор , Тарас Бойчук, ректор Буковинського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор.
Цікаві факти,спогади Ольги Кобилянської , літературна спадщина С.Окуневської - все це - на сторінках науково-популярного видання та цікаві зустрічі з автором та учасниками презентації очікують на вас 12 травня в облбібліотеці у відділі краєзнавтсва.Початок о 13-00.
Окрім лікарської практики Софія Окуневська була активною громадською діячкою, літератором. Втрьох з Наталею Кобринською та Ольгою Кобилянською вони працювали над впорядкуванням жіночого альманаху "Перший вінок", який вийшов у Львові 1887 року під редакцією Івана Франка. Софія Окуневська подала в альманах під псевдонімом Єрина одно оповідання з міського життя і студійку "Родинна неволя жінок в піснях і обрядах весільних".
Немає коментарів:
Дописати коментар