Все-таки весна – це час активного народження
всього нового. Нинішня зустріч у клубі «Дебют-читання» довів, що весняне
оновлення стосується не лише природи. Цього разу «Дебют» стовідсотково відповідав своїй назві.
Знайомі і вже, навіть, рідні автори показали
нові грані літературних талантів: прозаїки знайомили з власною поезією, а поети - з майстерною прозою.
Витончена лірична поетеса Лариса Хомич вразила неперевершеною гумористичною
новелою « Верхи».
Аркадій Томулець-поет також «заговорив» з лайкою Амуром у прозі – і це продемонструвало чутливу , вібруючу в унісон з природою , душу автора, як і його унікальні в лаконічності і довершеності етюди про метеликів і шпаків.
А глибока психологічна новела від Марії Звірід «Душа – полонянка болю» проникла до глибин
свідомості,
як ,загалом і вся її поезія, з якою ми незмінно знайомимося на кожній зустрічі.
Анатолій
Томків, відомий ,окрім таланту письменника,
ще й неповторним акторським
виконанням новел , вразив віршами, що народилися у нього разом з народженням онучки Іванки.
Хоча основний посил суспільству Анатолій Миколайович зробив все-таки новелою
глибоко соціального змісту
« Скоринка хліба, молоко, сардельки…»,
на яку
відреагувала Марина Веленчук віршем
«Дяді з портфелями». Нелегко було перемогти емоційний стан, викликаний такими творами.
Все було до ладу, послідовно.
Автори ділилися
новоствореним, а присутні надихалися і
тематикою, і високим рівнем справжніх літературних творів-відкриттів.
Від «Не нужно быть волшебником,
А нужно волшебство» Р.Рязанової ,
що плавно
вихлюпувалось у «Кава удвох»
від Тетяни
Боріної,
які постійно вводять нас у чаруючий поетичний світ.
Підтримала і
продовжила цей настрій а-капельним співом пісні О.Богомолець на слова
Л.Костенко " Недумано, негадано" Діна Канюченко-Пугачова, яка чи не щораз дарує нам насолоду слухати
її неповторний вокал, який не поступається професійному.
А літературний хист Діна продемонструвала у новелі « Чому Діна?»
Чернівці -лейтмотив всієї творчості Галини Пелепюк .Місто вічне і прекрасне у всі часи. Місто- скарбник пам'яті про своїх мешканців. А талановитим скарбівником найдорожчих миттєвостей власного сприйняття міста і є автор вже відомих художніх творів про Чернівці. Її роман з містом не закінчується і народжує нові чудові, трепетні твори, героєм яких є унікальне місто, єдине на землі, місто Чернівці.
Справжнім дебютом постало знайомство з талановитою і вже знаною в мережі Фейсбук поетесою Надією Ковалюк.
Її поезія – це беззаперечне явище у поетичному світі .
Надя підхопила, задану на початку Галиною Пелепюк,
тему вічних цінностей Чернівців і познайомила з своєю поезією, розпочавши віршем
«Замріяний маленький мій Париж»
І взагалі атмосфера, коли один пропонує до уваги певну тему, а у інших, ніби на замовлення, є продовження свідчить про те, що клуб об’єднав однодумців.
« Ми
тут- значить, ми разом» - такий вердикт винесла після зустрічі Рая Рязанова і
це надає впевненості, що ми потрібні один одному , а я ще впевнена і в тому, що
творчість наших авторів має гарну перспективу.
Чернівчани, рівень нашої
культурної аури не втрачено.
Приходьте і переконайтеся!
До квітня . І це не жарти!
