Пісня з Буковини

   "Червона рута" В.Івасюка зробила революцію в царині естрадної  пісні в 80-х роках минулого сторіччя, яка піднесла нашу, українську пісню на найвищий рівень того часу.
 Її співали у всіх республіках Радянського Союзу, її співала Європа.
    І сьогодні  "Червона рута" знову звучить во славу України.
З континенту Америка - на підтримку українців.
За повідомленням ТСН :

На Таймс-сквер у Нью-Йорку єврейський бенд зіграв "Червону руту", щоб підтримати Україну

Сьогодні, 21:59  (31.01.2015)

Запальною інтерпретацією відомої української пісні музиканти побажали миру нашій країні.

Єврейський рок-гурт "Golem" зіграв на Таймс-сквер у Нью-Йорку українську пісню "Червону руту". Відео з піснею музиканти виклали в Мережі 28 січня. "Миру Україні", - написали музиканти у себе в Facebook в описі до відео. Рок-група "Golem" була заснована в Нью-Йорку в 2000 році. Музиканти виконують пісні на ідиш та східну європейську музику, по-своєму інтерпретуючи її. Нагадаємо, посол США вдяг вишиванку, а його підлеглі заспівали "Червону руту".
Більше читайте тут: http://tsn.ua/tsikavinki/na-tayms-skver-u-nyu-yorku-yevreyskiy-bend-zigrav-chervonu-rutu-schob-pidtrimati-ukrayinu-406389.html

А ми згадаймо, як все починалось:

22 грудня 1971 року у концертному залі телестудії "Останкіно" в Москві відбувся запис першої "Пісні року" - радянської спроби зробити телевізійний фестиваль найкращих популярних пісень.

Поміж маститих грандів на кшталт Йосипа Кобзона і Лева Лещенка з їхніми творами про трудовий і військовий подвиг будівників соціалізму виступили зовсім юні гості з Буковини - Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і автор пісні Володимир Івасюк.

Відеозапис з концертного залу в "Останкіно", де молоді і нікому не відомі Івасюк, Яремчук і Зінкевич виконують аполітичний хіт про любов. 1 січня 1972 це показали по радянському ТБ. Так розпочалася переможна хода української естради Радянським Союзом і не тільки.

http://www.istpravda.com.ua/videos/2011/12/31/66912/

Чернівці - актуально

Кожен, кому не байдуже, як в нашому місті буде пошановано пам'ять учасників АТО,який вигляд матиме пам'ятник і де його буде встановлено  може особисто долучитись до  обговорення:

 "Питання розміщення пам’ятника загиблим учасникам антитерористичної операції на сході України вивчалося 28 січня на засіданні комісії, створеної розпорядженням Чернівецького міського голови від 22.01.2015 р.

Комісія розгляне від мешканців міста пропозиції, які можна публікувати у коментарях на офіційному сайті міської ради до 9 лютого. Усі бажаючі мають нагоду висловити свою думку стосовно місця розташування пам’ятника загиблим учасникам антитерористичної операції на Сході України."
    За інформацією :
                 http://molbuk.ua/chernovtsy_news/85704-u-chernivchan-zapytayut-yakym-povynen-buty-pamyatnyk-zagyblym-bonam-a

Пам'ятаймо!

Боровкова Олександра Степанівна ( 30 січня 1943, с.Шилівці Хотинського району Чернівецької області  —  7 квітня 2013) — заслужена артистка України, диктор телебачення та ведуча телевізійного ефіру Буковини.

Біографія Олександра Боровкова народилася 30 січня 1943 року в селі Шилівці Хотинського району Чернівецької області. Навчалася в Чернівецькому культосвітньому училищі, здобула фах режисера, потім — в театральній студії при Київському театрі музичної комедії.
2 роки працювала у Вінницькому музично-драматичному театрі імені Садовського — грала провідні ролі.

Закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету.

Понад 40 років працювала на Чернівецькому державному телебаченні — з 1962 року.

Провела сотні програм в студії і на пересувній телевізійній станції, вела новини краю, була ведучою телерадіомарафонів «Милосердя», вітальної програми «Даруємо пісню».

Ролі Олександри Боровкової

• Яринка ("Весілля в Малинівці" С. Юхвіда, О. Рябова).
• Марина ("На світанку" О. Сандлера, Г. Плоткіна).
• Інка Воронець ("Полярна зоря" Ю. Анненкова, О. Гальперіної),
• Гануся ("Сині роси" М. Зарудного).
• Білочка ("Коли зійде місяць" Н. Забіли).

Цикли програм Олександри Боровкової

• Срібний дзвіночок.
• Веселка.
• Неспокійні серця.
• Сонячні кларнети.
• Сільські вечори.
• Телерадіомарафон "Милосердя".

На радіостанції "Буковина" створила близько 200 випусків передачі "Джерельце".

Відзнаки

• Заслужена артиска України.
• Диплом 1-го ступення Держтелерадіо України [за телепрограми "На крилах братерства" (1979), "Роки трудової доблесті" (1980)].

• Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Боровкова_Олександра_Степанівна&oldid=13699960

З днем народження

В найближчі дні святкуватимуть свої дні народження

25 січня - Сич Олександр Іванович (1954),професор, доктор історичних наук ЧНУ

 

26 січня  -Пиндик Василь Васильович (1944), Заслужений артист України

26 січня - Князький Орест  Миколайович (1944) ,письменник, педагог. Лауреат премій імені Марії Підгірянки, імені Володимира Сосюри, імені Дмитра Загула та Міжнародної премії імені Б.-Н. Лепкого

28 січня - Каденюк Леонід Костянтинович (1951), перший космонавт України, Герой України

30 січня - Фольварочний Василь Іванович (1941), український письменник, заслужений діяч мистецтв України

Краєзнавча книжкова полиця

Із вдячністю авторам  за подаровані  книги ,
 знайомимо з новими надходженнями :

             Сто відомих імен з когорти громадсько-політичних діячів, вчених, підприємців, майстрів культури та мистецтва, письменників, журналістів Буковини.

" Візерунки на склі"- це роздуми про кохання, мрії, сенс життя " - така коротка анотація до книги  автора з неймовірно широким колом інтересів, автора з потужною енергетикою, яка передається і читачам.

Чернівці :актуально

Зацікавленим у відродженні нашого міста може допомогти інформація від  http://www.fakty.cv.ua/chernivetske-sertse-isusa-mozhe-otr…/,
 де повідомляється наступне:
"Європейський Союз може профінансувати  ремонт та реставрацію однієї з найкрасивіших і найзагадковіших будівель Чернівців – Костелу єзуїтів “Пречистого серця Ісуса” – на суму більше 1 мільйона доларів. Як стало відомо fakty.cv.ua, є реальна можливість виграти відповідний грант ЄС.

Нині збирається відповідна документація та гарантійні листи від влади, для подачі заявки. 

                             Бажаємо успіху тому, хто візьме участь!

" Дебют -Читання"

Ви відчуваєте, що ваша творча  душа прагне вилитися на папір?  Ви пишете художні тексти, але ще ніде не друкувалися? Ви викладаєте свою поезію, прозу,скетчі,ets в соц.мережах? Ви ще досі не визначалися де відпочити ?- 

                                                  Тоді вам до нас !

Наша друга зустріч у літературному клубі  "Дебют-Читання" була не менш цікавою, ніж перша. А чому? - А тому, що ми були першими, хто почув  створене   у власному виконанні дуже цікавих авторів. Перегляньте фото від Руслана Козлова, і ви самі переконаєтесь.

Лариса Хомич. У неї всього одна власна книга " Азм єсмь", але скільком  вона стала хрещеною матір'ю, виступаючи літературним редактором їх книг.А тим часом, Лариса Дмитрівна - тонкий лірик, чия поезія проникає до самих глибин  спраглих душ.

Аркадій Томулець. Складно коментувати. Треба слухати. Це неперевершено!

Іванна Стефюк, з прозою якої знайомилися на першому засіданні 

сьогодні ділилася ненадруковано ще поезією.

 Чари мови , чари виконання, чари поезії - і все, -

                                        ти розчиняєшся в їх глибині. 

                                                                                                       Магія!

Анатолій Томків -майстер колоритного буковинського слова. Його проза  переносить слухача на його рідну Путильщину, де зберігається первозданність і щирість людських стосунків. 

А те, що я кажу щиру правду, засвідчує зацікавленість на обличчях слухачів

ПРИЄДНУЙТЕСЬ      ЗАПРОШУЙТЕ ДРУЗІВ.     СЛУХАЙТЕ  І  ЧИТАЙТЕ!

НАМ Є ЩО СКАЗАТИ ОДИН ОДНОМУ.
У НАС ЦІКАВО. 

ОБІЦЯЄМО НЕ ЗНИЖУВАТИ ПЛАНКУ

Ярмольчук Наталія - пам'ятаймо!

23 січня  – 50  років від дня народження художниці, графіка, аквареліста

 Наталії   Ярмольчук (1965-1999)

„Я вірю в своє безсмертя. Іноді навіть здається, що не світ створив мене, а я створила світ...” Ці слова Наталії Ярмольчук ще 5 років  тому були епіграфом  до художньї виставки. Але вони залишаються актуальними завжди. Особливо щемливо звучать вони сьогодні, в день її  50-річчя який вона вже не відсвяткує. Вона навічно залишається 34-річною. 
Зате пам'ятаємо ми і віддаємо шану цій світлій жінці, 
талановитій художниці, яка несе любов до життя 
і нашого міста в своїх роботах.

Народилася у місті Чернівцях. В 1981-1985 рр. навчалася у Вижницькому училищі прикладного мистецтва на відділенні художнього мистецтва та відділенні художнього ткацтва. Після закінчення працювала в галузі станкової графіки, акварелі. Автор чернівецьких краєвидів, мініатюр, ілюстрацій, листівок, учасниця всеукраїнських виставок з 1989 р., персональні виставки у Чернівцях  - 1992, 1994, 1995, 1999, 2001, 2005, у Львові - 1991, 1995.                

Праці Н. Ярмольчук видано окремими виданнями: «Чернівці. Ностальгія (подорож у минуле)» (16 листівок; Чернівці, 1997); «Час каяття. Причастя час» (18 листівок; Чернівці, 1997), «Рідне та близьке» (альбом; Чернівці, 2004), «Летючий промінь вічності...» (2007).

Померла 31 грудня 1999 року  в Чернівцях. 

Член Спілки художників України (1992), нагороджена орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (посмертно, 2006).

В 2003 році було відкрито надгробний пам’ятник Наталії Ярмольчук – автор Артем Присяжнюк.

Твори художниці зберігаються в Чернівецькому художньому музеї та музеях України та світу.

Література:

Ярмольчук Наталія Георгіївна // Митці Буковини :  енцикл. довідник / авт.-упоряд. Т. Дугаєва, І. Міщенко. – Чернівці, 1998. –
Т. 1. – С. 121.

Ярмольчук Наталія Георгіївна // Іванюк М. Літературно-мистецька Вижниччина : біобібліогр. покажчик / М. Іванюк. –  Вижниця, 2001. – С. 208.

***

СЕВЕРНЮК Т. А. Летючий промінь вічності... художник Наталя Ярмольчук / Т. А. Севернюк. – Чернівці : Золоті литаври, 2007. – 304 с.

***

ГУСАР Ю. Летючий промінь вічності / Ю. Гусар // Буковин. віче. – 2009. – 30 груд. (№ 101). – С. 6. – Буковинський календар. Січень-2010.

ДОСКОЧ В. Наталія Ярмольчук: "...Іноді, щоб 

Краєзнавча книжкова полиця

Наша  книжкова скарбниця поповнилася 2 -ма неймовірно  цікавими виданнями.
Це подарунки від автора та упорядника, яким вдячні ми 
і вже зовсім скоро, впевнена, будете так само вдячні і ви.

Автор  Микола Семенюк сьогодні  завітав і залишив автограф для вас на подарованій книзі. Шанувальників історії краю  очікує надзвичайно цікава і грунтовна історія про один із найдревніших районів  нашого рідного міста. Ошатне, багато ілюстроване науково-популярне видання допоможе багатьом у мандрівках до витоків історії краю, познайомить з видатними земляками.Про друге видання ви вже дізналися з  наших регіональних телеканалів. Але погортати, це вишукане видання вдалося далеко не всім. Однак вихід є і дуже простий - бібліотека. Саме для вас подарував автор ідеї і упорядник Сергій Осачук цей фотоальбом, в якому вміщено понад сотню авторських робіт Ірини Пустиннікової.Маланка - це унікальний український зимовий фестиваль, який зберіг автентичність буковинських традицій і який настільки зачарував і надихнув авторку-не буковинку , що вона створила справжній шедевр -пам'ятник нашому народному звичаю у вигляді фотоальбому "Буковинська Маланка".Автори запевняють, що у такому вигляді про Буковину незбаром дізнається і Європа.Перші кроки вже зроблено...Подробиці - в бібліотеці.

ПАМ'ЯТАЙМО!

 Юрій Кушнір , уродженець Хотинського  району .

Вже 28 синів  втратила Буковина з початку АТО. 

20 січня знову надійшла страшна звістка про непоправну втрату.

 Як повідомляє видання Чернівецький промінь:   "Юрій Кушнір перебував в аеропорту, тобто був одним з «кіборгів». У неділю, 18 січня, боєць був важко поранений і від поранень помер."

Краєзнавчий календар

17 січня – 65 років від дня народження музиканта, композитора Василя Мошука (1950)

Заслужений працівник культури України (2009).

  Композитор, музикант, педагог, член спілки композиторів Буковини, автор багатьох пісень, його твори засвідчують, що він композитор широкого творчого діапазону, який добре володіє різними стилями пісенного жанру, написано понад 100 пісень різного тематичного спрямування для хору, вокальних ансамблів, дуетів та окремих виконавців.

Директор Шипинського будинку культури (з 2006), керує народним аматоським вокально-інструментальним гуртом «Струни серця», що був заснований Людмилою Савкою у 2000 році і мав назву «Зорецвіт»

Автор збірника вокальних творів у супроводі баяна «Розправ крила, Україно» (Чернівці, 2014).

Побажаймо успіху!

Названо твори, що пройшли у третій тур Шевченківської премії

У Комітеті з Національної премії України імені Тараса Шевченка відбувся другий конкурсний тур творів, висунутих на здобуття Національної премії 2015 року.

За результатами таємного голосування до участі у третьому турі конкурсного відбору допущено такі твори:

за напрямом «Література»:

– роман у новелах «Посаг для приречених» Лазарука Мирослава Ярославовича, представлено Всеукраїнською творчою спілкою «Конгрес літераторів України»;

Наші обряди

З 13 на 14 січня в Україні святкують старий Новий рік!

А 14 січня свято на честь Василія Великого (329—379), архієпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії. Тому це свято називається Василя.
Святий Василь зробив дуже багато для віруючих людей, зокрема допомагав їм не втратити віру, закликав до терпіння, смирення та мужності. Василь Великий заснував два монастирі — жіночий і чоловічий, у кожному окрузі своєї митрополії утримував богадільні та будинки для прочан. Його життя — справжній зразок для наслідування.

Св. Василь Великий вважався покровителем землеробства. Тому основною обрядовою дією цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними примовляннями.

Для дівчат день Василя був досить важливим, тому вважали, що ворожіння у цей день завжди збуваються і що б не вийшло — так і буде. На день Василя відбувалися й народні обряди свята.

На Буковині ім'я Василь особливо шановане. Багато Василів маємо і сфері культури краю, серед тих, хто працює в час, коли всі відпочивають, створюючи всім нам святковий настрій.Є Василі серед письменників, журналістів, словом, добрих наших друзів. Для них і ми заколядуємо, защедруємо і гідно повіншуємо :

Нас послав Святий Василь засівати в заметіль, й особливо дав наказ, щоб засіяли і в вас!!! Ще й навчив казати так: "На кохання сієм мак, сієм жито на добро, а для сміху ось пшоно, на здоров"я вам овес, щоб був кріпкий рід увесь. А від заздрісних осіб сієм вам пшеницю-хліб!!!" Сієм, сієм, засіваєм з Новим роком вас вітаєм!

Більше про народні свята і обряди - в бібліотеці. Звертайтеся, допоможемо.

Ще сонце не сходить - 

                  Василя приходить,вставайте! 

Свої іменини, свої уродини справляйте!

А ми в Ваші  іменини -хочем привітати,

І в честь Ваших  іменин щастя побажати.

Віншуєм  Вас, Василі: 

                  Здоров'я і сили,

Щоби Ви нам, Василі, много літ прожили!

                                                

Вітання ювіляру!

13 січня – 60 років від дня народження 

Володимира  Івановича Антофійчука (1955)

Відмінник освіти України (1998), лауреат обласної освітянської премії імені Омеляна Поповича (2003).Почесний доктор Сучавського університету (2004). Лауреат літератературно-мистецької премії імені Івана Бажанського (2010), член Національної спілки письменників України (2014), нагороджений медаллю "Будівничий України" Всеукраїнського Товариства Просвіта імені Т.Г.Шевченка.

З 2009 року призначений на посаду завідувача кафедри журналістики.

У науковому доробку понад сто праць.

Автор підручника для студентів вищих навчальних закладів «Нова українська література. Кінець XVIII - перші десятиріччя ХІХ століття» (Чернівці, 2011). Входить до складу редколегії наукових збірників «Біблія і культура», «Слов’янська філологія», «Слово і текст».Редактор зібрання творів Ольги Кобилянської  (Т. 1: Новели. Оповідання. Поезії в прозі; Чернівці, 2013), книг: Івана Кідещука «Клич висот» (Чернівці, 2011), Василя Джурана «Самушин і Устя» (Чернівці, 2012).

Наукові здобутки В. Антофійчука широко визнані вітчизняними та зарубіжними вченими. Викладав курс української літератури в Сучавському університеті «Штефан чел Маре». Друкується в українських періодичних виданнях Румунії. У 2004 році бухарестське видавництво «Мустанг» випустило у світ унікальну антологію української літературної молитви «Святі почуття, закладені в молитву», упорядником та автором вступної статті і приміток до якої виступив В.І.Антофійчук.

Читати про Володимира Івановича :

Антофійчук Володимир Іванович // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковинив іменах : словник-довідник / М. А. Богайчук. - Чернівці : Букрек, 2005. - С. 16. 

Мельничук Б. Антофійчук Володимир Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник / Б. Мельничук. - Тернопіль, 2004-2010, том 1, 2004.

Володимир Іванович Антофійчук : [професор ЧНУ] // Унів. вісник. - 2004. - лип.-серп. (№ 8-9). - С. 3.

Гусар Ю. Знавець Іуди та Понтія Пілата : [про В. Антофійчука] / Ю. Гусар // Буковин. віче. - 2009. - 30 груд. (№ 101). - С. 4.

Попович О. Великий працелюб : [В. Антофійчуку - 50] /О. Попович // Унів. вісник. - 2005. - січ. (№ 1). - С. 6-7.

***

[Володимир Антофійчук] // Пам'ятаймо! (Знаменні та пам'ятні дати Буковини в 2010 році) : бібліогр. покажчик. - Чернівці, 2009. - С. 25-29.

Краєзнавство в персоналіях

11 січня  127 років тому відійшов у вічнісь  Юрій Федькович.(Справжнє ім'я Осип Домінік Гординський де Федькович). Не стало  великого письменника, хто, фактично першим на Буковині поклав початок літератури рідною мовою.Поховання відбувалося 14 січня. І хоч погода стояла не нинішня, провести його в останню путь зібралось велике число його шанувальників.Ось друковані свідчення тих подій:

Коли ховали письменника Юрія Федьковича 14 січня 1888 року, був дуже сильний мороз. Про це пригадує Осип Маковей у своїй книзі "Життєпис Осипа Юрія Гординського-Федьковича". 

"Надворі стояв тріскучий мороз, коли "Руська Бесіда" приготовляла похорон Федьковича, – пригадує Маковей. – Вночі перед похороном зірвалася буря і сніжна метелиця, яка – здавалося – спинить усіх людей із сіл приїхати до Чернівець. Отже, не спинила: члени всіх читалень з чернівецької околиці прийшли; люди із села Топорівців блукали в темну ніч кілька годин, а таки не завернули домів; чотири читальники з Розтік за Вижницею їхали верхом всю ніч, важили життям, аби лише бути на похороні і зложити вінок на могилі поета. Та найбільше враження зробили гуцули зі Сторонця-Путилова, що з таких далеких сторін у таку лють надворі приїхали попрощати свого земляка. І з інших буковинських сіл прибули люди; з Галичини приїхала лише одна депутація (зі Станіслава), очевидно, через морози і сніги на залізниці… Дорогою з кафедри до кладовища музика йшла, але нічого не грала, бо інструменти на сильнім морозі замерзли. На кладовищі серед великої студени і метелиці відправили священики панахиду"

А цьогоріч пам'ять  Буковинського  Соловія вшановано презентацією 4-го тому 5-ти томного видання Вибраних творів, робота над яким розпочалося 2004 року в рік 170-річного ювілею письменика. До чергового тому ввійшли драматичні твори " Довбуш", "Керманич", "Хмельницький".

На читачів чекає цікава зустріч з творами видавництва " Буковина", особливо з невідомою донині трагедією " Хмельницький", яка вражає своєю актуальністю.

Цікавинки з Буковинської преси

Рейтинги бувають численні і різні. Газета "Доба"  вже традиційно визначила головні і цікаві події 2014 року  -"Незабутнє - 2014". Не оцінюючи вміщених матеріалів хочемо поділитися
 одним , таки цікавим нюансом:

Чернівецький журналіст - козак Олександр Ткачук носить патріотичний чуб і захищає на сході Україну

 Скидається на те, що Олександрові  зовсім небагато до книги рекордів України. 

Принаймні, бажаємо цього талановитому і різнобічно-творчому буковинцю!

Пісня з Буковини

Герої повертаються додому - Марина Тимофійчук ...

► 4:26► 4:26

www.youtube.com/watch?v=ZJnYmMaLksI

 




Саме за цією піснею 9 січня було знято кліп.  Отже , чекаємо на зустріч з новим Буковинським пісенним оберегом наших захисників. 

Радіймо за буковинців!

За повідомленням БУКІНФО

Буковинського тележурналіста Олександра Свінціцького  нагароджено орденом Святого Рівноапостольного  князя Володимира Великого В нижньому храмі кафедрального собору Різдва Христового у  Чернівцях саме на Різдво відбулось перше Богослужіння.  Під час цієї події архієпископ Чернівецький і Кіцманський Онуфрій  зачитав Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета  про нагородження тележурналіста Олександра Свінціцького  орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого і вручив нагороду.  За авторства пана Свінціцького відзнято 90 телепрограм про храми Буковини.

Чернівці -актуально

У Чернівцях відкриєтья консульство Австрії
Відкриттю австрійського консульства у Чернівцях посприяли члени міжфракційного об’єднання «Буковина». Як відомо, одним з напрямків своєї роботи депутати «Буковини» визначили реалізацію програми «Буковина – це Європа».- Австрійське консульство в Чернівцях – ще один наш спільний крок вперед. В наступному році ми будемо працювати над тим, щоб на Буковині з’явилися консульства інших європейських країн. Це допоможе нашим людям вирішити візові питання, а також скоротити свої витрати. Частина бар’єрів зникне, відповідно це допоможе нам швидше інтегруватися в Європу, – підкреслила народний депутат, голова міжфракційного об’єднання «Буковина» Оксана Продан.
 Міністр закордонних справ України Павло Клімкін уже підписав наказ про призначення почесним консулом Австрії в Чернівцях  СЕРГІЯ ОСАЧУКА

РАДІЙМО ПЕРЕМОГАМ БУКОВИНЦІВ!

КРАЩИЙ РЕПОРТАЖ НАПИСАНО НА БУКОВИНІ

 Так повідомляє газета Ва-Банк від 25 грудня. Дмитро Іванович Миронюк  став переможцем творчого конкурсу для регіональних ЗМІ " Угода про асоціацію: шанс, виклик, можливості", оголошений Посольством Великобританії в Україні.Його репортаж про транскордонне співробітництво між Україною, Румунією та Республікою Молдова став кращим серед 100 робіт , представлених на конкурс.

Вітаємо з заслуженою перемогою і бажаємо подальших  творчих успіхів!

Книжкова краєзнавча полиця

Новинки краєзнавчої літератури чекають на вас

Краєзнавчий календар

8 січня  народилися батько і син Смаль-Стоцькі
Степа́н Йо́сипович Сма́ль-Сто́цький

( 8  січня 1859, Немилів, Радехівський район, Львівська область — † 17 серпня1938^[1], Прага)  український мовознавець і педагог; визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини. 1878–1884 — учився в Чернівецькому університеті.

1885–1918 — професор Чернівецького університету, викладає українську та російську мову і літературу; друкуються монографії: «Руська правопись» (1891–1893); «Руська граматика» 1893; «Буковинська Русь. Культурно-історичний образок» 1897; «Шкільна граматика»; «Характеристика наукової діяльності І. Я. Франка» 1913; «Ідеї Шевченкової творчості» 1914; «Діди, батьки і внуки у Шевченка» 1918.

Один з керівників національно-культурного відродження Буковини. Противникмосквофільства, чимало спричинився до перемоги народовців на Буковині; голова студентського товариства «Союз» у Чернівцях (1879–1882), співзасновник товариств «Народний Дім», «Буковинський Боян», «Руська Школа» й інших, активний діяч «Руської Бесіди».

Роман Степанович Смаль-Стоцький

 (8 січня 1893, — 27 квітня 1969) Народився у Чернівцях син Степана Смаль-Стоцького дійсний член НТШ (з 1934), довгий час був головою НТШ у США (з 1951) а також президентом Головної Ради НТШ (з 1955); студіював у Відні, Лейпцигу й Мюнхені у В. Вондрака, А. Лескіна, Е. Бернекера. У 1915—18 співробітник СВУ (у таборах полонених); 1919 — дипломатичний представник ЗУНР, пізніше радник посольства і посол (1921–1923) УНР у Берліні; з 1923 — проф. УВУ, 1924—25 неофіційний посол УНР у Лондоні (одночасно як професор-гість читав лекції у високих школах), . Друкувався у варшавському двомісячнику «Sprawy Narodowościowe».

 Професор Роман Смаль-Стоцький зредагував перше видання двотомника «Нарис історії України» українського історика XX століття Дмитра Дорошенка, яке вийшло в УНІ у Варшаві 1932 (Том I) і 1933 (Том II) року та є автором творів:

• Смаль-Стоцький Р. Українська мова в совєтській Україні. Друге поширене видання. НТШ в ЗДА, Нью Йорк — Торонто — СІдней — Париж, 1969, 318 с. - Наукове Товариство ім. Шевченка. Бібліотека українознавства ч. 28. ( сайт diasporiana.org.ua)
• Смаль-Стоцький Р. Правдиве значення совєтського терміну «Україна». Нью-Йорк-Вашингтон, 1968, 48 с. ( сайт diasporiana.org.ua)