"Мандрівка у старі Чернівці вийшла б неповною без згадки про народні імена кутів, майданів і вулиць" ( І.Чеховський)
Отже, вирушаємо новим маршрутом, щоб додати до свого багажу ще трохи відомостей про окраїни Садгори. Бо місцевості, про які поговоримо сьогодні, навіть і не мікрорайони, в сталому їх розумінні. Але вони мають свої назви. Сьогодні говоритимемо про Шанці. Я вже побіжно згадувала про нього у попередніх публікаціях " Магії". Невеличкий мікрорайон, але у нього також є свої розгадані і нерозгадані таємниці.
Зважаючи на сусідство з Чорнівкою у зоні басейну річки Мошків, можна припустити (стверджувати не берусь), що наявність урочищ Шанці на території навколо Чорнівки і дало назву одному з 3-х поселень. За дослідженням історії свого села Георгієм Ботою село Шанці , скоріш за все отримало назву за місцевістю : "Місцевість тут була вкрита балками та ярами. Територією одного з поселень урочища Шанці, що знаходиться від поселення Пуста Чорнівка за 4 км, а у наш час проходить дорога Чернівці- Чорнівка." Очевидно, що це і є сучасні Шанці Садгірського району. Хоча остаточно бути впевненим не дозволяють історичні події часів російсько-турецької війни, коли населення залишало місця осідку, а документи безповортно втрачені.
Про це ж йдеться і в публікації Надії Будної " У Садгорі були броварня й аеродром": "Ще один мікрорайон Садгори незвичну назву Шанці отримав від свого місцезнаходження. Простягається невелике поселення вздовж річки Мошків та розташоване між двома височинами – найвищою в Садгірському районі горою Груня, покритою лісом, і горою Щовб. Мешканці назвали поселення на місцевий манір Шанці, тобто улоговина, долина. Тягнеться воно аж до міського сміттєзвалища, що на вулиці Чорнівській, і є крайньою точкою Чернівців".
Додали Шанцям, ніби підтверджуючи назву, і рови-окопи періду 1-ї Світової війни. Бої під Раранчею ( нині Рідківці) вже більш широко висвітлені у краєзнавчій літературі.
У історичних документах знаходимо згадку про існування Шанців ще до нашої ери .-" В добу раннього заліза (І тисячоліття до н. е.) існували поселення на ...Новій Жучці (урочище Шанці). (стаття "Стародавні Чернівці" - http://ukrssr.com.ua/cherniv/starodavni-chernivtsi).
У свою чергу Нова Жучка, Долішні Шерівці та інші складали територію Садгори. Вікіпедія стверджує , що від 17 грудня 1801 року (грамотою цісаря Франца ІІ) Садгора офіційно отримала статус «торгового містечка» (нім. Marktgemeinde) і герб: на срібному тлі зелена гора, над якою три червоні троянди.
Офіційно населені пункти – райцентр Садгора, Ленківці, Стара Жучка, Рогізна увійшли до складу Чернівців 1965 року, йдеться в книжці «Історико-містобудівні дослідження Чернівців». Так було створено третій район міста – Садгірський.
Певні цікаві фрагменти стосовно історії меж населених пунктів описані істориком і етнографом Раймундом Фрідріхом Кайндлем
Долішні Шерівці - село, яке, власне і "подарували" свій присілок Шанці Садгірському району, що межують з селом Чорнівка.
На території садгірських поселень Слобідка і Шанці , на межі з селом Долішні Шерівці селилися здебільшого ремісники і селяни. За їх фахом називалися і вулиці : Шкірна, Гончарна тощо. Не наполягатиму, що саме на Шанцях ( і чи тільки на Шанцях) виготовляли Садгірську кераміку. Але ось ця назва -Гончарна- наводять саме на таку думку. Зануримося трішечки до історії питання:
"Гончарний промисел, вірогідно, виник у Садгорі (саме так пізніше трансформувалася ця назва) вже після утворення цього містечка, продукція його була розрахованою на міського споживача, адже тут виготовляли головним чином полив’яну кольорову кераміку для населення Чернівців. У посуді й кольоровій плитці виробництва місцевих майстрів зберігалися риси давньоруської кераміки. Ця кераміка була настільки популярна, що від того часу й досі існує термін «садгірський стиль». ...Предмети буковинського гончарства поділяються на такі види за технікою виготовлення та орнаментування: теракотові неполив’яні, теракотові неполив’яні та орнаментовані вохрою чи побілкою, теракотові полив’яні, теракотові полив’яні та орнаментовані вохрою, чорнодимлені лощені, чорно-димлені нелощені та оздоблені витискуванням зубчастим коліщатком (що характерне тільки для Буковини), а також поліхромні мальовані і покриті поливою. Останній вид в основному представлений унікальною керамікою з давнього гончарського осередку Садгора біля Чернівців" ©Надія Боренько. Традиційна кераміка Буковини ХІХ-ХХ ст. (file:///C:/Users/%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0/Desktop/60-Article%20Text-79-1-10-20181217.pdf)
Садгірські гончарі виробляли якісну кераміку, якою із задоволенням користувалися і найповажніші чернівчани. Про прийоми з нагоди свят у родині Володимира-Сергія Залозецького-Саса, доктора філософії Віденського університету, керівника державної служби охорони історико-мистецьких пам'яток Австро-Угорщини переповідав І.Н.Снігур зі слів учасниці гостини. Серед іншого зазначає "Страви подавалися у садагурській кераміці. Її вирізняв чудовий розпис".
І сьогодні у Садгорі є приватний міні музей, який створила ентузіастка Сільвія, що захоплюється і керамікою також. Є у її колекції буковинська тарілка 1887 р.
На жаль, детальнішої інформації не надам. Бо ні повного імені, ні адреси в публікації немає. Хіба що джерело, звідки сама дізналася.(https://molbuk.ua/chernovtsy_news/211070-zdiysnyla-dytyachu-mriyu-chernivchanka-vidkryla-na-goryschi-svogo-budynku-pershyy-u-misti-pryvatnyy-muzey.html)
Але, найцікавішою сторінкою історії Шанців, на мій погляд є функціонування тут канатної дороги. Повноцінної вантажної канатки, що діяла, орієнтовно від часів І Світової війни. Заповнили цю сторінку в історії Садгори історик, багаторічний голова Садгірської райради Юрій Бурега та краєзнавець, у колекції якого зібрані унікальні старовинні фото Чернівців Едвард Туркевич. Вздовж річки Мошків, вздовж вулиці Красіна (суч.) від млина до залізничної станції в районі Прута повітряною навісною лінією (канатною дорогою) від млина на висоті 4 метрів сіно, муку, зерно до Чорнівського млина. За свідченням Василя Мукана, старожила Садгори канатна дорога частково була спалена при відході російської армії, а остаточно розібрана у 20-х роках.
сучасна вул.В.Александрі, маг.”Вігода”, 1917 р. ( Вігода , тобто вигін, левада, як пояснює Юрій Іванович.) На фото добре видно цей магазин , що діє і сьогодні .
І навіть млин, який так і називається Чорнівським млином розташований на Шанцях.
Цікаві відомості розповідає Ю. Бурега і про млин,який називають сьогодні Чорнівським. Будівля млина нараховує понад 300 років, первісно він працював за рахунок води,а у камінні фундаменту при реконструкції спостерігалися відблиски, що дає привід припускати наявність в камені срібла. Чотириповерхова споруда на сьогодні належить прямому нащадку власників. Цитую Ю.І. Бурегу :" Приміщення млина, спорудженого ще за австрійських часів, придбав нащадок колишніх його власників. Він планує створити тут справжню туристичну мекку – зі старовинним готелем, рестораном, навіть відкрити школу верхової їзди, розробити піші та кінні маршрути на гору Груню."
А ще мені дуже імпонують роздуми Юрія Буреги (а він про свій район знає все) про існування підземного ходу "аж до Цецино". Навіть процитую публікацію : " Старожили переповідають,що за часів турецької неволі з городища було прокопано підземний хід через уск місто аж до Цецино. І коли на Чернівці нападали турецькі орди,мешканці втікали через тунель у городище. На підземний хід випадково натрапили будівельники, коли у місцевому магазині копали підвал. А сам оповідач ще в дитинстві разом зі старшими хлопцями заходив у той тунель. Але десь у 60-х роках минулого століття вхід до нього засипали. Хоча сам тунель залишився".Ось такі цікаві наші Чернівці. Тобто, мандрувати Садгорою досить цікаво. А влітку ваш тур може закінчитися досить приємним відпочинком на озері. Саме в мікорорайоні Шанці воно і розташовується .
Колись біля озера була Чорнівська база відпочинку. Старші чернівчани її добре пам'ятають. Ліс з його грибними і ягідними багатствами приваблювали багатьох містян у вихідні. Були спроби її реанімувати. У 2004 році її викупив приватний підприємець з намірами створити сучасний відпочинковий комплекс. Але... сьогодні це питання потребує вирішення. Є сподівання , що приєднання Чорнівки до Чернівців прискорить відновлення відпочинкової зони.
А ще Шанці дуже зручне місце для спортивних тренувань і змагань. Осробливо зі спортивного орієнтування.
Всіх, хто цікавиться істрією міста, прагне прокладати для себе нові маршрути, запроршує скористатися друкованими джерелами інформації. Відділ краєзнавства радо поділиться з вами і книгами і публікаціями з періодичної преси.
К. Мікулі меморіальна дошка теж вказує на це.
( Фото ілюстративне)
