Буковинський календар

1 квітня - день народження у Володимира Петровича Старика. 

  Володимир Петрович - дослідник різних аспектів процесу становлення української нації на Буковині. Цій темі присвячені ряд його книг, сотні публікацій . В.П.Старик здійснює активну громадську роботу : є головою Товариства "Український Народний Дім в Чернівцях".

 А ще Володимир Петрович надзвичайний книголюб і бібліофіл: знає, цінує, збирає книги. Значну частину батьківської бібліотеки Володимир Петрович передав у фонди облбібліотеки для використання чернівчанами. 

 За це і за плідну співпрацю  щиро дякуємо Володимиру Петровичу і  вітаємо з днем народження. Бажаємо всіляких гараздів, як водиться на Буковині.

( Детальніше про Старика В.П.- електронна версія "Пам'ятаймо! Календар знаменних і пам'ятних дат у 2014 році")

Театр! Чи любите ви театр, так, як я люблю його...

Театр!
Щоразу перед виставою ми, глядачі чуємо МАГІЧНИЙ голос директор Юрія Михайловича Марчака: " Шановна публіко, просимо вимкнути ваші мобільні телефони...", ну і так далі, А сьогодні я хочу, щоб з динаміків полинуло в зал : " Вмикайте мобільні - не пропустімо жодного вітання на адресу працівників ТЕАТРУ!

Краєзнавство в персоналіях

Завжди вітаючи служителів Мельпомени зі святом, згадуємо засновника театру "Березіль" Леся Курбаса. І майже ніколи не акцентуємо, що в становленні його творчої особистості першу роль зіграла його мати, урорджена чернівчанка.

Ва́нда Адо́льфівна Яновиче́ва (уроджена Те́йхман; по чоловікові —Ку́рбас; 

* 11 листопада 1867, Чернівці — † 24 серпня 1950, Харків) — українська акторка. Дружина актора Степана Яновича, мати режисера Леся Курбаса.

Ванда Адольфівна Тейхман народилася 11 листопада 1867 року в Чернівцях. 

З дитячих років Ванда мріяла стати актрисою. Тож усупереч волі батьків вирішила присвятити себе драматичному мистецтву. У січні 1885 року 17-річну Ванду Тейхман прийняли в трупу театру «Руська бесіда».

 Гордістю та головною турботою Ванди Адольфівни був її син Лесько (так вона його називала) – його робота в театрі, його біди й радості. Ванда Адольфівна була для нього не тільки матір’ю, але і великим другом , товаришем, порадником, він її смаку дуже довіряв.

Від 1916 року Ванда Адольфівна та Лесь Курбас нерозлучні. З Тернополя, де мати плідно співпрацювала із сином в організації «Тернопільських театральних вечорів», вони переїхали в Київ. Ванда Адольфівна взяла на себе всі побутові клопоти, щоб Лесь Степанович міг вільно працювати в Театрі Миколи Садовського. Мати підтримувала Леся у всіх творчих починаннях . Вона навіть працювала актрисою « Кийдрамте», зіграла стару черницю в «Гайдамаках», які Лесь Курбас поставив за однойменною поемою Т.Г.Шевченка.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Яновичева_Ванда_Адольфівна

Буковинський календар

Сьогодні відзначає свій день народження Ігор Григорович Буркут. Історик, політолог, щирий друг обласної бібліотеки .Розповідати чернівчанам про Ігоря Григоровича - марна справа, адже немає на Буковині людей, хто б не захоплювався, не заслуховувався, не... Як точноо в одному з інтерв'ю в газеті "Версії" було сказано :"Ігор Буркут - людина, з якою забуваєш про час".("Версії",23.03.2012) Або думка студентів на сайті ЧНУ: "Ігор Григорович, Ви  викладач - легенда!!! Мені б заплатили, я Вашу пару б не прогуляла!"

Хіба можна ще щось додати, щоб висловити свою повагу, шану до людини, викладача.

Ми зичимо Вам, Ігоре Григоровичу доброго здоров'я, наснаги і не втрачати того оптимізму, яким Ви так щедро ділитеся з нами. З роси  і води ВАМ!

День поезії

     Призначення поезії – окриляти літературу ( Померанцев І.)

Вітаємо наших поетів і шанувальників поетичного слова!

Всесві́тній день пое́зії — свято, яке відзначається щороку 21 березня. Встановлено 1999 року ухвалою 30-ої сесії  ЮНЕСКО. Вперше відзначено 21 березня 2000 року.
Всесвітній день поезії відзначається і в Україні. У відривному «Українському народному календарі» він уперше з'явився 2004 року. 

Міжнародні горизонти " Солодкої Дарусі"

 Презентацією  тізера до фільму  "Солодка Даруся" нашої землячки, письменниці Марії Матіос стартував найамбітніший кінопроект, в якому беруть участь Україна, США та Польша. Режисером тізера, як і фільму є  уродженець Львова Олександр Денисенко , учень Анджея Вайди  . У кіношколі та на кіностудії А.Вайди О.Денисенко постійно працює під опікою видатного польського майстра. Саме там він здобув освіту як режисер художніх фільмів.Окрім кіно О.Денисенко має досвід реалізації артпроектів, які здійснив у США,Англії, Бельгії. У проекті бере участь голлівудський кінооператор Славомір Іздяк.Від України екранізацію підтримують президент України  П.О.Порошенко, Фонд братів Кличко, міністр культури України  В.Кириленко             .

  Роман «Солодка Даруся»,  який отримав Шевченківську премію та перекладений багатьма мовами світу є надзвичайно актуальним сьогодні, як в Україні, так і в світі.  
А в  квітні  з романом  познайомляться у Франції, де  в рамках фестивалю української культури  "Україна - вільна сцена" в Парижі відбудеться  його презентація.

За матеріалами :

http://cultprostir.ua/uk/news-single/ukrayina-amerika-polscha-ekranizuyut-roman-mariyi-matios
та

http://molbuk.ua/chernovtsy_news/88169-u-kyyevi-prezentuvaly-treyler-do-filmu-za-romanom-bukovynky-video.html

Пісня з Буковини

"Край, мій рідний край" - пісня Миколи Мозгового та чудове виконання її Тетяною Решетняк змусило всіх суддів "Голосу країни" обернути свої крісла. Чернівчанка  вкотре довела, що Буковина - колиска талантів. Побажаймо ж талановитій землячці перемоги у конкурсі!

Детальніше :http://promin.cv.ua/news/2015/03/16/11969

70 років Перемоги - акція "Ніхто не забутий".

До 70-річчя з Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні телеканал "Інтер" започатковує благодійну акцію 

"Ніхто не забутий"."

Сьогодні, як і сім десятиліть тому, ми непокоїмося за Батьківщину, хвилюємося за близьких, і як ніколи знову хочемо миру. І щоб зрозуміти й усвідомити, що відбувається, повертаємося до витоків - того, чого нас вчили з дитинства. У кожного в сімейному альбомі є світлини, які нескінченно дорогі нам…От дід, живий, у гімнастерці і в медалях, щойно з фронту...

"Інтер" запрошує взяти участь в інтернет-акції "Наш полк". Надсилайте нам фото своїх дідусів та бабусь, які воювали, поділіться спогадами про них та їх історіями. Ми з радістю опублікуємо їх на сайті, і ваших рідних побачить вся країна.

Щоб взяти участь в акції, надішли нам лист на адресу polk@inter.ua, до якого додай фото твого діда чи бабусі. Розкажи про нього, залиш свій номер телефону. 

 Або завантаж ці дані безпосередньо на сайті.http://polk.inter.ua/

Ніхто не забутий

За власний кошт телеканал "Інтер" відновлює та ремонтує пам'ятники героїв війни та меморіали ВВВ по всій країні – у Київській області, у Львові, Харкові, на Хмельниччині та Чернігівщині, в Житомирі та Одесі. Ми будемо постійно інформувати вас, наші шановні глядачі, про те, як відбуваються ремонтні роботи – і в ефірі телеканалу "Інтер", і на цьому сайті.

Підтримайте нашу ініціативу – надсилайте фотографії і інформацію про такі пам'ятники, які потребують реконструкції або ремонту, і, головне, організуйтеся на своїй "малій батьківщині", на місцях, в ваших містах і селах, та підремонтуйте, пофарбуйте пам'ятники героїв.

Надсилайте нам інформацію про Вашу ініціативу, а ми розкажемо про Вас в ефірі телеканалу "Інтер".

Пам'ять про героїв-фронтовиків, які загинули за нашу Перемогу, має жити вічно. Адже подвиг їхній безсмертний...

Надсилайте інформацію на електронну пошту polk@inter.ua

7 березня - 90-річчя від дня народження Миколи Антоновича Зінчука відомого фольклориста, збирача українських народних казок, педагога.

Зібрані, упорядковані та літературно опрацьовані М.Зінчуком  "Українські народні казки" ( більше 8 тисяч в 40-ка томах) за своїм обсягом, культурною, науковою цінністю не має аналогів у світовій культурі.

  Родом з Житомирщини, Микола Антонович Зінчук значну частину свого життя прожив на Буковині, в с. Довгопілля на Путильщині.  Старі гуцули при зустрічі з ним знімали крисані і віталися першими, називаючи його Учителем. 

 Життя М. Зінчука могло б стати основою для гостросюжетного фільму: Голодомор, німецькі концтабори, які підірвали здоров'я: додому повернувся з відкритою формою туберкульозу. Але перемігши хворобу , всі сили вкладає у педагогічну і фольклорну діяльність. За влашні кошти здійснює експедиції  просторами України, щоб записати, зберегти і передати нащадкам неоціненні скарби народної мудрості та духовності.

 Першу казку Микола Зінчук записав у 50 років у селі Рукшин Хотинського району у 1975 році. Відтоді вже не мав ні свят, ні вихідних. Пройшов не одну тисячу кілометрів степами й горами, розпитуючи і слухаючи багатьох людей.

 Творчий доробок  Миколи Антоновича  представлено на книжковій виставці віфдділу краєзнавства Чернівецької обласної бібліотеки імені М.Івасюка

На щастя ще збереглась сторінка М.А.Зінчука і в Фейсбуці https://www.facebook.com/MikolaZincuk?fref=ts

Краєзнавча книжкова полиця

Мельничук Я. Б. 20 есеїв про Ольгу Кобилянську та її поціновувачів / Ярослава Мельничук. – Чернівці: Букрек, 2014. –   232 с.

           Нова книга літературознавця, доцента ЧНУ ім. Юрія Федьковича Ярослави Мельничук присвячена оточенню Ольги Кобилянської: С. Смаль-Стоцький і В. Сімович, Микола Євшан і М. Коцюбинський, В. Стефаник і Лесь Мартович.

           Простежено впливи на формування особистості, світогляду і менталітету О. Кобилянської з боку її славетних предтеч – Тараса Шевченка і Юрія Федьковича.

           Окреслено у 12 есеях внесок кобилянськознавців 2 пол. ХХ – 1 пол. ХХІ ст. Йде мова про  Олега Бабишкіна і Ничипора Томашука, Івана Денисюка і Зенона Гузаря, подружжя Федора і Ярославу Погребенників. Дослідниця вивчила праці музейників, фундаторів Чернівецького літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської: Ельпідефора Панчука, Олени Коваленко, Володимира Вознюка, а також письменників Михайла Івасюка та Богдана Мельничука.

           Авторка передмови, доцент Дрогобицького державного педуніверситету імені І. Франка Олеся Химин радить кобилянськознавчі студії продовжувати.

 Дякуємо автору за передсвятковий подарунок та зичимо нових наукових і творчих успіхів при доброму здоров'ї!

Не хлібом єдиним

3 березня - Всесвітній день письменника.

Вітаємо всіх  майстрів слова Буковини з цим святом.
 Літературне життя краю завжди було насиченим, цікавим, змістовним .
 Буковина  багата на імена, які  ввійшли в світову літературу.
 В Чернівцях встановлено 8 пам'ятників і погрудь письменникам:  Літописцям Русі-України, Т.Шевченку, С. Воробкевичу, Ю.Федьковичу, О. Кобилянській, М.Емінеску, О. Маковею, П.Целану, ряд меморіальних дощок : Т.Галіпу, І.Франку, Д.Загулу,  І.Синюку, Г.Дроздовському, Р.Ауслендер, М.Альтману,  Е.Штейнбаргу, О.Ольжичу, М.Г.Івасюку, В.Бабляку , М.Бурбаку, М.Бакаю.
Сьогоденння краю  є гідним продовженням кращих культурних традицій. Ми є постійними учасниками неймовірно цікавих літературних процесів: фестивалів, презентацій на різних майданчиках, різноманітних творчих об'єднань, одним із яких є і наш літературний клуб "Дебют-Читання".
 Книга в Чернівцях завжди була в особливому пошануванні. Взяти хоча б таку особливість, як будівлі -книги, про які розповідає  науковець С.В.Біленкова : " ... геометричну особливість будинків (скажімо, у вигляді розгорнутих книг) можна було перетворити на своєрідний бренд міста. Адже розмай проектів будинків свідчить лише про високоінтелектуальне населення, яке тут жило і творило справжні пам’ятники архітектури. Традиція зводити будинки у вигляді розгорнутої книги зародилася ще за австрійських часів. У Чернівцях один із перших таких будинків з’явився на вулиці Богдана Хмельницького, 54, що ближче до вул. Університетської. Такий будинок має однакові фасади, але  різні  балкони, що проявляється в декорі.Ще один  будинок - книжка " живе" на вулиці Гулака-Артемовського, що ліворуч від вулиці Шевченка. Якщо йти цією вулицею, то ліворуч стоять два функціональні будинки з одним склом. Від нього розходяться два будинки із двома під’їздами, що і створює відчуття розгорнутої книги. Такий стиль запозичено із французької архітектури і особливо часто архітектори використовували його у Чернівцях в румунський період."
 (Архітектурний альбом старовини12:13 (17.07.2008) 1260 http://vidido.ua/index.php/poglyad/comments/arhitekturnii_al_bom_starovini/)

А тим часом, у світі велике число пам'ятників письменникам і героям їх творів. Не менше пам'ятників і книзі. Погляньмо на деякі з них.
(Тим більше, я ж обіцяла продовження, готуючи Передноворічні книжкові пригоди)