Це було ще задовго до ананасових плантацій у Шипинцях і річки Гуль у Чернівцях. І про це читайте в газетах повоєнного періоду . Часто читацькі замовлення "підкидають" і нам цікаві факти, які розширюють наші уявлення про життя Буковини більш, ніж 70-річної давнини. Приміром, публікація "Будуть чай і лимони" з газети "Радянська Буковина" 1952 року
Наприклад, зустрічаються публікації, які свідчать про неабиякий оптимізм тогочасного керівництва у розвитку економіки і сільського господарства. Чи, навпаки, про головотяпство і "нове" бачення, як газдувати на буковинській землі. " У вас пустують схили горбів, а на них можна вирощувати чай, інжир, хурму"- порадили гості з сонячної Грузії, відвідавши Буковину орієнтовно у 1950 році. І таки надіслали насіння, і саджанці,
- запевнив буковинців через газету автор публікації, ланковий по вирощуванню чаю і цитрусових культур колгоспу ім. Калініна Чернівецького району. І не лише у садівництві відбувалися перетворення. І не лише грузинські вчені внесли свою долю в "покращення". Казахстан теж поділився досвідом. На полях стрімко почав культивуватися каучуконос кок-сагиз.
(Вікіпедія: Кок-сагиз (Taraxacum kok-saghyz) — багаторічна трав'яниста рослина роду кульбаба родини
айстрових (Asteraceae), каучуконос Кок-сагиз є ендеміком Казахстану і в природному
стані росте на дуже обмеженій території)
