Тюрнхаут - ще одне місто-побратим з'явилося у Чернівців від травня 2026 року

Герб міста  

Що відомо про Тю́рнхаут  місто і комуна в Бельгії, на півночі провінції Антверпен неподалік кордону з Нідерландами. Населення  комуни  за даними  Вікіпедії за 2018р. перевищує 44 тис. осіб.   Місто виникло у ХІІ ст. навколо Замку герцогів Брабантських, збудованого у 1110 році. Замок зберігся і до сьогодні, хоча зазнавав перебудов. Нині там розташований суд.

Чим цікаве і унікальне  місто? Це об'єкти, яких не так вже й багато в Європі. Знайомимося:

Бегінаж. (Бегінаж - це середньовічний комплекс, де мешкали бегінки.)

  Музей бегінажу.

Церква бегінажу. 

Бегінки - це учасниці напівмонаших жіночих громад у Західній Європі ( ХІІ-ХІVст., які вели благочестиве життя, займалися благодійністю, доглядали хворих, але не давали офіційних чернечих обітниць.  На відміну від черниць, вони могли володіти майном і за бажанням покинути громаду, щоб вийти заміж.  Бегінки жили в окремих відокремлених міських кварталах — бегінажах, де самостійно забезпечували себе працею (ткацтвом, вишиванням) та вели спільне господарство. Багато з цих унікальних середньовічних комплексів збереглися донині і включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Музей   «Таксандрія»

Гловний краєзнавчий музей міста, присвячений історії регіону Кемпен. Розташований у історичній будівлі ХVІ ст. - «Huis metten Thoren» (Будинок з баштою). Основна експозиція театралізовано відтворює атмосферу з історичгними персонажами: герцогами, торговцями, мереживницями в супроводі аудіогіда, який розповідає про життя міста.

 Не в кожній країні зустрінете Національний музей гральних карт, який присвячений історії і виробництву карт. 

Тюрнхаут історично був  світовим центром  поліграфії і друку. В експозиції музею представлено старовинні друкарські станки ХІХ- ХХ століть, навіть діюча парова машина.

 У місті також діє орнітологічний музей, а з об'єктів промислової архітектури - варті уваги  будівлі залізничного вокзалу

 та водонапірна башта.

Звісно, що мандрівнику до Тюрнхаута трапиься ще багато цікавих об'єктів. Серед них і магазини з виробами з бельгійського шоколаду, і різноманітні культурні заклади, артоб'єкти, інсталяції, відпочинкові зони. Відвідуйте, діліться враженнями!

 Попередній список міст-побратимів Чернівців :

Австрія - міста Клагенфурт на Вьортерзеє (земля Карінтія),Вольфсберг (земля Карінтія) 

Ізраїль - міста Ноф-га-Галіль (попередня назва   Нацерет Іліт), Нетанья

Італія - м. Барі

Канада - м.Саскатун (провінція Саскачеван)         

Республіка Молдова - міста Кишинів, Бельці

Республіка Польща - м.  Конін (Великопольське воєводство)

Румунія - міста Сучава (Сучавський повіт) , Тімішоара (повіт Тіміш), Ясси (Ясський повіт) Клуж-Напока (Повіт Клуж)

Сполучені Штати Америки - м. Солт Лейк Сіті (штат Юта) 

Туреччина - м. Ізмір 

Федеративна республіка Німеччина - міста Мангайм (Баден-Вюртемберг), Дюссельдорф ( Північний Рейн-Вестфалія)

Франція - м.Рюей-Мальмезон (Іль-де-Франс), Мец  (Лотарингія) 

Інформація з відкритих джерел.

Червневий літературний маршрут "Дебюту"

 

  Якби я мала хоч дещицю того літературного дару, яким володіють учасники «Дебюту», як би віртуозно і яскраво передала би ту неймовірну атмосферу, що виникає кожного місяця, коли до клубу збираються ці неймовірно обдаровані люди, щоб показати свої нові тексти. Як зацікавлено слухають один одного, як позитивно реагують! Доброзичливість і підтримка – основні кити нашого буття в «Дебюті». Дорожимо цим. І дуже радіємо нашим друзям, які приходять послухати новинки. Відчуваємо себе однією командою.

  Нинішнє літо ще не встигло подарувати нам очікуваного тепла, але все ж настрій  – відпустково-курортний. І це відчувається в творчості.

Ірада Керімова, 

яка народилася в Баку, місті  біля моря, 20 довоєнних років проживала у Маріуполі, де море  є частиною життя кожного маріупольця, прочитала новелу «Запах моря».

 На хвилях поезії І. Керімової,  Р. Рязанової, О. Васкан, Б. Чауса, ми «гойдалися» за припливами до мрії, позитиву та відпливами до реалій.

Були хвилі і на екрані. Василь Чаус, 

в минулому житель Миколаївщини, чия професійна діяльність була пов’язана з охороною природи познайомив нас з власним «Маршем справжніх природоохоронців» у пісенній версії в супроводі відео-презентації чудових краєвидів  Миколаївщини і Буковини.

 А краєзнавчі мандри, навіть, поза відпустками, навіть вуличками рідного міста  не менш захоплюючі. 

«Коридори часу»  від Галини Мрихіної завжди очікувані. Привабливі цікавими маршрутами та вишуканими архітектурними особливостями, про які не завжди  знає загал, але цікаво знайомить авторка, вибудовуючи сюжет. На відео розглядали окремі будинки, багаті своєю історією, зупиняли погляд на окремих елементах.А ще «Коридори»  обов’язково занурюють героя у історичне минуле Буковини для знайомства з відомими постатями. Цього разу  пригоди з новели «Посмішка неба»  подарували героїні, Олені Дикій, щасливу зустріч з Ференцом Лістом.  

І як же феєрично спрацював «Купол» цього разу! Такий ефект ми відчули вперше. Олена Дика, вона ж письменниця  Хелена Щира,

алаверди прочитала фрагменти власного оповідання «Ліст» із подібним сюжетом: зустріччю з композитором у готелі "Молдавія". У обох оповіданнях Ф. Ліст був подивований  передбаченнями, які напророкувала йому візаві. Він просто не знав, наскільки Чернівці - особливе місто: тут дива - звичайна справа.  Все збулося!  Магія – не інакше!

  Магічної атмосфери додав мандрам  і Сергій Кроповінський. Художник, казкар, актор, чи, навіть – театр одного актора, захопили  та перенесли  нас до королівських палат Франції, країни, де живуть його герої з  казки «Маестро смаку» …Тут відбувалося чудо гастро-мандрів. І приємність споглядання оригіналу картини до цієї казки.

 

Ніщо так не підсилює естетику  творчої атмосфери, як пісня. Особливо, пісня авторська. Мандрувати з піснею значно веселіше, навіть знаючи, що за літом приходить зима. Не надто розслаблятися на відпочинку, пам’ятати, що сани готують влітку, допоміг Олександр Мадей. «І знову зима» - авторська пісня  за змістом  не стільки про зиму, як про стан душі. Як і пісня «Душа», перекладені автором на українську мову. Ми щиро пораділи новому її звучанню.

 Ніби в унісон підхопила тему Ольга Васкан в поезії «Тече крізь пальці час», «Такий шалений ритм життя», «Серце у схованці». А ще потішила новим, щойно написаним  дитячим віршиком «Добрий кіт».

Тут же  відгукнувся Сергій Гакман етюдом «Перешкода» про відпочинок свого сина в часи літнього дитячого табору. Сповнені гумору  спогади, як завжди, у авторському виконанні Сергія викликали відчутне пожвавлення.

 Звісно, що сюжетами всіх творів стають пережиті авторами життєві ситуації. Літературно опрацьовані, часом дофантазовані, збагачені осмисленням  причин і наслідків,  вони починають бути творами для всіх. 

Притчею «Повага» поділилася Оксана Данилович.

«Життєвий досвід» Наталії Гриценко спрямував увагу на марноту суєт. Кілька окремих епізодів склали цілісну картину справжніх цінностей і безперспективність марнославства.

«Про Юльку, дачульку і карму» - новела Діни Канюченко  також у своїй основі  мала справжню життєву колізію. Дача- це теж вид літнього відпочинку.

  Десь підглянута фраза «Шукали не слави, а Слова» у повній мірі стосується  поезії  Іради Керімової і Раїси Рязанової. Вишуканий стиль, довершеність думки, мелодика – все засвідчує рівень справжності.  «Покаяння», «Подивись мені в очі» І.Керімової; «Срібне небо», «Сон у літню ніч»  Раїси Рязанової.Вірші «Подих натхнення», «Про себе» саме про магію словотворення.

   Зустріч відбулася, наповнила враженнями слухачів, а авторів  натхненням на нові твори, на  нову, вже липневу зустріч.

  Повністю тексти публікуються в групі "Дебют-Читання". Заходьте, знайомтеся, отримуйте задоволення. Діліться враженнями.

Вдячність фотографам Галині Добровольській, Раїсі Рязановій, які фіксують  подію і дають можливість повертатися до неї , згадувати приємні моменти спілкування .

 Дещо намагалася зафіксуваим і я, Ольга Серебріян

 

Травнева палітра "Дебюту"

 

 Заключний  весняний акорд  у «Дебюті» став особливо  цікавим з багатьох причин. Минулої суботи у нашому скансені  вирувало обласне  свято національних культур. А у нас в «Дебюті» - таке спілкування постійне, бо клуб об’єднав талановитих представників різних національностей. Ми цим пишаємося і з задоволенням слухаємо і авторські твори з-під їх пера, і переклади на українську мову з мов оригіналів, створені нашими авторами.

Завжди цікаво відкривати нові імена, але не менш цікаво продовжувати знайомитися з новими перекладами, які часто пропонує нам Сергій Гакман. Цього разу ми слухали в Сергієвому перекладі новели румунського письменника Октавіана Палєра  «Той же вік», «Відсутній крок», «Некорисна лекція логіки» - короткі за об’ємом, але глибоко філософські за змістом.

 Вже не дивуємося, а з цікавістю очікуємо авторських перекладів на українську мову від Раїси Рязанової. І вона  дарує нам ці миті радості за її перекладацький успіх. «Кожен пише, як він мріє» - стверджує Раїса в своєму новому поетичному творі. А намріяла Раїса ще один шедевр за назвами книг, над якими працювала , як художниця: «Ми «на зламі» живем…» Власні ж оригінальні вірші  вже стартували зустрічати літо: «Червень мій юний».

 Олександр Мадей підхопив цей перекладацький азарт і створив пісні на слова Раїси Рязанової (у її ж перекладі) «В травах, що вище пояса», «В старенькій вуличній кав’ярні» та поділився власним перекладом на українську мову «Тривіальною історією» – піснею-присвятою незабутньому барду і учаснику «Дебюту», світлої пам'яті,  Володимиру Кавєріну, створену ще в часи їх співтворчості.

І не лише перекладами ми  засвідчували свою толерантність до культурного розмаїття, до традицій інших народів. Сергій  Сторожук і Наталія Куконіна, які  з початку війни проживають у Франції і нечасто бувають гостями «Дебюту», цього разу провели нас стежками Ельзаських винних традицій. Чудову презентацію  «Винна дорога Ельзасу» провів Сергій,

 

 а Наталія супроводжувала з віршем «Воно (вино)». 

І зовсім не випадковим став її дарунок – авторська книга «Про Марічку і Софійку та їх братика Стефанчика», зроблений маленьким читачам та їх батькам, які є частими гостями бібліотеки.

 А ми далі подалися в мандри. Мандрували з Наталею, а екскурсоводом була Галина Мрихіна. 

Цього разу її «Коридори часу» перенесли і Наталію, і нас «Під купол зоряного неба». Завжди неочікувано  розгортаються події на фоні фото-екскурсу до старовинних Чернівців, а особливо завмираємо в очікуванні фінального кадру.

 Дуже зворушує талант нашої улюблениці Сашеньки Мірінюк. 

Ми дуже вдячні за  її участь у створенні аури "Коридорів", цінуємо її креативну творчість і з нетерпінням очікуємо  талановиту співачку на літніх зустрічах.

Поезією, різною за темами, але тією, що торкає душі щирістю,  прості і по-своєму філософські роздуми звучали у віршах «Не знаєш, - це ти, чи не ти…» ( відчуття захисників на передовій), «Вечірні час. Вже стихло місто», «Родився світ і день, і люди», "Дерево, листячко, гілочки, квіти..."

 «Дружелюбність» - таку коротеньку замальовку прочитала Оксана Данилович, проводячи паралель між польотом птаха і життям людини за підтримки здорових взаємин.

 Не забули перегорнути  і гумористичну сторінку, слухаючи чергову історію «Барон» із майбутнього жіночого роману Наталії Гриценко.

 
Ліричною кодою зустрічі став поетично - музичний  привіт від Валентини Мацерук . Штучний інтелект  дуже тонко вловив настрій вірша «Вечір закутався в теплу шаль», створивши ніжну мелодію. Пісня вийшла дуже красивою. Аплодисменти мала почути і авторка, навіть на відстані.

 Фотомиті фіксували Добровольська Галина,

  

Рязанова Раїса , 

Галина Мрихіна. Дякуємо!  

І, як часто підсумувала подію Ольга Серебріян .