четвер, 20 серпня 2026 р.

Смак серпневих сюжетів

 

Кажуть, як корабель назовеш, так він і попливе. А ми й пересвідчилися. Назва нашої зустрічі в "Дебюті" гарантувала нам дивовижний смак- творче асорті, де переплелися цікаві сюжети, майстерне прозове слово, вишукана поезія і пісня. Як би сказала наша  шановна поетеса, віртуальна "Дебютівка" Інна Гончар - ми розкошували. Ну а як інакше? - коли з першого ж виступу нас запросили до Франції, спокушали Ельзаськими винами, ще й демонстрували, як мандрували і що бачили  наші колеги у червні. Цю феєрію мандрів подарував нам Сергій Сторожук.  


 А Наталія  Куконіна тут же підхопила тему, ще й провела своєрідний майстер-клас, ділячись власним досвідом, про що написала оповідання " Як я заговорила французькою або міжнародна солідарність трудящих".

  Ірада Керімова продовжила ділитися враженнями від Ельзасу і не тільки. Сюжет новели "Вимагаю продовження банкету" провів нас не лише вуличками міст Франції, а і через подорожні перипетії на міжнародних авіа-рейсах. Друга замальовка "Як мовиться, - кожному своє"   вже іншого змісту, проте магічне для багатьох мандрівників місце - місто мрії, Венеція, тут прозвучало.

А ми вже з нетерпінням очікували мандрів "Коридорами часу" у рідних Чернівцях від Галини Мрихіної. Глибокі краєзнавчі розвідки авторки у її оповіданнях так логічно пов'язуються з часом телепортації та  вчинками героїв оповідей (про які ми до останнього і не здогадуємося), що сприймаються абсолютно реально. Цього разу героєм оповідання "Несподівана зустріч" став завзятий краєзнавець і містолюб Станіслав Дутка. І як же шкода, що і йому не вдалося застерегти М. Хрущова не руйнувати "Чорного орла" та атлантів, що несли Ковчег Заповіту на будівлі Єврейського Народного Дому.

 Пронизаний сонцем, в буквальному розумінні, фрагмент казки Сергія Кроповінського "Глашатай сонця" дуже позитивно орієнтує, як на мою думку,  робити прекрасні нелогічні речі, бо у них, часом, більше переконливості і віри. То ж мандрівка до казкового світу у майстерному акторському виконанні автора Сергія Кроповінського і Раїси Рязанової була сповнена теплом і позитивом. Хочеться згадати слова із пісні "Живуть на світі диваки, і, значить в світі цьому все в порядку".


Закликала жити в гармонії притчею "Гармонія" Оксана Данилович.

 Цікаву  аналогію –  шлях до гармонії вона втілила у образі квітки. А  свого вірша "Небо" ще й проілюструвала  власною картиною. З квітами.


І знову в мандри. Реальні і уявні.  Реальні перипетії, пов'язані з поїздками потягами  Україні і за кордоном Сергія Гакмана, а їх - і поїздок, і пригод у Сергія вистачило б на об'ємний том, завжди вносять значну долю гумору. І це не аби яка майстерність: навіть на  прикрі  ситуації  дивитися і ділитися з нами з гумором. Манера виконання Сергія завжди  супроводжується сміхом слухачів. Здається, ми всі дружно бігли, доганяючи поїзди і заскакували до вагонів вже на ходу,  вигукуючи  "Зупиніть поїзд".

Олександр Мартиненко прочитав у оригіналі, німецькою мовою поезію  Г. Гайне  та власний переклад на українську мову. Таке виконання дає змогу відчути мелодику іншомовного слова, а переклад - збагатитися новими літературними шедеврами.
.

Перекладами на українську мову власних віршів щоразу вражає Раїса Рязанова. "Небесна синь і гарячий пісок", "Не треба жити передчуттями кінця" звучали органічно.  Присутня на зустрічі  відома і шанована Валентина Чолкан, науковиця і неперевершена вокалістка відмітила, що тексти Раїси "співаються". 


Були  у нас і пісні. Недарма ж  з нами  була присутня гітара. Та про це трохи згодом. Колись раніше ми вже знайомилися з жанром одновіршів Олександра Мадея. І, як дуже часто буває,   до  творчих людей, сюжети приходять спонтанно, за власним вибором. Олександр поділився кількома новими жартівливими творами, які Муза подарувала йому сьогодні зранку. 

А про серйозні речі Олександр, як музикант-виконавець запропонував пісню на слова М. Вінграновського " Не чіпай наші сиві минулі  тривоги". Переклад на українську мову пісні Інгвара Донскова "На славу короля" сьогодні сприймається, як пророцтво для країни агресора, чий "король" топить у крові власну країну і власний народ.

 Цікавою історією, цього разу (я б сказала, не виключно жіночого читання) поділилася Наталія Гриценко. За рядками оповідання  "Подарунок" - і кохання, і непроста доля закоханого чоловіка і курйозні випадки, пов'язані з ним.
Окремо хочу підкреслити, що   кожному автору дуже важливо  відчувати зв'язок із своїми візаві, бачити у очах оцінку пропонованих творів,  ловити репліки, сміх, аплодисменти. Правду кажучи,  надто рідко  ми спостерігаємо байдужість. Зазвичай - це суцільна доброзичливість, зацікавленість, за яку ми всі щиро вдячні нашим друзям. Саме так, інакше всі роки діяльності "Дебюту" ви залишаєтеся постійними відвідувачами. А це надихає.



І ще - дуже цінуємо  бажання зафіксувати і виступи авторів, і реакцію аудиторії у фото. Це теж висока оцінка діяльності "Дебюту".  Дякуємо всім, хто допомагає зберегти ці безцінні моменти: Раїсі Рязановій, Сергію Сторожуку, Наталії Федорюк, Юрію Грунтковському і всім, у кого рука потягнулася до камери, щоб зупинити мить.  І ми часто повертаємося до фотоархіву, завдяки  таким моментам.

І особлива вдячність Галині Добровольській, яка подарувала нам усім свій день  відпустки та всебічно сприяла, щоб зустріч в "Дебюті" відбулася вчасно і з технічним забезпеченням та ще відфотографувала всю зустріч.


Модерувала Ольга Серебріян

Тексти, як завжди  читайте в групі "Дебют- Читання".





 




четвер, 23 липня 2026 р.

Магія Слова, крила Мелодій

 

 Очікування свята- це вже свято. А ми від липневої зустрічі очікували дуже багато позитиву. І отримали його. Тепер із задоволенням ділимося  з усіма.  (Текстами вже почали ділитися в групі"Дебют Читання". Хто не зміг прийти, заходьте, читайте) .

 Місяць, що минув від минулої зустрічі був наповнений творчістю, вболіваннями за втілення  планів наших друзів. Зокрема, бажали успіху Сергієві Кроповінському, чия виставка відбулася у Києві, 

раділи  виходу з друку книги казок Іванни Стеф'юк, ілюстрованої Раїсою Рязановою.

А ще переживали піднесення  в передчутті зустрічі з нашими чернівчанами, що проживають за кордоном. Чернівецький пражанин Віктор Мандзюк завітав до "Дебюту" з поезією,  рядки якої сповнені непереборної любові до рідного краю і болю за сьогоденну Україну : " Не відвернусь від тебе, Україно", "Моє село", "Білим цвітом встелена трава"( присвята матері).
Анонсуючи захід, ми акцентували  увагу на слові "мелодії".  Бо цього разу їх було достатньо. Участь вокальних виступів значно підсилює і силу слова, і сприяє святковій  атмосфері . Особливо, коли очікуєш щорічного візиту до нас неймовірно талановитої, світлої  Сашеньки Мірінюк. 
Ми її вважаємо членкинею "Дебюту", хоч і не маємо можливості зустрічатися частіше, ніж раз на рік. Але її участь у наших творчих пошуках відчутна. Віртуальна допомога з її боку заслуговує окремої подяки. Перш, ніж слухати її чарівний кришталевий спів, ми переглянули кадри і її зростання  - від першої зустрічі на презентації книги "Перехрестя Чернівці", і першого виступу спільно з нами на відзначенні першої річниці "Дебюту" в Шепетівці, до ряду її ілюстрацій до текстів Галини Мрихіної "Коридори часу". 
 Але, звісно, всіх зачарував її спів. Навіть, не дихали. Як же ніжно і неповторно звучали  "Троянди на пероні " А. Горчинського та "Чарівна скрипка" І. Поклада. 
Піснями (поміж текстами) ділилися і Валентина Чолкан, яка подарувала "Пісню з полонини" буковинського композитора і, частково, автора слів С.Сабадаша.
 Діна Канюченко продемонструвала дещо нову манеру виконання: авторська пісня "Вірші не тануть, як сніг" вже звучала не а-капела, а в музичній ШІ- обробці, що було цікаво. 
 Василь Чаус, в минулому Очаківець, написав пісню-присвяту Чернівцям, запевняючи, що місто стало для нього своїм. Запис пісні, що прозвучав нещодавно на Петрівському ярмарку, ми теж прослухали. ( Текст  опублікуємо в групі).

Олександр Мадей продовжує перекладати на українську мову і виконувати пісні талановитих  українських  авторів (які, на жаль, вже нічого не напишуть нового). Вшановуємо їх пам'ять, даючи життя їх пісням. 
Цього разу це були пісні Олени Касьян, письменниці, авторки - виконавиці власних пісень: "Юний моряк", "Із міста, де дощі".
 Слухали і прозові переклади з румунської мови Октавіана Палєра, запропоновані Сергієм Гакманом. Як же цікаво розширювати межі пізнання. Сергій переклав коротенькі етюди "Визначення крику", "Знак Зодіаку Рак", "Майже літо".
  І, справді за вікном літо. І частина з нас вже побувала у відпустках, відвідавши сусідні країни. Про перипетії наших мандрівників  розповідали в прозі Ольга Васкан " Пригоди чорного рюкзака або Не в грошах щастя"
та Наталія Гриценко  "На морі".
Повернулася із мандрів до Праги і Раїса Рязанова та продовжила роботу над перекладами власної поезії, не оминувши літню тему: "Липень - літо".
А ще включилась у читання на 2 голоси фрагменту "Альтаріс" з казки Сергія Кроповінського  "Казка про останнього Хранителя надій".
Від казки недалеко і до притчі.  Створювати їх - лаконічні і змістовні тексти, з учбовою метою, вдається Оксані Данилович.
"Позитив"- така назва красномовно окреслює тему притчі.
 За притчею  ми перейшли до жанру фентезі, у якому успішно продовжує творити Олександр Мартиненко.
 Щоправда, цього разу, слухаючи фрагмент "Ажур" з  "Казки Цецинського лісу", ми, навіть впізнавали декого з героїв.
 А от героїню оповідання "Біла голубка з циклу "Коридори часу" Галини Мрихіної  дуже очікували.
 Було наперед надто цікаво, де і в яких місцях, з ким зустрінеться наша гостя Саша Мірінюк. І що ж? Не так вже й далеко від дому, у своєму дитсадку. Він же детально описаний авторкою у проекті "Будинки і долі": "Вілла Мізеліса", з ним же і зустрілася  вже доросла Саша.
 
Присутні, наші щирі друзі, що завжди поділяють з нами задоволення  спілкування, неодноразово аплодували авторам, висловлювали слова підтримки, за що ми висловлюємо всім подяку.



 За технічне забезпечення та фото щира вдячність Галині Добровольській.
"Дебют" відбувся, готуємося до зустрічі у серпні.



 


 




четвер, 2 липня 2026 р.

 Тюрнхаут - ще одне місто-побратим з'явилося у Чернівців від травня 2026 року


Герб міста  

Що відомо про Тю́рнхаут  місто і комуна в Бельгії, на півночі провінції Антверпен неподалік кордону з Нідерландами. Населення  комуни  за даними  Вікіпедії за 2018р. перевищує 44 тис. осіб.   Місто виникло у ХІІ ст. навколо Замку герцогів Брабантських, збудованого у 1110 році. Замок зберігся і до сьогодні, хоча зазнавав перебудов. Нині там розташований суд.

Чим цікаве і унікальне  місто? Це об'єкти, яких не так вже й багато в Європі. Знайомимося:

Бегінаж. (Бегінаж - це середньовічний комплекс, де мешкали бегінки.)

Церква бегінажу. 
Бегінки - це учасниці напівмонаших жіночих громад у Західній Європі ( ХІІ-ХІVст., які вели благочестиве життя, займалися благодійністю, доглядали хворих, але не давали офіційних чернечих обітниць.  На відміну від черниць, вони могли володіти майном і за бажанням покинути громаду, щоб вийти заміж.  Бегінки жили в окремих відокремлених міських кварталах — бегінажах, де самостійно забезпечували себе працею (ткацтвом, вишиванням) та вели спільне господарство. Багато з цих унікальних середньовічних комплексів збереглися донині і включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Музей   «Таксандрія»

Гловний краєзнавчий музей міста, присвячений історії регіону Кемпен. Розташований у історичній будівлі ХVІ ст. - «Huis metten Thoren» (Будинок з баштою). Основна експозиція театралізовано відтворює атмосферу з історичгними персонажами: герцогами, торговцями, мереживницями в супроводі аудіогіда, який розповідає про життя міста.

 Не в кожній країні зустрінете Національний музей гральних карт, який присвячений історії і виробництву карт. 

Тюрнхаут історично був  світовим центром  поліграфії і друку. В експозиції музею представлено старовинні друкарські станки ХІХ- ХХ століть, навіть діюча парова машина.
 У місті також діє орнітологічний музей, а з об'єктів промислової архітектури - варті уваги  будівлі залізничного вокзалу
 та водонапірна башта.
Звісно, що мандрівнику до Тюрнхаута трапиься ще багато цікавих об'єктів. Серед них і магазини з виробами з бельгійського шоколаду, і різноманітні культурні заклади, артоб'єкти, інсталяції, відпочинкові зони. Відвідуйте, діліться враженнями!

 Попередній список міст-побратимів Чернівців :
Австрія - міста Клагенфурт на Вьортерзеє (земля Карінтія),Вольфсберг (земля Карінтія) 
Ізраїль - міста Ноф-га-Галіль (попередня назва   Нацерет Іліт), Нетанья
Італія - м. Барі
Канада - м.Саскатун (провінція Саскачеван)         
Республіка Молдова - міста Кишинів, Бельці
Республіка Польща - м.  Конін (Великопольське воєводство)
Румунія - міста Сучава (Сучавський повіт) , Тімішоара (повіт Тіміш), Ясси (Ясський повіт) Клуж-Напока (Повіт Клуж)
Сполучені Штати Америки - м. Солт Лейк Сіті (штат Юта) 
Туреччина - м. Ізмір 
Федеративна республіка Німеччина - міста Мангайм (Баден-Вюртемберг), Дюссельдорф ( Північний Рейн-Вестфалія)
Франція - м.Рюей-Мальмезон (Іль-де-Франс), Мец  (Лотарингія) 

Інформація з відкритих джерел.