«Дебюту» виповнилося 12 років. Дуже символічний період. І назва клубу теж символічна. Бо щоразу автори, озвучуючи свої новонаписані тексти, дебютують перед незаангажованою аудиторією, відкривають свою душу і з трепетом очікують на відгук. Зміцніли творчі крила у тих, хто впродовж цих років довіряв свої літературні напрацювання загалу, долучилися і вияскравилися нові імена. І, головне, що ми найбільше цінуємо – зав’язалася міцна дружба між авторами і відвідувачами. За цей час ми навчилися головному: слухати та чути один одного. За ці 12 років народилося сотні чудових творів, зрештою вийшло з друку понад 30 книг.
І 12-літня клубна річниця відбулася. Всупереч всім негараздам, попри біль і співпереживання за сьогодення і майбутнє країни, ми тримаємо свій культурний фронт.
Аплодисментами на «Дебюті» вітали нову книгу Валентини Мацерук. Щиро раділи, що книга – ритм її серця, стан її душі виходить в переддень ювілею заслуженої журналістки України, авторки вже 4-ї книги. В добрий час!
Сергій Воронцов ділився своїм
оригінальним поглядом на долю і творчість Рози Ауслендер у нарисі «Метелик Фенікс».
Сергій Кроповінський дивував силою
творчої фантазії, запропонувавши «Казку
про музиканта і винахідника Антоніо Ван дер Фельде». Артистизм у виконанні ще
неодноразово буде присутнім на нашій зустрічі. А, слухаючи Сергія на фоні його авторської живописної роботи, напрошується думка про переселення душ: чи не був автор у минулому житті мешканцем
Фландрії, принаймні.
Звучали і чудові пісні. Діна Канюченко
повернула нас у часи, коли з нами був, світлої пам’яті, Володимир Каверін, коли ми заслуховувалися
поезією Іванни Стеф’юк та мали неймовірну насолоду від їх спільної роботи та
чудового результату. Звучала пісня «Вірші, водою писані» (багатьом знайома, як «Риби»).
Перекладами на
українську мову та авторською музикою і виконанням додав урочистості клубній зустрічі Олександр Мадей, виконавши
«Лист з провінції» на слова Олени Кась’ян та «Пісеньку Моцарта» Булата Окуджави.
Це не єдині переклади, які ми слухали цього дня.
Ірада Керімова прочитала
переклад власних оповідань «Синій слон» (враження від виставки Оксани
Данилович) та «Місто» (тема, близька
кожному, хто був змушений залишити рідний дім і починав життя з "чистого листка" у нових місцях). Зворушливою «осінньою» поезією та
віршем про стан, відчуття і сподівання бійців на передовій – те, чим
живе материнське серце, чий син захищає нашу можливість мирно жити і творити, вразила всіх присутніх до глибини душі.
Вірш Раїси Рязанової «Люди із міста «А», що так нам полюбився, на
українську мову переклала і прочитала Галина Мрихіна. А ще подарувала слухачам
власний прозовий твір «Ворожіння».Слухав і, можливо, жалкував, що не скористався послугами ворожки, герой оповідання, чоловік Галини Олександр.

Талановита художниця, чиєю виставкою ми насолоджувалися минулого місяця, авторка вже згаданого "Синього слона" 
Оксана Данилович познайомила з новою притчею "Альтруїзм".
Неймовірно феєричним виявився фінал нашої зустрічі. Завдяки новій традиції
читати тексти в діючих особах, твори звучать
по-особливому. Артистизмом вражали Наталія Гриценко (автор) та Діна
Канюченко (героїня), виконуючи в ролях оповідання «Шлюбна агенція».
Особливий шквал емоцій викликали фрагменти, героями яких виявилися і наші одноклубники.







