Зібратися в клубі «Дебют-Читання» – це вже не лише щомісячна традиція, щоб поділитися написаним впродовж місяця від попередньої зустрічі, але й, як кажуть на Буковині – набутися у атмосфері щирості, доброзичливості, творчості. Додати оптимізму собі і всім, хто відвідує клуб. Зачерпнути позитиву і понести його в наступні дні, ділитися ним з тими, хто потребує моральної підтримки. А це немало у наш важкий час. Ментальне здоров’я кожного – запорука суспільної стійкості і витривалості. Тому і в сюжетах прочитаних творів поєднувалися найрізноманітніші теми. Зворушливими були повідомлення Ольги Васкан про вітання від воїна Юрія Дребота і його високу оцінку творчості наших "Дебютівців" після його знайомства з альманахом "Десять років натхнення". Ми ж мали нагоду пишатися нашею Олею і поділяли з нею трепет, з яким вона розповідала у короткому есе "Де шукати щастя" про зустріч з найменшими читачами її дитячих книжок, їх безпосередністю і щирістю, прагненням ділитися, буквально останньою цукеркою. А з власної поезії авторка познайомила з віршами останнього місяця. Теми різні - рефлексії на найболючіші воєнні теми, святкові передпасхальні і пасхальні, загалом, весняні мотиви: "Душа обіймає живих обачливо", "Весна", "Квітень". А на слова останнього названого вірша Валентина Чолкан вже створила пісню і заспівала її, додавши твору нових фарб.
Справжнім дебютом було знайомство з Наталією Печонкіною, як авторкою "Маленької математичної казки".

так і у пані Наталії казки з'явилися на запити онуків та викликали високі оцінки не лише серед однолітків.
Софія Березіна до ювілею Павла Чоботова написала книгу "Дует в житті та творчості", присвячену дуету скрипалів Павла Чоботова та Людмили Шапко, уривок з якої і зачитала. Шанувальники відомих артистів ближче познайомилися з їх біографіями.
Лірична поезія Раїси Рязанової незмінно викликає особливе піднесення. Володіння словом, багатий внутрішній світ авторки, незмінний позитив у спілкуванні створює особливу ауру, коли звучать вірші на будь-яку тему : чи то, звернену до найвищих ціннностей - родини ("Внуку скоро п'ятнадцять"), чи то філософські роздуми "Коли життя заходить на крутий віраж..." .

Не втримувалися від сміху ні слухачі, ні авторка, Наталія Гриценко, читаючи оповідання "Сімейне щастя". Навіть, винесли певні уроки.
Жваве обговорення викликало оповідання Галини Мрихіної "Як ми не відпочили по-багатому" . Часу було вдосталь, що вкрай рідко буває через насиченість програми, щоб пригадати власні перипетії .
А про те, що творчість не буває запланованою, що це особливий стан душі, свідчить і пост-клубний етюд Галини, викликаний конваліями в букеті на столі. (Текст в групі "Дебют-Читання"). А до того згадка про цю неймовірну квітку "Цвіте в траві конвалія духмяна," промайнула в рядках вірша "Негадано, невідано, неждано" Ольги Васкан.
І завершення нашої зустрічі було феєричним. Завжди бажана гостя, Валентина Чолкан подарувала всім чудовий романс на слова О. Олеся "Сміються, плачуть солов'ї".