Недавні дні пам'яті Майдану і вшанування героїв Небесної Сотні прозвучали у поезії Ольги Васкан : "Пам'яті Небесної Сотні", а звільненому з 9-ти місячного полону односельцю М.Касперському присвята - "Повертайся живим".
Вірою у перемогу сповнений вірш і Раїси Рязанової,
який ми прослухали у авторському виконанні і в перекладі Валентини Мацерук , прочитаний Оленою Дикою :
...Лід іще не змерзлої води
Холодив у двадцять другім році…
Сніг ловлю в долоні на льоту,
Він розтав… А промінь ізвисока
Розтопив зимову мерзлоту –
Слід торішній воєнного року…
Наші гості Олена Танасійчук і Наталя Нейман,
які неодноразово "дивилися у вічі" війні і несуть сьогодні одну з найважчих місій- підтримати фізично, відродити-вилікувати зранені душі потерпілих всіми можливими засобами, вкладаючи найдорожче - своє серце, свої сили. Тому й народжуються поезії : "І коли ти побачиш, що сили мене залишають саму...", " У смерті моєї очі блакитні" (Танасійчук О.) "Спочатку я була квіткою польовою", " Прийшли визволителі" (Гейман Н.) - квінтесенція яких, на мою думку, викладена словами Наталії:
"І стала я океаном горя
І стала океаном любові
Океаном, який це прокляте пекло
Затопить собою, затопить це люте зло."
( Спочатку я була квіткою...)

"Поки маєш життя - живи,
Пий ковтками малими радість.
Не ховай очей і не гни голови,
Будь собою, лови можливість.
Поки маєш життя - люби
Свою землю і всіх, хто в ній.
Не губися серед юрби,
Бийся, плач, кричи, шаленій.
Поки маєш життя - пливи,
У вогні не згори ненависті.
Будь міцним, не мовчи - говори
Словами любові, добра і радості." ( Н.Гейман)
Бо й справді, тільки щоденними клопотами, своєю зайнятістю ми лікуємо власні душі.

Або ж збереження пам'яті роду, як це майстерно описує і харизматично виконує С.Гакман. Ми відчували себе свідками подій минулого століття, у якому яскраво і мудро жив "Дід Флоря", чиї гени творять образ сучасного автора. Впевнена,- на ті часи Сергій стояв би пліч-о-пліч з дідом.
Купол таки працює. Бо теми так логічно поєднувалися одна з одною у творах всіх учасників. Кожен виступ був ніби продовженням попереднього.
А Раїса Рязанова і Олександр Мартиненко сворили красивий, ліричний відеоролик, присвячений Чернівцям. Переглянути тут:
https://www.facebook.com/raya.art/videos/3482991315314769
Продовжуючи краєзнавчі розвідки з історії свого народу, Софія Березіна часто " смакує" родзинки у спілкуванні з близьким оточенням її героїв з минулого. Вони, звісно, не потрапляють на сторінки довідкового видання, але втратити їх колорит шкода, і вони частенько "переселяються" у ті цікаві і часто веселі оповідки, які ми маємо задоволення слухати.
А щоб перспектива була більш очікуваною, авторка Хелена Щира заінтригувала початком свого нового твору. Цього разу ми мандрували до Бельгії , слухаючи "Сніданок у Брюсселі".
І як би ми не надихалися творчістю, намагаючись перемкнути увагу на позитив ( бо і від нашого релаксу багато залежить), все ж тема Перемоги була домінуючою і життєствердною. Тому закінчили ми зустріч переглядом запису від Інни Гончар, зверненим до "Дебютівців" та її авторським читанням "Коли закінчиться війна".

Доєднуйтеся до прослуховування тут :
https://www.facebook.com/groups/173741486600486
Фото Боклач Христини та Рязанової Раїси.