Якби я мала хоч дещицю того літературного дару, яким
володіють учасники «Дебюту», як би віртуозно і яскраво передала би ту
неймовірну атмосферу, що виникає кожного місяця, коли до клубу збираються ці
неймовірно обдаровані люди, щоб показати свої нові тексти. Як зацікавлено
слухають один одного, як позитивно реагують! Доброзичливість і підтримка – основні
кити нашого буття в «Дебюті». Дорожимо цим. І дуже радіємо нашим друзям, які
приходять послухати новинки. Відчуваємо себе однією командою.
Ірада Керімова,
яка народилася в Баку, місті біля моря, 20 довоєнних років проживала у Маріуполі, де море є частиною життя кожного маріупольця, прочитала новелу «Запах моря».
На хвилях поезії І. Керімової, Р. Рязанової, О. Васкан, Б. Чауса, ми «гойдалися» за припливами до мрії, позитиву та відпливами до реалій.
Були хвилі і на екрані. Василь Чаус,
в минулому житель Миколаївщини, чия професійна діяльність була пов’язана з охороною природи познайомив нас з власним «Маршем справжнім природоохоронців» у пісенній версії в супроводі відео-презентації чудових краєвидів Миколаївщини і Буковини.
А краєзнавчі мандри, навіть, поза відпустками, навіть вуличками рідного міста не менш захоплюючі.
«Коридори часу» від Галини Мрихіної завжди очікувані. Привабливі цікавими маршрутами та вишуканими архітектурними особливостями, про які не завжди знає загал, але цікаво знайомить авторка, вибудовуючи сюжет. На відео розглядали окремі будинки, багаті своєю історією, зупиняли погляд на окремих елементах. А ще «Коридори» обов’язково занурюють героя у історичне минуле Буковини для знайомства з відомими постатями. Цього разу пригоди з новели «Посмішка неба» подарували героїні, Олені Дикій, щасливу зустріч з Ференцом Лістом.
Магічної атмосфери додав і Сергій Кроповінський. Художник, казкар, актор, чи, навіть – театр одного актора захопили та перенесли до королівських палат Франції, країни, де живуть його герої з казки «Маестро смаку» …Тут відбувалося чудо гастро-мандрів. І приємність споглядання оригіналу картини до цієї казки.
Ніщо так не підсилює естетику творчої атмосфери, як пісня. Особливо, пісня авторська. Мандрувати з піснею значно веселіше, навіть знаючи, що за літом приходить зима. Не надто розслаблятися на відпочинку, пам’ятати, що сани готують влітку допоміг Олександр Мадей. «І знову зима» авторська пісня за змістом не стільки про зиму, як про стан душі. Як і пісня «Душа», перекладені автором на українську мову. Ми щиро пораділи новому її звучанню.
Звісно, що сюжетами всіх творів стають пережиті авторами життєві ситуації. Літературно опрацьовані, часом дофантазовані, збагачені осмисленням причин і наслідків, вони починають бути творами для всіх.
Притчею «Повага» поділилася Оксана Данилович.
«Життєвий досвід» Наталії Гриценко
спрямував увагу на
марноту суєт. Кілька окремих епізодів склали цілісну картину справжніх цінностей і безперспективність
марнославства.
Десь підглянута
фраза «Шукали не слави, а Слова» у повній мірі стосується поезії
Іради Керімової і Раїси Рязанової. Вишуканий стиль, довершеність думки,
мелодика – все засвідчує рівень справжності.
«Покаяння», «Подивись мені в очі» І.Керімової; «Срібне небо», «Сон у
літню ніч» Раїси Рязанової.Вірші «Подих натхнення», «Про себе» саме про магію словотворення.
Дещо намагалася зафіксуваим і я, Ольга Серебріян







