Заповіт
Помолюся в останній раз,
Змиють сльози з лиця харизму.
Прощавайте, настав мій час
Готувати нову білизну.
На останок вклонюсь батькам,
Пригадаю дітей, родину.
Дочці душу свою віддам,
А хоробрість залишу сину.
Подарую вірші жінкам,
Лиш одній залишу кохання.
Дух та гордість віддам братам,
Лицеміри, а вам - страждання.
Що ж залишити ворогам?
Злість, прокляття чи може муки?
Ні, напевно, залишусь сам.
Так і буде - не мрійте, суки!
Я ще доню не одружив,
Не зробив чоловіка з сина.
Я ж не лишу старих батьків,
Як без мене моя дружина.
Я пройду крізь вогонь і дим,
Крізь прокляття, плітки, погрози,
Бо татусь, чоловік та син -
Не залишить родині сльози. ©Сергій Скальд 24.09.2019
Від 22 квітня друзі, знайомі, бойові побратими жили в очікування ....ні, не дива, а того, що мало би бути насправді: Сергій живий, він зміг зберегти себе ! Аж 9 травня, важко сказати, чому саме в цей день, страшна звістка розлетілася багатьма джерелами інформації. Земний шлях воїна закінчився... І цей "Заповіт", такий точний у передачі його особистого світосприйняття, не став оберегом, не зважаючи на життєствердний фінал...
Громадянин, воїн, поет. Сергій Баламутовський ввійшов у літературу, як Сергій Скальд. Дуже боляче, що не здійсняться і наші плани - провести персональний поетичний вечір. З виходом його 2-ї книги "інший" минулого року ми були оповиті умовами локдауну, а нинішній рік став найжахливішою реальністю для нас усіх. Лиш у Сергія не було питань "Що далі? Як жити?"
Він - Воїн! ( "Шпрот"). Його гасло: " Я пройду крізь вогонь і дим..." Вірш "Свята земля, я дякую тобі!" з дебютної збірки "Навиліт: Рими калібру 5,45" автор розпочинає строфою
- Мій рідний край, велика Україна,
Свята земля, я дякую тобі!
За право говорити: Я -Людина!
За шанс загинути Героєм на війні!
В передмові Сергій пояснює : "Це не збірка віршів, це - мемуари в римах. Спогади, мрії, досягненння та розчарування. Це - частинка моєї душі, це уривок мого життя, це фрагмент історії моєї країни!" Минулого року у світ вийшла наступа книга "Інший". Зустрічі з читачами засвідчили і їх зацікавленість реалістичною поезією, і рівень поетичного обдарування автора.
А починав поет свій шлях до читача зі сторінок колективних збірок :
Ряд віршів Сергія Скальда вже омузичено . На сайті https://www.pisni.org.ua/persons/2081.html
можна познайомитися з повним їх переліком : " Брат", "За тебе", "Народжений вільним", Перемога чи смерть", "Раб системи", "Сум Вітру", "Це не ехо війни", "Широкий лан", а на
музичних платформах послухати.
Ми не встигли надто близько познайомитися з поетом, не встигли глибше поринути у його поетичний світ. Та все ж Сергій Скальд не був невідомим. Перший літературний "БукФест", "Віршень", творчі зустрічі на радіо, в освітніх закладах, бібліотеках України були багатообіцяючими на перпективу.
Сергій встиг здійснити і кілька літературних імпрез за кордоном.
Минулого року він (ніби щось відчував) провів презетації своїх книг в кількох містах Італії та Іспанії. До Малаги мав квиток і на березень цього року.... І не задля власної слави, а для збору коштів на придбання автомобіля для воєнних побратимів.
Про громадянський шлях Сергія багато сказано в інших джерелах, не повторюватиму. Хочу запропонувати інший аспект, досить красномовний, як для визначення ролі і місця Сергія на його шляху .
Бо більш глибоко розумієш вагомість постаті воїна, поета, читаючи російські посмертні коментарі . Сергія добре знав і ворог. Знав про них і поет-воїн.
"Мою спину приємно лоскоче
Ваша заздрість на голках пліток
Як ви солодко брешете в очі
Бруд збираючи з моїх кісток". Сергій Скальд©
" Одиозный нацист"- таким титулом нагородили Сергія на росії. Виявляється і вони слідкують за літературним процесом в Україні , на їх думку виявляється, що поет "писал русофобские стихи". А які ще можуть бути вірші у Патріота, Захисника своєї землі? Є серед них і російською мовою, зрозумілою саме для таких " поціновуваічв". Отже, читали, цікавилися. Значить мети досягнуто! А хто є нацистом, а хто націоналістом - вже видно всьому світу. Приведу лиш кілька рядків :
"Святую память тысячи сердец
Дарует Бог защитникам Отчизны,
На нимб меняет тот шипованный венок
Тем, кто в бою за мир лишился жизни.
Религия, язык, границы, страны
Мир разделяют меж собою бесконечно.
Но лишь Война сквозь слёзы, боль и раны
Дает нам право Воина - жить вечно!"
Віднині він житиме не лише в слові, та музиці, а ще в запланованому проекті, про який повідомила пресслужба обласної ради.
Про громадянський шлях Сергія багато сказано в інших джерелах, не повторюватиму. Хочу запропонувати інший аспект, досить красномовний, як для визначення ролі і місця Сергія на його шляху .
Бо більш глибоко розумієш вагомість постаті воїна, поета, читаючи російські посмертні коментарі . Сергія добре знав і ворог. Знав про них і поет-воїн.
"Мою спину приємно лоскоче
Ваша заздрість на голках пліток
Як ви солодко брешете в очі
Бруд збираючи з моїх кісток". Сергій Скальд©
" Одиозный нацист"- таким титулом нагородили Сергія на росії. Виявляється і вони слідкують за літературним процесом в Україні , на їх думку виявляється, що поет "писал русофобские стихи". А які ще можуть бути вірші у Патріота, Захисника своєї землі? Є серед них і російською мовою, зрозумілою саме для таких " поціновуваічв". Отже, читали, цікавилися. Значить мети досягнуто! А хто є нацистом, а хто націоналістом - вже видно всьому світу. Приведу лиш кілька рядків :
"Святую память тысячи сердец
Дарует Бог защитникам Отчизны,
На нимб меняет тот шипованный венок
Тем, кто в бою за мир лишился жизни.
Религия, язык, границы, страны
Мир разделяют меж собою бесконечно.
Но лишь Война сквозь слёзы, боль и раны
Дает нам право Воина - жить вечно!"
Віднині він житиме не лише в слові, та музиці, а ще в запланованому проекті, про який повідомила пресслужба обласної ради.
Три місяці тому в Чернівецькій області запланували разом створити унікальний для нашої області проект – «Живу книгу Буковини".
Сергій Скальд був ідейним натхненником цієї книги… Але війна внесла корективи в наші плани.
Голова Чернівецької обласної ради пообіцяв завершити спільний проект заради світлої пам’яті про Сергія Скальда.
«Жива книга Буковини» обов’язково вийде.
Святу пам'ять тисячі сердець Сергій вже має...Високого неба його душі!
Пам'ятаймо!
