Місто Мец- місто побратим Чернівців

Франція стає для нас ближчою. В родині міст-побратимів Чернівців поповнення. ( За повідомленням Чернівецької міської ради)

 
Восьмим містом-партнером відтепер стало французьке місто Мец. Іншими містами-побратимами є столиця Молдови Кишинів, Солт-Лейк-Сіті (США), Саскатун (Канада), Клагенфурт-ам-Вертерзе (Австрія), Сучава (Румунія), Конін (Польща) і Ноф-га-Галіль (Ізраїль). В свою чергу донині Мец був містом побратимом з містами 7 країн. То ж ми теж стали 8-м містом у його історії побратимства.

Познайомимось з цим чарівним містом .

Туристичні "заманушки" так змальовують принади міста: Поєднання німецької строгості і французького шарму, легенда про єпископа, який переміг дракона і найстаріший театр Франції, – все це знаходить свої прояви у мальовничому місті Мец. Метц ( одна із транскипцій назв міста) називається "Місто мистецтва та історії" через його виняткову спадщину.

Мец, розташований на берегах річок Мозель і Сейль поруч із кордонами Бельгії, Люксембургу та Німеччини.

Відстань від Меца до Люксембургу становить 66 кілометрів, до німецького міста Саарбрюккен – 61 км, до швейцарського Цюріха – 262 км
Завдяки німецькому походженню та військовим традиціям, Мец не схожий на інші французькі міста. Насправді Мец — унікальне місто у Франції завдяки його великій історії, його елегантне старе місто збудоване з каменю медового кольору (жовтого вапняку), а в Імперському кварталі (Quartier Impérial) переважає вплив німецької архітектури.
В цілому місто включає сліди багатьох епох: спадщину стародавніх римлян, середньовічне старе місто, будівлі в класичному стилі 18-го століття, спорудження епохи німецької анексії та сучасні музеї.
  У центрі міста є кілька великих відреставрованих міських площ, у тому числі середньовічна площа Сен-Луї, старовинна площа Плас дю Смен та Плас д'Арм, де розташований собор Святого Стефана, одна з найвищих готичних будівель у Європ та один із найширших і найвищих у Франції. У ньому можна споглядати вітражі не лише XIII-XIV ст., а й XX століття - роботи авангардистів Марка Шагала та Жака Війона. Завдяки розмаху вітражів він отримав прізвисько «Ліхтар доброго Господа».

З пам'ятників архітектури та культури Меца найбільшою популярністю користуються два середньовічні мости Небіжчиків, а на місці колишніх французьких військових укріплень німецьке керівництво розбило бульвари та набережні, залишивши з старовинних будівель майбутнім поколінням лише Ворота Німців.

1971 року відкрився університет Меца, який носить ім'я знаменитого уродженця міста — поета Поля Верлена. У 2010 році відкрився найбільший у Франції за межами Парижа виставково-музейний Центр Помпіду в Меці.




Відкритий у 2010 році в новому районі Амфітеатру, Центр Помпіду-Мец є першим досвідом децентралізації громадського закладу культури: національно-культурного центру Жоржа Помпіду, 4-го округу Парижа.
Музичне мистецтво також має древні традиції,
оперний театр середини XVIII століття.

Непоправна втрата ... Боднар Катерина Филимонівна

 

 Сумна новина зранку постукала у наші двері.  Завершила   свій земний шлях наша колега Катерина Филимонівна Боднар.  Надзвичайно світла, щира, доброзичлива людина. Високоваліфікований фахівець, чий вагомий вклад у розвиток бібліотечної справи відзначено на рівні держави.  Указом Президента України № 919/2007  Катерині Филимонівні присвоєно звання Заслужений працівник культури України. Мала багато відзнак обласного рівня.  Ми ж колеги знаємо Катерину Филимонівну, як відповідального, мудрого і  творчого фахівця. За роки трудової діяльності Катерина Филимонівна засвідчила свій високий професіоналізм на різних ділянках. На її долю випало запровадження  нової системи біліотечної практики - створення першої централізованої бібліотечної системи на Вижниччині, яку вона  очолила і довгі роки плідно керувала нею. За досвідом до Вижниці приїжджали бібліотечні фахівці з інших областей. В любій ситуації, в любому колективі Катерина Филимонівна знаходила раціональні шляхи вирішення завдань і проблем.

 Бібліотечна спільнота, а  особливо, колектив Чернівецької обласної бібліотеки імені М.Івасюка, де Катерина Филимонівна пропрацювала   від  1982 р. на посаді заступника директора, знають і віддають належне її людським рисам. Завжди врівноважена, стримана, доброзичлива і чуйна  порадниця, а не лише керівник. З виходом на пенсію Катерина Филимонівна не залишила колектив і роботу, продовжила її уже на іншій ділянці. На дозвіллі любила вишивати.  Любила природу, добре зналася на травах, грибах, квітникарстві і щедро ділилася своїми знаннями з охочими. Вміла розрадити, підставити плече, допомогти .

 Віддаючи належне пам'яті нашої Катерини Филимонівни, схиляємо голови в скорботі, промовляючи " Царство небесне". Бо відійшла в засвіти у велике Християнське свято.  З вдячністю пам'ятатимемо Вас, дорога Катерино Филимонівно...

Не "русская" вулиця Руська

 Фото Вадима Дубовського

 Полеміка, що розгорнулася навколо зміни назв вулиць у Чернівцях відкрила одну не надто приємну проблему. Далеко не всім чернівчанам притаманно вивчити питання, яке їм недостатньо зрозуміле. Таким лакмусовим папірцем стали пропозиції перейменувати вулицю Руську. Причому, у певної частини виникла конкретна пропозиція змінити назву на "Українська", навіть, не зауважуючи що вулиця "Українська " вже існує, окрім того,  ці дві вулиці перетинаються.

У чому ж нонсенс таких намірів? У тому, що назва "Руська" не повинна перекладатися, тим паче на "русскую". 

 Дослідники історії міста  вже пояснили, що назва вулиці зумовлена тим, що на ній у 1820 році споруджено "Русько-католицьку парафіяльну церкву", і створюючи класичну структуру  міста навколо площі, ще з 1816 року проходили обговорення назви вулиці.  ( Р.Ф.Кайндль "Історія Чернівців  від найдавніших часів до сьогодення", М.Никирса "Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ"  і ін.)

фото з Міськмедіаархів

 "Вулиця під прямим кутом  відійшла від площі на схід та отримала  вдале завершення  осьової перспективи значною громадською  спорудою- церквою". Церква ж, у свою чергу, збудована у стилі українського бароко сприймалася суто, як українська  (руська, русинська). Володимр Залозецький у своїй статті "Церковця при Руській вулиці" (газета "Час", 1929-28.03) також  стверджує : "І в честь цієї церковці, в честь руської церкви названо вулицю Руською". (А практика називати вулиці згідно етнічних груп населення  у Чернівцях уже існувала в місті  - вулиці Єврейська, Вірменська)

.

фото з колекції М.Салагора .

                                                                 Фото 1900 р. З колекції Туркевича Е.

 Хто ж такі русини  і чи мають стосунок до Росії? 

Русини, як зазначає Вікіпедія - це назва українців до ХІХ століття , ентонім українського народу. 

 Глибоке дослідження про русинів знайдете у монографії Ігоря Буркута "Русинство: минуле і сучасне", у книзі Кайндля Р.Ф, Манастирського О. "Русини на Буковині" .

  Окремо додам, що назва вулиці "Руська" - типова для міст  західного регіону України. Вони є у Кам'янці-Подільському,  Калуші, Луцьку, Львові,Тернополі, Рівному, Стрию, Ужгороді.