Книга і АТО

 В наш складний час   доводиться іноді зустрічатися з такою думкою : чи на часі сьогодні наші намагання говорити про читання, проводити якісь заходи з популяризації літератури. Ніби і є сенс у таких запитаннях. А з іншого боку - звідки ж така бездуховність у тієї частини нашого населення, яка проживаючи в Україні галасує про те, що тут - Росія і про бандерівських окупантів на Сході України.А за них- свій народ, за свою країну, її єдність проливають кров кращі, свідомі, патріотично виховані сини України. І чи до книг тут? Приведу лише частинку з повідомлення Олени Цинтили, яка на своїй сторінці у Фейсбуці написала :
"...- , а можно еще попросить, если сможешь, какую-то книжку тоже нам почитать.

- вслух? 

- ага. мы ж тут с ума сходим...

- а какую?

- а какая у тебя есть?

Смеемся оба. Какую книжку хотят ребята, которые с мая живут в окопе в Донецкой области, они решат ближе к вечеру. Сядут кружком вокруг буржуйки и будут внимательно вслушиваться в маленькую коробочку с кнопочками... очень хочу прочитать им ХОРОШИЕ новости. Очень. 

(повністю:Алена Цинтила : «Расскажи нам новости».22 Октябрь 2014 г. ·

або: 
«Комбат цілий день так і ходив з книгою в кишені, періодично перечитуючи листи», - розповідає волонтер, який доставив книгу «Україна: війна, мир, любов» у місце дислокації батальйону «Азов» у зоні АТО. 
(джерело :http://president.bogomolets.com/uk/content/312/biyci-batalyonu-azov-chytayut-knygu-lyst)

або: 
" Без книжок мозок зсихається"- Андрій Кузьменко ( Андрій Скрябін).

    У мене запитань немає. А у вас? 

  Пропоную ще кілька фото з Майдану та зони АТО

А ще трапляється, що книга врятовує життя . Буквально.