Смак серпневих сюжетів

 

Кажуть, як корабель назовеш, так він і попливе. А ми й пересвідчилися. Назва нашої зустрічі в "Дебюті" гарантувала нам дивовижний смак- творче асорті, де переплелися цікаві сюжети, майстерне прозове слово, вишукана поезія і пісня. Як би сказала наша  шановна поетеса, віртуальна "Дебютівка" Інна Гончар - ми розкошували. Ну а як інакше? - коли з першого ж виступу нас запросили до Франції, спокушали Ельзаськими винами, ще й демонстрували, як мандрували і що бачили  наші колеги у червні. Цю феєрію мандрів подарував нам Сергій Сторожук.  

 А Наталія  Куконіна тут же підхопила тему, ще й провела своєрідний майстер-клас, ділячись власним досвідом, про що написала оповідання " Як я заговорила французькою або міжнародна солідарність трудящих".

  Ірада Керімова продовжила ділитися враженнями від Ельзасу і не тільки. Сюжет новели "Вимагаю продовження банкету" провів нас не лише вуличками міст Франції, а і через подорожні перипетії на міжнародних авіа-рейсах. Друга замальовка "Як мовиться, - кожному своє"   вже іншого змісту, проте магічне для багатьох мандрівників місце - місто мрії, Венеція, тут прозвучало.

А ми вже з нетерпінням очікували мандрів "Коридорами часу" у рідних Чернівцях від Галини Мрихіної. Глибокі краєзнавчі розвідки авторки у її оповіданнях так логічно пов'язуються з часом телепортації та  вчинками героїв оповідей (про які ми до останнього і не здогадуємося), що сприймаються абсолютно реально. Цього разу героєм оповідання "Несподівана зустріч" став завзятий краєзнавець і містолюб Станіслав Дутка. І як же шкода, що і йому не вдалося застерегти М. Хрущова не руйнувати "Чорного орла" та атлантів, що несли Ковчег Заповіту на будівлі Єврейського Народного Дому.

 Пронизаний сонцем, в буквальному розумінні, фрагмент казки Сергія Кроповінського "Глашатай сонця" дуже позитивно орієнтує, як на мою думку,  робити прекрасні нелогічні речі, бо у них, часом, більше переконливості і віри. То ж мандрівка до казкового світу у майстерному акторському виконанні автора Сергія Кроповінського і Раїси Рязанової була сповнена теплом і позитивом. Хочеться згадати слова із пісні "Живуть на світі диваки, і, значить в світі цьому все в порядку".

Закликала жити в гармонії притчею "Гармонія" Оксана Данилович.

 Цікаву  аналогію –  шлях до гармонії вона втілила у образі квітки. А  свого вірша "Небо" ще й проілюструвала  власною картиною. З квітами.

І знову в мандри. Реальні і уявні.  Реальні перипетії, пов'язані з поїздками потягами  Україні і за кордоном Сергія Гакмана, а їх - і поїздок, і пригод у Сергія вистачило б на об'ємний том, завжди вносять значну долю гумору. І це не аби яка майстерність: навіть на  прикрі  ситуації  дивитися і ділитися з нами з гумором. Манера виконання Сергія завжди  супроводжується сміхом слухачів. Здається, ми всі дружно бігли, доганяючи поїзди і заскакували до вагонів вже на ходу,  вигукуючи  "Зупиніть поїзд".

Олександр Мартиненко прочитав у оригіналі, німецькою мовою поезію  Г. Гайне  та власний переклад на українську мову. Таке виконання дає змогу відчути мелодику іншомовного слова, а переклад - збагатитися новими літературними шедеврами.

.

Перекладами на українську мову власних віршів щоразу вражає Раїса Рязанова. "Небесна синь і гарячий пісок", "Не треба жити передчуттями кінця" звучали органічно.  Присутня на зустрічі  відома і шанована Валентина Чолкан, науковиця і неперевершена вокалістка відмітила, що тексти Раїси "співаються". 

Були  у нас і пісні. Недарма ж  з нами  була присутня гітара. Та про це трохи згодом. Колись раніше ми вже знайомилися з жанром одновіршів Олександра Мадея. І, як дуже часто буває,   до  творчих людей, сюжети приходять спонтанно, за власним вибором. Олександр поділився кількома новими жартівливими творами, які Муза подарувала йому сьогодні зранку. 

А про серйозні речі Олександр, як музикант-виконавець запропонував пісню на слова М. Вінграновського " Не чіпай наші сиві минулі  тривоги". Переклад на українську мову пісні Інгвара Донскова "На славу короля" сьогодні сприймається, як пророцтво для країни агресора, чий "король" топить у крові власну країну і власний народ.

 Цікавою історією, цього разу (я б сказала, не виключно жіночого читання) поділилася Наталія Гриценко. За рядками оповідання  "Подарунок" - і кохання, і непроста доля закоханого чоловіка і курйозні випадки, пов'язані з ним.

Окремо хочу підкреслити, що   кожному автору дуже важливо  відчувати зв'язок із своїми візаві, бачити у очах оцінку пропонованих творів,  ловити репліки, сміх, аплодисменти. Правду кажучи,  надто рідко  ми спостерігаємо байдужість. Зазвичай - це суцільна доброзичливість, зацікавленість, за яку ми всі щиро вдячні нашим друзям. Саме так, інакше всі роки діяльності "Дебюту" ви залишаєтеся постійними відвідувачами. А це надихає.

І ще - дуже цінуємо  бажання зафіксувати і виступи авторів, і реакцію аудиторії у фото. Це теж висока оцінка діяльності "Дебюту".  Дякуємо всім, хто допомагає зберегти ці безцінні моменти: Раїсі Рязановій, Сергію Сторожуку, Наталії Федорюк, Юрію Грунтковському і всім, у кого рука потягнулася до камери, щоб зупинити мить.  І ми часто повертаємося до фотоархіву, завдяки  таким моментам.

І особлива вдячність Галині Добровольській, яка подарувала нам усім свій день  відпустки та всебічно сприяла, щоб зустріч в "Дебюті" відбулася вчасно і з технічним забезпеченням та ще відфотографувала всю зустріч.

Модерувала Ольга Серебріян

Тексти , як завжди  читайте в групі "Дебют- Читання".