Напередодні 9-го дня, коли ми отримали страшну звістку про те, що ім'я Анатолія Миколайовича Томківа перейшло у інший вимір, хочеться не лише згадати, але і повернутися в роки нашого спілкування, продовжити ці неповторні часи, пошанувати його пам'ять, звернувшись до фото, з вдячністю перечитати відгуки, слова підтримки .
Наш перший "Дебют", 2014 рік. Дякуємо, що повірили у нас!
А скільки новел ми вперше слухали ще до виходу книг!
І щиро раділи книгам. (2015 рік.)
Анатолій Миколайович завжди був з нами на всіх імпрезах, що відбувалися і в "Дебюті", і в бібліотеці.Фото і коментарі з нагоди презентації першої книги Раїси Рязанової.
Анатолій Томків :"Під магічним впливом художніх робіт Рязанової це емоційна
розповідь про страшного вовка,якого я намалював у дитинстві,а потім сам
злякався того малюнка." Лариса Хомич: "Ще одна моновистава з Анатолієм Томківим: його не фотографувати треба, а записувати на відео!"
І справді, його акторське виконання, його дотепні розсипи часто розходилися поміж нами. Ми частенько згадували "рецепт огірків" із новели "Храму не буде", яку Анатолій Миколайович читав зі сцени "Шепетівки" у першу річницю нашого "Дебюту", коли ми вперше вийшли за межі клубу і запропонували свою творчість чернівчанам.
А на публікацію Іванни Стеф'юк з нагоди річниці, «Дебют» - це коли кожна зустріч перша" Анатолій Миколайович так відгукнувся: "Оперативно, об’ємно і коротко сказано. Додав би ще,— маємо
підтвердження життєздатності бібліотечної справи, розмаїття її форм. І не треба
скиглити, мовляв, бібліотека вмирає. Не вмирає, якщо хтось до вогню підкладає
дрова і вогнище потріскує, кличе до себе. Але треба, щоб хтось підкладав..."
Трохи раніше Іванна Стеф'юк, яка теж була членкинею "Дебюту" від першої зустрічі, оцінюючи піврічну діяльність клубу так писала : "Дебют" уже традиційно надихає
писати, думати, робити щось нове.
Цього разу я не тільки слухала і заглиблювалася в тексти, яким годі знайти дна.
Цього разу я ще спочатку зачиталася (взяла до рук книгу Анатолій Томків "Хто
пацив, той знає" і починаючи від однойменної новели і сусідньої
"Вбити бука" до авторських ілюстрацій у книзі - я не могла
стриматися, поки не повизбирувала усі метафори, які зловили за око і душу і
поки їх не вичитала. Давно так смачно не читала і так легко. Щиро дякую
авторові. ...А потім знову щось повело писати. Цей раз прозу - став
перед очима саме той шматок роману, де зупинилася минулого разу і подумала
"Все, не знаю що далі писати". І писалося, прямо на засіданні клубу". І реакція від А. Томківа була такою ж грунтовною та доброзичливою: Анатолій Томків: Гарний
концетрат-аналіз Іванки. "Магія" і справді перетворюється у клуб. Приємна аура
інтелектуалів, обдарованих людей з академічним шармом і тактом, з досвідом
пережитого, накопиченими знаннями, тонким розумінням слова і мистецтва загалом.
Зрештою, "Магія" сама породжує Магію...Бо когось спонукає тут-таки взятись за
перо... Це класно! А хтось приходить з дебютним текстом всупереч тезі " можеш не писати — не пиши", але в контексті "натхнення з’являється під
час копіткої роботи"..
Ця неймовірно дорога для нас підтримка, яка спонукала нас не припиняти розпочате. Дорожимо кожним відгуком. А Анатолій Миколайович на одну з наступних зустрічей запросив героїню своєї новели «Оберіг для хрещениці, або
Третій між нами…» . І ми знову відчули вагому його підтримку, бо її думкою він поділився і з нами: Анатолій Томків:" До речі, присутня на цьому засіданні моя
землячка Наталія Кушнір висловила захоплення талановитістю учасників
«Дебюту» .
– Дуже високий інтелектуальний і мистецький
рівень – сказала вона після імпрези.
Багато приємних спогадів та фото, які відтепер будуть тим "вхідним квитком" до пам'яті про людину, чия присутність на зустрічах в "Дебюті" додавала впевненості авторам, доброзичливе слово, теплий погляд були запорукою доброго піднесеного настрою.
Це фото Діна Канюченко підписала "Тепер я щоразу сідатиму поряд з Томківим, щоб не пропустити жодного слова"
Анатолій Миколайович був дуже обдарованим. Доля вділила йому різнобічний талант і вроду. Міг би стати актором
чи художником.
Ескіз малюнку до новели "Стрілити вепра" Олівець. Біля 1973 р. 
Так склалося, що востаннє ми разом вийшли на сцену з нагоди 5-ї річниці "Дебюту". Далі ковід, війна і... безжальна хвороба Анатолія Миколайовича.
Анатолій Томків : Гарна була імпреза — 5-річчя літературного клубу "Дебют", відкрита відомою співачкою Оленою Урсуляк. Талановиті виступи Дебютівців, атмосфера єдності людей, які тонко розуміють слово, гумор, житейський контекст, інтелектульна висота і емоційна глибина — все це і є цілющим напоєм, що наповнює наше життя.( 26.11.19)
Ми вдячні Вам, Анатолію Миколайовичу, за ті незабутні 5 років. Віримо, що Ваша душа вже на порозі Едему. (Вважається, що на дев'ятий день душа покійного постає перед Богом для суду. ) А нам - шанувати, пам'ятати і читати Ваші книги.
Немає коментарів:
Дописати коментар