Наближається найцікавіший і наймагічніший період: підготовки до одного з величніших свят - Великодня та виготовлення писанок. З року в рік це священнодійство забирає в полон чи не кожного українця. Майстри писанкарства із задоволенням діляться секретами і навичками їх виготовлення з початківцями. Кожна господиня вдивляється в узори, прагнучи щось сокровенне відтворити у власних писанках.
Багато хто цікавиться історією: звідки, коли і як прийшов цей обряд у наше життя. І хоч точної дати ніхто з науковців ще не назвав, але їх дослідження свідчать, що шкаралупу розписаних яєць, віком більше 3 тисяч років, знаходили в археологічних розкопках. А на Україні найдавніші свідки писанкарства виявлені у Східному Криму в скіфських похованнях. А це свідчить про те, що нинішній сакральний атрибут Великодня прийшов у Християнство ще з язичницьких часів.
За часів Київської Русі осередками писанкарства були міста Київ і Новгород - свідчить О.В.Ковальчук у книзі "Українське народознавство". А сама писанка виконувала роль оберега. У тогочасних похованнях дослідники знаходили керамічні писанки, наповнені кульками для відлякування злих сил при струшуванні.
Про писанки збереглося багато легенд. Одна з них така: доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Тому до традиційних писанок чи не щороку додається щось нове, цікаве, захоплююче. Зростає число послідовників, як класичного розписування, так і винахідників - творців нового.
Багато дослідників присвятило свої праці саме цьому феномену. (В кінці - короткий список книг з фондів нашої бібліотеки)
В окремому пості неможливо охопити всі аспекти писанкарства. Але кілька штрихів про різновид традиційних і сучасних варіантів писанок пропоную.
Відомо, що писанки бувають одноколірні, тобто крашанки,
дряпанки,
і, власне писанки, розфарбовані (писані). А ще крапанки, мальованки та багато інших за технікою виконання.
На фото Буковинські писанки.
На Буковині популярними були геометричні малюнки досить великого розміру. Серед орнаментів зустрічались смужки, розети, які розміщувались на темно-червоному або чорному тлі. (https://etnoxata.com.ua/statti/traditsiji/regionalni-osoblivosti-ukrajinskogo-pisankarstva/)
А в цілому регіональні візерунки писанок - це цілий всесвіт символів, кольорів, технік. В автентичному писанкарстві таких символів нараховується понад 100. Але і крашанки у виборі кольору теж несуть окрему символіку: Червоний колір - радість, життя, любов. Жовтий - місяць і зорі, або врожай. Блакитний колір - небо, повітря, здоров'я. Зелений - воскресіння природи, багатство природи, урожай і плодоріддя землі. Чорний колір з білим - пошану духів, душ померлих, подяка за охорону від злих сил. А сполучення різних кольорів - символізували родинне щастя, мир, любов, успіх.
Про значення орнаментів на писанках також написано багато. Але щороку, готуючись до зустрічі найсвітлішого християнського свята, люди прагнуть внести щось власне, інакше, особливе. Так з'являються нові техніки і сюжети. І всі вони мають право на існування, бо мають на меті дивувати і дарувати радість відновлення життя.
Хоча і у виготовлення крашанок додалися нові техніки.Саме ці виконані в техніці омбре.
* Оздоблені різнокольоровими нитками писанки не надто складні, але дають простір для фантазії, "грі" з кольором.
* Наближені до збереження споріднених жанрів декоративно-прикладного мистецтва писанки - "вишиванки". Техніка з'явилась у Німеччині. Еволюцію, яку вона пройшла, можна розділити на кілька етапів. Спочатку майстри вишивали на канві, у яку замотували яйце, згодом наклеювали вишиті орнаменти на шкаралупу і, нарешті, скориставшись іншим винаходом німецьких майстрів — висвердлювати яйця бормашиною, почали вишивати на шкаралупі за допомогою тонкого дроту з ниткою. На рубежі ХХ-ХХІ ст. її засвоїли писанкарі з України.Українські майстри, вишиваючи візерунки на яйці, на відміну від, наприклад, американських, не розрізають шкаралупу.
Вишита на канві Вишита по шкаралупі.
* Чудово виглядають писанки-темарі. Це поєднання японської техніки вишивки та українських традицій. Це подвійний обереговий символ, що поєднує в собі українську писанку (символ сонця і життя) і кулю- темарі, яка в японській культурі вважається такою, що приваблює удачу, дарує щастя і добробут своєму власнику.
*У цій техніці обмотування яйця різними матеріалами цікавим є стиль оздоблювання шнурами, стрічками та іншими текстильними матеріалами.
Рукоділля збагатило стилізацію писанок у мереживній оздобі.
*Стилізація в техніці наклеювання менш складна, але досить розмаїта, бо дає змогу працювати з різними матеріалами. На білі або пофарбовані яйця наклеюють різноманітні прикраси: блискітки, кольорові скельця, гудзики тощо.
* Використання клейових технологій притаманне і виготовленню писанок, інкрустованих бісером.
* Побажання щедрих врожаїв, очевидно надихнули авторів на створення писанок-зернівок, де для обклеювання яєць використовуються різне насіння та крупи.
*Оздоблення яйця аплікацією з соломки. Підготовленою фарбою (гуаш потрібного кольору з додаванням клею ПВА) покривають очищену і висушену поверхню яйця. Коли добре висохне, наклеюють готовий орнамент з соломки.
* Цікавою і достатньо поширеною в сучасному декоративно-прикладному мистецтві стала техніка декупажу, яку майстри перенесли і на писанку.
* Вражає своєю витонченістю перфорована писанка. Техніка перфорування (висвердлення візерунків за допомогою бормашини) з'явилась у Німеччинізгодом поширилася у Чехії, а останнім часом і в Україні.
І хоча тема надзвичайно цікава і безкінечна, як саме яйце, все ж повернемося до писанок Буковини. Зрозуміло, згадати всіх наших майстрів, колекціонерів, майже неможливо у короткому тексті-огляді, але запросити до бібліотеки, познайомитися з книгами, цілком можливо.
А ще на завершення пропоную дещо унікальне у буковинському писанкарстві. Принаймні, не розповсюджене широко. Отже - Ab ovo, тобто "від яйця": з чого почалася дана публікація. Бо думка розповісти про нетрадиційні писанки виникла після того, як дізналася про особливу буковинську техніку КАРУКОВОЇ писанки.
А називаються писанки так тому, що в процесі їх виготовлення застосовується карук – кістковий клей. Звичайний восковий розпис при цьому не практикується взагалі. Підготовлена певним чином фарба накладається бичком на оброблене каруком яйце і видувається по всій площі. При малюванні карукованого яйця здається, що воно само себе розмальовує. Майстриня лише дає смужечку фарби і дмухає на неї, а та смужечка розтікається, утворюючи різноманітні візерунки, які не намалюєш. ( КАРУКОВАНІ ПИСАНКИ – УНІКАЛЬНЕ ЯВИЩЕ В УКРАЇНСЬКОМУ ПИСАНКАРСТВІ https://hlyboka.info/archives/10143)
Дізнатися про особливості саме буковинського традиційного писанкарства ви зможете у відділі краєзнавства за книгами :
Арєхова О. Буковинські легенди кінця ХІХ ст. як джерело вивчення походження писанкарства // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. Т.1(23).- Чернівці: Золоті литаври"- 2007 - с. 234-239.
Кирилюк А. Буковинська писанка // Буковинський історико-етнографічний вісник. Вип. 3.-Чернівці: Золоті литаври - 2001-с.124-125.
Ковальчук О.В. Українське народознавство- Київ: Освіта-1994-176 с.
Соломченко О.
Г. Писанки Українських Карпат // - Ужгород : Карпати- 2004. - 238 с.
Шандро М. Гуцульська писанка у Сучавському повіті // Буковинський журнал-1992-№1-с.154-156.
Яківчук А. Писанка весну віщує // Буковинський журнал - ч.2 -1993- с.170-173.
та за великим числом публікацій у місцевій періодиці.
фото використані з відкритих джерел :
- https://deztop.net/2019/04/10/kreatyvni-pysanky-10-idei-dlia-velykodnoho-dekoru/
- https://studfile.net/preview/5187027/#:~:
- https://vseosvita.ua/library/prezentacia-pisanki-visivanki-246533.html
Немає коментарів:
Дописати коментар