Останніми днями дуже активно обговорюється питання бути чи не бути брукованим вулицям у центрі міста. Прихильників з обох боків чимало. Ще на початку року на сайті міської ради було розміщено звернення до чернівчан: "Вулиця Головна давно потребує капремонту – він має бути якісним та на роки. Поки не розпочали роботу над проєктом – діліться думками:
Залишити бруківку чи встелити замість неї асфальт? Комбінувати бруківку з асфальтом? Виділяти окремі смуги для громтранспорту? А що з паркуванням вздовж вулиці?"Думки розділилися - керівництво містом:
"Для пішоходів та людей з інвалідністю асфальтне покриття є кращим, - розповідає Богдан Старик, інспектор відділу архітектури міського департаменту урбаністики.Також асфальт створюватиме менше шуму та вібрацій під час руху авто."
Думка корінних чернівчан, що мають пієтет до збереження історичних цінностей міста - діаметрально протилежна: ( стилістика збережена):
-" Усі старинні міста, в яких є бруківка, зберегли її як частину історії. "
- "На нашу бруківку австрійських часів бажаючих досить. Асфальт постелять - до першої доброї зливи, знесе до залізничного вокзалу. Ще як варіант отой камінь нешліфований, що вже понастелили. Ноги поламати можна. Має бути перекладена альпійська бруківка, та так як при Австрії, щоб ніж не пройшов поміж камінь. І бордюри базальтові і гранітні залишити. Має бути архітектурна історична спадщина."
Як вирішиться, побачимо з часом. А поки ламаються списи і бруківка ще залишається на місці, давайте заглянемо до друкованих джерел, поцікавимося історією замощення доріг у Чернівцях.
Раймунд Фрідріх Кайндль, з чиєю авторитетною думкою, мабуть, не наважиться ніхто сперечатися, у книзі "Історія Чернівців..." пише:" Упорядкування [вулиць] розпочалося вже за часу військової адміністрації. Після того, як близько 1780 року була створена теперішня [на 1908 р.] Головна вулиця, окружне управління наказало 2 липня 1793 року вирівняти і покрити гравієм ...." вулицю і її відгалудження від площі Фонтанної ["від корчми "Золотий корабель"] до Панської криниці. Водночас передбачалося створити кілька каналів для відведення дощових вод. Оскільки затоплення були катастрофічними. Під час злив іноді потоки були настільки стрімкими і бурхливими, траплялося, що вода несла дошки, балки, будівельне та інше сміття, яке загрожувало тим перехожим, що ризикували перейти потік. Трапився навіть випадок, коли у такому потоці втопилася дитина.Тому брукування площ і особливо, вулиць, вимагало облаштування і тротуарів. Крайовий інженер Адольф Марін виступав за те, аби повністю покрити бруківкою вулиці та площі міста. До цього в Чернівцях були ґрунтові дороги, на яких утворювалася багнюка.
Врешті, 1825 року міська влада прийняла рішення вимостити частину доріг бруківкою. Найперше, закономірно почали впорядковувати Ringplatz (площу Ринок). Закінчилась робота лише у 1840 році.
Тоді на Буковині не було майстрів, які б вміли викладати бруківку, тож людей посилали на навчання до Амстердаму, а саму бруківку привозили з провінцій Австро-Угорської імперії,каже завідувачка відділу краєзнавчого музею Оксана Драгомирецька.
//https://news.rivne.ua/post2152456
Ще одну версію походження бруківки висловлює журналістка Вікторія Повержук в публікації "Коли на вулицях Чернівців уперше з’явилася бруківка": "Подейкують, що за часів Австрійської імперії бруківку до Чернівців завозили зі Швейцарських Альп. Точно відомо, що до 20 століття граніт привозили з Саксонії, а в 20 столітті - з Житомирщини. Гранітна бруківка протягом більше ніж ста років зберігала гарний вигляд. Хоча, звісно, в деяких місцях вже розсипалася" //https://www.0372.ua/news/3510913/koli-na-vulicah-cernivciv-uperse-zavilasa-brukivka
Проте, хоч і цікава географія "родоводу" бруківки, та все ж головне, що місто почало набувати зовсім іншого образу. Відтоді розпочалося замощування гравійних вулиць довкола Рінгплацу та всіх площ міста. Це була нелегка і тривала робота.
Приміром, Елізабетплац (нинішню Театральну площу) впорядковували 1904-1916 рр.
площа Австрії
Площа Турецької криниці. Принагідно зішлюся на цікаву інформацію про впорядкування цієї площі, посилаючись до книги Никирси М."Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць".- с.101-102
Нове покриття змінило вулиці від площі Ринок - вулицю Єпископську (теперішня Університетська)
Мучну вулицю ( нині Поштова),
Вahnhofstrasse ( вулицю Вокзальну).І звісно ж, Herrengasse (Панську).
За Вікіпедією впорядкуванням вулиці та її тротуарів зайнялася фірма «Яков Ульріх і К°», пізніше до цієї справи долучилася фірма «Кортесі і К°», яка 1888 року завершила тут і каналізаційні роботи.Завершення забудови та загальне впорядкування вулиці відбулося ще в австрійський час. Тоді вона офіційно дістала назву «Геренгассе», що в перекладі означає «Панська вулиця». 
Цікавинкою цієї вулиці , окрім того, що вона пішохідна, є і віялове викладання бруківки, що вимагало не лише високої майстерності, а і професійних знань. Камінь клали за методикою - від найбільших до найдрібніших.
Відтоді чернівецька бруківка відлунює до нас тими кроками, які залишили по собі видатні, відомі і звичайні чернівчани, гості нашого міста - ті, ким ми пишаємося, бережемо пам'ять і передаємо нащадкам.
фото Básenika Czernowitz.І навіть до такої бруківки "похилого віку" на похилих вулицях міста виникає особливе почуття : це - відлуння історії.
Змінюються часи, постають нові вимоги. ...А що ж бруківка? Поряд з функціональністю, вона, Чернівецька бруківка має ще одну особливість. Вона зуміла захопити наших митців, перетворившись в арт-об'єкт.
І справді, стара бруківка міста магічно впливає і на чернівчан, і на гостей міста. Вона - невід'ємний штрих до портрета європейського міста, бо зберігає його таємниці, як і інші міста Європи,- кожне свої. Вона пам'ятає кроки кожного свого жителя, вона береже пам'ять про тих, хто приніс славу місту. І сьогодні надихає творчих людей. Бруківку фотографують туристи і везуть з собою цю пам'ять, вона часто потрапляє в об'єктив сучасних фотомайстрів, її зображення використовуєть, навіть для обкладинок книг .
І так, саме її, бруківку, на центральній вулиці підмітали трояндами.
Чернівецька бруківка, яка б доля їй не судилася, вже навічно закарбована і в роботах художників.
З полотен на нас віє атмосферою старовини
Оскар Ласке
Євген Максимович
Невідомий художник
Орест Криворучко
Володимир Солдатов.jpg)
Олексій Карлов
Сергій Колісник
Віктор Волков
Андрій ШматнікА що до асфальтування?... То чи варто так ревно облагороджувати асфальтованими дорогами історичний центр, коли є де прикласти зусилля.
Принагідно додам трохи з історії. Асфальтування вулиць теж починалося з площ. Площа Австрії змінила покриття у 1936 р. за рішенням Примарії. Масово асфальтувати вулиці почали після закінчення 2-ї світової війни, адже дороги, хоч тут і не велося бойових дій, все ж зазнали непередбачуваного навантаження, були розбитими і проблемними. Окрім того, ще в 50-х роках гравійними залишалися вулиці Руська, Тобілевича, Л.Кобилиці, Буковинська, Маяковського, Садова (инішні назви). А покриття вулиць Української та Київської взагалі було щебневим. Принаймні так стверджує журналіст О.Юхимець у публікації "Бруківка на дорогах з'явилася 200 років тому// Погляд-2013, № 37)
А кому не байдужа історія міста в цікавих деталях, запрошуємо до відділу краєзнавства. Нам є що вам запропонувати. Розв'яжете для себе багато питань із серії "Що? Де?Коли?"
Використані фото з архіву Edward Turkiewicz
Немає коментарів:
Дописати коментар