Свіча пам'яті : Школа І.М.

Ще одна сумна звістка боляче вразила : днями залишив цей світ Ігор Миколайович Школа.

"Школа Ігор Миколайович - видатний вчений-науковець у сфері досліджень регіонального економічного розвитку та міжнародних економічних відносин, що має міжнародне та вітчизняне визнання та популярність. Він – доктор економічних наук, професор, академік Інженерної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки. Йому властива виняткова здатність передбачувати перспективні тенденції розвитку економіки країни, що дозволяє розробляти проекти, які підвищують ефективність функціонування суб’єктів комерційної діяльності регіону, некомерційних організацій та органів місцевої влади.

Крім величезних здобутків у науковій діяльності, Ігор Миколайович має неабиякі творчі таланти, зокрема займається живописом та різьбленням по дереву. Мав шість персональних виставок. Техніка його живопису – глибока крапкова мініатюрна акварель. Головний лейтмотив його занять живописом – «Людина є невід’ємною частиною природи і разом з нею складає одне ціле»-  фрагмент персоналії про Ігоря Миколайовича вміщеної на ( http://www.books-xxi.com.ua/index.php/authors/manufacturers/shkola-ihor-mykolaiovych)
    Поетеса Олена Логінова , за її свідченням, ввійшла у світ поезії саме з благословіння Ігоря Миколайовича. У 2000 році початкуюча поетеса , ще до особистого знайомства,  під враженням від його дивовижних картин присвятила майстру  такі душевні рядки:

Споглядала душа дивину,
Мов росу на прозорому  листі,
Мов троянду на білім снігу
Споглядала душа дивину.

Споглядала красу неземну,
Немов айстри на сніжному килимі,
Немов пісню садів гомінку
Споглядала душа дивину.

Споглядала велич лісів
І могутність дубів столітніх...
Через призму  років і віків
Споглядала душа дивину

Загубилась душа поміж сосен,
Загубилася поміж вітрів.
Віднайшлась і згадала про літо
І мелодію райських птахів.
Про ріку, де вдивляються віти, 
Мов у дзеркало стомлених днів. 

Споглядала душа дивину
Мов росу на прозорому  листі.
Не згубімо вічну  красу,
Бо загубиться велич і пісня!


Всі поетичні збірки Олени Логінової художньо оформлені роботами саме Ігоря Миколайовича Школи.

  Ми не проводжали поважного науковця,талановитого художника, людину в останню путь, бо відійшов у засвіти він у Києві, де перебував на лікуванні. 
                    То ж запалімо свічу пам'яті нині, побажаймо по-християнськи землі - пухом.