Березневий "Дебют"

 Все-таки весна – це час активного народження всього нового. Нинішня зустріч у клубі «Дебют-читання» довів, що весняне оновлення стосується не лише природи. Цього разу  «Дебют» стовідсотково відповідав своїй назві.   Знайомі і вже, навіть, рідні автори показали нові грані літературних талантів: прозаїки знайомили з власною   поезією, а поети - з майстерною прозою.                                                                                

   

Витончена лірична поетеса Лариса Хомич вразила неперевершеною гумористичною новелою « Верхи».

Аркадій Томулець-поет також «заговорив» з лайкою Амуром у прозі – і це продемонструвало чутливу , вібруючу в унісон з природою ,  душу автора, як і його  унікальні в лаконічності і довершеності етюди про метеликів і шпаків. 

 А глибока психологічна  новела від Марії Звірід «Душа – полонянка болю» проникла до глибин свідомості,
 як ,загалом і вся її поезія, з якою ми  незмінно знайомимося на кожній зустрічі.







 Анатолій Томків, відомий ,окрім таланту письменника,

  ще й неповторним акторським виконанням новел , вразив віршами, що народилися у нього разом з народженням онучки Іванки.

   Хоча основний посил    суспільству Анатолій Миколайович зробив все-таки новелою глибоко соціального змісту
 « Скоринка хліба, молоко, сардельки…»,
на яку відреагувала Марина Веленчук віршем
«Дяді з портфелями». Нелегко було перемогти емоційний стан, викликаний такими творами.

Все було до ладу, послідовно.
 Автори ділилися новоствореним, а присутні  надихалися і тематикою, і високим рівнем справжніх літературних творів-відкриттів.  

Від  «Не нужно быть волшебником,
А нужно волшебство» Р.Рязанової ,
що плавно вихлюпувалось  у «Кава удвох»
від Тетяни Боріної,
які постійно вводять нас у чаруючий поетичний світ.






 Підтримала і продовжила цей настрій а-капельним співом пісні О.Богомолець на слова Л.Костенко " Недумано, негадано" Діна Канюченко-Пугачова, яка чи не щораз дарує нам насолоду слухати її неповторний вокал, який не поступається професійному.                                                                          
  А літературний  хист Діна  продемонструвала у новелі « Чому Діна?»

 Чернівці -лейтмотив всієї творчості Галини Пелепюк .Місто вічне і прекрасне у всі часи. Місто- скарбник пам'яті про своїх мешканців. А талановитим скарбівником найдорожчих миттєвостей власного сприйняття міста і є автор вже відомих художніх творів про Чернівці. Її роман з містом не закінчується і народжує нові чудові, трепетні твори, героєм яких є унікальне місто, єдине на землі, місто Чернівці.

Справжнім дебютом  постало знайомство з талановитою і вже знаною в мережі Фейсбук поетесою Надією Ковалюк.
 Її поезія – це беззаперечне явище у поетичному світі .
 Надя підхопила, задану на початку Галиною Пелепюк,
 тему вічних цінностей Чернівців і познайомила з своєю поезією, розпочавши  віршем
 «Замріяний маленький мій Париж»

І взагалі атмосфера, коли один  пропонує до уваги певну тему, а у інших, ніби на замовлення, є продовження свідчить про те, що клуб об’єднав однодумців.


 « Ми тут- значить, ми разом» - такий вердикт винесла після зустрічі Рая Рязанова і це надає впевненості, що ми потрібні один одному , а я ще впевнена і в тому, що творчість наших авторів має гарну перспективу. 

Чернівчани, рівень нашої культурної аури не втрачено. 
Приходьте і переконайтеся! 
До квітня . І це не жарти!