Цій тендітній і неймовірно сильній духом, надзвичайно талановитій жінці 15 жовтня могло би виповнитися 65 років. Її ім’я – Анна Дущак, відоме кожному буковинцю, широко відоме в Україні та, навіть, за кордоном. Можна без вагань вважати поетесу Символом мужності. Як би пафосно це не звучало, але саме так. Біографія Анни Кирилівни достатньо відома і менш за все хочеться її переповідати, щоб не збитися на формальний панегірик. Хочеться лише схилити голову у вдячній пам’яті, зануритися у спогади тих, нехай не частих, зустрічей. А вже збігло 14 років відтоді, коли її душа оселилася у царстві вічного спокою, ледь перетнувши межу 50-літнього ювілею. (15.10 1959 - 17.02.2010 )
Запрошуємо і вас згадати цю талановиту поетесу, цю світлу людину, яка через шибку свого вікна обдаровувала світ теплом своєї душі, вчила мудрості не нарікати на долю, а навпаки, прощати. Любити життя, любити людей, цінувати кожну мить, даровану небесами.Пам'ятаю і особисті навідини Анни у її домі в Тисовці, і багатолюдну он-лайн зустріч, організовану бібліотекою з нагоди її 50-річчя, де з екрану Анна зверталася до нас, і пам'ятний вечір "Доля судила жити в слові" через 5 років.
( https://magiabukoviny.blogspot.com/search?q=%D0%94%D1%83%D1%89%D0%B0%D0%BA)
Вже на цьому меморіальному заході
познайомилися і з не менш потужною у своїй гуманітарній місії, у дарі людяності, у таланті співпроживання, у здібності відчувати біль і протягнути струну щирості, підтримки, розради,- добрим ангелом Ксенією Гапій.
Так, за життя Анна не була забутою.
Виходили друком збірники її поезій. Справжньої, високої поезії, при тому, що фахової літературної освіти їй не вдалося здобути. Але талант володіння словом був переконливим: Анну Кирилівну прийнято до Спілки письменників України. Про неї було знято кілька телепрограм та документальний фільм, присвоєні звання "Жінка ІІІ тисячоліття" (2007), Заслужений працівник культури України (2008), лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. С. Воробкевича(2009). Вона за життя чула пісні, створені на її вірші. Так, все це заслужено. Незаслуженою була лише хвороба, що на довгих 35 літ прикувала до ліжка. Скорботно усвідомлювати і ранній відхід у засвіти. Анна не ховалася за хворобою, вона "йшла" до людей своїм словом і люди тягнулися до обігріваючого вогню її душі. Вона радо приймала численних гостей, що прагнули живого спілкування з незвичайною жінкою, доброзичливою і відвертою, терплячою хоч і змученою невиліковною хворобою. В кімнаті, обмеженою лише ліжком і віконцем, за яким їй бачився весь яскравий, багатий на емоції світ. ("А там за шибкою вікна"...) І дивує, як хворобі не вдалося знищити у душі багатство попередніх 15-ти здорових років, як непрофесійність лікарів не зламала той внутрішній стержень, який тримав Анну у активному літературному житті.
- Анна Дущак: Зустрічі з Вами то Радість, а друзі- то натхнення та снага творити https://m.youtube.com/watch?v=MDDi7g8U2i4
- Анна Дущак - "СЛІД НА ЗЕМЛІ" https://www.facebook.com/watch/?v=695348994296029
- Поезія за межі вічності. Читає автор - Анна Дущак ( 2006 рік)https://www.facebook.com/watch/?v=930172187361915
Немає коментарів:
Дописати коментар