Читайте старі газети. Винаходи буковинців.

 

    Мабуть багато хто погодиться зі мною, що найцікавіші матеріали надруковані у … старих газетах.

 Ламати списи навколо питання чи потрібні сьогодні друковані джерела інформації та бібліотеки в цілому, не варто. Варто лише  інколи переглядати пресу минулих  років, а  там такий  Клондайк відкриттів… Тут допоможе  вам обласна бібліотека, де зберігається вся періодична преса Буковини від часу її заснування. Минулий блог про винаходи у Чернівцях  можна продовжувати безкінечно.  От і ця публікація пропонує цікаву інформацію про буковинські винаходи, новації, цікаві факти  з життя окремих винахідників.  Раніше, коли ще функціонував Центр наукової інформації, про всі винаходи та рацпропозиції можна було дізнатися без особливих проблем.  Приміром, за інформацією  краєзнавця Ю.Гусара, вулиця Миколи Ковальчука (сьогодні переіменована на Яську) носила ім'я винахідника. Проте, жодної інформації про нього я не знайшла.На жаль. Але сьогодні про  цікаві факти з історії Буковини часто натрапляємо випадково. Тому й хочеться поділитися. Приміром, дуже цікавою виявилась інформація про Леоніда Ковальчука, хоча він не винахідник, але народний умілець, однозначно. Та про нього згодом.  Насамперед, про винаходи буковинців.

  Здається, найбільше наукових відкриттів відбулося у галузі охорони здоров’я.

1.«Прибалтика і Далекий Схід, Сибір і Кавказ, крайня Північ і Середня Азія …» Так починається публікація, у якій йдеться про  замовлення на терпентинову (скипидарну) мазь, які надходять до Чернівецького обласного аптекоуправління. Цей засіб, чудодійні ліки  виготовляли  з ароматної живиці буковинських смерек. А Чернівецька  галено-фармацевтична фабрика – єдине в країні (бувшому Радянському Союзі) підприємство, котре виготовляє терпентинову  мазь – три тонни на рік. Цікаво, що заготовка сировини  здійснювалася  лише весною і на початку літа, після сильних буревіїв  тому що   для виготовлення ліків використовувалася  смола  виключно з повалених  вітром дерев. Етикетка на  тарі була впізнаваною – зелена смерека. (Джерело: Візитна картка Буковини// Ленінським шляхом 1970 – 10 жовт. (№120)–с. 4 )  На жаль, тогочасної етикетки не вдалося знайти.

  В цілому винаходів у галузі медицини на Буковині  досить багато. Про деякі з них можна почитати в  таких публікаціях:

БДМУ - другий в Україні за кількістю винаходів серед медичних вузів : [за результатами отриманих патентів на винаходи] // Здоров'я Буковини. - 2015. - 20 берез. (№ 5-6). - С. 2.

Будна Н. Прилад обстежує за хвилини : [ винахід діагностичного приладу "Термодин", який презентували науковці Інституту фізико-математичних та комп'ютерних наук ЧНУ ]  // Молодий буковинець. - 2018. - 10 трав. (№ 37). - С. 1, 18.

Гаргаля А. Від травматології - до ендокринології та онко: [про прилад "Термодин" винайдений науковцями ЧНУ, який дозволяє проводити діагностику у глибинці, але не має інвестора запустити прилад в дію] // Здоров'я Буковини. - 2018. - 31 серп. (№ 15-16). - С. 7.

Луканюк Д. Армійський казинок... Підзарядить телефон: [про винаходи доц. ЧНУ ім. Ю. Федьковича - Ю. Дроня, що сконструював унікальний бронежилет військових в зоні АТО]  // Доба. - 2015. - 23 квіт. (ч. 15). - С. 1, 5.

Микосянчик О. Електроенергію можна отримувати з піску : [із розповіді дир. Ін-ту термоелектрики, академіка Л.Анатичука про винаходи чернів. науковців] // Погляд. - 2011. - 9 черв.(№23). - С. 14.

Нагірняк Л. Китайці обіцяють нам своїх робітників, а тут шукали наукові винаходи  // Мол. буковинець. - 2007. - 6 верес. (№ 99). - С. 3.

Хорошун Ю. Їхні винаходи служать людям : [проф., д-р техн. наук, фізик-винахідник О.Шайко-Шайковський з науковцями БДМУ розробив фіксуючі конструкції для лікування складних переломів]  // Погляд. - 2012. - 4 жовт.(№40). - С. 10.

2. Багато відкриттів здійснюється на перетині наук. Про одне з них варто розповісти, оскільки воно саме таке. Унікальний медичний прилад "Термодин", аналогів якому у світі немає, створили  буковинські науковці та отримали патент на діагностичний пристрій для вимірювання теплових потоків внутрішніх органів людини, який  не тільки отримав авторське свідоцтво й три патенти, але саме з його допомогою науковці-травматологи Буковинського державного медуніверситету досліджують препарати кісток при різних способах фіксації уламків. До слова, фіксатори для скріплення кісток замовляються, як правило, в Австрії, Німеччині, Чехії, Польщі, Швеції та США за високу ціну, що сягає тисяч євро. Проте чернівецькі спеціалісти спроможні виготовляти такі ж фіксатори, але в рази й рази дешевші. Працювали над цією темою та досягли такого вагомого результату чернівецькі науковці Михайло Білов,

 доктор технічних наук Олександр Шайко-Шайковський, 

кандидат медичних наук Іван Олексюк,

 заслужений лікар України Василь Василов.

(Звання і посади  вказано  на час публікації, і на жаль, вже немає серед нас  І.Олексюка, та В.Василова). 

Діагностичний пристрій, винайдений ними призначений  для вимірювання теплових потоків, який допоможе лікарю правильно поставити хворому найскладніший діагноз і виявити найменшу патологію в його організмі – від хвороби нирок до кил у хребті. 

" – Наші розробки не обмежуються приладом із діагностики. Інший напрямок нашої роботи – травматологія, – говорить доктор технічних наук Шайко-Шайковський. – Ми удосконалюємо розробку фіксаторів для лікування переломів – пластини, стержні тощо. У порівнянні з відомим апаратом Ілізарова, наші фіксатори спричиняють значно меншу кількість інфекційних запалень, захворювань, ускладнень переломів. А приладом «Термодин» ми можемо контролювати, наскільки ефективно проходить загоювання. Проводимо ним вздовж стегна і бачимо різницю температур, де температура підвищується, значить там іде запальний процес. Потрібно визначати, щось пішло не так, десь там є інфекція". 

Намарне переконувати, що вартість вітчизняних фіксаторів була б значно дешевшою іноземних в разі їх виробництва. Але гордість за наших винахідників таки переповнює!

3.  Чи не рекордсменом з винаходів  був Лук’ян Анатичук, володар  Золотої Медалі імені В.Вернадського, найвищої  відзнаки НАН України. На його рахунку понад 600 запатентованих винаходів. Це саме йому  належить фраза-переконання : « Щаслива людина має більше  шансів вижити в цьому світі». Навіть писав книгу  на цю тему.

Про  видатну постать науковця, який, як не сумно, цьогоріч залишив цей світ, написано чимало. Стисло можна почитати і на сайті бібліотеки: «Лук`ян Анатичук – у пошуках технології щастя»  15.05.2020 ЧОУНБ ім. М. Івасюка

А сьогодні пропоную кілька цікавих  сторінок. На мій погляд і, думаю, ви зі мною погодитесь, – дуже актуальним сьогодні є  винахід  видобування електроенергії  з піску. Про цю можливість Лук’ян  Іванович розповів ще 2011 року у своєму інтерв’ю (Микосянчик О. Електроенергію можна отримувати з піску// Погляд – 2011 – 9.06). Навіть приведу фрагмент цього інтерв’ю. Цікаво ж. Випадок на виставці  у Дубаї.  « Я там був від Академії наук. Виставка відбувалася на краю міста, у наметі. Далі - лише гарячі піски. Приїхав на виставку емір, походив, нічого йому не сподобалось, окрім бурштину…Побачив нас, підійшов зацікавившись блискучими приладами. Я завів розмову, що нафта не вічна і потрібно знаходити нові джерела енергії. Той погодився, я й кажу : з піску можна добувати електроенергію. Набираю  чашку гарячого піску і кладу на прилад. Загорілась лампочка, закрутився вентилятор.  І все без жодного зовнішнього джерела енергії. Вони  були у захваті!» (https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/chernivecki-naukovci-otrimali-patent-na-vinahid-yakiy-dopomozhe-likaryam-u-vstanovlenni-diagnozu-28397)

   Винахідливість і винаходи буковинців у інших галузях також вражають.

4. Сьогоднішні реалії диктують і військовий вектор винахідництва. Це і багі, і окопні бездимні пічки і багато інших застосунків для військових.

     

 Буковинський підприємець Володимир Садик  разом зі своєю командою створює багі "VOLS" та передає їх на передову. Донька майстра розповідає: «Телефонували з міста Дубай, просили приїхати, щоб зробити майстер-клас з виготовлення. Але ми працюємо лише для ЗСУ». І хоча багі не  є оригінальним винаходом (перші багі з’явилися в США в 50-х р. минулого століття), та все ж затребуваність у цих буковинських машинах незаперечна.

 23 листопада 2023 матеріал чернівецького Суспільного ТВ  "На нуль" без диму та нафтопічки — як на Буковині створюють нові винаходи для обігріву ЗСУ» авторів  Маргарити Олійник та  Марії Антоняк, познайомив нас  з винаходами Кіцманських  волонтерів. 

«На базі комунального підприємства кіцманчани волонтерять другий сезон, загалом — займаються цим майже десять років. Буржуйки для бійців робили й раніше – вони переважно були на дровах, але цьогоріч на замовлення військових почали зварювати такі, які б працювали на дизельному пальному, розповів інженер з благоустрою Дмитро Сухарик. Також на замовлення волонтерів почали зварювати бездимні пічки – вони нагріваються на окопних свічках. Наразі майструють 20 таких виробів.  https://suspilne.media/chernivtsi/623893-na-nul-bez-dimu-ta-naftopicki-ak-na-bukovini-stvoruut-novi-vinahodi-dla-obigrivu-zsu/

  5. І насамкінець, трохи із  абсолютно іншої сфери, щоб додати позитиву і зацікавити занурюватися до глибин краєзнавства, а також читати старі газети.

 

Відомий художник Євген Удін, який розпочинав свою трудову діяльність у Чернівцях окрім живописних полотен відомий і як художник-ілюстратор книги  «Казки Буковини. Казки Верховини», упорядкованої М.Г.Івасюком. Ця книга була першою у практиці  книжкової графіки молодого художника. Але є у його творчій біографії ще одна  цікава сторінка. 

  Багато чернівчанок старшого покоління знають, якою популярністю в 60-і роки  користувалися колготки. Особливо кольорові, з візерунком. А до чого тут митець Удін?   «Моду на панчохи з малюнком у ажурному обрамленні  у  Чернівцях запровадив нині відомий художник Євген Удін.  –  так починається публікація Л. Нагірняк  «Започаткував моду на ажурні колготи» у «Молодому буковинці»  2017 року (Молодий буковинець-2017-11-12 серп.(№ 64).  Стало цікаво. Як? – Таки започаткував?   Так, та не зовсім так.  Адже найдавніші колготки  виявлені археологами при розкопках поховання знатної дами. Дослідники вважають, що за часом – це більше 2-х тисяч років. Причому ті колготки мали високе майстерне виконання: мали зручну п'яту і пояс, що запобігає ковзанню. Про історію колготок можна говорити багато і цікаво. Але ми повертаємося на Буковину. 

 З першого разу не вступивши у омріяний Львівський  інститут декоративно-прикладного мистецтва (теж цікава історія, варто знати початкуючим художникам), Євген влаштувався на Чернівецьку  панчішну фабрику художником, де пропрацював всього рік. Але як чернівчани виграли від цього! В його обов’язки входила  розробка нових моделей жіночих колготок і панчіх. Завдяки йому у Чернівцях з’явилися  перші моделі  нейлонових панчіх із малюнком. А далі Євген запропонував  виготовляти капронові колготи з ущільненою п’яткою, оздоблювати  верхню широку гумку панчіх ажуром, виготовляти панчішні вироби не лише  кольоровими, а й  з малюнком. То ж чернівчанки незаперечно були найпершими модницями, завдяки Євгену Удіну, хоча, здебільшого,  й не підозрювали про це. На товарних  етикетках імена винахідників не прийнято вказувати.

 

 Ну  і ще трохи про вже відомого художника і Чернівці. Він носить місто у серці постійно. Увічнює його в картинах. Привозить учнів на пленери саме сюди, на свою батьківщину, щоб початкуючі художники надихнулися красою неповторних Чернівців.  "Подумки я повертаюся до Чернівців. Вони мене не відпускають, ваблять. Краса чернівецьких вуличок, скверів, парк імені Федьковича, куди ми, дітьми, з мамою часто ходили. Також Резиденція, перехрестя вулиць Хмельницького та Університетської, де я провів дитинство, – назавжди у моєму серці.

***

І про обіцяне: не зовсім про винаходи, але надзвичайно цікаво.Чернівчани неймовірно талановиті. Коли писала про багі, пригадалося про інші транспортні цікавинки, які власноруч створили, без перебільшення, золоті руки наших земляків.  

Леонід Ковальчук буковинський літакобудівник узявся власноруч майструвати біплан за зразком 1-го  британського  літака «Де Гевілленд» 1903 р. Сторіччя потому 2003 році Леонід Ковальчук розпочав роботу над своїм літаком, а матеріалом обрав карпатську сосну. (Джерело:Дерев`яний літак буковинця потрапив до Ukrainer  28 Лис 2018 https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/derev-yaniy-litak-bukovincya-potrapiv-do-ukrainer-foto-video-38564. Сайт https://acc.cv.ua/)

Схоже, що робота з деревом  у  виготовленні транспортних засобів на Буковині має свою магію. Всього за 5 років, а саме 2008 р. чернівчани мали задоволення  споглядати на вулицях міста дерев'яне авто.

 Автомобіль ручної роботи, змайстрований Василем Лазаренком, кузов якого повністю виконано з дерева.Лівий бік виконано в сучасному стилі, а правий – 30-тих років.

Яка доля цього авто на сьогодні не відома, адже ще 2017 р. автор виставив його на продаж. Але , схоже, що майстер виготовив не один дерев'яний автомобіль. (Джерело: https://promin.cv.ua/2017/02/19/chernivchanyn-vystavyv-na-prodazh-unikalnyi-derevianyi-avtomobil.html

Отже, звертайтеся до преси минулих років. Так багато цікавого на її сторінках. Навіть, знайоме з часом, забувається. Не  зле й нагадати .