"Дебют" напередодні весни.

Ми зустрілися у клубі цього року вперше. Інші цікаві події-зустрічі, приурочені творчості наших авторів "Дебюту" успішно відбулися в цьому періоді , а на разі ми зібралися всі разом, щоб послухати вже всіх одноклубників.

 Лютий місяць, як місяць початку війни 2 роки тому, не міг не залишити свого відбитку на творчості наших учасників. Та й з початку року все написане ще не було озвучене. Тому й мотиви поезії Валентини Мацерук всключали від Новорічно-різдвяних побажань :

 
" Сію-сію, посіваю.
Всім і кожному бажаю
Перемоги дочекатись, 

Заспівати, засміятись,
Як було це до війни". (01.01.2024)

*

"У храмах наших моляться й Спасителя вітають.
А там попи у церкві війну благословляють.
Колядки і щедрівки лунають у нас в хаті,
Кутю приготували газдині для солдатів…"
( Неоднозначність 09.01)

до навіяного 2-річницею вторгнення :

"Світе, спинися хоч на хвилину!
Спиніть це безумство! - благаю в небес!" ( 24.02.2024)

  Ці рядки можуть стати епіграфом до всього блоку поезії, написаної В. Мацерук з початку року . Бо чи не кожен вірш пронизаний болем:

"Небо в сльозах. І печалі – по вінця.
Хмуряться хмари. Гримить! Десь гримить
Громом ракет від лихого чужинця.
Дощ барабанить. І серце не спить."  (Про погоду й непогоду)


Вражаюче, що ця, перша зустріч у "Дебюті" -24 була багата на переклади. Ми вже не дивуємося співзвучності перекладів Валентини Мацерук з поезією Раїси Рязанової. Але вже не вперше у зворотньому порядку поезія Валентини знаходить звоє звучання у перекладах Раїси Рязанової. Валентинин вірш "Зачекаю весну" відгукнувся у Раїси Рязанової відповідним перекладом. А Раїсин вірш "Дилижанс отправляется в десять" зазвучав українською "Диліжанс вируша о десятій" від Валентини Мацерук.
   А ще під Куполом цього разу утворилась неймовірна аура взаємотворчості. Галина Пелепюк -Мрихіна написала вірша за мотивами поезії Раїси, яка дуже полюбилася чернівчанам про друзів із міст "А" і "Ч" : " Отгорает ноябрь" ( Р.Рязанова) -"Розчинились будинки" (Г. Пелепюк-Мрихіна). А далі на нас очікувала справжня магія, що утворилася під знаком Елеанор Фарджон, англійської письменниці, першої лауреатки премії імені Х. Андерсена. Її вірші звучали англійською у читанні Ірини Горбачевської,

російською у перекладі Раїси Рязанової,
 

українською у перекладі Галини Пелепюк-Мрихіної.

  Не менш цікавим від творчості був і мотив, що спричинив цей творчий потік. Співпадіння дат, інакше, ніж чаклунством не назовеш. Саме в день народження письменниці 13 лютого 27 років тому син Раїси Рязанової, тогочасний студент ЧНУ, отримав завдання перекласти один із віршів Е. Фарджон. Відтак і з'явився перший переклад. І саме 13 лютого цього року цей листочок з домашнього архіву "повернувся" до рук п.Раїси і викликав цілу низку продовження перекладів : "Що це означає?",( який на сьогодні вже має 2 варіанти перекладу на українську мову від В. Мацерук і Г. Мрихіної) , "Як шкода, дано так мало часу", "Кожна книга несе в собі чудо" та ін. Таке потрійне суголосся у нас відбулося вперше. Варіанти перекладів одного Раїсиного вірша різними авторами, зокрема Валентиною Мацерук та Наталією Куконіною, ми вже мали нагоду чути, але таку "мережку" 3 авторки виплели вперше. Тобто потенціал є, і він міцніє від постійного спілкування, обміну творчою енергією, які ми знаходимо у "Дебюті".
  Абсолютним дебютом стало оповідання-фентезі  Олександра Мартиненка "Про давню чернівецьку таємницю". Несподіваним сюрпризом - дебютом у літературній творчості став і сюжет, і теорія дати першої згадки про Чернівці, де також "заплетене" число 13, і навіть згадка про наш "Дебют". І насправді, Дух Чернівців був на нашій зустрічі. З початком, авторе!

  Полярними за темати - від смішних до сумних, але незмінно такими, що примушують заглибитися до роздумів про наше буття, глибин людських стосунків, сприйняття реалій та незмінно літературно-досконалими текстами ділилися Софія Березіна (оповідання "Наталія"),


Наталія Гриценко ("Золота рибка"),

 Олена Дика ("Втеча"),

 Галина Пелепюк-Мрихіна перекладом на українську мову власного автобіографічного

прозово-віршованого твору "Сукня".  Зворушлива і щемлива тема спогадів про маму. При цьому у залі слухала родинну історію і донька п. Галини Наталія, чия донька Сашенька в свою чергу була неодноразовою гостею "Дебюту" і зачаровувала всіх своїм співом.


  І цікавим розмаїттям тем - від споглядання природи ( "Сивого кольору знову накидано", "Зранена пташка пір'я згубила") до філософських роздумів і оптимістичних закликів зберігати в собі сили і стійкість в реаліях сьогодення: "Тільки не будемо плакати", ""Шукаєш світла у похмурий день", "Кожна подорож в завтра - нова", "Ще віють вітри, а ти бачиш сонце" захопила нас Ольга Васкан.


  Знайомлячись з авторськими текстами, на "Дебюті" ми не оминаємо й інших актуальних тем. В проміжку між датами, що означили життєвий шлях письменника Григора Мацерука (20.02.1954-02.03.1981) познайомилися з матеріалами книжково-документальної виставки "Щоб усе живе до тебе озивалося" та послухали спогади дружини Валентини Мацерук. Побачили рукописи автора з домашнього архіву.


  Та в переддень 75-річчя з дня народження Володимира Івасюка отримали подарунок від Лариси Бєлової .Окрім спогадів про Кіцманський період життя, співачка а-капелла виконала фрагмент пісні "У долі своя весна".


Отже, до зустрічі Весни готові!

За фото вдячні Анастасії Нєвєльській, Раїсі Рязановій.