Цікавою, жанрово різноманітною і водночас пізнавальною була жовтнева зустріч у "Дебюті". Ми мали радість щиро обійняти кількох наших учасників, які з певних причин не мали змоги щомісячно відвідувати наші клубні зібрання. Щиро пораділи, що їх творчість не мала такої перерви. Ліля Бойчук, наша наймолодша талановита поетка прийшла з подарунком: новим колективним збірником, куди ввійшли і її поезії. Як сама Ліля написала на своїй сторінці про цю книгу: «Крилом будь», де зібрана творчість майже 60 українських поетів,твори написані під час війни, в окупації, під звуки сирен і вибухів, в укриттях, на фронті, серцями військових, медиків, волонтерів, тими, хто примусово змушений залишити рідну домівку. Написані, аби підтримати таких самих, як ми, бо в цей час ми покликані Господом Богом підтримувати один одного, «бути крилом» для тих, в кого вони опускаються, чи ламаються…»
Болюча тема - участь її ровесників у війні, підтримка та віра у перемогу, яка принесе омріяні зустрічі - звучать і у друкованих, і прочитаних віршах Л.Бойчук. А ще - тепло рідної оселі, того побуду, який з дитячих літ, як оберіг, супроводжує людину і в дорослому житті, пам'яттю про рідних зігріває у такий незатишний час. Проза "Квасоля", вірші:"Одяг для душі", "Красива осінь". Спогади Лілі про бабусю, за правилом доброго Куполу, відгукнулися цікавим екскурсом до родинної історії Ольги Васкан. Із цікавістю прослухали уривки з майбутньої повісті, чи, може, й роману з робочою назвою "Закапелки долі". Нелегкі долі родичів авторки , яким довелося пережити лихоліття попередніх воєн та гідно їх перемогти , виростити і дати достойні орієнтири своїм нащадкам запевняють, що і нинішнє покоління, яке переживає війну переможе не лише ворога, а і всі труднощі, пов'язані з нею.
Олена Дика у своєму оповіданні "Повернення" дуже проникливо передала стан потерпілих, які першими зустріли нинішню війну на Чернігівщині. Із зрозумілим нетерпінням чекали продовження оповідань- фентезі "Коридори часу" від Галини Мрихіної.
Сюжети її оповідань завжди є інтригою і невідомі до моменту прочитання в "Дебюті". Завжди очікуємо - хто ж стане героєм наступної глави.
Олександр Мартиненко переклав з німецької мови поезію Фрідріха Ніцше " Де осінь?", написану 1884 р. та прочитав її мовою оригіналу і власний переклад українською мовою.












Немає коментарів:
Дописати коментар