Про що був "Дебют"

 

  Цікавою, жанрово різноманітною   і  водночас пізнавальною була   жовтнева зустріч у "Дебюті".  Ми мали  радість щиро обійняти кількох наших учасників, які з певних причин не мали змоги щомісячно відвідувати наші клубні зібрання. Щиро пораділи, що їх творчість не мала такої перерви. Ліля Бойчук, наша наймолодша талановита  поетка прийшла з подарунком:  новим колективним  збірником, куди ввійшли і її поезії. Як сама Ліля написала на своїй сторінці про цю книгу: «Крилом будь», де зібрана творчість майже 60 українських поетів,твори написані під час війни, в окупації, під звуки сирен і вибухів, в укриттях, на фронті, серцями військових,  медиків, волонтерів, тими, хто примусово змушений залишити рідну домівку. Написані, аби підтримати таких самих, як ми, бо в цей час ми покликані Господом Богом підтримувати один одного, «бути крилом» для тих, в кого вони опускаються, чи ламаються…»

Болюча тема - участь її ровесників у війні, підтримка та віра у перемогу, яка принесе омріяні зустрічі - звучать і у друкованих, і прочитаних  віршах Л.Бойчук. А ще - тепло рідної оселі, того побуду, який з дитячих літ, як оберіг, супроводжує людину і в дорослому житті, пам'яттю про рідних зігріває у такий незатишний час. Проза "Квасоля", вірші:"Одяг для душі", "Красива осінь".   Спогади Лілі про бабусю, за правилом доброго Куполу, відгукнулися цікавим екскурсом до родинної історії Ольги Васкан. Із цікавістю прослухали уривки з майбутньої повісті, чи, може, й роману з робочою назвою "Закапелки долі". Нелегкі долі родичів авторки , яким довелося пережити лихоліття попередніх воєн та гідно їх перемогти , виростити і дати достойні орієнтири своїм нащадкам запевняють, що і нинішнє покоління, яке переживає війну переможе не лише ворога, а і всі труднощі, пов'язані з нею.

  Олена Дика у своєму оповіданні  "Повернення"  дуже проникливо передала стан потерпілих, які першими зустріли нинішню війну на Чернігівщині.

  Із зрозумілим нетерпінням чекали продовження оповідань- фентезі "Коридори часу" від Галини Мрихіної.

Сюжети її оповідань завжди є інтригою і невідомі до моменту  прочитання в "Дебюті". Завжди очікуємо - хто ж стане героєм наступної глави.

Цього разу героїнею оповідання "Турецька площа" стала Раїса Рязанова. А читання ще й супроводжувалися кадрами з місць, про які йшла мова, зокрема і  про сходинки до площі, під які були використані надгробки з єврейських поховань (мацеви). 

А сама Раїса Рязанова подарувала всім насолоду добірним поетичним словом, читаючи вірші від "Сумне" до "Жартівливе" та філософського "Дерева".

 Наталія Куконіна вразила цілим розсипом тем через вірші  "Промінчик",  "Рух", "Смерть", жартівливим  "Господиня". 

А кінцівка вірша "Ми";

 -Знаєш, мій вбивце,

Над нами - єдине Небо,

Цілиш у мене, а попадаєш у себе" - найточніший посил до сучасних вбивць.

Дебютом не назвеш перекладацький досвід наших учасників, але цього разу переклади звучали не у одного автора і не з однієї мови. І це не лише лінгвістичні вправи авторів перекладу, а і розширення меж ознайомлення загалу з творчістю зарубіжних авторів.

Олександр Мартиненко переклав з німецької мови поезію Фрідріха Ніцше " Де осінь?", написану 1884 р. та прочитав її мовою оригіналу і власний переклад українською мовою.

   Майже невідома  українському читачу  поезія румунського

поета Маріна Сореску вже була представлена на одному із минулих "Дебютів" Сергієм Гакманом. Поглибили своє пізнання і цього разу. Сергій запропонував власний переклад ще двох віршів "Адам" і "Шахи". 

А з авторських творів прочитав оповідання "Удача чи неудача?", сюжетом якого стали події з власного життя і героями якого є знайомі нам буковинці.

   З перекладами з  англійської мови віршів Джона Кітса слухали Раїсу Рязанову: "Лише чотири пори року ", "Сезон туманів". 

І ніби в унісон звучала проза- враження від поїздки в Англію Діни Канюченко: " Я можу зробити це".

І  вже вкотре пересвідчилися : дорослі люблять казки. Особливо, коли вони звучать у авторському , акторському виконанні, до того ж з візуалізацією. Сергій Кроповінський цього разу показав свою казку "Бім і Бом".

А вже в наступному місяці на нас очікує цікава авторська програма Сергія Кроповінського у проекті "Невипадкові зустрічі".

  Тексти, що прозвучали, читайте в групі "Дебют Читання"

 Модерувала Ольга Серебріян

Фото Валентини Кухлій 

Ігор Чеховський. З когорти золотих імен Буковини

 

  "З когорти золотих імен"- так влучно назвав свою статтю краєзнавець, журналіст Ю.С. Гусар, приурочену Ігорю Чеховському з нагоди 50-річчя і 3 років по смерті видатного буковинця. Цього ж року Ігор Григорович міг би святкувати своє 65-річчя 21жовтня. Та вже 18 років ми відзначаємо річниці без нього, згадуємо все добре і віддаємо шану його праці на славу Буковини.
  Мабуть мало хто з буковинців не знає імені і потужного краєзнавчого доробку та наукових напрацювань Ігоря Чеховського. Його публікації в обласній пресі мають незаперечну достовірність. Навіть ШІ підкреслює його надзвичайну вимогливість до власного слова і велику відповідальність до використання джерел. Аргументовані і незмінно цікаві новизною праці І. Чеховського прислужилися і продовжують використовуватися і відомими краєзнавцями, і тими, хто ще починає занурюватися до цікавої сфери – історії краю. Це не лише сухі цифри. Це – найцікавіші місця, дати, пов’язані з їх виникненням і розвитком, це імена буковинців, що творили історію і передали нам у спадок свої відкриття, це мандрівка у часі і просторі. Журналістська практика вирізняє його стиль: лаконічний і достеменний фактажем.

Перша вища філологічна освіта і журналістська робота виробили цей стиль, про який краєзнавець Ю.С. Гусар писав: «У його публікаціях завжди була чистота думок і схвильованість серця, глибоко самобутні ритм і побудова фрази, історична виваженість і ґрунтовна констатація фактів, неупереджене ставлення до подій, імен героїв його публікацій, вибудованих на любові до рідної мови, до виразного, соковитого, мальовничого і разом з тим простого, ясного, скромного слова».

У 1985 р. Ігоря Чеховського прийнято до Спілки журналістів.

У офіційних біографічних публікаціях про І.Г.Чеховського вказуються всі сфери його діяльності впродовж життя: науковець, журналіст, історик, філолог, педагог, краєзнавець, громадський діяч.

Історична освіта і захист дисертації (1996 р.) на здобуття наукового звання за спеціальністю «Історія України» та науковий доробок, що виходить з друку в наступні роки, надає імпульсу у краєзнавчій діяльності ширшого кола буковинців, і не лише фахівців. Видання книг, публікації в пресі суттєво розширили межі інформації щодо історії, етнографії краю. Популярністю користуються прижиттєві і наступні книги:

- Чеховський І. Чернівці - ковчег під вітрилами толерантності : Історичні студії багатокультурного етнорелігійного феномену в центрі Європи// ЧНУ ім.Ю.Федьковича. - Чернівці : Рута, 2004. - 116 с.

– Чеховський І. Прогулянка Чернівцями та Буковиною : путівник / - Київ : Балтія Друк, 2007. - 268 с.

– Чеховський І. Чернівці - місто зустрічі культур і релігій : - Чернівці : Місто, 2009. - 208 с.









А книга, написана у співавторстві з Олександром Масаном до 150-річчя Ратуші та 590-річчя писемної згадки про Чернівці «Чернівці: 1408-1998 : нариси з історії міста « / О. М. Масан, І. Г. Чеховський. - Чернівці : Місто, 1998. - 214 с. вже удостоїлася перевидання у 2018 році.




Так склалося, що у важкі часи активізуються екстрасенси, ворожки, ясновидці. Люди шукають у них розради. А науковці звертаються до авторитетних джерел, досліджують їх, аналізують і діляться з нами висновками. А куди ведуть витоки цих почасти загадкових явищ також можна знайти пояснення у роботах Ігоря Чеховського. Дуже цікавими і пізнавальними є публікації з питань народних традицій, обрядів, вірувань, релігійних особливостей – тема достатньо актуальна і сьогодні, її продовжують вивчати наші користувачі. Зокрема запитуваними є книги:

– Чеховський І.. Дохристиянські витоки і слов`янські паралелі шлюбної обрядовості - Чернівці –1998.

– Чеховський І.Демонологічні вірування і народний календар українців Карпатського регіону. - Чернівці : Зелена Буковина, 2001. - 303 с.

– Чеховський І. Стопами богів Долини Куллу - Чернівці : Зелена Буковина, 2002. - 140 с.

Ігорю Григоровичу випало щастя мандрів до Гімалаїв. І там, вивчаючи особливості тамтешніх традицій і релігійних обрядів , він знаходить цікаві нюанси:"Чи не найбільше полюбляють тут мальви і чорнобривці. Авжеж, саме ці незмінні атрибути українських осель, які супроводжують вихідців із наших країв по чужих світах...по свояцьки підморгували мені ледь не з кожної гімалайської садиби" - пише автор у книзі "Стопами богів Долини Куллу".


 

Годі й говорити про численні публікації в місцевій пресі:

– Чеховський І. Гуцульські маги, що ходили готарем між світами: [етнограф. звичаї, магія, обряди] // Свобода слова. - 2008. - 7 серп. (№ 30). - С. 16.

– Чеховський І. Йорданська вода "від усього злого" // Свобода слова. - 2009. - 22 січ. (ч.3). - С. 1, 17.

– Чеховський І. Пожертва для Рахманів-брахманів // Свобода слова. - 2009. - 16 квіт. (ч.15). - С. 1, 2. ; Писанка для рахманів - брахманів // Свобода слова. - 2007. - 12 квіт. (№ 15). - С. 17

За публікаціями Ігоря Григоровича вивчаємо і аспекти поліетнічності Буковини. Ось лише кілька прикладів:

– Чеховський І. Турецький слід на Буковині // Час 2000. - 2004. - 19 лют. - С. 17.

– Чеховський І. Чернівецька Полонія // СІТІ-Інфо. - 2004. - 12 берез. (№ 11). - С. 8.

– Чеховський І. Ким були предки гуцулів: кочівниками, розбійниками чи... вікінгами? [Походження назви гуцули] / І. Чеховський // Свобода слова. - 2004. - 8 квіт. (Ч. 15). - С. 15 ; Свобода слова. - 2004. - 1 квіт. (Ч. 14). - С. 18.

– Чеховський І. Циганські клани: Котлярі, дзвоникарі, ложкарі : [На Буковині] / І. Чеховський // СІТІ-Інфо. - 2004. - 9 лип. (№28). - С. 9.

– Чеховський І. Вірменська кухня на карпатських дровах : [Про вірменські поселення на територ. Буковини] // Свобода слова. - 2007. - 1 листоп. (№ 44). - С. 17.

Значну увагу Ігор Чеховський приділяв вивченню питань конфесій на Буковині і залишив нам у спадок велику кількість публікацій. Виважено, достовірно і професійно він проводить нас до витоків різних релігійних течій, які сформувалися на Буковині.

– Вижниця: слідами баал шема і класиків І.Чеховський// Свобода слова. - 2006. - 23 листоп. (№ 46). - С. 17.

–Чеховський І. Обличчям до старообрядництва: [Біла Криниця] // Свобода слова. - 2006. - 28 верес. (№ 38). - С. 17.

– Пивоваров С.Колись Хотинчани ходили молитися і до мечеті : [Молитов. будинки мусульман на поч. ХІХ ст. були на Буковині]// Свобода слова. - 2004. - 23 верес. (ч.39). - С. 18.( є персоналія Чеховського І.)

Тематично не обмеженими були напрямки у вивченні і популяризації знань з історії Чернівців і Буковини, які досліджував науковець. Це і видатні постаті – буковинці і гості міста, приміром, від імператорів до відомих особистостей – Ф. Ліста, уродженця краю Й. Шмідта та ін. Розбудові міста, історіям вулиць і їх назвам, особливостям архітектури, пам’ятникам теж були присвячені статті І. Чеховського.


Досить ґрунтовною і потрібною в перші роки становлення Незалежної України була громадська діяльність Ігоря Григоровича. Він був одним із організаторів першої на Буковині незалежної громадської організації – культурологічного Товариства "Оберіг"; разом з однодумцями провів перший фестиваль фільмів пам'яті Івана Миколайчука, заснував премію імені Володимира Івасюка для присудження українським піснярам, виконавцям і фольклористам,сприяв поверненню й увіковіченню у меморіальних дошках та назвах вулиць міста Чернівці десятків замовчуваних раніше імен видатних краян. ( Вікіпедія)
     І самому Ігорю Григоровичу присвячено ряд публікацій колег «Він відчував пульсацію міста» - скаже про нього Надія Будна, а газета «Версії» у першу річницю смерті так назве меморіальну публікацію «Ігор Чеховський - Кайндль ХХ століття». Важко з цим не погодитися. В цю ж, першу річницю, коли місто відзначало 600-річчя від першої писемної згадки Ігоря Григоровича було нагороджено відзнакою « На славу Чернівців». На 10-річницю, 2017 р. на фасаді будинку по вул.Б. Хмельницького, №46 (Автор Олег Любківський ) відкрито меморіальну дошку .

І на честь шановного науковця переіменовано вулицю Каспійську .

Ще за життя Ігор Чеховський відзначений премією Й.Главки ( 1997) за серію нарисів про архітектурні шедеври міста,нагороджений медаллю "Нестор-літописець" ( 2001). Наступна відзнака, Премія імені Олекси Романця у 2020 р. вже стала даниною шани пам'яті Ігоря Чеховського.
Скільки ще міг би дослідити, написати, видати цей талановитий чоловік, Ігор Чеховський, якого забрала від нас невблаганна реальність у 47 років. Залишились нетлінна пам’ять та вагомий краєзнавчий доробок, як вічний пам’ятник, до якого приходять сучасники, щоб збагатитися знаннями.
З нагоди 65-річчя від дня народження І.Г.Чеховського відділ краєзнавства запрошує ознайомитися з викладкою-персоналією.

Чернівці - місто нашої любові

 

 "Чернівці це текст" (Валентин Ткач"), "О, Чернівці, оаза дивини" ( Тамара Севернюк), " Чернівці – місто зі секретом. І таємницею. (Ігор Померанцев) - назви такі красиві, романтичні і істинні у власному сприйнятті міста, від відомих  творчих особистостей першими приходять на думку, коли йдеться про наше рідне місто. А ще Ігор Померанцев сказав : "Встаньте, коли говориться про Чернівці". Це  найкраще визнання достоїнства нашого неперевершеного міста, міста Чернівці, яке святкує свій День. У 1408 р. перша письмова згадка засвідчила про існування такого міста. Отже, воно вже існувало і було відомим на шляхах і перетинах історії. Воно ще старше, ніж ми звикли називати дату відліку років.  І наші поважні науковці - історики, архівісти, архітектори, краєзнавці присвятили вивченню історії і розвитку Чернівців свої грунтовні праці та продовжують її досліджувати і далі. Доповнюють загальну картину письменники, митці, екскурсоводи і небайдужі чернівчани, творячи своє освідчення в любові місту. Недарма на початку я звернулася до кількох назв, з якими погодиться кожен чернівчанин. У дні, коли місто святкує свою чергову, 617-у річницю, запрошуємо ознайомитися із книжковою виставкою "Чернівці- місто нашої любові", дещо перефразовуючи назву двотомника незабутнього Василя Селезінки. Бо це таки насправді місто нашої любові. Любимо його, шануємо його традиції толерантності і хочемо, щоб кожен гість міста відчув його особливу ауру.  Відділ краєзнавства чекає на вас!