Чарівне одинадцятиріччя"Дебюту"

 11 років – це багато, чи мало? – таким віршем привітала «Дебют»  з річницею Раїса Рязанова. І дійсно. Відтоді  роки пролетіли стрімко, так,  що здається,  зовсім недавно  останньої  середи листопада, новостворений клуб  творчих чернівчан розпочав свій шлях, як той корабель, що відчалив у відкрите море, не маючи чіткого курсу, але маючи чітку мету: об’єднати членів у дружню творчо сильну команду, якій належить подолати і штиль, і шторми. При тому, що "штурман" абсолютно не мав жодних навігаційних карт. І лише здатність всіх і кожного підтримувати  напрямок руху,  відчувати плече один одного вели  і впевнено  ведуть цей корабель під вітрилом- Куполом впродовж 11 років.

Троє з перших учасників - Сергій Воронцов, Раїса Рязанова, Діна Канюченко і цього разу своєю енергетикою підживлювали святкову атмосферу, хоча  річницю не святкували гучно. А от сюрпризами, цікавими і легкими смішними сюжетами насолодилися сповна.

 Першим подарунком для нас був візит Василя Чауса з Миколаївщини, у минулому працівника ландшафтного парку "Кінбурнська коса,  який завітав з краєзнавчим виданням з історії однієї родини з Миколаївщини "Я - Чуприна!" Обмін краєзнавчою інформацією сьогодні особливо на часі, допомагає краще пізнати українців з різних регіонів. А ще  познаомив нас із власною творчістю:  авторським виконанням вірша. 

  А далі   повернулися до історії свого краю, слухачи продовження оповідання, а, може, в майбутньому і повісті- "Закапелки долі" Ольги Васкан.

 Ірада Керімова відгукнулася своєю поезією - рефлексією на сьогодення : " Ворог б'є у серце", "Замерзле серце льодом іскрить ", "Яке небо у листопаді" та "Монолог про мовчання". Глибокі філософські вірші, хоча авторка і стверджує, що вони не про особисте, але ми відчули і власну  причетність, відповідальність і біль, хоча проживаємо у тиловому місті. І раді, що у нашому колі комфортно  творчим людям з числа нових чернівчан. 

  Наші зустрічі цікаві ще й тим, що ми ніколи не знаємо, які твори будуть запропоновані  кожним учасником. Цілковита імпровізація. Автори приходять і приносять свої твори без жодного узгодження. У цьому і є дебют. Дуже часто співпадає тематика, часом твір за твором звучать, як алаверди. А іноді  атмосфера наповнюється якоюсь єдиною фантастичною естетикою. Як і цього разу, слухаючи враження Хелени Щирої (я називаю авторку, Олену Дику,  за її літературним псевдонімом) від поїздки до Бельгії з відеопрезентацією. Зачаровані і словом і візуалізацією.

 А далі казкова атмосфера повністю  захопила нас. Казка Сергія Кроповінського "Сказання про Маестро Теофіла де Шамбреля та Вино  Єдиного Урожаю" на фоні оригіналу картини та магічно-чаруючого голосу автора . Відчували себе, як на прем'єрі театральної вистави- настільки художник перевтілюється не лише у письменника, а і в актора.

Хто не міг бути з нами, прослухати можна на   авторському ютуб каналі художника, куди він люб'язно запрошує : "Ласкаво прошу до мого світу, де казки набувають кольору, а картини- голос

Часом пензлик йде за словом, а іноді слово за пензлем...але завжди це мандрівка до захоплюючого світу чудес". ( Мої казки ( озвучені меою і мої картини на моєму сайті)

sergeykropovinskiy.com

Fairy Tales - Sergey Kropovinskiy

Timeless stories of wonder and wisdom Fairy Tales

  Сергій Воронцов читав  "Про непевність щастя", вразив власним перекладом В. Шекспіра.Сонет 66.

   І, звісно, серед всіх жанрів, найкраще знімає тривожність і напругу  цілющий  гумор. 

А його на нашій зустрічі  було вдосталь. Сергій Гакман, серйозний науковець, міжнародний діяч, перкладач, etc. володіє безцінним даром сприймати дійсність з гумором. Коли він читає власні оповідання, замальовки, етюди гарантовано сміх вибухатиме неодноразово. Часом, ще в очікуванні чергової фрази. Прикметно, що всі історії автор черпає із власного досвіду. "Двотумбовий стіл" - це про початок трудової діяльності, сповнений кумедних ситуацій. 

 А Діна Канюченко виявила нахил до вивчення словотвору у замальовці "Про гори, гармонізацію душі і тіла та чолку". Однак, ми так і не знайшли відповіді на питання, чому в українській мові відсутнє слово "чолка", адже вона над чолом.

Ми завжди раді, коли Діна дарує нам вокальні подарунки. Її голос, достойний великої сцени, нас полонив назавжди і цей подарунок до нашої річниці неабияк потішив усіх.

 А вже оповідання Наталії Гриценко "Все, як завжди" із циклу жіночої прози довершило гумористичну частину. Байдужих не було, навіть серед чоловіків.

  Завжди насолоджуємося вишуканим поетичним словом Раїси Рязанової. "Не варто, справді, гнатись за словами ", "Коли політ душі оволодіває нами", "Мені сьогодні так бракує сонця", "11 років життя...Вважається це багато..."

А справжнім дебютом став вірш "Подивись на мене, прошу" особисто перекладений авторкою на українську мову.

А вітання ще продовжилися у вокальному жанрі.  Наша шановна Валентина Чолкан подарувала пісню на слова Любові Забашти " Ти був би моєю піснею". Вдячні Валентині Андіївні за увагу до творчості наших "Дебютівців", за ті пісні, які створила на слова Ольги Васкан і Валентини Мацерук, за натхнення, яке спонукає до нової творчості. 

 А ми вже готуємося до першої зустрічі у нашому дванадцятому році. І будемо раді нашим гостям. Як завжди щиро аплодуємо вам!

 

 Я не літератор. І цей текст- просто своєрідний звіт-фіксація до історії клубу. 

Але отримати естетичне задоволення і зануритися у атмосферу творчості можна у публікації С. Воронцова

Sergei Vorontsov  CLUB//

 https://www.facebook.com/photo.php?fbid=25079057791722677&set=a.458827930839005&type=3&comment_id=1338414007765731&notif_id=1764266631873886&notif_t=feedback_reaction_generic&ref=notif

Майже PS А все ж річниця святковою була. Хіба такі подаровані троянди - не свято!?

Фото:  Р. Рязанової, Н. Федорюк, О. Серебріян

Вдячні Мирославу Гриню за технічний супровід 

Час зустрічі з книгою

  Вже за день  розпочне свою роботу БукФест. Звісно, готуємося.  Плакати-реклами, анонси, книжкові виставки - все для відвідувачів бібліотеки  для орієнтування у програмі заходів. А мене надихнула на цей пост фотовиставка  у вестибюлі.  Подумалось, що фото людей з книгою в руках - найкраща агітація на користь друкованої книги. Причому  серед читаючих - і відомі чернівчани , і  випадкові перехожі, незалежно від віку і пори року. Люди в Чернівцях читають!   

" Магія Буковини" вже пропонувала  ряд таких фото-екскурсій.  Продовжуємо робити це і надалі.  Як же приємно споглядати людину з книгою в руках.

Можна довго милуватися людиною, що читає. Особливо, коли це  колега. 

Валентина Кухлій  на відпочинку .

 

Валентина Чолкан завжди з книгою в руках.

                                   Валентина Бондар в музеї за кордоном цікавиться інформацією саме з книги

Антоніна Вишневська, як автор власних книг, професійно оцінює інші видання.

 

Лілія Шутяк : якщо про книги, то - багато.

Сергій Гакман читає сам і пропонує іншим

Ярослав Адамчук, відомий гід, краєзнавець поповнює свою скрабничку знань з друкованих джерел.

Раїса Рязанова і Галина Мрихіна, авторки власних книг,  анонсують нову книгу Наталії Гриценко. Презентація - 21 листопада.

Назар Татарчук - наше майбутнє з книгою.

і ... просто підглянуто на вулицях міста 

  ( фото О. Карпенко)

і для настрою: будь, як кіт - читай!

Про що був "Дебют"

 

  Цікавою, жанрово різноманітною   і  водночас пізнавальною була   жовтнева зустріч у "Дебюті".  Ми мали  радість щиро обійняти кількох наших учасників, які з певних причин не мали змоги щомісячно відвідувати наші клубні зібрання. Щиро пораділи, що їх творчість не мала такої перерви. Ліля Бойчук, наша наймолодша талановита  поетка прийшла з подарунком:  новим колективним  збірником, куди ввійшли і її поезії. Як сама Ліля написала на своїй сторінці про цю книгу: «Крилом будь», де зібрана творчість майже 60 українських поетів,твори написані під час війни, в окупації, під звуки сирен і вибухів, в укриттях, на фронті, серцями військових,  медиків, волонтерів, тими, хто примусово змушений залишити рідну домівку. Написані, аби підтримати таких самих, як ми, бо в цей час ми покликані Господом Богом підтримувати один одного, «бути крилом» для тих, в кого вони опускаються, чи ламаються…»

Болюча тема - участь її ровесників у війні, підтримка та віра у перемогу, яка принесе омріяні зустрічі - звучать і у друкованих, і прочитаних  віршах Л.Бойчук. А ще - тепло рідної оселі, того побуду, який з дитячих літ, як оберіг, супроводжує людину і в дорослому житті, пам'яттю про рідних зігріває у такий незатишний час. Проза "Квасоля", вірші:"Одяг для душі", "Красива осінь".   Спогади Лілі про бабусю, за правилом доброго Куполу, відгукнулися цікавим екскурсом до родинної історії Ольги Васкан. Із цікавістю прослухали уривки з майбутньої повісті, чи, може, й роману з робочою назвою "Закапелки долі". Нелегкі долі родичів авторки , яким довелося пережити лихоліття попередніх воєн та гідно їх перемогти , виростити і дати достойні орієнтири своїм нащадкам запевняють, що і нинішнє покоління, яке переживає війну переможе не лише ворога, а і всі труднощі, пов'язані з нею.

  Олена Дика у своєму оповіданні  "Повернення"  дуже проникливо передала стан потерпілих, які першими зустріли нинішню війну на Чернігівщині.

  Із зрозумілим нетерпінням чекали продовження оповідань- фентезі "Коридори часу" від Галини Мрихіної.

Сюжети її оповідань завжди є інтригою і невідомі до моменту  прочитання в "Дебюті". Завжди очікуємо - хто ж стане героєм наступної глави.

Цього разу героїнею оповідання "Турецька площа" стала Раїса Рязанова. А читання ще й супроводжувалися кадрами з місць, про які йшла мова, зокрема і  про сходинки до площі, під які були використані надгробки з єврейських поховань (мацеви). 

А сама Раїса Рязанова подарувала всім насолоду добірним поетичним словом, читаючи вірші від "Сумне" до "Жартівливе" та філософського "Дерева".

 Наталія Куконіна вразила цілим розсипом тем через вірші  "Промінчик",  "Рух", "Смерть", жартівливим  "Господиня". 

А кінцівка вірша "Ми";

 -Знаєш, мій вбивце,

Над нами - єдине Небо,

Цілиш у мене, а попадаєш у себе" - найточніший посил до сучасних вбивць.

Дебютом не назвеш перекладацький досвід наших учасників, але цього разу переклади звучали не у одного автора і не з однієї мови. І це не лише лінгвістичні вправи авторів перекладу, а і розширення меж ознайомлення загалу з творчістю зарубіжних авторів.

Олександр Мартиненко переклав з німецької мови поезію Фрідріха Ніцше " Де осінь?", написану 1884 р. та прочитав її мовою оригіналу і власний переклад українською мовою.

   Майже невідома  українському читачу  поезія румунського

поета Маріна Сореску вже була представлена на одному із минулих "Дебютів" Сергієм Гакманом. Поглибили своє пізнання і цього разу. Сергій запропонував власний переклад ще двох віршів "Адам" і "Шахи". 

А з авторських творів прочитав оповідання "Удача чи неудача?", сюжетом якого стали події з власного життя і героями якого є знайомі нам буковинці.

   З перекладами з  англійської мови віршів Джона Кітса слухали Раїсу Рязанову: "Лише чотири пори року ", "Сезон туманів". 

І ніби в унісон звучала проза- враження від поїздки в Англію Діни Канюченко: " Я можу зробити це".

І  вже вкотре пересвідчилися : дорослі люблять казки. Особливо, коли вони звучать у авторському , акторському виконанні, до того ж з візуалізацією. Сергій Кроповінський цього разу показав свою казку "Бім і Бом".

А вже в наступному місяці на нас очікує цікава авторська програма Сергія Кроповінського у проекті "Невипадкові зустрічі".

  Тексти, що прозвучали, читайте в групі "Дебют Читання"

 Модерувала Ольга Серебріян

Фото Валентини Кухлій 

Ігор Чеховський. З когорти золотих імен Буковини

 

  "З когорти золотих імен"- так влучно назвав свою статтю краєзнавець, журналіст Ю.С. Гусар, приурочену Ігорю Чеховському з нагоди 50-річчя і 3 років по смерті видатного буковинця. Цього ж року Ігор Григорович міг би святкувати своє 65-річчя 21жовтня. Та вже 18 років ми відзначаємо річниці без нього, згадуємо все добре і віддаємо шану його праці на славу Буковини.
  Мабуть мало хто з буковинців не знає імені і потужного краєзнавчого доробку та наукових напрацювань Ігоря Чеховського. Його публікації в обласній пресі мають незаперечну достовірність. Навіть ШІ підкреслює його надзвичайну вимогливість до власного слова і велику відповідальність до використання джерел. Аргументовані і незмінно цікаві новизною праці І. Чеховського прислужилися і продовжують використовуватися і відомими краєзнавцями, і тими, хто ще починає занурюватися до цікавої сфери – історії краю. Це не лише сухі цифри. Це – найцікавіші місця, дати, пов’язані з їх виникненням і розвитком, це імена буковинців, що творили історію і передали нам у спадок свої відкриття, це мандрівка у часі і просторі. Журналістська практика вирізняє його стиль: лаконічний і достеменний фактажем.

Перша вища філологічна освіта і журналістська робота виробили цей стиль, про який краєзнавець Ю.С. Гусар писав: «У його публікаціях завжди була чистота думок і схвильованість серця, глибоко самобутні ритм і побудова фрази, історична виваженість і ґрунтовна констатація фактів, неупереджене ставлення до подій, імен героїв його публікацій, вибудованих на любові до рідної мови, до виразного, соковитого, мальовничого і разом з тим простого, ясного, скромного слова».

У 1985 р. Ігоря Чеховського прийнято до Спілки журналістів.

У офіційних біографічних публікаціях про І.Г.Чеховського вказуються всі сфери його діяльності впродовж життя: науковець, журналіст, історик, філолог, педагог, краєзнавець, громадський діяч.

Історична освіта і захист дисертації (1996 р.) на здобуття наукового звання за спеціальністю «Історія України» та науковий доробок, що виходить з друку в наступні роки, надає імпульсу у краєзнавчій діяльності ширшого кола буковинців, і не лише фахівців. Видання книг, публікації в пресі суттєво розширили межі інформації щодо історії, етнографії краю. Популярністю користуються прижиттєві і наступні книги:

- Чеховський І. Чернівці - ковчег під вітрилами толерантності : Історичні студії багатокультурного етнорелігійного феномену в центрі Європи// ЧНУ ім.Ю.Федьковича. - Чернівці : Рута, 2004. - 116 с.

– Чеховський І. Прогулянка Чернівцями та Буковиною : путівник / - Київ : Балтія Друк, 2007. - 268 с.

– Чеховський І. Чернівці - місто зустрічі культур і релігій : - Чернівці : Місто, 2009. - 208 с.









А книга, написана у співавторстві з Олександром Масаном до 150-річчя Ратуші та 590-річчя писемної згадки про Чернівці «Чернівці: 1408-1998 : нариси з історії міста « / О. М. Масан, І. Г. Чеховський. - Чернівці : Місто, 1998. - 214 с. вже удостоїлася перевидання у 2018 році.




Так склалося, що у важкі часи активізуються екстрасенси, ворожки, ясновидці. Люди шукають у них розради. А науковці звертаються до авторитетних джерел, досліджують їх, аналізують і діляться з нами висновками. А куди ведуть витоки цих почасти загадкових явищ також можна знайти пояснення у роботах Ігоря Чеховського. Дуже цікавими і пізнавальними є публікації з питань народних традицій, обрядів, вірувань, релігійних особливостей – тема достатньо актуальна і сьогодні, її продовжують вивчати наші користувачі. Зокрема запитуваними є книги:

– Чеховський І.. Дохристиянські витоки і слов`янські паралелі шлюбної обрядовості - Чернівці –1998.

– Чеховський І.Демонологічні вірування і народний календар українців Карпатського регіону. - Чернівці : Зелена Буковина, 2001. - 303 с.

– Чеховський І. Стопами богів Долини Куллу - Чернівці : Зелена Буковина, 2002. - 140 с.

Ігорю Григоровичу випало щастя мандрів до Гімалаїв. І там, вивчаючи особливості тамтешніх традицій і релігійних обрядів , він знаходить цікаві нюанси:"Чи не найбільше полюбляють тут мальви і чорнобривці. Авжеж, саме ці незмінні атрибути українських осель, які супроводжують вихідців із наших країв по чужих світах...по свояцьки підморгували мені ледь не з кожної гімалайської садиби" - пише автор у книзі "Стопами богів Долини Куллу".


 

Годі й говорити про численні публікації в місцевій пресі:

– Чеховський І. Гуцульські маги, що ходили готарем між світами: [етнограф. звичаї, магія, обряди] // Свобода слова. - 2008. - 7 серп. (№ 30). - С. 16.

– Чеховський І. Йорданська вода "від усього злого" // Свобода слова. - 2009. - 22 січ. (ч.3). - С. 1, 17.

– Чеховський І. Пожертва для Рахманів-брахманів // Свобода слова. - 2009. - 16 квіт. (ч.15). - С. 1, 2. ; Писанка для рахманів - брахманів // Свобода слова. - 2007. - 12 квіт. (№ 15). - С. 17

За публікаціями Ігоря Григоровича вивчаємо і аспекти поліетнічності Буковини. Ось лише кілька прикладів:

– Чеховський І. Турецький слід на Буковині // Час 2000. - 2004. - 19 лют. - С. 17.

– Чеховський І. Чернівецька Полонія // СІТІ-Інфо. - 2004. - 12 берез. (№ 11). - С. 8.

– Чеховський І. Ким були предки гуцулів: кочівниками, розбійниками чи... вікінгами? [Походження назви гуцули] / І. Чеховський // Свобода слова. - 2004. - 8 квіт. (Ч. 15). - С. 15 ; Свобода слова. - 2004. - 1 квіт. (Ч. 14). - С. 18.

– Чеховський І. Циганські клани: Котлярі, дзвоникарі, ложкарі : [На Буковині] / І. Чеховський // СІТІ-Інфо. - 2004. - 9 лип. (№28). - С. 9.

– Чеховський І. Вірменська кухня на карпатських дровах : [Про вірменські поселення на територ. Буковини] // Свобода слова. - 2007. - 1 листоп. (№ 44). - С. 17.

Значну увагу Ігор Чеховський приділяв вивченню питань конфесій на Буковині і залишив нам у спадок велику кількість публікацій. Виважено, достовірно і професійно він проводить нас до витоків різних релігійних течій, які сформувалися на Буковині.

– Вижниця: слідами баал шема і класиків І.Чеховський// Свобода слова. - 2006. - 23 листоп. (№ 46). - С. 17.

–Чеховський І. Обличчям до старообрядництва: [Біла Криниця] // Свобода слова. - 2006. - 28 верес. (№ 38). - С. 17.

– Пивоваров С.Колись Хотинчани ходили молитися і до мечеті : [Молитов. будинки мусульман на поч. ХІХ ст. були на Буковині]// Свобода слова. - 2004. - 23 верес. (ч.39). - С. 18.( є персоналія Чеховського І.)

Тематично не обмеженими були напрямки у вивченні і популяризації знань з історії Чернівців і Буковини, які досліджував науковець. Це і видатні постаті – буковинці і гості міста, приміром, від імператорів до відомих особистостей – Ф. Ліста, уродженця краю Й. Шмідта та ін. Розбудові міста, історіям вулиць і їх назвам, особливостям архітектури, пам’ятникам теж були присвячені статті І. Чеховського.


Досить ґрунтовною і потрібною в перші роки становлення Незалежної України була громадська діяльність Ігоря Григоровича. Він був одним із організаторів першої на Буковині незалежної громадської організації – культурологічного Товариства "Оберіг"; разом з однодумцями провів перший фестиваль фільмів пам'яті Івана Миколайчука, заснував премію імені Володимира Івасюка для присудження українським піснярам, виконавцям і фольклористам,сприяв поверненню й увіковіченню у меморіальних дошках та назвах вулиць міста Чернівці десятків замовчуваних раніше імен видатних краян. ( Вікіпедія)
     І самому Ігорю Григоровичу присвячено ряд публікацій колег «Він відчував пульсацію міста» - скаже про нього Надія Будна, а газета «Версії» у першу річницю смерті так назве меморіальну публікацію «Ігор Чеховський - Кайндль ХХ століття». Важко з цим не погодитися. В цю ж, першу річницю, коли місто відзначало 600-річчя від першої писемної згадки Ігоря Григоровича було нагороджено відзнакою « На славу Чернівців». На 10-річницю, 2017 р. на фасаді будинку по вул.Б. Хмельницького, №46 (Автор Олег Любківський ) відкрито меморіальну дошку .

І на честь шановного науковця переіменовано вулицю Каспійську .

Ще за життя Ігор Чеховський відзначений премією Й.Главки ( 1997) за серію нарисів про архітектурні шедеври міста,нагороджений медаллю "Нестор-літописець" ( 2001). Наступна відзнака, Премія імені Олекси Романця у 2020 р. вже стала даниною шани пам'яті Ігоря Чеховського.
Скільки ще міг би дослідити, написати, видати цей талановитий чоловік, Ігор Чеховський, якого забрала від нас невблаганна реальність у 47 років. Залишились нетлінна пам’ять та вагомий краєзнавчий доробок, як вічний пам’ятник, до якого приходять сучасники, щоб збагатитися знаннями.
З нагоди 65-річчя від дня народження І.Г.Чеховського відділ краєзнавства запрошує ознайомитися з викладкою-персоналією.