середа, 18 грудня 2024 р.

Святкова атмосфера в передсвятковому "Дебюті"

 

 Незвичайною нашу зустріч у грудневому "Дебюті" не назвеш. Це вже, як даність: посмішки, радість, обійми, доброзичливість. Але все ж таки - він, "Дебют" передсвятковий, був дуже святковим, з "сюрпризами під ялинку"  у вигляді справжніх дебютів, різних і приємних.

  Німецькомовним перекладом вірша "Дивна зима" Раїси Рязанової  дебютував Олександр Мартиненко.

Цей вірш має якусь магічну силу, бо його вже перекладали на українську мову різні автори. І всі переклади рівнозначно вартісні.
 І знову вірші Раїси Рязанової зазвучали українською мовою. Авторка разом з  Галиною Мрихіною, що  переклала  вірш  "В житті є свої закони" прочитали оригінал і переклад. які отримали схвальну оцінку.
А сама Раїса  Рязанова ділилася новою авторською поезією  : " Мені також бракує сонця","Об гострі голки б'ю крильми", "Здається, знову сніг вкриває землю".

  Олена Дика вразила відразу двома дебютами: прозою Лариси Горбачової "Тормозок". З причини перебування за кордоном сама авторка не могла прочитати власний текст, але наші аплодисменти мала би відчути і на відстані. Сподіваємося невдовзі і на зустріч.


Власним же твором письменниці Хелени Щирої була поезія. До цього часу ми із задоволенням слухали виключно прозу. А  вірш "У Європі Адвент...", вочевидь став мірилом тих почуттів, того внутрішнього стану у сприйнятті реальності, що вихлюпнувся заримовано і дуже вдало.
 У дебютному жанрі  представила свою творчість Діна Канюченко-Пугачова.
Ії коротенькі тексти в стилі "Записок на манжетах" - "Зелений  коник-стрибунець" і "Якби ти був праведним" були достатньо влучними і цікавими. Але і це ще не все. Слухаючи оригінал з перекладом  "Дивної зими", Діна  потішила всіх  поетичним експромтом. 












І це ще не все... 


  Під враженням новели Наталії Гриценко " Рідкісне ім'я-2", зробила "примірку" образу  літературного героя на присутніх чоловіків. Весело було. Бо  серйозно слухати сам текст пані Наталії теж було неможливо . Раз-по-раз зал вибухав сміхом, настільки яскраво, з вишуканим гумором і видовищно сприймалися пригоди "Афанасія".


 





Гумору було вдосталь. Недарма стверджують, що сміх лікує. Підтримуємо  ментальне здоров'я.
  Історія  "Ворожба" від Галини Мрихіної, виконана в її традиційній манері, та враховуючи, що один із героїв був слухачем, також була сприйнята надзвичайно  позитивно. До речі, як і всі її тексти.


  Не без гумору була і присвята  "Дебюту " від Раїси Рязанової : поема-жарт  "Про "Дебют"  та його велетів". Поетеса заримувала свої враження про те, як стала "Дебютівкою"  та згадала  кожного учасника клубу.  Щиро дякували аплодисментами і посмішками .
 Про власну історію, як він долучився до клубу, розповів  і Сергій Гакман.
Помилитися дверима, не зафіксувати текст на папері,а творити його тут і зараз,  "примчати"  з міжнародного відрядження чи наукового зібрання прямо на засідання клубу- це все про автора, харизматичного Сергія.



  Зовсім у іншій манері представив фрагмент свого прозового твору  його тезка, Сергій Воронцов.

"Цитадель і рапсодія" - паралель історичних фактів і прогнозованих можливостей, дослідження історії краю через його особистостей ...обіцяють дуже цікаву майбутню книгу.
 А зважаючи на час нашої зустрічі, - період підготовки до свят, Ольга Васкан у своїй новелі "Нова радість"  описала Різдвяні традиції своєї родини через призму збережених дитячих вражень.
 Ох і "смакували" нам 12 страв від Олиної бабусі!

І, перебуваючи в полоні вокального таланту Іради Керімової, яким вона зачарувала нас на ювілейній зустрічі, не втрималися, щоб не попросити від неї святкового пісенного подарунку. 
І хоч це було повною імпровізацією, Ірада  подарувала нам цю радість,підвищивши градус святкового настрою.

 Ось так  і відбулася передсвяткова зустріч. З добрим настроєм і зорієнтовані на натхненну творчість, вирушаємо до нового, 11-го року "Дебюту" і календарних свят! Час пішов!  ( Присутні посміхнуться ще раз)

 Дякуємо всім, хто постійно відвідує наші "Дебюти",  хто нас підтримує, і  кому подобається творчість наших талановитих авторів.


 




А  за збереження  пам'яті про наші  зустрічі  велика вдячність  фотографам Анастасії Невельській

та Юлії Боганюк



Немає коментарів:

Дописати коментар