Григорій Воробкевич (Наум Шрам) - ім'я дуже вагоме в історії Буковини, але менш відоме, ніж ім'я його рідного старшого брата Сидора (Ісидора, Ізидора, Данила Млаки).
Цікавою і непростою є історія їх родини. Вихідці з Литви знайшли прихисток на Буковині. Буковинський період життя починається від прадіда, Скульського Млаки де Оробка, який не поділяючи польського впливу на українську ідентифікацію, змінив місце проживання. Прізвище Воробкевич брати Григорій і Сидір успадкували вже від діда Михайла, який видозмінив звучання "Оробко" на "Воробкевич". Він же і опікувався дітьми, коли померли їх батьки - мати, коли братам виповнилося 1 і 3 роки, та батько Іван, залишивши їх у 5-ти і 7-ми річному віці відповідно). З діда-прадіда це була родина священників. Тому шлях Григорія, як і Сидора, був апріорі визначеним. Однак він не обмежився лише релігійною діяльністю. Перебуваючи в епіцентрі соціального середовища, вони спостерігали реальне, ніби вторинне, становище українського населення та відчували нагальну потребу просвітництва. Літературна діяльність Григорія, як і Сидора була спрямована на національне відродження. Вони зайняли українську письменницьку нішу в "Руській бесіді", першій українській організації на Буковині. На той час українське громадське життя зазнавало великого впливу москвофільства. Навіть у "Руській бесіді" впродовж перших півтора десятка років від створення ще не було чіткої позиції у використанні своєї, української мови: "Руська Бесіда" не знала, котра наша мова, чи якою ми говоримо, чи та, якою пишуть москалі в Росії" (Г.Воробкевич). Товариство видавало "Православний руський календар", серед редакторів якого був і Григорій Воробкевич.
Історичне минуле України були в центрі інтересів Григорія Воробкевича та було лейтмотивом його поетичної творчості і засобом спілкування з народом задля його просвіти. Історичні думи "Берестечко", "Богун", "Богдан під Львовом", можна вважати частиною тих підвалин, на яких вибудовувалась духовна соборність українства.
А зростав свідомий українець в атмосфері спілкування вдома українською мовою, впливу народної творчості - народних пісень, казок, історій, якими виховували дітей в родині діда Михайла, бабусі Параскеви та дядька Василя. Місцевий, кіцманський священник також часто розповідав дітям про козаків, бо й сам походив з козацької родини і достеменно знав про їх лицарську доблесть. Ці зерна проросли далі вже при навчанні у семінарії, де старший брат, Сидір Воробкевич записував за вчителем слов'янської мови Стефаном Носєвичем українські пісні, які потім виконували з братом Григорієм. Взагалі, між братами були дуже дружні стосунки, де один з одним могли "не криючись, ділитися своїми думками і планами".
Старший брат, Сидір цінував патріотичну відданість свого брата і відгукувався про нього, як одного з найбільш свідомих українців краю 60-х років 19 століття.
Перші поетичні твори Григорій писав німецькою мовою, оскільки українською володів лише усно, письмову ж опановував самостійно і з часом, у Львові під впливом братів Барвінських за визначенням Д. Танячкевича "перемінив німецькі бандурні струни на наші рідні". Перший друкований твір Григорія Воробкевича був надрукованим на сторінках газети "Правда" 1868 р. Публікації у цьому виданні високо були оцінені Пантелеймоном Кулішем та були віднесені до кращих зразків українського письменства в тодішніх галицьких виданнях. Далі Г.Воробкевич публікувався у виданнях "Руська хата", "Руська Бесіда". При чому був дуже самокритичним і відхиляв улесливі реакції : "Нащо то ся здало? Вірити я в то не буду, бо я ліпше себе знаю, ніж другі, але така тактика може шкідлива бути...... Самолюбному можна вмовити найнеможливіші річи: кажуть, що він поет, і він повірить і потом, кривавим потом вірші писати будеть".
Творча спадщина Григорія Воробкевича продовжувалась популяризуватися і посметрно. З часу створення газети "Буковина" у ній друкувалися твори Г. Воробкевича, які до того не були надрукованими, а Осип Маковей розмістив у 3-х номерах "Біографію Григорія Воробкевича" ( 1903 р.№№127-129). Наступного, 1904 р. рівно через 20 р. після смерті Г.Воробкевича у світ вийшла друкована збірка "Поезії. Чернівці.1904" з передмовою О. Маковея.
* Священницька діяльність Григорія Воробкевича розпочалася у с.Горошівці( 2 роки-1866-1868 рр), де водночас із релігійними обов'язками, займався і літературною творчістю. Тут написано 14 поезій, серед яких "Дума про руську землю","Сон".
Так само 2 роки Григорій Воробкевич проводить у Львові, де служить священником православної церкви під опікою чернівецької консисторії, та повертається до Чернівців для викладацької діяльності в Реальній школі, а з 1881 р. стає парохом у Топорівцях. Всього 3 роки, проте роль його діяльності- пароха, людини, письменника дуже позначилися на житті селян. Тут Григорій Іванович заснував читальню, пропагував здоровий спосіб життя, здобув повагу і шану селян.
Приватне життя : був одруженим з Мартою Козуб , проте через три роки овдовів, мав сина Івана.Стан здоров'я Григорія Воробкевича, вочевидь, був не найкращим. Неодноразово він потребував фінансової допомоги на лікування. То ж і тривалість його життя склала всього 46 р. Похований на Чернівецькому кладовищі (нині Історико-культурний заповідник кладовища по вул. Зеленій)
Фото М.Козменка
Продовжується вивчення ролі Григорія Воробкевича, його творчої спадщини і в наш час. Нижче подано список наукових статей, популярних публікацій у фахових збірниках та на сторінках місцевих ЗМІ, що знаходяться у фондах нашої бібліотеки.
Разом з тим залишаються ще недовиченими відомості, що вміщені на пам'ятнику. Зокрема дата народження Г. Воробкевича. І ким доводиться Григорію Івановичу радник Іван Воробкевич? За роками, міг би бути сином. Проте І.Н.Снігур, відомий краєзнавець, залишив нам такі спогади: "Відомо, що син Іван, якого виховував Ісидор Воробкевич, був священником у Великому Кучурові, кут Тисівці, мешка у хаті, яка стояла недалеко від церкви. Після смерті похований біля цекви. Григорія Воробкевича поховано на Руському цвинтарі у склепі Воробкевичів".
Джерела:
Поезиї Григорія Воробкевича (Наума Шрама) / видав О. Маковей ; "Руска Бесіда". - Чернівці : З друкарні "Рускої Ради" під зарядом Івана Захарка, 1904. ( Книга з колекції О.С.Романця)
Воробкевич Г. Сон; Дума про Руську землю;До… ; «Із сна ся
здригнув не раз…»; «Розвилися цвіти-квіти»; «Моя дума»; Берестечко; Моєму любезному братику Сидорові Іванов.Воробкевичеві;
Над могилою Василя Продана; Проклята керниця // Письменники Буковини другої
половини ХІХ –першої половиниХХ
століття. Хрестоматія. Частина І.– Чернівці: Прут-2001- С. 138–151
Бабич Н. Григорій Іванович //15 не останніх із могікан. Педагоги і вчені Буковини другої половини ХІХ - початку ХХ століття .- Чернівці : Букрек, 2010. –С.31-36.
Бабич Н. Пташка, що співала на Буковині задля на ній світання, або "Один з найбільш свідомих українців краю" : [про священика, педагога, письм., громад. діяча Г. Воробкевича. Є про ЧОУНБ ім. М. Івасюка] / Н. Бабич // Буковина. - 2013. - 8 лют. (№ 10). - С. 3.
Вони прославили та прославляють Буковину: 10.01.1838 - Воробкевич Григорій Іванович: український поет] // Все для вчителя. - 2010. - Серп.(№23-24). - С. 69 ; Позакласний час. - 2010. - №2. - С. 73.
Григорій Воробкевич (1838-1884) : [квартал № 4, християнське кладовище МКП "Заповідник" ; біогр. довідка] // Незабутні імена чернівчан українці : [комплект листівок]. - Чернівці, 2006. - З циклу "Монументи відомим буковинцям".
Григорій Воробкевич уклав один із перших у краї букварів // Мол. буковинець. - 2009. - 24 груд. (№ 145). - С. 18.
Гульпе А.Поетичні сни Наума Шарма // Буковин.-Бессарабський кур'єр. - 2013. - 1 лют. (№ 4). - С. 8 ; Новоселиця. - 2013. - 1 лют. (№ 5). - С. 6 ; Слово правди. - 2013. - 1 лют. (№ 5). - С. 10.
10 січня 1838 року народився Воробкевич Григорій Іванович // Укр. слово і сучасність. - 2015. - № 1. - С. 45.
10 січня - 170 років від дня народження українського письменника, громадського діяча Григорія Воробкевича (Наум Шрам) (1838-1884// Пам'ятаймо! (Знаменні та пам'ятні дати Буковини в 2008 році; + [175– 2013р; 180–2018р ] ) : бібліогр. покажчик / авт.-уклад. О. О. Гаврилюк, Ю. В. Боганюк. - Чернівці, 2008.
Добровольська Г.І в Чернівцях, і в Топорівцях: [захід в ЧОУНБ ім. М.Івасюка присвяч. Г. Воробкевичу] / Г. Добровольська // Буковин. віче. - 2013. - 25 січ. (№ 4). - С. 1.
Дудидра М.Григорій Воробкевич - письменник і громадський діяч Буковини // Відро-дження. - 2018. - 18 січ. (№ 2). - С. 8.
Дудидра М. Письменник і громадський діяч Буковини // Буковинське віче. - 2018. –19 січ. (№ 1). - С. 1.
Желіховська М. О. Перші жайворонки
нової весни нашого народного відродження (Сидір та Григорій Воробкевичі) // Освіта
Буковини. - 2019. - 12 верес. (№ 33).
- С. 9-10 : фот.
Козменко М. Історична розвідка про сподвижника
української мови, священика і поета - Григорія Воробкевича
Джерело: https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/istorichna-rozvidka-pro-spodvizhnika-ukrayinskoyi-movi-svyaschenika-i-poeta---grigoriya-vorobkevicha-2169.
Сайт https://acc.cv.ua/
Куєк М. Під сімома печатями: [175 р. від дня народж. Г. Воробкевича] // Вільне життя. - 2013. - 18 січ. (№ 3). - С. 6.
Макаренко, Ю. Д. "Такого історика і філософа рідко де знайдеш..." З нагоди 180-річчя з дня народження Григорія Воробкевича // Освіта Буковини. - 2018. - 13 лют. (№ 6). - С. 11 : портр.
Мельничук Б.Сторінки літературного життя в Чернівцях // Чернівці: історія і сучасність (ювілейне видання до 600-річчя першої писемної згадки про місто)/ за ред. В.М. Боту-шанського. - Чернівці, 2009. - С. 386-430.
Мизак Н. Роль та місце отців Воробкевичів у створенні культурно-національного простору на Буковині: крізь призму творчості ХІХ ст // Богословський вісник. - 2017. - № 14. - С. 117-128.
Найвідоміші випускники ЗОШ № 1 ім. М.Емінеску:
[ в т.ч.Григорій Воробкевич (1838-1884); Сидір Воробкевич (1836-1903] //
Свобода слова. - 2008. - 21 серп. (№ 32). - С. 17.
Новоселицьких авторів читають і в Нью-Йорку : // Слово правди. - 2012. - 2 берез. (№9). - С. 4.
Пробудження народної свідомості:] // Кривого Г. П. Кіцмань і кіцманчани. Погляд крізь простір і час : історико-краєзнавчий нарис - Чернівці, 2011. - С. 200-226.
Протасова С. Силабіка у поетичній творчості Григорія Воробкевича // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. - Чернівці : ЧНУ, 2016. - Вип. 782: Слов'янська філологія. - С. 36-41.
Романець О. Григорій Воробкевич // Письменники Буковини
другої половини ХІХ –першої половини ХХ
століття. Хрестоматія. Частина І.– Чернівці: Прут-2001 – Чернівці: Прут- 2001– С.136-138.
Снігур І. Григорій Воробкевич (Наум Шрам) // Час. - 2004. - 19 лют. (Ч. 8). - С. 10.
Старик В. Йому судилась інша доля // Молодий буковинець– 1988-27 квіт. (№ 19)– С.13
Черемшина Р.Співець Буковини [Текст] : [до 180-річчя від дня народж. укр. поета, священика Г. Воробкевича] / Р. Черемшина // Літературна Україна. - 2017. - 25 січ. (№ 3). - С. 13.
Шевчик Г. "Йому судилась інша доля" // Голос краю. - 2008. - 25 січ.(№4). - С. 2.
Запрошуємо до перегляду виставки-рекомендації "Ім'я в літературі", відкритої у відділ краєзнавства ЧОУНБ ім. М.Івасюка
Немає коментарів:
Дописати коментар