Магія Буковини

Другий день Національного тижня читання. І у нас він відбувся досить креативно, незважаючи на 13-те число, повітряну тривогу, яка попсувала нерви, але вчасно закінчилася, і, навіть, передбачуваного планом, відімкненя світла теж не було. Але було Свято! Так, саме таке відчуття було від авторського читання рукопису ще ненадрукованої, майбутньої книги.

Нас так захопила перша друкована збірка Хелени Щирої (Олени Дикої) "Ангели прилетіли",

а також пост-літературне життя книги, що ми захоплені талантом авторки, не роздумуючи обрали саме такий формат - читати майбутню книгу разом. Ну і, звісно, "Дебют" не був би "Дебютом", щоб не зібратися дружно послухати талановитий текст, взяти безпосередню участь у самому дійстві, щиро порадіти вдалій реалізації.

"Лілова стрічка"- так називатиметься книга, над якою (по-секрету) поділилася художник-дизайнер Раїса Рязанова (як і першої книги), вона вже працює. За її ж словами - у авторки "талант бачити серцем". І це, справді так. Всі історії мають реальну канву, Олена знайома зі своїми героями, переважно, навіть, стає сама для них добрим ангелом, бере участь у вирішенні їх проблем. Проте у літературному художньому викладі її твори, обрамлені якісним, добірним словом, підсилені певними авторськими емоціями, прогнозами, бажання бачити своїх героїв щасливими - багато говорять і про саму авторку.

У новій книзі за словами самої Хелени Щирої вона втілила своє бачення Чернівців, як міста- прихистку у нинішніх реаліях. Буковина, що здавна набула статусу краю толерантності, доводить це і сьогодні, приймаючи у свої обійми різномовних, різностатусних, різновікових, різноентічних громадян України. А ще вона застосовує цікавий прийом - уявне поєднання доль представників різних епох, ніби транспортуючи іх з минулого у сьогодення. А ще її слово завжди звучить на тлі чудової музики. Цього разу класичної.

А на зустрічі музика звучала буквально: фрагменти з Сен-Санса і Шуберта додали барв і, навіть, видовищності текстам. І було рольове читання.

Сергій Гакман разом з Оленою переконливо перевтілилися у Фрідріха і Віолу- героїв розділу "Осінь у ліловому". А у наступному розділі "Золото на блакитному" у ролі викладача музики Михайла Миколайовича, за зізнаннями авторки вона "заховала" старшого брата, Гакмана Миколу Михайловича. Реально він насправді допоміг юній скрипальці- переселенці підтримати свою музичну майстерність. Бо її обдарованість повела її далі з Буковини до навчання в Англії. Ангели таки існують у нашому місті. Бо і самій авторці доля подарувала чудового перекладача Юрія Панчука, і тепер повість буде перекладена українською мовою. Фрагмент вишуканого перекладу ми теж мали радість слухати.

Час промайнув швидко. І це не штамп. Бо було захоплююче, неформально, цікаво. Хотілося заглянути до наступних сторінок. Прослідкувати розвиток подій і не помилитися у своїх передбаченнях. І авторка, знаючи таку читацьку особливість, підготувала для бажаючих посилання до текстів через QR

Кому завадила повітряна тривога доїхати на зустріч, чи інші невідкладні справи, але хто хотів би долучитися до нашої зустрічі, може скористатися ним у нашому відділі.