суботу, 7 березня 2020 р.

Весна в душі, весна у творчості - це "Дебют"

   
     Не пам'ятаю жодного посереднього  "Дебюту". А коли він ще й відбувається на початку весни - то, здається, що літературні таланти членів клубу розквітають, ніби квіти : запашні, різнобарвні, яскраві і принадливі. І коли-не-коли доводиться чути, що у нас немає письменників  рівня "як колись", то  авторитетно заперечую : ви просто ніколи не відвідували наш "Дебют". Творчість - високого художнього гатунку у різних жанрах, на різні смаки. Це своєрідна оаза - свіжа ( бо читаються вперше щойно написані тексти), вишукана ( бо художньо- літературний рівень заслуговує  на увагу вимогливого читача), тепла (бо щирість і здатність доброзичливо сприймати тексти своїх одноклубників - особлива, стала атмосфера "Дебюту").  Нас  уже досить багато. І дуже сумуємо, коли хтось з певних причин не може бути присутнім, але досить дружньо зустрічаємо кожного нового учасника, і час показує - не помиляємося. 
  Березень- місяць свят і початок їм  поклав "Мерцішор", а далі - Свято жінок, Пурім. Ми щиро поділяємо з усіма цей святковий настрій і посилюємо його чудовими творами. А ще - неймовірними тюльпанами, якими заквітчала нашу зустріч чарівна Галина Швець. А сама авторка вже вкотре вразила новим поетичним експериментом, чим засвідчила : їй до снаги творчість у різних проявах. Любовна лірика Галини  «Ти будеш пишатись»,«Згадуй мене», «Любов моя», «Згораю від пристрасті»,  «Мій плід уяви» особливо чуттєво сприймалися в
переддень 8 березня.
  
А вірш Раїси Рязанової "Я - жінка" набув нового звучання у чудовому перекладі на українську мову Валентини Мацерук . І це був сюрприз для автора та подарунок всім нам.                     















Сама  ж  Рая продовжила весняну тему поезіями "Березень", "Весняне безсоння".
Поетичну сторінку  продовжила  Тетяна Боріна  своєю чарівною поезією " Помах вій", "Туман", "Одного разу".
Несподівано і цікаво виступив Роман Вакареско, знайомство з яким відбулося, як з музикантом. А цього разу ми почули серйозну сатиру - уривок поетичного твору, написаного в жанрі байки - "Вівці".
І вже зовсім не дивує збіг тем  у творах наших учасників. 
Розпочатий минулого зібрання цикл "Мої учні" Софією Березіною, був продовжений цікавим оповіданням з життя школяра, а Ірина Горбачевська підхопила, запропонувавши тему із студентського  - "Медицина, як засіб виховання". І що цікаво, герой оповідання Софії Ісааківни, може стати потенційним пацієнтом з твору Ірини Іванівни.
Про виконання (причому  Ірина завжди  читає напам'ять) - акторський хист у автора беззаперечний.
  Запевняю, учасники ніколи не обумовлюють тем своїх творів завчасно. І для нас всіх першопрочитання є абсолютним дебютом. Але цей "Купол" таки існує. І Володимир Мельник, долучився спогадами про студентське життя нарисами "«Профіль Поля Елюара», «Про Калушські магнолії»
      А герой оповідання Ігоря Померанського «Про те, як  у Миколи Боженка телефон задзвонив і що з того вийшло» , як за замовленням, теж шкільний учитель, хоча  сюжет має виховний месседж, проте у зовсім іншому, гумористичному аспекті.
Гумор - часто домінує  і у творах Галини Пелепюк-Мрихіної. У її оповіданнях актуальні і серйозні теми людських взаємин, суспільних чеснот помережані вишуканими гумористичними репризами.
Дитячі спогади - завжди цікава тема. Її підхопила Ольга Васкан, продовжуючи цикл "Невигаданих історій" оповіданням "Мицьові  канікули"
Всі прочитані твори були чудовими, кожен із присутніх слухачів знайшов для себе  "свій" текст. Але абсолютно всіх підкорила Олена Дика  оповіданням "Різдвяна тема для саксофона".
Бездоганно написаний, літературно довершений твір зачепив своєю темою - родинних цінностей в умовах військових дій на сході країни. Вже не вперше Олена демонструє свій літературний хист і художнє виконання.
  Ми отримали неймовірну кількість позитивних емоцій. А бонусом понад усе став сюрприз від Діни Канюченко-Пугачової. Її дебютне а-капельне виконання авторської пісні "Я молода" було гідною кодою нашої зустрічі. 

За фото велика вдячність Раїсі Рязановій , яка щоразу зберігає для нас ці неповторні миті, проте сама часто залишається поза кадром. Намагаємося виправити ситуацію.

І ще кілька фото поза текстом.






Немає коментарів:

Дописати коментар