Сидір Воробкевич - перлина слов'янського народного багатства

5 травня виповниться 184 роки від дня народження Сидора Воробкевича, постаті багатогранної, щедро наділеної талантами, вагомої в історії Буковини. Кожен рік віддаляє нас  в часі  від епохи, в якій реалізуватися в такій мірі, як це зробив Сидір Іванович для сучасників є не дуже уявним. Сфери його діяльності, досягнення і успіхи вивчені і обгрунтовані науковцями, краєзнавцями. Пам'ять вшанована у пам'ятних погруддях, назвах закладів, вулиць на Буковині. Музичні твори виконуються в концертах, видані літературні твори, заснована обласна літературно-мистецька  іменна премія.Але залишається відчуття якоїсь абстрактності, недодання шани, не збудження інтересу до особистості.Можливо, це мені здається. Я не беруся зловживати використанням напрацьованих авторитетних досліджень. Але думаю, що стереотип, який склався ще минулого століття - ідеалізувати, монументалізувати відомих, відіграв не найкращу роль. За помпезністю якось применшується людяність, особистісність. Він був живою людиною з різнобічними інтересами, широким світоглядом, спраглим до розвитку. *** Модно одягнений, легкий, приязний у спілкування естет - таким пам'ятають Сидора Воробкевича чернівчани, від часу його переїзду до міста (1867). Малочисельні фотопортрети  знайомлять нас з С. Воробкевичем  у більш поважному віці. Тому  пропоную "розсипи" цікавих, живих фрагментів, за якими ми могли би  "приміряти " на себе той ресурс, який був притаманний майбутньому генію на тлі його епохи. 

***Австрійська епоха ...Для буковинців тогочасний період (дитячих і підліткових років С. Воробкевича)  характеризувався так :"Перед місцевими русинами стояв вибір — або бути волохом, або німцем, або у найкращому випадку — поляком. На початок XIX ст. в регіоні практично не було жодного повноцінного навчального закладу з руською мовою викладання ( Вікіпедія). Буковина - ще не коронний край. Тому вибір мови навчання  для  учня початкових класів  С. Воробкевича був визначеним: він навчався польською та німецькою. Але родина заклала підвалини любові до української мови: «Од моєї бабки Параскеви навчив я ся по-руськи чувствовати – писав С.Воробкевич, – виховали мене на українця народні пісні, Шашкевича «Русалка Дністрова», німецька книжка Енґеля про історію нашого народу, оповідання Міхала Чайковського про козаків».

*** До речі, цікава і трансформація прізвища,за яким ми і знаємо Сидора Воробкевича:  "Його прапрадід Іван Скульський Млака де Оробко... Прізвище Оробко змінив на Воробкевич його дід Михайло.Проте частина родинного  прізвища Млака від прадіда стала улюбленим псевдонімом письменника Сидора Воробкевича, саме під цим прізвищем його пізнав Іван Франко, присвятивши йому вірш „Данилові Млаці”  (http://dspu.edu.ua/native_word/wp-content/uploads/2016/04/2012-13.pdf)

*** Перший композитор Буковини .

- На бабусині гроші (вона подарувала онукові червінець з свого намиста) Сидір купив собі скрипку, почав здобувати музичну освіту.

- Перші інструментальні твори Ісидор Іванович написав для цитри, гітари, фортепіано. " Сидір Воробкевич був одним з найплідніших західноукраїнських композиторів в галузі інструментальної музики. Ще будучи учнем гімназії Сидір почав створювати фортепіанні п'єси. Це були переважно польки, мазурки, кадрилі й марші.Ранні його п'єси були близькими до прикладної австрійської музики, яка звучала тоді в Чернівцях.  (Роксоляна Мисько-Пасічник Сидір Воробкевич //https://www.pisni.org.ua/persons/134.html

-  Удосконалювати і професійно навчатися музичному мистецту С.Воробкевич почав уже дорослим -  як учитель хорового співу  духовної семінарії  потребував професійної освіти. Для чого  " У Відні «тяжкий трирічний курс науки гармонії скінчив з відзначенням за п’ять місяців» у професора Франца Кренка, склав іспит у Віденській консерваторії на звання викладача співу і регента хору" , отримуючи персональну стипендію від Владики Євгена Гакмана.

- духовні твори: дослідник цього напрямку А.Кушніренко пише : " Цей розділ його спадщини найменш відомий. В архівах зберігається понад 200 композицій – це безліч псалмів, молитви, херувимські , окремі божественні піснеспіви на старослов’янські, румунські, молдавські, німецькі тексти. Із 40 Літургій було надруковано лише вісім

- світські твори :  створив перші українські оперети.У доробку 18 оперет  Оперна мелодрама «Бідна Марта» 1879 року отримала першу премію на конкурсі львівської «Руської Бесіди».
-  одним  із перших західно-українських композиторів почав писати пісні на слова Т.Шевченка

- дирижерська діяльність : "Понад 30 років композитор працював як диригент з різними хоровими колективами Буковини" Воробкевич викладав спів і керував хорами в Чернівецькій духовній семінарії та гімназії. Для репертуарних потреб хорового товариства та очолюваних ним хорових колективів написав понад 400 хорів, з них близько 250 на власні тексти  ( https://www.pisni.org.ua/persons/134.html; https://galinfo.com.ua/news/muzyka_zabutyh_kompozytoriv_podorozhuie_ukrainoyu_326671.html

Літературна творчість 

*** Псевдоніми : Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Волох, Исидор В., И. В., Д. М.та ін.

*** поетична творчість : розпочалась в 1858 р., коли він написав свої перші поезії. Від 1863 р. його поезії, найчастіше підписані псевдонімом Данило Млака, регулярно з’являлись у періодичних виданнях Галичини та Буковини. Його поетична спадщина, за підрахунками Осипа Маковея, налічує понад 1000 поезій та поем, з яких на сьогодні надруковано 277. Єдина прижиттєва збірка "Над Прутом" ( 1901) вийшла  за власний кошт поета, зредагована Іваном Франком
*** писав українською, німецькою, румунською мовами.

*** Драматургія: драматичні твори. Із 18 його п’єс надруковано тільки 6 

*** С. Воробкевич писав проповіді для церкви, друкував їх окремими книгами.

***Один з засновників і редакторів журналу "Буковинська зоря", альманаху "Руська хата"; очолював з 1875 р. "Руське літературне товариство", з 1876 р. очолював студентське товариство "Союз".
Живопис:Як засвідчує автор монографічного видання «Сидір Воробкевич» Марія Білинська, хлопець з юнацьких років захоплювався не лише народною творчістю і музикою, а мав хист й до поезії та живопису. У рукописах його літературних і музичних творів, у власному щоденнику зроблено багато ескізів, рисунків олівцем, тушшю, акварельних пейзажів, портретів і навіть карикатур, що засвідчують його неабияку обдарованість у галузі образотворчого мистецтва [

Громадська діяльність: Сидір Воробкевич, голова товариства «Руський Дім Народний», у 1887 році підписав контракт купівлі будинку, в якому до сьогодні розміщується Український Народний Дім, контракт, виконання якого він гарантував власним майном.

За матеріалами:
Івасюк М. Творчість Сидора Воробкевича
Кушніренко О. Андрій Кушніренко - дослідник музичної спадщини Сидора Воробкевича
Черкаська Г. Сидір Воробкевич //  http://uahistory.com/topics/famous_people/13359_
Залуцький О.Творчо-мистецька діяльність Сидора Воробкевича у контексті національно-культурного життя Буковини другої половини ХІХ століття