У Чернівцях під час реконструкції архітектурної пам’ятки – будівлі управління Національного банку ( тепер Управління Пенсійного фонду) – будівельники виявили під штукатуркою на стінах написи,що належать до часів кав’ярні “Габсбург”, яка була тут за часів Австро-Угорської імперії. На виявленому написі повідомляється, які вина та інші алкогольні напої продаються у закладі. Будівля була споруджена 1898 року за проектом популярного на той час архітектора Макса Моргенштерна. На першому поверсі розміщувалося кафе «Габсбург», яке проіснувало до 1919 року. На той час це був один з найкращих закладів відпочинку у Чернівцях.
- Тут збиралися місцеві поети, музиканти, філософи, художники. Тут побувала
Леся Українка, коли приїжджала в гості до Ольги Кобилянської. Пізніше тут
заснували клуб поціновувачів кави. А за румунської влади відкрили нове кафе
«Грант», ( https://pogliad.ua/ru/news/chernovtsy/u-chernivcyah-na-stinah-nacbanku-znayshli-napisi-chasiv-kav-yarni-gabsburg-218062 )
І не лише кав'ярні можуть похвалитися "настінною рекламою". Кожен, шануючий себе заклад ще здалеку запрошував навідатись, адже не помітити таку привабливу картину на стіні було неможливо .
"На розі вулиць Горького і площі Філармонії наливали в борг алкоголь. Понад
століття тому тут була корчма. Про це свідчить напис та розпис на стіні
будинку. Пляшки та напис австрійського періоду. Технологія, яку вже тоді застосовували, «писання на фасаді»,
настільки якісно зроблена, що донині напис можна прочитати.
Але не лише місця дегустації напоїв турбувалися про зовнішню рекламу на стіні , власне, закладу. Магазини, майстерні, ательє теж сповіщали містян про свій профіль діяльності.
Ймовірно, це рекламний напис і в перекладі означає:
"Березневе пиво із чернівецької парової броварні" ("Märzenbier
aus der czernowitzer Dampfbierbrauerei"). Можливо, що в будинку за цією
адресою раніше знаходився пивний заклад
(https://pogliad.ua/news/chernivtsi/cherniveckiy-pritulok-dlya-ditey-kolis-mig-buti-pivnim-zakladom-186672 Чернівецький притулок для дітей колись міг
бути пивним закладом )
А у будинку на розі вулиць Лисенка-Гете за написом можна зрозуміти, що колись тут була
молочарня.
У
домі, що на вулиці Шептицього, 29 напис румунською
мовою свідчить, що у будинку було підприємство із виготовлення дріжджів для
виробництва спирту. Також там вказані імена двох підприємців.
"Не можу стверджувати на всі сто відсотків, але з високою
ймовірністю кажу, що у написі румунською мовою йдеться про те, що тут колись
працював кравець, і це була його майстерня. М. Gelber - це його прізвище.
Найімовірніше, це була чоловіча кравецька майстерня", - розповів історик
Сергій Осачук.
( https://molbuk.ua/chernovtsy_news/117621-u-chernivcyakh-khochut-znyschyty-starovynnyy-napys-na-fasadi-budynku-foto.html) 
Вулиця М. Заньковецької Судячи із напису, тут працювала філія
чехословацької компанії
Історик, почесний консул Австрії у Чернівцях
Сергій Осачук розшифрував старовинний напис, що зберігся на одному із будинків . Це вдалося зробити завдяки знайденій у архіві світлині.
«Кілька років тому сталася міні-сенсація,
віднайшли частину старого надпису на фасаді цього будинку: la pentru... Ось
випадково натрапив на розгадку», – написав Сергій Осачук.
На будівлі написано «Societatea continentală pentru comerțul fierului», що
означає «Континентальне товариство з продажу заліза».
«Це
була філія чехословацької компанії, основна дирекція була у Бухаресті.
Торгували виробами виключно чехословацького виробництва, всім тим, що в народі
називали «залізом», – стверджує історик.
Але якщо твій бізнес стосувався декоративно-оздоблювальних матеріалів, то резонно стінні написи замінити товарами власного виробництва, що й зробив Леон Шренцель. (Плитка на підлозі у під'їзді помешкання на вул.О.Кобилянської так само, як і магазину -найкраща реклама.)
"Магазин-салон,
керамічну майстерню що на вулиці 28 червня, можна побачити
здалека. Фасад будівлі оздоблений плиткою, якою торгував майстер. Стіна із
зразками керамічної глазурованої плитки з об’ємним малюнком та розписом, яку
виготовляв майстер, збереглася донині також і в середині приміщення. Але зовні будівля має вигляд як понад століття тому."
Відома своїми, частково збереженими або відновленими написами вулиця Синагоги .
Магазин єврейського художника Ясака Ейсіковича в Чернівцях, Україна. (Yaakov Schwartz / Times of Israel)
Без сумніву, цей напис свідчить про те, що тут була синагога .
І як резюме до мандрівки знову процитую Сергія Осачука :
« Це та
ланка, яка, зокрема, в іноземних мовах ще більше наближає нас до тих часів,
коли місто звучало іншими і кількома - багатьма - мовами»
А я запрошую всіх,хто має ще відомості про подібні стінні написи-рекламу, додавайте , будемо разом розширювати поінформованість чернівчан.
Портрет роботи художниці Р.Рязанової 
