Книжкова авторська полиця ювіляра Олександра Чорного

  
Ім'я Олександра Дмитровича Чорного відоме кожному, хто цікавиться краєзнавством. Вдячні земляки-сокирянці називають його своїм літописцем. І це дійсно так. Його грунтовні дослідження з історії рідної Сокирянщини "Не загубились села у віках",

" У царстві коболчинського глечика",

"Вашківці на сивих вітрах минувшини",



"Місто, де сходить сонце",



"Сокирянська бистрина"

- це не повний перелік книжкових пам'ятників, створених людиною, яка любов до своєї батьківщини втілила і засвідчила в професійній площині...
Заслужений журналіст України впродовж трудової діяльності на кожній ланці, де б не працював, зробив вагомий внесок. Лише кілька штрихів . Олександр Дмитрович - це і редактор, і видавець, і фольклорист, і краєзнавець, і письменник. Як журналіст написав таку кількість статей, кількісно порахувати сьогодні вже досить непросто. А найціннішим є те, що Олександр Дмитрович намагається якнайповніше заповнити інформаційний простір іменами достойних творців сучасної історії, залишити нащадкам міцний фундамент для повноцінного подальшого розвитку. Якби всі герої, про кого писав Олександр Дмитрович, зійшлися в одному місці, гадаю, це було б не маленьке село. Загально відомі і менш відомі постаті, але роль кожного в історії значима і варта пошани і увічнення в пам'яті. Цьому ж сприяє і Сокирянський історичний музей, до створення якого О.Чорний мав безпосередній стосунок, і який очолював 5 років.




24 липня літописцю Сокирянщини виповниться 70 років. Надійдуть вітання звідусіль. І з Карпатської Вижниччини теж. Бо доля подарувала Олександру Дмитровичу і такий 6-річний досвід: працювати і очолювати районну газету "Вижницькі обрії", потім були чернівецькі ЗМІ, потім. плідні роки праці на батьківщині. Але нехай линуть здравиці ювіляру зі всього світу, бо герої його публікацій є і в діаспорі. Нехай збуваються побажання, нехай доля дарує ще багато бажаних творчих літ.

А всіх запрошуємо переглянути книжковий доробок Олександра Чорного з фонду відділу краєзнавства, представлений на книжковій виставці. Тут же і публікації про ювіляра.

Біографічна довідка :

Чорний Олександр Дмитрович  народився 24 липня 1951 року в селі Вашківці Сокирянського району Чернівецької області. Закінчив Хотинський сільськогосподарський технікум, факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював у Сокирянській районній газеті «Дністрові зорі» літпрацівником, завідувачем відділу, заступником редактора, відтак – редактором районної газети «Вижницькі обрії» (м. Вижниця Чернівецької області), старшим випусковим у Чернівцях у редакції газети «Від Дністра до Карпат», керівником філіалу Чернівецького видавництва «Прут» у м. Сокиряни, з 1992-го до 2011 року – директор Сокирянської районної друкарні. Один з ініціаторів заснування в Сокирянському районному відділі освіти в 1994 році газети для вчителів, учнів та батьків «Педагогічна думка», яку п’ять років редагував на громадських засадах.
Відзнаки, нагороди: Бронзова медаль ВДНГ України. Лауреат премії ім. Олекси Романця. Майстер народної творчості. Лауреат VІІІ Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні (за публікаціями 2011 року) «КеГоКе-2014». Лауреат обласної премії «Книга року» за 2014 рік в номінації «Історико-краєзнавча література». Заслужений журналіст України

Джерело : http://labs.journ.univ.kiev.ua/spring2017/%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80-%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87/

Липневі сюжети в "Дебюті"

 

   Холодний, по-осінньому затяжний дощ після неймовірної спеки все ж таки не завадив зібратися авторам і їх прихильникам в клубі "Дебют- Читання".  Адже тут завжди тепла атмосфера, створена літературно - обдарованими та доброзичливими учсаниками. І нехай в неповному складі, проте, як завжди на позитивній ноті читалися і сприймалися нові твори. І, найцікавіше, наш Купол знову продемонстрував єдність творчого налаштування. Нинішню зустріч можна було б тематично означити,  як  "Один день із особистого життя".

Першою поділилась Софія Березіна. Її замальовка "Вітання", скоріше нагадувала скетч. І в уяві  цілком вкладалась у театральний жанр. А авторська манера читання лише підсилювала цей ефект. Ми "побачили " всіх учасників  сюжету.

Далі тему підхопила Ольга Васкан у оповіданні "Відкритий портал, або м'ясо до Великоднього кошика",  повернувши нас до спогадів про весняний період підготовки до свята, водночас акцентуючи увагу на важливості збереження родинних цінностей.

Сергій Гакман вкотре захопив  і неповторним читанням, і сюжетною лінією, поринувши у власні спогади про курйозні випадки у зарубіжних відрядженнях , які виклав у новелі "Моє знайомство з Новим Світом".

Не обійшлося і без експромтів. Ми всі пам'ятаємо, з яким відчуттям слухали он-лайн і читали в групі твір Олени Дикої "Навіщо я геній? Зірка Давида".  А побачивши на її сторінці Фейсбук фото і інформацію про поїздку автора до цих місць, не могли втриматися від бажаання почути особисто про враження, відчуття  від поїздки.

І знову  сюжет захопив уяву, знову відчули той тягар жаху від нелюдського  в людях, особливо тепер, коли зовсім недавно на Буковині пройшли заходи   з вшанування жертв Голокосту до 80-річчя тих подій.

А змінювати жанри і тематику прослуханих  творів, зазвичай допомагає вишукане поетичне слово. Цього разу віршів було вдосталь.

 Поетичну сторінку перегорнула Тетяна Боріна. В класичній манері прозвучали "Тумани",  а        " Сад каміння", навіяний японським  стилем танка, ще раз переконав нас в тому, що Тетяні Георгіївні підвладні  різні літературні жанри. 

Оксана Данилович  поділилася власною поезією "Бережіть кохання" та передала слово гості, яку і запросила до нашого клубу. Цікава професійна і творча біографія Валентиним Человської 

 додали нашій зустрічі незабутніх вражень. Приємно, що щоліта, чернівчани, які постійно чи тимчасово мешкають за кордоном, навідуючись до Чернівців, не обминають увагою наш "Дебют". Цього разу нашею гостею була мешканка далекої Австралії, яка співпрацює в літературному просторі багатьох країн.

І ми із задоволенням познайомилися з цікавою особистістю, талановитим прозаїком, поетом, що пише трьома мовами, друкується в різних періодичних виданнях. Ми сподіваємося, що ще встигнемо зустрітися з п. Валентиною до її від'їзду .

  "Дебют" відбувся. І ми в очікуванні нової зустрічі. Надихайтеся літніми мотивами відпусток, мандрів, насолоджуйтеся щедротами садів-дач-лісів, озер-річок-морів і в доброму здоров'ї творіть. А ми готові чекати до серпневого "Дебюту"

Тетяна Боріна. З Музою по життю.

"Жизнь человека,

Как четыре сезона.-

Каждый прекрасен"

 ( Татьяна Яницкая)

 12 липня  80 років тому у світ прийшла Тетяна Яницька, чудова поетеса, або ж Тетяна Боріна, наша колега, бібліотечний працівник. Філолог за освітою, ерудит, естет за внутрішьою потребою пізнання світу та  самовдосконалення, людина з багатющим внутрішнім світом, Тетяна Георгіївна довгі роки довіряла  свої відчуття, думки, світосприйняття, емоції  поезії. Але у друкованому вигляді  творчий доробок почав "іти в люди" лише у 2007 році.

 

Найближче ми доторкнулися до поезії Тетяни Боріної у літературно-мистецькому клубі "Дебют-Читання", членом якого Тетяна Георгіївна є від першої зустрічі. І, навіть з нагоди створення клубу подарувала нам творчу присвяту. А ми назавжди запам'ятаємо день, коли вперше зібралися. Бо його зафіксовано у поетичних рядках :

 "Сегодня, в эту среду,

Объединил нас круг,

По Черновцам соседи

И братья по перу...

За окнами ноябрь,

Зима грозит нам стужей.

Вам пожелала я б:

Пусть муза с вами дружит."

Відтоді ми ставали першими слухачами багатьох творів Тетяни Георгіївни. І щоразу вона дивувала нас високим художнім рівнем поезії, пошуками нових форм, стилів. Серед написаного стали з'являтися чудові вірші для дітей та проза. Як філолог, Тетяна Георгіївна тонко відчуває Слово,  і не раз вражала  поезією  в стилях хокку, танка, туюг. 

 ( А зараз вас очікує сюрприз: новий жанр)

   Уродженка м. Воронеж, для кого російська мова - рідна мова, чернівчанка за місцем проживання і душевним  зв'язком з Чернівцями, поетеса присвятила місту  не одного вірша російскою і українською мовами. Вони друкувалися в Альманасі "ДебютЧитання", журналі "Німчич", газеті "Буковина". А ми мали задоволення слухати їх на клубних зустрічах.

" Представить здесь на суд ваш я имею честь

Смесь всплесков мыслей, слов и ощущений..."  ("Всплески ", 2010)

"Отзвуки прошедшего, былого,

Размышлений и переживаний
Захотелось выразить мне словом
 Поделиться этим, друг мой, с Вами"   ("Отзвуки", 2012)

" О как неправы те, кто утвеерждает,

Что с возрастом теряют силу чувства!

Нет, трепетнее чувствовать с годами

И тоньше появляется искусство"     ("Тени и блики", 2014)

 І  з митцями у Тетяни Георгіївни  теж склалися дружні стосунки. На її тексти написано ряд пісень і чернівецькими авторами - Едуардом Качановим, Віктором Перепелюком,

і закордонними ( М.Раскін, США) 

                                                             

Із заслуженою артисткою України Оленою Урсуляк

          Із співачкою Вірою Буренок

                                            

З бардами Світланою Шахановою, Ігорем Деменчуком, письменниками Ларисою Хомич і Анатолієм Томківим

"Жить не спешу, но тороплюсь я насладиться

Теплом лучей последних солнца на закате,

Свой хлеб насущный добывая, как годится,

   Трудом и потом... "  ( "Недосказанное", 2019 )

 Презентація цієї книги показала, що поезія Тетяни Геогргіївни знаходить відгук в душах далеко за межами Чернівців. Ряд відеопоезій створила шанувальниця Неллі Гуляєва. 

 Черга за автографами  від колег, мабуть, найзворушливіше. 

А ще підкуповує нас у особистості Тетяни Георгіївни- це її доброзичливість, уважність, не відмежовування від творчості одноклубників.

З Сергієм Воронцовим

                                                 З Ольгою Васкан

                                                           З Лілією Бойчук

                           А з  Раїсою Рязановою, навіть,  народилися в один день

                                                З Наталією Філяк, директором бібліотеки

З Сергієм Гакманом ( презентація, але майже репетиція ювілеїв, Сергій цього року щойно відзначив власний ювілей ).

  Лунали вірші Тетяни Георгіївни і з міських сцен. І знаходили відгук у чернівчан.

В Будинку естетики та дозвілля.

В Центральному палаці культури

А ми вже настільки згуртувалися, що у нас з'явилися і свої традиції. Одна з них - коли  хтось із "Дебютівців"  влаштовує імпрезу, ми всі дружно підтримуємо автора. Щиро радіємо за автора, і бажаємо творчого довголіття. Хочеться, щоб вона, ця традиція, залишалася з нами назавжди. Відчувати плече друга - це так важливо!

 Вітаючи Тетяну Георгіївну з ювілеєм, хочемо у вісімці бачити знак безкінечності. Безкінечності доброти, щирості, поваги, підтримки від друзів, знайомих, співавторів, шанувальників, а Вам, Тетяно Георгіївно- творчого натхнення при міцному здоров'ї на довгі щасливі роки! 

 "Сегодня - только жить,

          Днём каждым наслаждаться,

И свежий воздух пить,

И солнцу улыбаться!"