пʼятницю, 25 січня 2019 р.

Літературне життя області .Ювілеї. Інна Гончар.

27 січня зустрічає золотий ювілей талановита у творчості , щира у національній самосвідомості, щедра на дружбу, красива жінка Інна Гончар.



До ювілею Інна Михайлівна підійшла з вагомим творчим доробком. Значна журналістська професійна діяльність, активність у громадському житті, поетична творчість - все найвищого рівня . Інкше Інна жити просто не вміє.  2018 рік приніс  чимало публікацій, відзнак, а головне  - Інну  удостоєно премії Хмельницького видавництва "Лілія"   у  номінації «Вибір видавця – вересень 2018», завдяки чому  з друку вийшла книга " Звучить розчулено струна".     
https://www.youtube.com/watch?v=SF5fphzT6yc)


Творчі здобутки : 


Альманах "Гармонія"  (2018)


( журнал "Німчич"(2018)
Дипломант творчого конкурсу імені Анатолія Масловського «Кращі публікації газети „Буковина“» (2018)
Володарка медалі «За вірність заповітам Кобзаря» (2014-2108).



Попередні етапи :

              Лауреат конкурсу знавців творчості Михайла Івасюка. Переможець радіовікторини до 50-річчя Володимира Івасюка.    Лауреат поетичного конкурсу до 65-річчя утворення Чернівецької області.   Лауреат літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської (2006).    Член Національної спілки журналістів України [НСЖУ] (2008).     Член Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Щиросердно вітаємо з ювілеєм! 

понеділок, 14 січня 2019 р.

  Символічно, що саме в день Святого Василя  письменницька спільнота зібралася  в обласній бібліотеці ім. М. Івасюка, щоб презентувати книгу Довгого В. "Береги".

  "Ім'я талановитого письменника і журналіста Василя Довгого  добре знане читачеві, телеглядачеві й театралові"  - так починає свою передмову до книги професор Володимир Антофійчук. І це правда. Про  особистість літератора, його різножанрову палітру розповідали  колеги по перу, згадували молоді роки, спільне навчання, початок трудової діяльності, підкреслювали значення його творчості  у царині зміцнення україно-румунських  культурних напрацювань.
Голова обласної  організації спілки письменників України  Василь Тодорович Джуран , представляючи книгу, вніс пропозицію  щодо присвоєння  одній з вулиць  у рідному селі Онут на Заставнівщині імені відомого земляка.

Розповідь Василя Васильовича  Васкана  була цікавою, яскравою, багатою на різні особливості творчої співпраці і вагомий внесок  В.Довгого у сучасну українську літетуру  а журналістику.

Спогади Віталія Григоровича Демченка про спільну роботу в облтелерадіокомітеті завершилися віршем-присвятою "Підсніжник"
Поет Олександр Іванович Довбуш   підкреслив цікаву грань  у творчості  В.Довгого: драматургію для дітей.  
Грунтовний аналіз структури  книги зробив професор ЧНУ ім. Ю. Федьковича Богдан Іванович Мельничук. Та розповідаючи про початок педагогічної діяльності у с. Мусурівка разом з В.Довгим, згадав і інших талановитих жителів села, та як вони  мали нагоду спостерігати творче зростання Сидонії Нікорович, літературна діяльність якої сьогодні також варта глибшого вивчення.

Драматургія Василя Манолійовича Довгого  добре знана і в сусідній Румунії, де Ботошанський музично-драматичний театр ім. М.Емінеску у 2013 р. здійснив постановку  повісті О. Кобилянської "Царівна"  за сценарієм В.Довгого та здійснив успішні гастролі  у багатьох містах Румунії. Про це та інші спогади про співпрацю з культурно - національними товариствами розповідала поет, журналіст Дойна Божеску.

Книга  складається  з 4-х розділів,  у яких зібрано журналістський доробок  В.Довгого, серед яких цікаві інтерв'ю з непересічними особистостями : С. Ротару,  М.Г.Івасюком, К.Поповичем, М. Ткачем та  багатьма видатними постатями.Другий розділ - драматургія автора В. Довгого з 6-ти п'єс. 3-й розділ-  власне  можна назвати персоналією В. Довгого, тобто  тут зібрані матеріали: документи, інтерв'ю  з ним, відгуки на творчість. Розділ ; "Мить і вічність. Життя у фотосвітлинах" ілюструє всі попередні розділи.
 Всі роки своєї письменницької діяльності Василь Манолійович був  і постійним відвідувачем обласної бібліотеки - і в якості почесного гостя на літературних заходах, і як читач відділу краєзнавства. Про це та про популяризацію його доробку говорила завідувач відділу Леся Юріївна Шарабуряк.