Неймовірним феєрверком емоцій, окриленості і, навіть, я б сказала щастя огорнула нашу вересневу зустріч Олена Дика (автор книги "Ангели прилетіли Хелена Щира). Знаєте, відчуття, коли йдеш до вершини, і нарешті стоїш на самому її піку, а навколо - весь світ! Ось таким було очікування повернення Олени з Румунії, з омріяного концерту Девіда Гарреттта (який до всіх його талантів і чеснот виконав Гімн України ще у 2009 р. під час боксерського поєдинку Кличка і Гомеса, а біографи стверджують, що бабуся Девіда виросла у Києві). Таку жагучу мрію, що вилилася у повість "Навіщо я геній? (Зірка Давида) і якою п.Олена зуміла захопити всіх, хто слухав окремі уривки на "Дебюті", хто прочитав її у книзі "Ангели прилетіли..." Непростою була дорога до мети, але її здійснення того вартувало. І ось ми розчиняємося в розповіді Олени, співвідчуваємо трепет особистого спілкування з творчою командою всесвітньо-відомого скрипаля,
з тими, з ким і ми заочно знайомі - менджером Йоргом (Йорг Колленбройх) і композитором Френком ) Френк Ван Дер Хейден). А Олені доля подарувала цю неймовірну реалізацію мрії.
Щоб мати такі фантастично щасливі очі, щоб далі жити цими емоціями треба мати таку непероборну жагу. І ми мали неймовірне задоволення доторкнутися до цього чародійства. Ми слухали оповідь, переглядали відеопрезентацію.
Пройшли з авторкою "Зірки Давида" всі її кроки до самого концерту і теж послухали в записі геніального скрипаля. Але найбільш емоційними були моменти, коли дізналися, що книга потрапила до своїх героїв і впевнена, що вони теж отримають насолоду, читаючи переклад на англійську, який здійснила студентка Надія Каба. ( До речі, книга вже мандрує не однією країною Європи).
І неймовірно раділи такому розвитку. А ще тому відчуттю єдності, силі нашого Куполу, який "працює" і в цей важкий час. І вже не дивує магія цього об'єднуючого світу. Навпаки, щоразу очікується - як же він проявиться тепер? Бо, співпроживаючи з Оленою події, кожен з нас відчував неабияке піднесення. І недарма. Очікування "продовження свята" відбулося. Ниточки, що протягнулися від серця до серця матеріалізувалися у 15-му портреті "Обличчя і постаті "Дебюту" від Раїси Рязнової.
Так, нелегко було зорієнтуватися, як перейти до наступного традиційного слухання нових творів учасників "Дебюту". Але Купол допоміг і цього разу. Бо наступним став неймовірний поворот у творчості Софії Березіної. Поворот відверто міжнародного рівня. Виважений дослідник історії єврейської громади краю, ролі особистостей в розвитку найрізноманітніших галузей, що широко відомо краєзнавцям,
елегантний лірик, часто гуморист, в художній прозі, з чим знайомі одноклубники, нині постала перед нами у ролі поета-пісняра. Ба більше: творця гімну: "Гімн "Діти світу". В характерному для неї стилі, з вишуканою самоіронією Софія Ісаківна виклала на папері перипетії, що стали наслідком її подвижницької ролі у реалізації міжнародного проекту, у якому, завдяки її невтомній послідовності, беруть учні музичної школи № 1. У чому ж оригінальність і незвичність ситуації?- а у тому, що за забаганкою його величності, випадку, Софії Ісаківні випало стати автором тексту-перекладу пісні, яку виконуватимуть діти. Причому автор (США) визнав цей текст кращим за власний!
І як часто буває, твори Дебютівців, чи тематично, чи жанрово, чи іншими факторами, та таки мають певний зв'язок. Сергій Воронцов запропонував власний переклад поезій Рози Ауслендер: "Чернівці до війни", "Буковина", " Czernowitz". А далі запросив до прогулянки вулицями так званого Нижнього міста . "Таємний хід. Стежина Гьобеля" та сусідні вулиці і вулички... І відразу відчулась особлива атмосфера Чернівців минулого століття. І візуалізувався "звивистий художній розчерк на старій карті".
А поезія, як їй і властиво, така розмаїта за настроями, ритмами, мелодикою брала у полон, дарувала насичені емоції. Відлунням літа дихали поезії Валентини Мацерук із циклу "Думки вголос": "Догорає літо, літо догорає", "Бризне соком спасівське яблуко", Раїси Рязанової " Не проводжайте"- сказало літо".
"Під Великою Ведмедицею" познайомила з гостинністю Хорватів і їх солідарністю з Україною Галина Пелепюк-Мрихіна .
Відомо, що душі поетів- найуніверсальніший камертон нашого життя з усіма його реаліями. Рефлексії, настрої, емоції, якими ділилися Марина Горбатюк,
"Я написала свій найчесніший віршпрозорим чорнилом
на відсутньому аркуші.
Не повіриш, мені забракло місця!..."
Ольга Вайнбендер,
Ольга Васкан
не оминули тем державних свят "З днем Незалежності, Україно" (О.Васкан), війни "Якби це могло зупинити війну" (О.Вайнбендер).
Було багато інших цікавих талановитих текстів, з якими автори щедро ділилися, а ми із задоволенням їх слухали.
(Фото Невельської Н., Мартиненка О., Рязанової Р. )
