Різнобарв'я травня, його квіткові аромати, яскравість сонця і свіжої молодої зелені - так можна передати і атмосферу довгоочікуваної зустрічі у"Дебюті". Сяючі очі, радісні посмішки, непідробні емоції, як винагорода за довгий карантинний час, об'єднали нас на дві години особистого спілкування. А якими чудовими текстами ділилися! І, здавалося б, весняний романтизм мав надихнути поетів, але насправді слухали більше прози. Мабуть, таки дався взнаки карантин, коли залишаєшся сам-на-сам з комп'ютером. Проте, етюди, есе, оповідання були такими цікавими, різноплановими, що слухали їх із задоволенням і Дебютівці , і гості, яких було немало. На зустріч з творчістю прийшли і постійні відвідувачі, і ті, хто вперше, але, впевнена - не востаннє.
Нещодавно наші вулиці розквітали прекрасними вишиванками.Чернівчани відзначали 15-у річницю цього цікавого, оригінального Дня, свята, що переросло у міжнародне. І, звичайно, тема знайшла відгук у душах творчих людей. А нам особливо приємно і радісно від того, що вірш Ольги Васкан, прочитаний школярем на тлі ліцею №2, де візерунчатий черепичний дах нагадує вишиванку, включено у відеофільм "Чернівці у вишиванці" https://www.facebook.com/100003524142585/videos/pcb.802368840404411/3817325795061521 Принагідно варто нагадати, що за поетичними творами поетеси у школі рідного села Веренчанка школярі провели он-лайн читання та записали відеофільм "Моя така знайома - незнайома Веренчанка" https://www.facebook.com/100022387604438/videos/921137315309180 . Сама ж Ольга Васкан продовжила тему написаною, буквально перед початком зустрічі поезією, " І виплітаються узори" та "Неоднозначність". З легким гумором ввела нас у свій професійний світ через оповідання "Бухгалтер, милий мій бухгалтер".
Слід зауважити, що ми щиро радіємо тим успіхам учасників "Дебюту", які відзначають рівень їх обдарованості. Від зустрічі до зустрічі відбувається достатньо приводів розділити радість за отримані дипломи в літературних інтернет конкурсах, інші відзнаки та перемоги наших чернівецьких і віртуальних учасників. Про них повідомляємо у одноіменній з клубом групі Фейсбуку. Це і призові дипломи Інни Гончар, Світлани Андронік, Володимира Кавєріна в дуеті з Віталієм Малишевським ("Mist Aria"), це і відеокліп Олега Осташека, це і підготовлені до друку книги у художньому оформленні Раїси Рязанової. І ще багато таких приємних подій.
З виходом нової книги "А небо мовчало..."
та презентацією на малій батьківщині, в с.Репужинці вітали ми і Лілію Бойчук.
А Ліля навзаєм познайомила нас з новою гранню своєї творчості. Прозові етюди "Вишиванка"та "Бузок" вразили майстерністю не менш, ніж поезія.
Закономірно, що кожен автор має своїх прихильників-читачів. Це притаманно і відвідувачам нашого клубу. Із задоволенням слухаючи всіх, з нетерпінням очікувати авторського читання " свого" автора.
Так завжди очікуються читання Галини Мрихіної.
Її неповторна манера виконання, завжди помережаний добрим гумором текст нікого не залишає байдужим. А цього разу оповідання Галини було пов'язане з іменем, добре знайомого чернівчанам, скульптора Олексія Медіна.
Сюжет доповнювався відеопрезентацією, яка не лише ілюструвала текст, а й надавала йому емоційної довершеності. . Дуже зворушливо, коли на зустріч в клуб приходять знайомі авторів, щоб особисто послухати твір у авторському виконанні. Як правило, вони надалі залишаються постійними відвідувачами "Дебюту". От і цього разу ми познайомилися з новими відвідувачами. Нам теж цікаво і важливо відчувати зворотну реакцію нових прихильників.
Друзі Олени Дикої, що пише під псевдо Хелена Щира, під час карантину зацікавлено підтримували її публікації в групі, а на зустріч завітали, щоб особисто послухати есе "Повернись, Ангеле!" Такі читання "на замовлення" лише підкреслюють силу слова і важливість творчої реалізації автора.
У особливій манері поєднання змісту і авторського читання Володимира Ткача є свій шарм і майстерність. Але гумор цього разу, закладений в оповідання "Зум і сум" Володимир доповнив надзвичайно емоційним акторським виконанням, передавши весь "екстрім" он-лайн навчання .
Незмінно цікавими, детально виписаними двома оповіданнями "Незвичайний день" та "Волинянка Муся" ділилася Софія Березіна.
І, як завжди, чудові поетичні образи, вишуканість у слові подарували всім Раїса Рязанова і Валентина Мацерук.
"Беседы о главном ", "Дерево жизни моей прорастает корнями в небо", "Сквозь сладкий запах бархатной листвы", " О чём шумят весенние дожди" ( Р.Рязанова) - і справді, стали розмовою про головне .
Раїна поезія дивовижно резонує в душі Валентини Мацерук , знаходить відповідний відгук, що реалізується або в перекладі на українську мову, або власним твором за мотивами віршів Рязанової.
Такими стали "Ответ другу" (Р.Р. )- "Нам пора вже зустрітись..." (В.М.), "А сюжеты рождаются вместе с весенней травой..." ( Р.Р.) - " Пробираються рими крізь сни і видіння..." (В.М.), "Росинки на ботинках..." (Р.Р.)- "Роса на черевичках" (В.М.)
Власну ж поезію Валентина позначає загальною назвою "Мій заримований настрій". Він, зазвичай , буває різним. А поезія на противагу - завжди високого рівня. І в цьому ми вкотре переконалися, слухаючи "Чай для пані Самотність...", "На світанку".
Неочікувано для себе і для друзів "дебютувала" і модераторка клубу, Ольга Серебріян спробою російськомовного перегукування з віршем Валентини Мацерук "Я шию ковдру власними руками"- "Собственноручно шью я одеяло".
За час " незустрічей" позитивні оцінки, схвалення читачів групи "Дебют-Читання" лише ще раз довели: реалізація творчих особистостей повинна відбуватися на різних платформах. Але очі відвідувачів - саме той безкомпромісний критерій, про який у своєму відгуку про зустріч написала Валентина Мацерук.
Нехай очі авторів і слухачів сяють завжди!
Дякую за фото Вікторії Хомі, Віктору Безпальченку, Раїсі Рязановій, Володимиру Ткачу.
Тема найсвіжішої книги на сьогодні досить актуальна.Особливо для футбольних вболівальників.
