Гордість Буковини: Інна Гончар

 

  Інна Михайлівна Гончар- перший лауреат премії імені Івана Нагірняка. 

Перевеслом слова збагатиться доля

І забарвить щедро верховіття днів.

У долоні краю горнеться поволі

Голосом й душею світ Нагірняків!

  ( Інна Гончар «Перевеслом слова»)

 І насправді, множиться слава, вивищується пам’ять про славного сина Буковини незабутнього Івана Семеновича Нагірняка.

 На його батьківщині, в Новодністровську  цьогоріч розпочалась достойна акція – визнання заслуг послідовників письменника, журналіста  врученням  регіональної  премії  імені Івана Нагірняка. І цілком справедливим є рішення Комітету з призначення премії.

Саме Інна Михайлівна є не лише надзвичайно талановитим журналістом за  фахом, поетом за покликанням, а й достойним продовжувачем справи відомого земляка.

  Іван Семенович був не лише наставником, творчим побратимом, а й натхненником, що передбачав потенціал своєї молодшої колеги. І вона  щоденною своєю працею і на професійному посту, що унаслідувала від Івана Семеновича, і у творчості засвідчує високий  рівень. Відзнаки, які здобуває Інна Михайлівна - яскраве тому свідчення.   

 З трепетним пошанівком Інна Михайлівна невтомно популяризує творчість І.С.Нагірняка, присвячує його пам'яті власні твори, бере найактивнішу участь у заходах, присвячених письменнику.

Та не злічити й інших масових культурних заходів, автором сценаріїв, ведучою є ця талановита , красива душею жінка.Бо ті слова, які вона адресує кожному можуть зродитися лише у щирому, доброму серці. Можливо тому линуть у просторі і пісні на слова Інни Гончар.

  Шанувальники високого поетичного слова насолоджуються книгами Інни Михайлівни "За пензлем дивовижного митця", "Душі прозорої краплини", "Звучить розчулено струна". А публікацій в місцевій періодичній пресі, всеукраїнських алманахах, навіть, важко перелічити.

 Помітним здобутком стали перемоги Інни Михайлівни в літературних інтернетконкурсах в умовах пандемії. Лише у поточному році вона стала лауреатом  таких конкурсів : " Зимові свята", Букет для матусі", "Жінка матір - жінка українка", здобувши 6 дипломів у різних номінаціях - "Проза", "Поезія", "Вибір читача", що лише підкреслює, що авторка успішно володіє словом у різних жанрах. 

Довідково:

Інна Михайлівна Гончар – член Національної спілки журналістів України, лауреат обласної премії імені Ольги Кобилянської в номінації «Поезія», дипломант творчого конкурсу імені Анатолія Масловського «Кращі публікації газети „Буковина“», володар медалі «За вірність заповітам Кобзаря», фахівець зі зв’язків з громадськістю філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго». 

  Клуб "Дебют - Читання" з особливою радістю зустрів це повідомлення. Адже вже давно Інна Михайлівна є членом нашого клубу. Тому з пієтетом  вітаємо Першого лауреата . Нехай  Ваша творчість має дужі крила, натхнення постійно супроводжує на шляху до нових вершин. Щиро радіємо разом з Вами. І нехай ця радість наповнює кожен Ваш день. Міцного здоров'я, шановна наша!

Натхненні літом в "Дебюті"

   По-серпневому теплою, яскравою, різнобарвною була зустріч в "Дебюті".  Літо... Квітково-яскраве, погодно-різноманітне, емоційно-насичене і творчо-цікаве традиційно щедриться урожаями. Цими плодами, що зродились  у наших "Дебютівців" - неймовірними творами насолоджувалися, співпереживали, мандрували всі, хто зібрався 26 серпня на чергову зустріч. А переносилися і на берег моря, і вслухалися в симфонію літньої зливи, і таки налаштовувалися на прощання з літом. Були не лише нові твори, а й нові видання, яким ми щиро раділи. Поезія Ольги Васкан і Інни Гончар надрукована у збірнику  переможців  інтернетконкурсу "Цвіте кохання під літніми зорями" .

 Цей збірник і першу книгу Світлани Андронік "ОстроVенное", яку представила художник-дизайнер книги Раїса Рязанова

 з великою зацікавленістю переглядали і раділи за авторів. І на спільне прохання присутніх Раїса Рязанова прочитала заглавного вірша із одноіменної збірки.

 А сама автор саме в ці дні отримує диплом переможця  конкурсу "ІнтеРеальність-21". Аплодуємо Світлані і пишаємося, що Буковина має автора такого високого рівня. 

 Особливою родзинкою серпневого зібрання  стала зустріч в чернівецьким пражанином Віктором Мандзюком. Вже не вперше Віктор відвідує наш клуб. А цього разу також завітав з поетичним збірником творів поетів-емігрантів до Чехії  "Ассоль", де надруковані і його вірші. Ця добра традиція щоліта зустрічати гостей-чернівчан звідусіль розширює географію  контактів талановитих особистостей, додає свіжої творчої ноти.

Віктор - двомовний поет, художник з  багатим творчим досвідом участі в міжнародних конкурсах знайомив з ліричними  і філософськими  віршами "Літнє", "Холодне літо (Празьке, Богемське літо), "День безнадійно сірий",  "Пройдуть роки", "Оттенки слов щедры на закрома". Анонсували ми цю зустріч у нашій групі  відео-поезією, створеною талановитою   Анною Скорко художницею, актрисою, дружиною. Де поезію Віктора читали всі- сам автор, дружина, син.https://www.facebook.com/100003592688004/videos/319293296649576/

 Цікавим було знайомство і з молодою талановитою Мариною Горбатюк. Марина лише починає свій шлях  в поезії і живописі, але вже має досвід творчої реалізації, беручи активну участь в культурних проектах.

Її   поетичний світ потребує глибокого занурення, осмислення. "Вимкнулось світло ( клац-клац), "Мої планети одвіку висіли на сферах", "Дієслова зі значенням руху", "Пам'яті тих" - вже назви віршів говорить про особливий погляд поетеси.

 Цього разу було досить приємно зустрітися з Ігорем Померанським, з яким не бачилися досить довго. Ігор продовжує свою творчість в прозі і ми із цікавістю прослухали оповідання  "Першоквітневий жарт крізь гіркі сльози".

  Так само давненько не бачилися і з Лілею Бойчук. Знаємо її вишукану духовну поезію. Цього разу Ліля прочитала вірша  "Розлитий надвечір цівкою в душу стікає",  основним посилом якого є - "Бути собою". А Ліля тим часом все частіше звертається до написання прози. І ця, серпнева замальовка "Небо у серпні..." дуже символічна для неї особисто, присвячена пам'яті батька.

У багатьох наших авторів є досвід різножанрової творчості. Це демонтсрували Ольга Васкан, Діна Канюченко-Пугачова. З Олею зачудовано милувалися літньою стихією, зливою "Коли розхитується світ", а Діна стверджувала

"Мені у віршах буває так солоно, так солодко..." а потім зовсім неочікувано переходить на цікаву замальовку -діалог "Помилковий дзвінок"і завершує романтичною "Мушлею".

Літніми мотивами ділилася Тетяна Боріна :"Не поспішай...","В темному небі хмари",

а на завершення подарувала жартівливу "Комарину Камаринську", ще раз довівши майстерне володіння словом у різних жанрах і стилях.

Гумористичну нотку підхопила Наталія Куконіна."Про ритм і риму", "Портрет", "Голова", "Кава чорна без цукру..." та ін., які вона створила у процесі поетичного тренінгу.

Вражає безмежжя фантазії авторки, її талант творити у будь-якому жанрі, торкатися найнеочікуваніших тем і постійне бажання пізнавати щось нове. А потім ділитися з нами.Один із віршів був двомовним, адже Наталя досконало володіє англійською.

 З власними перекладами поезій В. Свідзінського "Моя радість одна загублена", "Трамваї гримлять" знайомив Сергій Воронцов.

  А досконалою, вишуканою лірикою зачаровувала Раїса Рязанова, запрошувала у свій літній диво-світ.

"Для мене щорік починається влітку", "В струящемся потоке света", "Вкус вдохновения", що планувала нам показати минулого місяця і який вже переклала українською Валентина Мацерук. Дуже проникливо прозвучала "Балада про красу": всі періоди людського життя і почуттів промайнули перед очима.

  Літо....Відпочинок, мандри, враження, натхнення. Все це ми відчули, слухаючи оповіданя Олени Дикої ( Хелени Щирої)."Море.Жінка. Танго".

 Текст настільки захопив, що ми ніби перенеслись у той чарівний вечір Кемерського побережжя, де для романтичних жінок звучить танго і даруються квіти, де легкий смуток чарівно пететворюється на піднесення. 

Тексти , що звучали вже частково розміщені в групі і продовжуватимуть публікуватися. Заходьте, читайте і до зустрічі у вересні.

Фото С.Гакмана, Р. Рязанової, В.Хоми, В. Безпальченка. О. Серебріян 

Чернівчани - справжні книголюби

 

9 серпня  відзначається Всесвітній день книголюбів.  З  ініціативи, що  бере початок у США  і трансформувалася у  свято,  воно  перетнуло  кордони і набуло планетарного масштабу. Адже читання - це привілей всього людства. І така ідея не могла не бути підхоплена повсюдно. Можна навчатися, а можна відпочивати. Можна сидіти, а можна й лежати.  Можна творити і мандрувати. Кожному книга відкриває свій особистий світ. Автори лише відкривають шлях до нього. 

 І сьогодні хочеться підкреслити, що чернівчани  не припинили це цікаве захоплення- читання, хоча книгарень таки поменшало з часів, коли було  "Книгарень більше, ніж пекарень".  Вони слідкують за новинками, ведуть власні сторінки та сайти, збираються на презентації книг, зустрічаються з авторами,  відвідують всі заходи літературних фестивалів.

 Фото наших фотомайстрів тому свідчення.

                             О. Е.Панчук з власною, щойно виданою книгою. Фото Т.Піца

    

                                              Фото Тараса Піца з локації творчої зустрічі з Ю.Косівчук

Олег Осташек презентує власну збірку 

( відтерміновану на рік пандемією)

Особливий пієтет до книги і у Т.Т.Стрільчик. "Львів . Читаємо Василя симоненка". З Богданом Гайдамакою.

 Особливо цікаві  фото, "підглянуті" на вулицях міста. Люблять наші фотомайстри фіксувати такі моменти. І пора року не є завадою.

Автор фото  С. Воронцов ( На фото художник Я. Піонтковський)

О.Лусте за читанням на рідній вулиці. ( Автора фото не встановлено)

Вулиця О. Кобилянської - своєрідний читальний зал . Пан Ярко мандрує сторінками  цікавої книги -путівника визначними місцями міста . Мабуть, згодом поведе ними і екскурсантів.

 ( Автора фото не встановлено)

                                                             Фото В.Григорчука

                                              Фото М. Козменка

                                                                                                                        Фото  Амброзіо Бороди    

          

                                                                                                     Фото М.Козменка 

                            

   Фото Т. Піца

Фото Амброзіо Бороди

Автора фото не встановлено

Автора фото не встановлено

Читайте! І нехай вам відкривається чарівний світ знань, мандрів, мистецтва, вишуканого слова.

 ( Авторів фото просимо відгукнутися, додамо підписи)

Красивий ювілей Лесі Шарабуряк

 

8 серпня виповнюється 60 років завідувачці відділу краєзнавства Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені М.Івасюка 

                                   Лесі (Лариси) Юріївни Шарабуряк.

 «Успіх не приходить, його досягають тільки найбільш наполегливі працелюбні» - цей вислів американської педагогині Марви Коллінз чи не найкраще  змальовує нам портрет завідувачки  відділу краєзнавства,заслуженого працівника  культури України, лауреата    обласних премій ім. Олекси Романця та Івана Бажанського.

Чудової літньої пори, коли аромати літнього розкошування природи, щедрість її дарів тішать око і серце кожного, в цей благодатний період  в прекрасному карпатському краї прийшла у світ і наша ювілярка. Зростала серед дивовижної природи, наслухала мелодії гірських потоків, різноголосся пташиного щебету, приймала в душу велич свого краю. Дитинство Лесі пройшло в мальовничому гірському селі Білоберізка Івано-Франкіської області та степовому краї у селі Гостра Могила на Київщині. Все взяла від цих країв: гуцульську витривалість, наполегливість у підкоренні вершин (у тому числі і трудових), і широку, як степ, вдачу, щиру душу.

У 1978 році успішно закінчивши  школу в Білоберізці, обрала свою життєву дорогу, присвятивши її бібліотечній справі. Фахову освіту здобувала  в Чернівецькому культ-оствітньому училищі та Київському державному інституті культури, який закінчила з відзнакою.

Любов до рідного краю, бажання зберегти і продовжувати розвивати  надбання нематеріальної культурної спадщини, красу народної творчості, звичаїв, культури завжди були в пріоритеті діяльності  і молодого фахівця, і в подальшій роботі.

 Своїм професійним становленням Леся Юріївна щиро завдячує наставництву заслуженого працівника культури України Катерини Филимонівни Боднар, під керівництвом якої починала свою трудову діяльність на Буковині, у Вижницькій районній бібліотеці. Тож особливості  професійної діяльності на всіх її рівнях Леся осягала в гармонії з покликанням та любов'ю до природни та народних традицій. А вже по здобутті вищої освіти, працюючи в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Івасюка Леся Юріївна зарекомендувала себе високо-професійним фахівцем на всіх посадах, які займала за час роботи: від головного бібліотекаря з питань координації дільності бібліотек всіх систем і відомств до завідувачки відділу краєзнавства обласної біблоітеки, засвідчивши високу комунікативну здатність. 

І сьогодні весь свій досвід Леся Юріївна спрямовує на   оволодіння новими методиками, реалізовує   бажання йти в ногу з часом, в забезпеченні сучасних запитів відвідувачів бібліотеки.  Вона цікавиться і впроваджує новинки кращих бібліотечних практик, ініціює проведення заходів, пов'язаних з популяризацією краєзнавчої літетратури. Багатьом відвідувачам пам'ятні заходи  циклу "Буковинське село на книжкових сторінках", знайомства з авторами книг і публікацій про населені пункти області.

Багато відомих в краї науковців, краєзнавців - авторів книг завдячують Лесі Юріївні фаховими презентаціями та ювілейними заходами.

А колеги області послуговуються бібліографічними і методичними матеріалами, укладеними Л.Шарабуряк, дослуховуються до практичних порад досвідченого фахівця, адже Леся Юріївна - знаний в області фахівець, відзначений державним званням 

"Заслужений працівник культури України" та користується  заслуженим авторитетом і шаною колег.

Сьогодні ми, працівники відділу краєзнавства шлемо свої щирі вітання з ювілейним днем народження! Бажаємо  творчої невтомності, нових трудових досягнень, міцного здоров'я, оптимізму і щоденних радісних подій!