Краєзнавчий календар

Краєзнавчий календар


14 листопада – 70 років від дня народження хорового диригента,  педагога Андрія Плішки (1944)


Народився в селі Росохач Чортківського району Тернопільської області. Закінчив Чернівецьке музичне училище (1971), Львівську державну консерваторію ім. Миколи Лисенка (1978).
Працював завідувачем теоретичного відділу та керівником дитячого хору дитячої музичної школи в м. Заставні. З 1972 р. - вчитель музики Чернівецької СШ № 23. У 1972-2000 рр. працював методистом і керівником педагогічної практики шкіл міста Чернівці. У 1977-1998 рр. керував міським методичним об'єднанням вчителів музики і співів.
З 1990 року працює регентом у храмі Успіння Пресвятої Богородиці у Чернівцях. У 1991-2005 рр. - керівник народного аматорського чоловічого хору «Буковинці» села Драчинці Кіцманського району. З 2003 року - викладач церковної музичної культури на філософсько-теологічному факультеті Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича.
Відомий в області як педагог, хоровий диригент, композитор, фольклорист, музично-громадський діяч, доцент кафедри музики. Один із фундаторів кафедри музики Чернівецького деравного університету ім. Юрія Федьковича, яка була створена у 1992 році. Викладач теорії і методики музичного виховання, сольфеджіо, диригування та хорового практикуму, диригент-хормейстер студентського хору "Резонанс", вокальних жіночих ансамблів "Sonoris" та "Горянка".
Серед праць: «Аналіз хорових творів» (Чернівці, 2005), «Похоронні піснеспіви» (Чернівці, 2005), «Хорова музика» (Чернівці, 2005; 2008; 2009), «Композитори Буковини» (Чернівці, 2006), «Хорові диригенти Буковинського краю» (Чернівці, 2008), «Хоровий словник» (Чернівці, 2009), «Власні хорові твори» (Чернівці, 2009), «Церковні пісне співи. Для однорідного чоловічого хору» (Чернівці, 2009), «Бурлацькі та чумацькі пісні» (Чернівці, 2011), «Буковинські композитори» (Чернівці, 2011), «Служба Божа. Літургія для чоловічого хору» (Чернівці, 2012).
Відмінник освіти України, секретар обласного об’єднання композиторів на громадських засадах (з 1979), заслужений вчитель України (1994), член правління Національної Всеукраїнської музичної спілки (2004), лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. Сидора Воробкевича (2004).

Література:
АНДРІЙ Плішка // Буковинські композитори : навч. посібник / уклад. А. В Плішка. – Чернівці, 2011. – С. 95-98.
АНДРІЙ Плішка // Плішка А. Власні хорові твори : вокально-хорові твори / А. Плішка. – Чернівці, 2009. – С. 76.
АНДРІЙ Плішка // Плішка А. Служба Божа. Літургія для чоловічого хору : навч. посібник. – Чернівці, 2012. – Обкл.
АНДРІЙ Плішка // Бурлацькі та чумацькі пісні / ред.-уклад.
А. Плішка. – Чернівці, 2011. – Обкл.
ПЛІШКА Андрій Володимирович // Хорові диригенти Буковинського краю : довід.-посіб. / уклад. А. В. Плішка. – Чернівці, 2008. – С. 63-68.
ПЛІШКА Андрій Володимирович // Хоровий словник : довідник посібник / уклад. А. В. Плішка. – Чернівці, 2009. – С. 51-52.
ПЛІШКА Андрій Володимирович // Співці оновленого краю : з досвіду роботи композиторів Чернівецької області. – Чернівці, 1990. – Комплект з 17 листівок.
***
Будна Н. Філософія музики. Андрій Плішка - доцент кафедри музики педагогічного факультету ЧНУ / Н. Будна // Чернівці. - 2005. -
9 верес. (№ 36). - С. 1.
Мацерук В. Скрипковий ключ як ключ до визнання : [про
А. Плішку] / В. Мацерук // Буковина. - 1994. - 23 листоп. (№ 89). - С. 2.
Яківчук А. Із роду, де чисті голоси… : [про композитора] /
А. Яківчук // Мол. буковинець. - 1994. - 17-23 лип. (№ 30). - С. 5.
***


ПЛІШКА Андрій Володимирович // Лауреати літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича (2001-2005 рр.). Вип. 2 : біобібліогр. покажчик / авт.-уклад. О. О. Гаврилюк, Ю. В. Боганюк. - Чернівці, 2006. – С. 59-60.

14 листопада – 80 років від дня народження журналіста  Жана Макаренка (1934)


"Журналістика стала життям"- так писала ще у 2008 р. 
Ольга МАКСИМЮК (o_maksymiuk@mail.ru )  : Корінного чернівчанина Жана Макаренка, члена міжнародної федерації преси знають не лише у нашому місті, а й далеко за його межами. Об’їздивши всі слов’янські країни, побувавши у кількох країнах Європи та навіть в Індії й Японії, Жан Олексійович зумів налагодити контакти з цікавими  особистостями.

 Дізнатеся більше про талановитого журналіста на сайті нашої бібліотеки:


WWW.LIBRARY.CV.UA -Видання бібліотеки - Пам'ятаймо! ( Знаменні та пам'ятні дати Буковини в 2014 р.): Бібліограф. покажч. -Чернівці,2013
та познайомтеся з цікавими інтерв'ю  в інтернеті:

    - www.ivasyuk.org.ua/names.php?lang=ru&id=zhan_makarenko

    - vidido.ua/.../zhan_makarenko_mae_druziv_u_...3 окт. 2008 

    - http://news.rambler.ru/8876488/http://news.rambler.ru/8876488/




12 листопада – 130 років від дня народження  письменника,  публіциста, громадсько-культурного діяча Святослава Лакусти (1884-1959)
Народився в селі Печеніжин, тепер Коломийського району Івано-Франківської області. Початкову освіту здобув у селі Ясенів Горішній. Закінчив Коломийську гімназію (1904), філософський факультет Чернівецького університету (1908). Учителював у другій Чернівецькій  державній гімназії (1908-1910), викладав українську і класичні мови у Вижницькій українській гімназії (1910-1922), з 1922 року – німецьку мову в Кагульській, а з 1930 року і до виходу на пенсію – у Фокшанській гімназіях (Румунія). У другій половині 30-х років переїжджає до Львова, де займається журналістикою та видавничою діяльністю. Друкував свої статті у буковинських виданнях: «Промінь», «Рідний краї», «Час», «Самостійна Думка» та ін.
Автор статей: «Народ і нація», «Учімося на прикладі нашої історії», «Історія України в красному письменстві», «Пам’яті героїв», «Задунайська Січ», «Пісня про похід Ігоря», «Українці в Кагульському повіті Бессарабії», «Як буковинці боронять своїх дітей» та ін. Йому належать мемуари «Мої спогади про Івана Франка» (1956), «Вижницька українська гімназія» (1958).
Переклав повість Г. Асакі «Мазепа в Молдавії» (1929), критичний нарис К. Доброджану-Гері «Тарас Шевченко» (1930), окремі твори
Ф. Достоєвського, А. Чехова та ін. Був першим біографом і дослідником творчості Д. Харов’юка.
Автор творів: «Немила стріча», «На Вакаціях у Жаб’ю», «Дядько Прохор на Ловах», «Пригода з Зайцем», «Дума про двох братів Кантемірів» та ін. Сатирично-гумористичні вірші він підписував псевдонімами: Михайленко, Будяченко, Колька, Шпилька, Немонах, Некущенко, Гриць Мазниця.
Помер 23 листопада 1959 року в місті Бухуші повіту Бакеу (Румунія).

Література:
ЛАКУСТА Святослав Іванович // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах : словник-довідник / М. А. Богайчук. – Чернівці, 2005. – С. 149-150.
МЕЛЬНИЧУК  Б. Сторінки літературного життя в Чернівцях /
Б. Мельничук  // Чернівці: історія і сучасність (ювілейне видання до 600-річчя першої писемної згадки про місто) / В. М. Ботушанський,
С. В. Біленкова, О. В. Добржанський та ін. ; за ред.
В. М. Ботушанського. - Чернівці, 2009. - С. 386-430.
ДУДА А.  Буковинський Курінь в боях за українську державність 1918, 1941, 1944 / А. Дуда, В. Старик. - Чернівці : [б. в.], 1995. - 271 с. - (Про С. Лакусту – с. 38).
***
ДАЛАВУРАК С. Сторінки нашого відродження : [про творчість С. Лакусти] / С. Далавурак // Буковина. – 1992. – 26 трав. (№ 63). – С. 3.
ІВАНЮК М. Оборонець рідного народу : [про С. Лакусту] /
М. Іванюк // Вижн. обрії. – 2008. – 15 серп. (№ 34). – С. 5.


5 листопада – 210 років від дня народження архітектора  Андреаса Мікулича фон Радецькі (1804-1881 )


Народився в селі Кривча (Галичина) у сім’ї збіднілого литовсько-польського дворянина
 Міхалея рицаря фон Мікулича.

      У 1840 році  був призначений  міським архітектором Чернівців. 1842 року йому було доручено керівництво будівництвом одного із символів Чернівців – ратуші.
       У наступних роках Андреас брав діяльну участь у розбудові Чернівців та будівництві шляхів Буковини. Ним були розроблені проекти Народного саду (нині Центральний парк культури і відпочинку ім. Т. Шевченка), ботанічного саду.
     Помер 13 квітня 1881 року в м. Чернівцях.
                                                                      Дізнатися більше :
МІкулич Андреас фон Радецькі // Буковина. Визначні постаті 1774-1918 : біогр. довідник / авт.-упоряд. О. М. Павлюк. - Чернівці, 2000. - С. 220-221.
***
Вітання з Чернівців (Мандрівка містом за колекціяєю старих поштівок) // Чернівці:- Видавнича сплка " Час".-1994.- С.21
***
Заполовський В. Архітектор Андреас рицар Мікуліч фон Радецкі / В. Заполовський // Чернівці та чернівчани. - 1999. - 27 трав.
(№ 21). - С. 3.
Ніколаєва А. Завдяки Андреасу Мікуличу маємо міську ратушу : [до 200-річчя від дня народж.] / А. Ніколаєва // Мол. буковинець. - 2004. - 4 листоп. (№ 124). - С. 13.
ХОХОЛ Ю. Ф. Чернівці : іст.-архіт. нарис / Ю. Ф.Хохол, Ю. С. Ковальов. - К., 1966. - С. 12-14, 19-21.

***
[Андреас Мікулич фон Радецькі] // Пам’ятаймо! (Знаменні та пам’ятні дати Буковини в 2009 році) : бібліогр. покажчик. - Чернівці, 2008. – C. 239-241.


  







23 липня – 50 років від дня народження художника, іконописця, реставратора Юрія Федоряка (1964)
Народився в селі Вашківці Сокирянського району Чернівецької області. Закінчив Вашковецьку загальноосвітню школу, художню школу у місті Бричани  (Республіки Молдова), Вижницьке училище прикладного мистецтва, Вище художнє промислове училище ім.
В
іри Мухіної у Санкт-Петербурзі і одержав кваліфікацію художника по художній обробці металу.
Працював викладачем Бричанської художньої школи, викладачем різних художніх дисциплін у вузах і ліцеях міста Санкт-Петербурга.
Серед праць: картини – «Весна», «Природа рідного краю», «Місто, у якому ми живемо» та ін. Окремі твори виставлялися на міських виставках, були представлені на VІ республіканській виставці творчості викладачів та учнів художніх шкіл Молдови у 1986 році у місті Бендери.
У 2000 році його запросила до співпраці німецька компанія «Рургаз» і він став майстром-реставратором у колективі, який працював над здійсненням проекту відтворення шедевру світового мистецтва – Янтарної кімнати у колишньому Царському Селі, нині м. Пушкіно неподалік Санкт-Петербурга.
Здобуту майстерність і досвід художника-реставратора продовжує розвивати і вдосконалювати. Займається деякими експериментами поєднання таких металів, як дерево, янтар і кістка для виготовлення церковних ікон.

Література:
ГУСАР Ю. С. Федоряк Юрій Васильович : [худож., іконописець, реставратор] / Ю. С. Гусар // Гусар Ю. С. Дністровий зорепад : штрихи до енцикл. словника довідника «Літературно-мистецька Сокирянщина» / Ю. С. Гусар. – Чернівці, 2010. - С. 99-100.
ЧОРНИЙ ОЧарівник сонячного янтарю : [про худож.] / 
О. Чорний // Чорний О. Вашківці на сивих вітрах минувшини / 
О. Чорний. - Чернівці, 2009. - С. 223-227.
***
ЧОРНЕЙ Ю. Чарівник сонячного бурштину : [про худож. 
Ю. Федоряка] / Ю. Чорней // Доба. - 2009. - 3 верес. (ч. 34). - С. 4.

та інтернетпосилання:

Юрий Федоряк - Информация о человеке с ... - Yasni.ru

www.yasni.ru/юрий+федоряк/informatsiya+cheloveke

докладніше... - Доба — громадсько-політичний тижневик

uk.wikipedia.org/.../Вашківці_(Сокирянський_...








неділя, 13 липня 2014 р.


Тетяна Боріна ,
Раїса Рязанова. 
Дві неімовірно позитивні жінки, два потужні інтелектуально-культурні світи. Дві некорінні чернівчанки, яких не мислиш без Буковини. Їх об'єднує спільна дата народження 12 червня. Але це  лише перший штрих. Обидві непрофесійні письменниці, проте їх життя тісно пов'язане з книгою. Тетяна Георгіївна - працівник Чернівецької обласної бібліотеки імені Михайла Івасюка, Раїса Леонідівна- художник-оформлювач книг.Більше 80 книг вийшли з дивовижними ілюстраціями , створеними пензликом і  душею художниці. Вона працювала з Т.Севернюк, І.Нагірняком,В.Михайловським, і , здебільшого , дитячими письменниками Буковини.
Але і  це ще не все. Обидві кохаються в поезії і є авторами поетичних збірок. Цьогоріч Тетяна Гергіївна презентувала вже 3-ю збірку " Блики и тени" ( під псевдонімом Яницька Т.),попередні " Всплески" і "Отзвуки" вже знайшли своїх шанувальників.  А поетична збірка  " Внезапно в зеркало взгляну" Р.Рязанової побачила світ лише в сигнальному  примірнику. То ж побажаємо поетичному слову обох поетес легкого лету, а авторкам подальшої плідної поетичної долі.

20 червня – 110 років від дня народження німецькомовного письменника, перекладача Мозеса Розенкранца (1904-2003)
Народився в селі Берегомет Кіцманського району Чернівецької області в сім’ї єврейського орендаря і корчмаря (справжнє прізвище Едмунд Розенкранц, псевдонім Мартін Брант).
Короткий час жив в Чернівцях, де А. Марґул-Шпербер видав його першу поетичну книжку „Leben in Versen" ("Життя у віршах", 1930), відтак оселився в Бухаресті, працював референтом по пресі й перекладачем у румунському міністерстві закордонних справ, приватсекретарем політика й письменника Іона Піллата.
Його перу належать анонімно видана в 1935 році біографія румунської королеви під назвою «Марія румунська. Мрії та життя королеви» (Лейпціг, Пауль Ліст Ферлаг), перекладена і прокоментована ним антологія румунської літератури від Янку Вакареску до Арона Котруша (яка на жаль, так і не змогла побачити світ),
У Чернівцях опубліковані поетичні книги: „Gemalte Fensterscheiben"  ("Вітражі", 1936) і „Die Tafeln" (Скрижалі, 1940)

 Про подальшу долю і літературну діяльність, окремі переклади його творчого доробку ви дізнаєтесь , перегорнувши сторінки книги  « Загублена арфа»,упорядкованої П.Рихлом, публікацій С.Воронцова  і ін. дослідників.
                            

 23 червня – 60 років від дня народження українського педагога, музиканта, краєзнавця, громадського діяча Олександра Залуцького (1954)
Народився в селі Слобода-Банилів Вижницького району Чернівецької області.
З 1969 по 1973 рр. навчався на музичному відділі Чернівецького педагогічного училища, а у 1984 році з відзнакою закінчив музично-педагогічний факультет Одеського державного педагогічного інституту ім. Костянтина Ушинського (нині Інститут мистецтв Південно-українського національного університету) по класу баяна й оркестрового диригування.
Трудову діяльність розпочав у 1973 році учителем музики Орільської ЗОШ Лозівського району Харківської області. Після служби в лавах Радянської армії протягом 1975-1980 рр. працював викладачем по класу баяна у філії с. Банилів Вашковецької ДМШ Вижницького
р-ну Чернівецької області, кращий викладач школи за 1977-1978 навчальний рік.
Під час навчання у ВНЗ працював учителем музики в Одеській СШ № 81, а після його закінчення за державним направленням працював керівником оркестру баяністів в Одеському будинку народної творчості системи профтехосвіти, водночас викладачем по класу баяна в Одеському педагогічному училищі за сумісництвом, а з 1987р. - викладачем, керівником оркестру баяністів-акордеоністів, старшим викладачем кафедри теорії, історії музики і гри на музичних інструментах ОДПІ ім. Костянтина Ушинського, з 1992 року - керівником оркестру народних інструментів Ансамблю української народної музики, заступником декана музичного педагогічного факультету цього ж закладу.
З 1995 р. – викладач, завідувач секції народних інструментів, доцент кафедри музики педагогічного факультету ЧНУ ім. Юрія Федьковича, керівник дипломних, магістерських робіт, заступник завідувача кафедри музики з навчально-виховної, організаційної роботи, заступник декана педагогічного факультету ЧНУ ім. Юрія Федьковича (2001-2002 рр.). Член Вченої ради факультету педагогіки, психології та соціальної роботи, член Національної всеукраїнської музичної спілки (НВМС, 2000), лауреат літературно-мистецької премії ім. Сидора Воробкевича (2007), член Національних спілок журналістів й краєзнавців України (2010, 2012), член художньої ради Чернівецької обласної філармонії (2012), заступник голови (2012) та голова Чернівецького обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки, член  Координаційної Ради НВМС  (2013).
Автор спецкурсу «Музичне краєзнавство» (2000); серії «Музичне краєзнавство Буковини» (9 випусків навчальних посібників, хрестоматій), спецкурсу «Музична критика» (2011); серії «Музична критика на Буковині» з грифом ЧНУ (хрестоматія авторських публіцистичних статей (2012); Першого випуску Мистецького альманаху Чернівецького обласного відділення НВМС «Оркестровий дивосвіт Василя Мельницького» (Чернівці, 2013); понад 150-ти наукових і публіцистично-музикознавчих статей  у фахових виданнях, журналах «Мистецтво та освіта», «Рідна школа», «Відкритий урок», «Краєзнавство» (м. Київ), «Наша школа» (м. Одеса), «Буковинський журнал» (м. Чернівці), «Німчич» (м. Вижниця); центральній і місцевій пресі: «Українська музична газета», «Буковинське віче», «Буковина», «Чернівці», «Освіта Буковини» та інших.
Співавтор розділу «Музична культура і освіта» колективної монографії «Чернівці: Історія і сучасність» (Чернівці, 2009); книги року; навчального посібника з грифом МОНУ «Історія музичної культури й освіти Буковини» (ЧНУ, 2011); Інтернет-сторінки Чернівецького обласного відділення НВМС у Фейсбуці: https://www.facebook.com/nvms.cv
Рецензент численних пісенних збірок, методичних розробок, навчальних посібників, програм з курсів. Неодноразово очолював екзаменаційні комісії в середніх спеціальних навчальних закладах, циклові приймальні комісії у ВНЗ. Член ДЕК, науковий керівник магістерських робіт студентів спеціальності «Музична педагогіка та виховання», член журі різноманітних мистецьких конкурсів «Буковинський жайвір», «Нові імена», «Хорового конкурсу імені Сидора Воробкевича», «Пісенний краю, Буковино» та інших.
Нагороджений дипломами, грамотами, почесними відзнаками управління освіти і науки, управління культури Чернівецької облдержадміністрації, ректоратів ОДПІ ім. К. Ушинського, ЧНУ ім.
Ю. Федьковича, Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України за багаторічну сумлінну працю, значний особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність (2008), Грамотою Національної всеукраїнської музичної спілки як голова обласного відділення Спілки за збагачення традицій спілчанського руху України та з нагоди 40-річчя творчої діяльності (2013).




Література:
Залуцький Олександр Васильович // Богайчук М. Література і мистецтво Буковини в іменах : словник-довідник / М. Богайчук. - Чернівці, 2005. - С. 99-100.
***
СЕМЕШКО А. А. Залуцький Олександр Васильович //
Семешко А. А. Довідник Баянно - акордеонне мистецтво України на зламі ХХ-ХХІ століть, автора. – Тернопіль, 2009. - С. 62.
ДОСЛІДНИКИ музичного фольклору й автори перших українських видань про музичне мистецтво Буковини : [в т. ч.
О. Залуцький] // Кушніренко А. М. Історія музичної культури й освіти Буковини : навч. посібник / А. М. Кушніренко, О. В. Залуцький,
Я. М. Вишпінська. - Чернівці, 2011. - С. 246-254.
ПОЛЯК М. П. Залуцький Олександр : [доц. каф. музики ЧНУ ім. Ю. Федьковича] / М. П. Поляк // Поляк М. П. Вижниччина - ворота Карпат / М. П. Поляк. - Чернівці, 2012. - С. 247.
САЇНЧУК К. Залуцький Олександр Васильович / К. Саїнчук // Саїнчук К. Музична освіта Буковини / К. Саїнчук. - Чернівці, 2011. -
С. 205.
***
Вручено премію ім. Сидора Воробкевича // Доба. - 2007. -
8 листоп. (ч. 45). - С. 3 ; Буковина. - 2007. - 9 листоп. (№ 86). - С. 1 ; Унів. вісник. - 2007. - № 12. - С. 8.
Китайгородська В. Тяглова сила Буковинської культури /
В. Китайгородська // Буковин. віче. - 2004. - 23 січ. (№ 6). - С. 3.
КИТАЙГОРОДСЬКА В. Підсумок багатолітньої творчої праці : [подана біогр. довідка] / В. Китайгородська // Українська музична газета. – 2013. – квіт.-черв. (№ 2). – С. 10.
КУШНІРЕНКО А. Дослідник музичної Буковини : [про
О. Зал
уцького] / А. Кушніренко // Буковина. - 2009. - 24 лип. (№ 55). - С. 3.
КУШНІРЕНКО А. Педагог, музикант, краєзнавець, журналіст : [про О. Залуцького] / А. Кушніренко // Буковин. віче. - 2010. -
17 листоп. 
(№ 87). - С. 3.
КУШНІРЕНКО А. Музика - це його життя : [про О. Залуцького] / А. Кушніренко // Буковин. віче. - 2009. - 17 лип. (№ 55). - С. 2.
НІКІТІНА К. Музична царина на Буковині : [про кн. "Музична критика на Буковині" О. Залуцького] / К. Нікітіна // Буковин. віче. - 2012. - 18 трав. (№ 20). - С. 4.
ОЛЕКСАНДР Залуцький очолив музичну спілку // Буковин. віче. – 2013. – 19 квіт. (№ 16). – С. 1.
***
ЗАЛУЦЬКИЙ Олександр Васильович // Лауреати літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича (2006-2010 рр.). Вип. 3 : біобібліогр. покажчик / авт.-уклад. А. С. Лупан. - Чернівці, 2011. - С. 27-31.
[ОЛЕКСАНДР Залуцький] // Пам’ятаймо! (Знаменні та пам’ятні дати Буковини в 2009 році) : бібліогр. покажчик. - Чернівці, 2008. -
С. 167-170.

23 червня – 125 років від дня народження українського етнографа, бібліографа, мовознавця Зенона Кузелі (1889-1952)
Народився 1889 року в селі Поручин, тепер Бережанського району Тернопільської області.
Навчався у Львівському (1900-1901) та Віденському (1901-1906) університетах. Учасник студентського руху в Галичині. У 1902-
1902 рр. – голова товариства «Січ».
У 1905 році разом з І. Франком, Ф. Вовком брав участь у науковій етнографічній експедиції на Батьківщину. У 1909-1914 рр. працював бібліотекарем у Чернівецькому університеті, викладачем мови і літератури на кафедрі української літератури. У Чернівцях видавав газету «Україна» (1913-1914).
Емігрувавши у 1919-1920 рр. в Галичину, редагував у Львові журнал «Шлях».
Пізніше жив у Відні, Берліні, друкував статті з питань етнографії, бібліографії, громадсько-культурного життя у періодичних виданнях – українських і німецьких, у яких, зокрема, вперше опублікував багато творів Б. Лепкого.
Автор етнографічних і фольклористичних розвідок, статей і публікацій: «Угорський король Матвій Корвін в слов’янській усній словесності…» (1905), «Наші сільські оповідачі» (1908), «Борис Грінченко як етнограф» (1910), «Ярмарок на дівчата» (1916), упорядкував і видав збірку «Дитина у звичаях і віруваннях українського народу».
Один із засновників «Енциклопедії українознавства», разом з
М. Чайківським спорядив великий науково-художній і меморіальний альманах «Січ» (1908), де вмістив твори І. Франка, М. Вороного,
Б. Лепкого, О. Турянського, С. Яричевського та інших письменників, своє дослідження «Історія віденської «Січі»».
Упорядкував літературно-художню антологію «Золота липа», присвячену Б. Лепкому (Берлін, 1924).
Уклав «Словник чужих слів», є одним з авторів великого «Українсько-німецького словника» (Берлін, 1943). Німецькою мовою видав працю «Україна і церковна унія» (1930), енциклопедичний «Довідник про Україну» (1941). Автор мемуарів «З моїх споминів про Франка».
Помер 24 травня 1952 року в Парижі (Франція).

Література:
КОВАЛЬЧУК О. О. Кузеля Зенон / О. О. Ковальчук // ЕІУ :
у 10 т. / редкол. В. А. Смолій та ін. – К., 2008. – С. 447-448.
Погребенник Ф. П. Кузеля Зенон / Ф. П. Погребенник // УЛЕ. - К., 1995. - Т.3.
Погребенник Ф. Кузеля Зенон Францискович /
Ф. Погребенник // Українська мова : енциклопедія. - К., 2000. - С. 262.
***
Кузеля Зенон // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах : словник-довідник / М. Богайчук. - Чернівці, 2005. - С. 143.
КУЗЕЛЯ Зенон Францискович // Фольклористи Буковини : біобібліогр. довідник / авт.-уклад. М. М. Довгань, О. О. Гаврилюк,
І. В. Рудько. – Чернівці, 2012. – Вип. 1. - С. 56-57.
БАБИЧ Н. Особисто причетний до ідейного і культурного розвою Буковини : [про З. Кузелю] / Н. Бабич // Бабич Н. Д. 15 не останніх із могікан. Педагоги і вчені Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ століття : науковий нарис / Н. Д. Бабич. - Чернівці, 2010. - С. 95-110 ; Буковин. журнал. - 2005. - № 1. - С. 84-95.
КОНОНЕНКО В. О. Кузеля Зенон Францискович /
В. О. Кононенко // Українські бібліографи. Бібліографічні відомості. Професійна діяльність / авт.-уклад. Р. С. Данова, Н. І. Абдуллаєва,
В. О. Кононенко, за участю Л. Ю. Коцирій, І. О. Негрейчук. – К., 2008. – С. 213-215.
Подоляка Т. Громадсько-наукова діяльність Зенона Кузелі на Буковині (1909-1914) // Ми українці, ми українські : матеріали Буковин. наук.-практ. конф., м. Чернівці, 2 листоп., 2007 р. – Чернівці ; Вижниця, 2007. - С. 243-248.
СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ Р. Спогади про Зенона Кузелю (уривок) /
Р. Смаль-Стоцький // Добржанський О. В. Бажаємо до України ! /
О. В. Добржанський, В. П. Старик. – Одеса, 2008. – С. 667-672.
***
Погребенник Ф. Кузеля Зенон / Ф. Погребенник // Буковина. - 2000. - 13 груд. (№ 95). - С. 3.
ПОЖАРУК Н. П’ять щасливих років у Чернівцях : [про
З. Кузелю
] / Н. Пожарук // Чернівці. – 2012. – 12 лип. (№ 28). – С. 6.
***
[ЗЕНОН Кузеля] // Пам’ятаймо! (Знаменні та пам’ятні дати Буковини в 2009 році). - Чернівці, 2008. - С. 170-172.

23 червня – 85 років від дня народження  українського літературознавця, науковця, бібліографа Федора Погребенника (1929-2000)
Народився в селі Рожнів Косівського району Івано-Франківської області в сім'ї хліборобів.
В 1948 р. закінчив Косівську середню школу, у 1953 р. - філологічний факультет Чернівецького університету. Протягом 1953-1955 рр. - працівник Чернівецького літературно-меморіального музею Юрія Федьковича, обласної газети "Радянська Буковина", відповідальний секретар університетської багатотиражки. Впродовж 1955-1958 рр. навчався в аспірантурі при кафедрі української літератури Чернівецького університету під науковим керівництвом
В. М. Лесина. В 1958-1959 рр. - заступник директора з питань наукової роботи, науковий співробітник обласного краєзнавчого музею в Чернівцях.
У 1959-2000 рр. працював в Інституті літератури ім.
Тараса Шевченка Національної Академії Наук України, обіймаючи посади молодшого, старшого, провідного наукового співробітника, завідувача відділу "Українська літературна енциклопедія".
У 1960 році захистив кандидатську дисертацію, в 1980 році - докторську. У 1993 році йому присвоєно наукове звання професора. У цьому ж році був прийнятий до Спілки письменників України. З 1995 року працював за сумісництвом у Національній парламентській бібліотеці України на посаді головного бібліотекаря.
Опублікував понад 1300 праць, у тому числі кілька десятків книжкових. Серед них: «Осип Маковей» (Київ, 1960), «Лесь Мартович : життя і творчість» (Київ, 1971), «Василь Стефаник у слов’янських літературах» (Київ, 1976), «Василь Стефаник: семінарій» (Київ, 1979), «Сторінки життя і творчості Василя Стефаника» (Київ, 1980), «Іван Франко в українсько-російських літературних взаєминах» (Київ, 1986), "Василь Стефаник. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях" (1987), «Ольга Кобилянська: до 125-річчя від дня народження» (Київ, 1988), «Наша дума, наша пісня: нариси дослідження» (Київ, 1991), «Українські пісні-гімни» (Київ, 1992), «Богдан Лепкий» (1992; Київ, 1993), "З Україною в серці: нариси-дослідження про творчість письменників-прикарпатців у діаспорі" (1995), «Лев Бачинський (1872-1930)» (Київ, 1997). Один з упорядників 50-ти томного зібрання творів І. Франка, шеститомника 
М. Коцюбинського, п'ятитомників О. Кобилянської та О. Білецького, упорядник двотомників Г. Хоткевича і Б. Лепкого, однотомників
Є. Ярошинської, Л. Мартовича, В. Стефаника та інших майстрів слова. Підготував три томи творів І. Франка російською мовою і один
М. Коцюбинського, ініціював видання новел В. Стефаника російською, болгарською, французькою та іспанською мовами, написавши до них вступні статті.
Лауреат Державної (нині Національної) премії України ім. Тараса Шевченка (1988), премії братів Лепких (1996), літературної премії ім. Дмитра Загула (1998), відзначений почесним знаком Українського фонду культури "За подвижництво в культурі" (1995), заслужений діяч науки і техніки України (1997).
 Помер 10 січня 2000 року в Києві.

Література:
ПОГРЕБЕННИК Федір // Письменники України : довідник. - Дніпропетровськ, 1996. - С. 237.
ПОГРЕБЕННИК Федір // Пелипейко І. Гуцульщина в літературі : довідник / І. Пелипейко. - Косів, 1997.- С. 70.
ПОГРЕБЕННИК Федір Петрович // Митці України : енцикл. довідник / упоряд. М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред.
А. В. Кудрицького. - К., 1992. - С. 843.
САРАНА Ф. К. Погребенник Федір / Ф. К. Сарана // УРЕ. - К., 1982. - 2-е вид. - Т. 8 : Олефіни-Поплін. - С. 440.
***
Погребенник Федір Петрович // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах : словник-довідник / М. А. Богайчук. - Чернівці, 2005. - С. 212-213.
***
Щасливий у праці : збірник праць і матеріалів на пошану Федора Погребенника : з нагоди 70-річчя від дня його народження. - К. : Криниця, 2000. - 233 с.
***
МЕЛЬНИЧУК Б. І. Вшанували Шевченківського лауреата : [в ЧНУ Ф. П. Погребенника] / Б. І. Мельничук // Буковина. - 2009. - 7 лип. (№ 50). - С. 3.
Мельничук Б. Подвижницька одержимість : Федорові Погребеннику – 70 / Б. Мельничук // Буковина. - 1999. - 23 черв. (№ 50). – С. 3.
Пам'яті Федора Погребенника : [некролог] // Буковина. - 2000. - 14 січ. (№ 4). – С. 4.
СІВАШОВА І. Людина-книга : пам'яті Федора Погребенника / 
І. Сівашова // Вісник Книжкової палати. - 2010. -  4. - С. 52
СКАРБНИК української культури : [до 80-річчя від дня народжФ. Погребенника] // Знаменні дати : календар - 2009. - К., 2009. - 
С. 122-127.
***
Федір Погребенник : бібліогр. покажчик. / уклад. В. Полєк,
І. Патока ; авт. вступ. ст. Р. Пилипчук. - К. : Нац. парлам. б-ка України, 1999. - 118 с.
Федір Погребенник // Лауреати літературної премії ім. Дмитра Загула (1997-2001 рр.). Вип. 2 : реком. бібліогр. покажчик / авт.-уклад.
М. М. Довгань, Л. І. Щербанюк. - Чернівці ; Вижниця, 2001. - С. 12-15.
[Федір Погребенник] // Пам’ятаймо! (Знаменні та пам’ятні дати Буковини в 2009 році) : бібліогр. покажчик. - Чернівці, 2008. - С. 172-175.

Немає коментарів:

Дописати коментар