Письменниця Інна Гончар

 

Чудовою новиною потішив останній червневий день. Рішенням Національної Спілки письменників України  талановиту, яскраву, високопрофесійну поетку, знану  авторку книг, журналістку Інну Гончар  прийнято до НСПУ!

https://nspu.com.ua/ofitsijno/vidbulosya-chergove-zasidannya-sekretariatu-nacionalnoi-spilki-pismennikiv-ukraini-12/?fbclid=IwAR3V5-Y3tb3D6wwAQRDUkvAMoZVCOg1qEreURLIcaODbAPOkY9CT3lVyFmc

Вітання щирі!  І нехай натхнення міцніє для гідної зустрічі Перемоги!  

Червневе забарвлення творчості

 

Ніколи не можливо передбачити, яким буде тематичне "забарвлення" чергової зустрічі в "Дебюті".  Але впевнено можна сказати, що "Купол"  обов'язково  означить спільну тему. Цього разу зірки зійшлися над головами синів наших учасників. Кожен з них вносить свою посильну долю у нашу перемогу - хто волонтерством, як Євген Рязанов, хто безпосередньо в ТРО, як Артем Мацерук,  хто новим рівнем у здобутті фахових знань, як Ілля Міліхін, хто творчістю, як Кирило Провоторов. Та і решта синів незримо були присутніми з нами, своїми відгуками і коментарями у соцмережах, підтримуючи творчість та повсякденні турботи і справи  своїх рідних.  Кожному з них мами присвятили частину своїх творів.  

Марина Провоторова

познайомила нас з  новою поезією "Зустріч" та з сином, Кирилом Провоторовим, автором-виконавцем, фронтменом групи "Menthol".  А Кирило, в свою чергу, зачарував нас патріотичною авторською піснею.

"Війна", "Знайду", "Далі, ніж були" - пісні з його доробку красномовні за своєю тематикою. Принагідно зазначу, чернівчани вже мали нагоду зустрітися з Кирилом (родина ВПО з Сєвєродонецька)  зі сцени Центрального палацу культури, де минулого місяця відбувся благодійний концерт  на підтримку ЗСУ  "Тисячі нескорених сердець" за участю народної оперної студії ЦПК.

 Олена Дика 

у короткому есе  " Про вершини", за точною реакцією на текст найближчої подруги родини і постійної відвідувачки "Дебюту" довоєнного часу : "вмістилися життя чотирьох поколінь, пам'ять і скорбота про батька, переживання про улюбленого сина та гордість за цього статного, молодого чоловіка - бакалавра права! І незвичайне переплетення доль, про яке навіть не підозрюють герої історії."  Надзвичайно виразно, проникливо і життєствердно!

  Реалії нашого життя, війна, біль і втрати, закономірно, не можуть не резонувати у чутливих душах наших авторів. Болем відгукнувся наліт шахедів на Львів,  місто студентської юності Валентини Мацерук, 

яка відгукнулася віршами  " Моя юність їздила у цих трамваях", "О четвертій розбудить тривога", та, навіть, як відгук на синівський дзвінок - "Сум'яття", ніби й легка гра словами, та все ж захист  свідомості від безкінечного впливу трагічних повідомлень.

  Цікавим дослідженням, і, навіть, відкриттям поділилася Софія Березіна.

"Соня" - це ім'я молодої чернівчанки Соні Ясловець, що народилася і  проживала на вул. Головній, 62 (нинішня адреса), яку відтепер ми знатимемо на рівні Зельми Меєрбаум-Айзінгер. Її історія так схожа на Зельмину: Соня так само писала вірші і так само її позбавила життя жахлива попередня війна. Залишився лише камінчик з іменем Sonia Jaslovets у експозиції Музею Голокосту у Вашингтоні,  вірші зберігаються  у Лондонській бібліотеці Віннера. А до українського читача ця інформація прийде у 7-й книзі С.Березіної "Євреї Буковини. Славетні імена", яка вже підготовлена до друку.

  Творчість, мистецтво завжди є флагманом найактуальніших  граней життя. Водночас - це чи не найефективніший засіб зберегти емоційну рівновагу і творцям, і їх шанувальникам. Налаштовуючися на позитив, автори  пропускають через свою сприйнятливу душу і зміни в природі, і розмаїття кольорів, і взаємини особисті, і критерії людяності. Тому і недавні "Зелений спогад" (В.Мацерук), і " Попри все зеленітимуть ниви", "Виходить день, пробуджує життя" ( О.Васкан),

і  " Червень в дощах, дощі з дахів стікають", " Подивлюся в ранкове літнє небо" , "Хмари, ніби крила птаха невідомого", "Кращі рядки нами ще не написані", Р.Рязанової .

А тут можна  і "погратися в гру слів", тобто не написаного на папері, але прочитаного Іриною Горбачевською оповідання із серії про Мілочку - "Подарунок"

нагадав нам щасливе дитинство, наші дитячі книжкові захоплення і, пов'язані з ними кумедні ситуації.

  А про книги хочеться сказати окремо. На цьому етапі завершується верстка новинок  від наших "Дебютівців" Ольги Васкан і Хелени Щирої,  вже скоро вони вийдуть з друку.  (Стежмо за подіями!). А нова книга Тетяни Боріної  "І наостанок..." стала приємним подарунком всім нашим одноклубникам і гостям. Щиро вдячні Тетяні Георгіївні за щедрий дар.

 Та на цьому сюрпризи червневого "Дебюту" не закінчилися . Ближче до завершення "на вогник" завітав чернівецький автор Михайло Графов, якого ми з цікавістю послухали, познайомилися особисто.

Творчість п. Михайла також актуальна - "Вірш про українську мову", "Блукали вуличками ми  повільно" (присвята Чернівцям), "На дне давно уже россия".

 

Ми завжди вдячні всім, хто приходить нас підтримати, послухати нові твори, подарувати посмішку і навзаєм надихнутися позитивом. Бо всі наші  "Дебютівці" не лише талановиті, а і надзвичайно доброзичливі. Віримо ЗСУ і Перемогу. Дякуємо нашим захисникам, хто забезпечує нам наше Коституційне право на працю і творчість!

Фото Х. Боклач,  Р. Рязанової.

Літературна естафета Весна- Літо

 

 Творчість. Саме вона є чи не найдієвішим антидепресантом  і для авторів, і для тих, кому вона адресується. Тривожність, що оселилася в наших душах, в процесі творчості  трансформується у відновлення  душевних ресурсів, які надають сил для стійкості, витривалості та сприяють  примноженню добра. І, як завжди, талановите слово народжує, відповідно, позитивні емоції, а часом стимулює до власної творчості колег по перу. Це притаманно членам клубу - впевнилися не раз.

Піднесену ауру травневого "Дебюту" доповнювала і виставка картин художниці Юлії Яковлєвої, що експонується у сусідній залі. Чернівці з полотен майстрині  вітали своїх краян, що прямували на зустріч.

 На межі весни, можна сказати, у переході до літа "Дебютівці"  запропонували не лише нові твори, створені у травні, але і той заряд відновлення, яким щиро ділилися з один -з - одним та гостями клубу. На зустріч завітала навіть, сама Весна, у образі створеному невсипущою фантазією та енергією Оксани Дем'янішиної. 

  Творчість, як відомо, не визнає наказової форми, вона приходить спонтанно, тоді, коли настає її час. Інакше -  це не  творчість. Але Муза з'являється  завжди в потрібний момент і,  виключно,  до свого автора. Зокрема, художниця, дизайнер книг Раїса Рязанова, написала  вірш, у рядки якого вдало заплетені назви  до десятка книг, які прикрасив авторський хист художниці.

  При чому, художниця не знала, що на цей час  у відділі краєзнавства оформлено книжкову виставку " Буковинські письменники  - дітям" до дня захисту дітей, на якій із представлених 90 книг- третина - у її оформленні. Купол! 

 А як поетеса, Раїса  знайомила з травневими новинками, на кілька з них вже народилися переклади у Валентини Мацерук.  Та навіть у власних творчих сюжетах  авторки ніби перегукуються: "Улюблений місяць травень" (Р. Рязанова) - "Травню, ходімо по трави" 

( В.Мацерук).

 Не втримаюся, щоб не поділитися коментарем однієї з користувачів фейсбуку : "Прекрасно! Справді, такий переклад точний, так все гарно, вишукано, трепетно і ніжно..."

                                         (З текстами запрошую знайомитися в групі "Дебют Читання")

   Загалом же травень - місяць кількох знакових подій, дат, святкувань. День Матері, День вишиванки, День вшанування пам'яті померлих ... І наші автори поетичним словом віддали шану  найріднішим:  матерям - живим і  світлій пам'яті  тих, хто опікується нами з небес. "Букет для мами", "До мами" ( О.Васкан), "Мама вишивала синові сорочку", "Тремтить вогник свічки" ( В.Мацерук)

"Любіть життя, любіть жити"- так можна окреслити зміст і посил поезії Іради Керімової. Тема людських емоцій, людських стосунків, смислу життя написана майстерно і  звучала вишукано у запропонованих віршах.

  На цій зустрічі було багато творів, створених буквально, напередодні. Сергій Гакман, щойно повернувшись з міжнародної наукової конференції, у властивій йому манері, з гумором переповів всі перипетії, з якими він зіткнувся у Кишиневі. Слухаючи "Біг соціальними сходами", ми ніби й самі були учасниками делегації та свідками всіх пригод.

 Цікавими відкриттями, пов'язаними з її краєзнавчими пошуками, поділилася Софія Березіна. Оповідання "Череп Гайдна" захопило і сюжетом і авторською майстерністю.

  Сюжети оповідань наших "Дебютівців",  здебільшого дарує особисте  життя авторів. Це спогади з дитинства, стосунки з друзями, аура тогочасного міста, емоції, переосмислення. Завжди з цікавістю очікуємо творів Галини Мрихіної та  Ірини Горбачевської, про чий неповторний стиль читання власних творів, вже підкреслювалось неодноразово. Хто ще не чув, приєднуйтеся - не пошкодуєте.

 Ну і звісно, весняне буяння природи, зміна кольорів квіткових килимів не залишилися поза увагою наших поетів. 

"Спасибі за світло, за день і за ніч,

За те, що з'являються іноді вірші..." - резюмує Ольга Васкан.  Її особистий травень був емоційно насиченим: відбувалися цікаві зустрічі з маленькими читачами її першої книги. Такі безпосередні  і щирі спілкувння надають наснаги, запевняє авторка.

 

 Весна передала естафету яскравій соковитій літній палітрі.  То ж побажаємо нашим авторам  наснаги, не втрачати оптимізму, тримати з Музою неслабний зв'язок. А літо принесе нові сюжети. Очікуємо червневих стиглих плодів! 

 Фото В.Безпальченка, Р.Рязанової