Читання - теж імідж

Чернівці читаючі
І в черговий раз Чернівці підтверджують, що це - місто, в якому люблять читати, шанують книгу,слідкують за новинками. Ми взяли участь у благодійній акції "Нумо, навчаймось", яку влаштувала громадська організація "Захист". Бо яке ж навчання без книги? Вийшли до чернівчан , на вулицю , де і влаштували книжкову виставку  "Книгу читай, свій край пізнавай". Звісно, всю краєзнавчу літературу ми не  представили, проте ті видання, які були запропоновані , викликали жвавий інтерес.Першими підійшли туристи з Німеччини,





 а потім для себе знайшли цікавинки і найменші чернівчани,  наші майбутні читачі, бо почавши читати змалку, вже не зупиняєшся ніколи.







 А хто не встиг почитати на вулиці, чекаємо у відділі краєзнавства обласної бібліотеки! Нам є чим Вас зацікавити, адже маємо не лише наукову, науково-популярну, а і художню літературу.
                      ДО ЗУСТРІЧІ!




Чернівці читаючі

Люди, які їдуть у відпустку з книгою,повертаються здоровішими і почуваються краще, ніж ті, які не читали

 Наша письменниця Христя Венгринюк 
наслідує саме цей принцип,оскільки  
« Прочитала за 11 днів / ночей 
романи Віана "Піна днів",
 Оруела "Скотний двір", 
Рецоррі "Торішній сніг",
 Капусцінського "Імператор".

(До речі, мене заінтригувало, що
за цей короткий час вдруге зустрічаю 
молодих літераторів , які читають
 Капусцінського.Мені вже не байдуже,
що ж це за річ, А ВАМ?)








   Що читали письменники в дитинстві    
                        Цікаву публікацію знайшла в " Друг читача", саме: опит відомих письменників про їх читання в дитинстві. Само собою - цікаво. А ще й приємно-першою відповіла  наша землячка, уродженка Кіцманщини, нині  чи не найпопулярніша дитяча письменниця Зірка Мензатюк


Пропоную познайомитися



 "Моє знайомство з книжкою почалося раніше, ніж я вивчила букви, бо мені читав дід. Читав Гоголя – і це був такий чар! Дід не знав російської мови, тому читав російські літери по-українськи. Але я ж того не знала! Для мене то була розкішна оповідь: мальовнича природа, неймовірні дива, страшна помста! Книжки були моїми найбільшими друзями. Я програвала в уяві їх історії. Наприклад, у моєму саду «жила» Русалонька, а в місці, де була найбільша тінь, було морське дно. Читала, коли тільки могла, і мене за це не раз сварили, бо треба було не лише уроки вивчити, а й їсти зварити, й у хаті прибрати, і на городі допомогти, а я тут зі своєю книжкою…

Дуже любила Андерсена, Оксану Іваненко, читала Шевченка. Але найдорожча для мене книжка – перший том Лесі Українки, який подарував мені дід. Доросла книжка, і досить ваговита, але я з нею скрізь носилася. І корову з нею ходила пасти: мотузок – у руці, книжка – під пахвою. У полі й читала. І для мене Леся Українка перш за все була дівчинкою, яка писала вірші. Бо я прочитала, що свій перший вірш вона написала у дев’ять років. І я теж уже щось писала, тому накладала на неї свою долю, порівнювала, мені хотілося бути схожою на неї, хотілося бути письменницею. Мені це здавалося найвищим благом."

Пропоную буковинським письменникам також приєднатися .Це і цікаво і корисно. Відроджуймо разом імідж Чернівців- міста, яке читає. Будемо вдячні за Ваші спогади.  Додавайте їх на цю сторінку в коментарях або скористайтеся електронною поштою Bookbuk2014@gmail.com




Чернівці читаючі
Ліля Шутяк:
Пообіддя бу таким затишним, особливо коли надворі страшна злива , а в тебе є три К : капа, кава і книжка
                                                                             ( читає   Капусцінский Рішард 
  " ІМПЕРАТОР ШАХІХШАХ"                                                                                                               ( Видавництво Книги ХХІ)









Чернівці читаючі
Це Ромчик. Сьогодні від читає " Пані Будьласка та вуйко Пампулько" Оксани Сенатович.
 Сьогодні  він посилає нам меседж про те, що з часом він буде добре вихованим і серйозним  читачем , Романом   Володимировичем Антонюком. 



А за професією може бути і актором. Варто лише поспостерігати, який акторський хист у цьому процесі читання .Тепер зрозуміло, що чим більше читаєш, тим більше виникає " чому?". Та на це є мудрі мама Мар'яна і тато Володимир, які не лише купують книжки собі, а і турбуються про майбутнє  Ромчика. 


В добрий час і добру путь з книгою, Ромчику!








Магія Буковини ... в поезії


                    "Магічне"

  Магія кави та міста.
      Магія доторку й звуку.
      Магія Ференца Ліста.
         Магія щастя й розлуки.
Магія теплої ночі.
  Магія зірки у ватрі.
                                                                   Магові дивлюся в очі...

    Ця поезія Анни Поповчук із її збірки " Бо - люблю" написана задовго до створення нашого блогу, але настільки пергукується з нашим настроєм, що вирішили поділитися з вами, на що отримали люб'язну згоду авторки.
 А ось і вона сама з власною книгою,з якою можете познайомитися у нашому відділі краєзнавства


Не сумнівайтеся, наша письменниця хоч і в мандрах по світу, але душею і думами - з найкращою в світі Буковиною і Чернівцями!!! Читаймо і не біймося мріяти і реалізовувати свої мріі!!! 
                                                                                                                                       З любов'ю і повагою,
                                                                                                                                                 ваша Анна ПО!!!

 Анна Поповчук

1 коментар: