Квітень надзвичайно щедрий мвсяць на краєзнавчі ювілейні дати.А за кожною з них - цікаве,змістовне, насичене, плідне життя митців та літературних діячів. І про кожного ювіляра можна було б познайомитися з публікаціями з фонду краєзнавчого відділу. Але ж карантин...Тому, коротенько тут. А після закінчення карантину- ласкаво просимо до бібліотеки.
14 квітня – 90 років від дня народження
літературознавця, педагога Миколи
Юрійчука
(1930–2014)
(1930–2014)
Народився в селі Любківці
Снятинського району Станіславської (нині Івано-Франківської) області.
Початкову освіту здобув у рідному
селі. Навчався у Вовчківській семирічній школі (1942–1944), Заболотівській
середній школі (1944–1949), на філологічному факультеті Чернівецького
державного університету (1949–1954), в
аспірантурі при кафедрі української літератури ЧДУ (1954–1957).
Після аспірантури працював у Чернівецькому
університеті: у 1957–1962 роках – методистом заочного відділення, з 1962 року –
викладачем, старшим викладачем, з 1971 року – доцентом, у 1989–1997 роках –
завідувачем кафедри кафедри української літератури.
У 1969 році захистив кандидатську
дисертацію на тему: «Розвиток прози на західноукраїнських землях у 30–60-х
роках XIX ст.», яка стала першим в українському літературознавстві синтетичним
науковим дослідженням про західноукраїнську прозу дофранківської доби.
Написав більше 150 наукових
статей, присвячених вивченню творчості західноукраїнських письменників XIX – початку XX ст.: М. Шашкевича, М.Устияновича, Ф.Заревича, Ю.Федьковича, С.Воробкевича, О. Поповича, О. Кобилянської та ін.
Йому належить авторство та співавторство низки
книжкових видань: «Гуцульщина:
історико-етнографічне дослідження» (Київ, 1987), «Юрій Федькович в
розвідках і матеріалах» (Київ, 1958), «Юрій Федькович: семінарій» (Київ, 1981),
«Сидір Воробкевич. Вибрані твори» (Київ,
1987), «Бо я для України лиш жию!» (Чернівці, 2002), «Сидір Воробкевич:
життя і творчість» (Чернівці2003). За його редакцією побачила світ хрестоматія «Письменники
Буковини другої половини ХХ століття» (Чернівці, 1998; 2001, 2003). Співупорядник
творів Юрія Федьковича: «Твори. Т. 1: Поезія. Ч. 1: Лірика» (Чернівці, 2004) та
«Твори. Т. 1: Поезія. Ч. 2: Ліро-епічні та епічні твори» (Чернівці, 2009).
Відповідальний за випуск праці В. Антофійчука і А. Нямцу «Євангельські мотиви в
українській літературі кінця ХІХ – ХХ ст.» (Чернівці, 1996).
Відмінник освіти України (2000).
Лауреат обласної освітянської премії ім. О. Поповича (1994), обласних
літературно-мистецьких премій ім. Сидора Воробкевича (2001) та Юрія Федьковича (2014).
Джерело: Пам'ятаймо! ( Знаменні та пам'ятні дати Буковини в 2020 році) Бібліографічний покажчик //Чернівецька обласна універсальна гнаукова бібліотека ім. М.Івасюка
Біографія наступного ювіляра і сьогодні продовжує пильно вивчатися. От і щодо дати народження існує кілька версій ( 14.04, 16/28.04)
Художник Микола Івасюк.
( Портрет роботи художника С. Яновського, 1894 р.)
Найперший біограф і духовний наставник художника, критик і публіцист Осип Маковей писав:
«У нас, насправді, треба мати не лише талант, а й багато відваги, щоб піти
дорогою, яку вибрав собі Микола Івасюк».
Найвідомішою картиною художника є "В'їзд Богдана Хмельницького в Київ" (1892–1912).
Учень художника Юстина Пігуляка, першого на Буковині професійного художника, сприйняв від учителя не лише різноманітні техніки, але й перейнявся любов'ю до історії та культури рідного краю та обрав для себе історичний напрям живопису, вирішує працювати над картинами, де буде розкриватися тематика історії свого краю, боротьба за соціальне і національне визволення.
Навчання за кордоном не суперечило втіленню творчих планів. Щороку влітку
Микола Івасюк подорожував Буковиною, Галичиною і Поділлям; замальовував
історичні пам’ятки: руїни укріплень, фортеці, національний одяг.
Ілля Рєпін у
своїх «Листах про мистецтво» напише: «Мені сподобався більше інших один словак
із Буковини – Івасюк. Він добре розмовляє українською мовою і трактує переважно
українські сюжети: то козак з дівчиною, то запорожця в степу…».
Буковинський період життя і творчості художника позначений вагомим внеском у розвиток малярства. Приїхавши з Мюнхена до Чернівців, 1899
року організував першу художню школу, де мали змогу навчатися діти з незаможних
родин.
В Чернівцях була перша персональна виставка митця, де було виставлено один з варіантів «В’їзду Богдана Хмельницького».
В Чернівцях була перша персональна виставка митця, де було виставлено один з варіантів «В’їзду Богдана Хмельницького».
У творчому доробку художника є картини, сюжети яких пов'язаних з Буковиною:«Битва
під Хотином» ,«Буковинець»,
«Гуцулка під деревом». Увагу живописця
привертали образи українських митців: Т.Шевченка, Ю.Федьковича,
О.Кобилянської, І.Франка та ін.
На жаль, не вдалося віднайти портретів Ю.Федьковича та О.Кобилянської. Але цікава історія Гірської Орлиці у дослідженнях краєзнавців присутня:
Кобилянська
О.: Композиція чудової світлини знайдена
особисто Миколою Івасюком для роботи над задуманим живописним портретом Ольги
Кобилянської, як пише про це 23 лютого 1899 року сама Кобилянська Василеві
Стефанику: «…Се Івасюк (маляр) уложив мені таку позицію, бо хотів мене раз
малювати; се не для «Вістника» я фотографувалася. Іншої фотографії не мала — і
дала сю Маковею, застерігаючи, що для «Вістника» дам іншу. Але нім я зібралася
на іншу — він вже сю післав»…
Частина творчого
доробку художника зберігається у Чернівцях. Його картини є і у фондах, і
представлені в експозиціях Художнього та Краєзнавчого музеїв. Його іконостаси
можна побачити у Заставні, Кіцмані та в деяких селах на Буковині, а більшість полотен — у приватних колекціях і
музеях Польщі, Німеччини, Австрії, Румунії і Канади. Доля більшості робіт
художника досі невідома. Під час війн і розпаду імперій роботи М. І. Івасюка
вивезли за кордон.
Потужну пошукову роботу щодо творчості земляка здійснює мистецтвознавиця, в минулому директор Чернівецького обласного художнього музею Тетяна Дугаєва. Матеріали її досліджень приходять до нас через публікації в газеті "Версії".
Т.Дугаєва :Звичайно, продовжую працювати в цьому напрямку,
знаходити багато нових фактів про мистецтво Чернівців минулих часів. Останнім
часом у моєму архіві з’явилося декілька таких творів. Серед них, наприклад,
робота Миколи Івасюка "Від’їзд"" (1925)
Довгий час велися дослідження і щодо встановлення авторства плафона у будівлі нашого Художнього музею : " ….Дивним чином
склалося так, що протягом багатьох років про авторство композиції живописного
плафона на стелі згадувалося побіжно. Мабуть, тому, що не було певності в
прізвищі. Зазначалася лише ймовірність створення композиції Миколою Івасюком
(1865 р., Заставна Чернівецької обл. – 1937 р., Київ, розстріляний НКВС).
Отож, належить
внести ясність і наголосити, що авторство буковинського митця є незаперечним.
Підстава для цього твердження – дослідження відомого знавця творчості М.
Івасюка, українського мистецтвознавця, професора Українського поліграфічного
інституту ім. І.Федорова Христини Саноцької (1931-1999). В одній з її статей,
опублікованій у Чернівцях, читаємо: «М. Івасюк – автор
декоративно-монументального живопису на алегорично-міфологічну тематику
розписав плафон ощадної каси в Чернівцях, 1907-08 р.р.» («Митець трагічної
долі», «Молодий буковинець» №15, 1990 р.).
Про менш відомий доробок М.Івасюка в сфері кіноплаката, поштових марок та меморіальні місця можна дізнатися за посиланнями : http://versii.cv.ua/kultura/kinoplakati-mikoli-ivasyuka-pro-malovidomu-gran-tvorchosti-mittsya/34091.html
Немає коментарів:
Дописати коментар