Такими є театри у Чернівцях і німецькому Фюрті.
 |
Наш театр збудовано 3-ма роками пізніше від свого двійника, хоча мав би бути першим.
Лише фінансова проблема змінила цю ситуацію. Віденським архітектурним бюро "Фельнер і Гельмер", яке спеціалізувалося на театральному проектуванні здійснено проекти понад 200 будівель у Європі, з них біля 50- театри. (Один з них у м.Карлові Вари ,Чехія.І хоч він зовні не схожий на наш, але почерк авторів дуже відчувається. А згадалося, бо центральна вулиця міста дуже нагадує нашу вулицю Ольги Кобилянської.)
Та й інші вулиці так нагадують чернівецькі
Дуже нагадує наш театр і силует театру міста Клуж на Пока (Румунія)
Ще абсолютно ідентичні будови - це Свято-Миколаївська церква у Чернівцях та Архієрейський собор у м. Куртя-де-Арджеш
Собор Святого Миколая був побудований в
Чернівцях у румунський період Буковини (1919–1940). Він уособлює на Буковині
православну румунську національну традицію — побудований в румунському стилі
неоромінеск. На зв'язок із румунською культовою архітектурою вказують
оригінальні «кручені» бані церкви.
Храм збудовано за зразком одного із
шедеврів румунського середньовічного зодчества: православного Успенського
архієрейського собору у румунському місті Куртя-де-Арджеш — місця останнього
спочинку румунських королів.
Дуже подібна до цих "близнюків" і Церква Св. Сільвестра в Бухаресті
а віднедавна церква з крученими куполами зведена і в селі Грушівка на Глибоччині.
А серед культових споруд Глибоччини найбільшу туристичну привабливість займає старообрядницький Храм у Білій Криниці
Успенський собор — колишній головний храм Білокриницької старообрядної митрополії, збудований у селі Біла Криниця у 1908 році за проектом архітектора В. І. Кліка.
У багатьох він асоціюється з Собором Василія Блаженного у Москві( Собор Покрова на рові),
а мені ще нагадує Собор Воскресіння Христового на Крові,
( або Храм Спаса на Крові) в Санкт-Петербурзі.
Але повернемося до Чернівців. Бо, якщо по - правді, шукати "близнюків" мене підштовшхнули саме наші будинки-близнюки.
І не лише чернівецькі будинки мають двійників. А і пам'ятники. Навіть, якщо і не повністю ідентичні, проте дуже подібні. Пам'ятники Францу Йосипу у Чернівцях та Відні свідчать про епоху, коли наше місто було у складі Австрійської імперії. Саме тоді архітектура нашого міста і набула свого обличчя.
м.Чернівці
м. Відень.
Не знаю, чи то від того, що ми надзвичайно любимо своє місто, чи й насправді воно супроводжує нас і в подорожах, але перебуваючи в поїздках іншими містами, на рівні підсвідомості вишуковуємо схожі будівлі, окремі елементи...
Наприклад, милуючись черепичними дахами міст Румунської Трансільванії, обов'язково відчуваємо невловиму присутність рідного міста у окремих елементах, теплоту його теракотових казкових дахів.
Башти м. Сігішоара
Вул.Головна, м.Чернівці
вул. А.Міцкевича, м.Чернівці
А замок Бран (Румунія) ніби зібрав цілу колекцію з чернівецьких дахів
вул. О.Щербанюка
Вул. Університетська
Вул.Л.Українки
Магія від зачудування дахами міст Румунії в рази зростає, коли помічаєш на дахах "очі". Різні- уважні, з посмішкою, хитруваті, лукаві... Ними багате місто Сібіу.
ВулицяГоловна
Вул. Українська
вул.Кафедральна
А як часто ми зустрічаємо в Румунії будівлі, збудовані в стилі бринковяну, за яким зведено немало будівель і в Чернівцях
Палац Могошоая ( палац валаських воєвод,за 16 км від Бухареста. Побудований в 1689-1702 роках воєводою Константіном Бринковяну. Це один з перших зразків бринковянского архітектурного стилю)
Характерні елементи стилю ( будинок в м. Брашов)
Дім священників або так званий Попівський будинок (№7 по вул.Коцюбинського) – один з кращих взірців неорумунського стилю (необринковяну) в Чернівцях. Будинок було зведено у 1929 році як свого роду гуртожиток для співробітників митрополії, в якому були також і гостьові кімнати для високих делегацій.
Це вже свідки історії румунського періоду нашого краю.
А іноді, навіть, і не ідентичні будівлі невловимо нагадують Чернівці.
Як ось залізничні вокзали у Чернівцях та Бердянську. Останньому б додати архітектурної довершеності центрального входу, і вони були б таки майже братами..., ну, нехай, двоюрідними.
Так і Чернівецький Костел Пречистого Серця Ісуса (фото 1). Близнюка Чернівецькому не знайшла, але Стоянівcький, на Львівщині (фото 2), Костел Найсвятішого Серця Ісуса дуже нагадує наш.
А будинки з "однією стіною" ! Їх не лише у Чернівцях кілька, але і в інших містах України є така туристична принада.
Чернівці,вул. Українська
м. Житомир
м.Одеса
м. Харків
м.Чортків.
І навіть, якщо у нашому місті є унікальні, ніде не повторювані будинки, іноді сама атмомфера місця дуже нагадує чернівецьку. Як ось, наша Шіфа.
Думаю, кожному мандрівнику, хто відвідав Трафальгарську площу Лондона, здавалося,що кутові будинки чимось нагадують наш Дім - Корабель. Недарма ж вона, площа, носить таку назву.
Grand Hotel.Побудований у 1880-х роках, майже одночасно з нашою Шіфою, зведеною наприківнці 19 століття .
А чернівчани, мандрівники до Риму, мабуть відчувають певне deja vu, вийшовши до магазину Fendi,
що так нагадує чернівецький Будинок, який багато хто знав, як книгарню "Кобзар", комусь відоме, як "Біржа", місце зустрічі музикантів і футбольних фанатів, сучасники більше пов'язують його з діяльністю Медіа центру " Belle Vue", а ті, хто цікавиться історією міста, знають про готель, історичну назву якого повернуто сьогодні будівлі.
Ну, а більше прочитати чи доповнити цей пост, всім бажаючим - до зустрічі у обласній бібліотеці. Після закінчення карантину, звісно.
Ще можна згадати про дахи, криті кольоровою черепицею, викладеною орнаментом, у резиденціїї митрополитів у Чернівцях та соборі Святого Стефана у Відні.
ВідповістиВидалити