Вдень і в промінні вечірнього сонця, та й при світлі ліхтарів, зимою і влітку - це улюблене місце для відпочинку маленьких чернівчан та прекрасна фотозона для туристів.
Олександр Мосєндзов, керівник проекту
"Хто сяде в карету, той буде щасливим"- з такою
настановою над каретою працювали автори
- п’ятеро ковалів Олекасндр Мосєндзов, Олексій Отінов, Ігор Тодорян, Роман та
Руслан Данилащуки. Вони поставили собі за мету відтворити атмосферу міста часу
500-літніх Чернівців, вивчали документи, ілюстративний матеріал про зовнішній
вигляд :" Ми вирішили зробити відкриту, таку, яка їздила Чернівцями 200
років тому. Основа у нас вийшла така, як і в архівних документах. А ось ковання
на кареті - це вже наша фантазія. Під час роботи кожен із нас щось додавав до
ескізу" - поділився автор ідеї О.Мосєндзов. І від цього Карета стала ще
цікавішою, в ній житиме душа майстрів. А сучасні цікавинки, як-то валіза з
грошима, додають своєрідного шарму.
Вдячні чернівчани у особі місцевої влади гідно пошанувала таку роботу ковалів. Вони були в числі перших, хто отримав відзнаку " На славу Чернівців" .
Розташована Карета на вулиці О.Кобилянської
2009 рік "Ровер друзів"
Майже на одному місці з транспортом минулого на фото, біля Турецької криниці отримав свою постійну адресу велосипед, який автори назвали "Ровер друзів".
Ідея проекту належить ковалю Андрію Хорту з майстерні "Сталь-3", яка виготовляла раму та завершала остаточне монтування з елементів, виготовленими майстрами різних майстрень: "Кришталева купіль" викувала велике колесо", "Феролюкс" - два малі, а такі деталі, як кермо і сідло викував Олег Жебчук. Справжній "Ровер друзів". І майже немає жодного юного чернівчанина, та й не лише юного, жодного гостя міста, хто не повіз з собою світлину на згадку на цьому 3-метровому велосипеді.Як і зазначає сам автор ідеї "Почуваюся щасливим, що мої вироби прирашають місто. Мене не станге, а в багатьох сімейних альбомах залишаться знімки з моїм ровером, містком, двірником".
2010 "Місток закоханих"
Його виготовляли ковалі з різних міст України. А ідея полягає у поєднанні "Інь" і "Янь", де класичний стиль уособлює чоловіче начало, а модерн- жіноче. Чернівчани мали задоволення спостерігати за останніми штрихами- куванні балясин безпосередньо на святкуванні. Своє постійне місце згодом місток отримав у парку імені Тараса Шевченка, біля раніше встановленого пам'ятного знака "Серце кохання". ( Існує цікава версія виготовлення цього об'єкта, але про нього трохи згодом).
2011 " Ключ до міста"
Двохсоткілограмовий подарунок, традиційно 3-метрової висоти отримали Чернівці з нагоди тогорічного внесення Резиденції митрополитів Буковини та Далмації до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Ключ виконано у вигляді брами Чернівецького університету, котру тримають дві долоні. П'ять майстрів виготовили його за тиждень.
За попередніми планами ковалів Ключ мав би бути встановленим на в'їзді в місто з боку аеропорту. Та з часом рішенням комісії міськради Ключ отримав "прописку" на розі вулиць Шкільної- Турецької .
2012 "Лавиця для закоханих"
Шостим подарунком від чернівецьких ковалів до
Дня міста стала лавка для закоханих. На горі лавиці – ліхтарик, запалити який можна лише за допомогою свічки – розповів один із авторів лавиці Ігор Веренько.
605 років Чернівцям. Цей рік став завершальним у створенні найромантичнішого місця у Чернівцях. Ковалі подарували чернівчанам Гойдалку, що після свята зайняла своє місце у " куточку закоханих" у парку імені Т.Шевченка. Разом з Серцем кохання, Лавицею, подарованою у попередньому році, Місточком закоханих ( 2010) створили чудовий ансамбль, який охоче відвідують не лише закохані, а й всі відвідувачі парку.
Кований триметровий ліхтар. Над його виготовленням натхненно працювали відомий коваль Андрій Хорт та його ковальська фірма. За їхніми словами, ліхтар відображає нинішні події та символізує єднання Заходу і Сходу України.
А от з подальшим місцезнаходженням цього подарунку питання так і не визначено. Преса того часу писала : " міський голова Олексій Каспрук зробив на пам’ять знімок. І пообіцяв, що для подарунка ковалів знайдуть достойне місце. Навіть висловив ідею, що можна створити цілу алею таких ліхтарів."
https://molbuk.ua/blogi/blog_budna/81533-podarunky-kovaliv-ne-potribni-nikomu.html
2015 " Карта Чернівецької області "
Півтора тижні втілювали задум автор ідеї Андрій Хорт з Ігорем Вереньком точну копію географічної карти Буковини, щоб зробити свій подарунок місту у 2015 році. І за традицією, окремі елементи виконуються безпосередньо на Святі міста у присутності гостей. До виготовлення символів кожного району долучилися і діти ковалів.
Від 2016 року карта встановлена біля стін Обласної Державної адміністрації, на вулиці Грушевського, 1.
2016 - "Двірник"
Рік втілення найкрасивішої легенди міста, рік 10--річного ювілею Ковальського фестивалю на Дні міста )
В основі створення скульптури чернівецького
двірника стали записи австрійського публіциста Георга Гайнцена, який писав, що
«Чернівці – це місто, де тротуари підмітають букетами троянд». Автор ідеї
Андрій Хорт з колегами вирішили увічнити
цю красиву міську легенду. І тому на Дні міста довершували остаточно роботу над
пам'ятником, демонструючи святкуючим містянам всі особливості ковальського
ремесла. Ковалі Олег Жебчук, Микола Палагнюк, Євген Олексіїв, Ілля Поп'юк
безпосередньо на майданчику Турецької площі, де традиційно розгортається містечко
ковалів, демонстрували свій хист,
виковуючи троянди для мітли-букета Двірника. Ця магія захопила і дітей
майстрів. "Двірники на Панській вулиці були освічені, знали кілька мов, тому цей
образ такий витончений», – розповів коваль Андрій Хорт.
Як і належить, кожна туристична родзинка дуже швидко набуває популярності та здобуває власної легенди. Після фотографування у Кареті, туристи неодмінно зафіксують і потримаються за руку Двірника, бо за переказами, всі задумане після цього збувається.
Встановили 3-метрового "Двірника" у 2017 році на вулиці Ольги Кобилянської, біля перетину з вулицею Кафедральною,
хоча початковий план був - встановити його на перетині з вулицею Т.Шевченка, 24.
(https://promin.cv.ua/2017/05/16/skulpturu-dvirnyka-z-troiandamy-vstanovliat-na-vulytsi-hevchenka.html)
На мою думку- це був найкращий варіант - створювався закінчений маршрут вулицею, яку підмітали трояндами. Адже саме на Центральній площі є інша "Трояндова" родзинка, але про неї теж згодом. А продовжуючи маршрут вулицею Кобилянської до вулиці Шевченка, щоб зустрітися з легендарним Двірником, кожен мандрівник міг би завітати і в нашу бібліотеку, відвідати Літературний Целанівський Центр, побачити Польський і Німецький народні доми, легендарний дім з 13-ма вікнами, виставкову залу "Вернісаж" та в літній час, навіть, пограти на " Електронній Арфі", ще одному з чернівецьких сюрпризів. От скільки чудових і цікавих туристичних об'єктів залишається на розсуд екскурсовода.
2017 "Лелеченя"
"Лелеченя" заздалегідь готувалося для дитячої установи і сьогодні - це візитівка одноіменного дитячого садочка в Садгірських Ленківцях ( вул. О.Вільшини)" Зробили його для нового дитячого садка у Ленківцях, який називатиметься "Лелеченя",– розповів автор ідеї, коваль Андрій Хорт. – Отож наш триметровий лелека стане символом цього дошкільного закладу. Він ніби хоче вилетіти з гнізда, і перед ним відкривається весь широкий світ. Цього разу ми вирішили виготовити щось для конкретного місця."
2018 Кована огорожа
У планах ковалів, які виготовляли подарунок 2018 року - захистити простір біля Ратуші
( міської ради) від несанкціонованої парковки. Над її створенням працювали не лише маститі майстри, але й трійко їхніх синів, які також уміло виготовляють ковані вироби.
2019 “З любов’ю до Чернівців”
Ковалі викували символічну композицію “З любов’ю до Чернівців” у вигляді квадратного серця.
“Над цією композицією працювало п’ятеро ковалів протягом двох тижнів. На це пішло пів тонни металу. Хочемо, аби нашу композицію розмістили десь у центрі міста. Тоді кожен чернівчан і турист зможе сфотографуватися в цьому серці й зізнатися в любові Чернівцям”, – розповів автор ідеї, коваль Андрій Хорт.
2020 Ліхтар «Світло Панської вулиці»
У місті відновили столітню традицію запалювання ліхтарів під назвою «Світло Панської вулиці» . Кований триметровий ліхтар встановлено на початку вулиці Ольги Кобилянської, яка раніше називалась Панською.
100 років тому Чернівецькі ліхтарі запалювалися вручну. Щовечора ліхтарники у спеціальній формі виходили з Ратуші, щоб подарувати Пагській вулиці світло.
Від часу встановлення Ліхтаря, щосуботи о 19-й годині з Ратуші так само виходитимуть сучасні ліхтаники і запалюватимуть "Світло на Панській".
Ось така мандрівка вийшла. І хоча сьогодні ми 3-х пам'ятників не зустріли на маршруті ( Квадратного серця (2019 р.),Кованої огорожі( 2018р.) та Ліхтаря 2014 р.), впевнена, що вони з часом займуть належні місця. Проте, прямуючи від площі Святої Марії, ми, безперечно, милуємося іншими цікавими й неповторними, суто чернівецькими пам'ятниками, пам'ятними знаками та інсталяціями.
На розі вулиць Шкільної та Головної від 2008 р. привертає увагу подарунок від уродженця Чернівців Яна Табачника, роботи скульптора Зураба Церетелі " Моєму рідному місту". Пам’ятний знак зроблено з бронзи у вигляді грамоти, на якій викарбувано цифру 600 та напис вісьмома мовами національних громад, що мешкають у Чернівцях, "Моєму рідному місту". Внизу на постаменті підпис - "Рідному місту від вдячного сина Яна Табачника".
А далі, йдучи Головною, неподалік неможливо не звернути увагу на інсталяції від Анатоля Федірка на стіні магазину "Букініст", хоча вони й не всі ковані, проте, досить цікаві своїми ідеями з огляду на час створення.
Зовсім недалеко, а в Чернівцях нічого немає далеко, на Центральній площі на мандрівників чекають ще 2 роботи А.Федірка. Цікавими туристично-привабливими стали "Памятник невідомому чернівчанину." 
Інсталяція чернівецького митця Анатоля Федірка з`явилась тут 2005 року. Пам'ятник символізує місто як місце ретро-мультикультур, які його будували та змушені були з різних політичних причин його залишати, а потім знову повертатися та будувати. Пелерина (плащ) - це елемент моди середини XIX століття, яка була характерна Австро-Угорській імперії, високий капелюх та парасолька, – все це чорного кольору, зроблено з чернівецьких матеріалів. Усередині маленьких дверцят дзеркало, де кожен міг побачити себе у ролі чернівчанина.
та "Пам'ятник трояндам, яким підмітали тротуари у Чернівцях", подарований Анатолем Федірком місту з нагоди його 600-річчя.
(Памятаєте, біля Двірника я згадувала про локацію з трояндами. І мала на увазі, що саме з цього місця і до кінця вулиці О.Кобилянської міг би бути завершеним найромантичніший туристичний маршрут). В церемонії відкриття участь взяли онук
останнього цісаря Австро- Угорщини Карл фон Габсбург та делегація землі
Карінтія й міста Клагенфурт ( Австрія). Пам’ятник – це викувані з металу три троянди, які тримає людська рука. Нагорі - пам’ятна мармурова дошка з цитатою Георга Гайцена.
Єдине, що хочеться додати від себе особисто - всім, хто цитує, дотримуватися оригіналу. Про кав'ярні тут- жодного слова!
Пам'ятник "Трояндам, якими підмітали тротуари Чернівців" відлито в бронзі. На його виготовлення пішло біля 4-х місяців.
А ще відразу, при відкритті автор Анатоль Федірко запропонував версію легенди : "Якщо за палець руки потримається дівчина, вона вдало вийде заміж, якщо за руку потримається чоловік, йому щаститиме в бізнесі".
Ну і ще один цікавий об'єкт неподалік. Трохи вище Ратуші, на вулиці Головній в ніші стіни магазину електротоварів загальну увагу привертає "Прометей". Скульптуру замовив за власні кошти директор комерційної фірми Конторов Григорій. А виконав її відомий чернівецький скульптор Володимир Гамаль. Бронзова скульптура відповідає назві і профілю торгового закладу і водночас стала цікавою локацією, гідною наслідування.
А щодо обіцяної інформації про "Серце кохання" у парку імені Тараса Шевченка, навколо якого згодом утворилося ціле містечко закоханих - встановлене було ще у 2006 році. І за тогочасною інформацією воно виготовлене луцьким архітектором Василем Рижуком в якості подарунку Кароліні Куєк (співачці Ані Лорак), яка не прийняла подарунка.Тому його в День закоханих 14 лютого встановили в парку.
***
І ще - вбік від уявного маршруту
з'явилася цікава локація. У 2015 році знайшлися послідовники Кованого
велосипеда, які біля "Найкращої кав'ярні на розі Університетської і
Сковороди" облаштували креативну
велопарковку.
Власник кав'ярні-книгарні Василь Дроняк розповів про ідею
створення :"Ми створили біля кафе декорацію з практичним використанням -
велопарковку. Вона розрахована на шість велосипедів. Кожен, хто бажає, може залишити свій велосипед. В Європі я
часто помічаю, як добре ставляться до велосипедистів: в містах є велодоріжки,
креативні велопарковки. Хочеться це розвивати і в Чернівцях. Тому вирішив місті
створити велопарковку у вигляді ретро-велосипедів. Приємно, що як тільки
встановили парковку, велосипедисти відразу почали користуватися нею. Був би
радий, якби інші підприємці підтримували такі ідеї, міняли своє ставлення до
велосипедистів" ( https://ru.molbuk.ua/chernovtsy_news/96647-u-centri-chernivciv-vstanovyly-veloparkovku-u-vyglyadi-kovanykh-velosypediv-foto.html)
****
І насамкінець, дуже приємно поділитися новиною про визнання ковальського хисту чернівецьких ковалів. 2020 року Андрій Хорст з Ігорем Вереньком отримали замовлення від Центру самобутньої української культури в Маріуполі на виготовлення статуї Архистратига Михаїла, покровителя воїнів, які захищають Маріуполь, Донбас і всю Україну від загарбників. "Статую виготовили в Чернівцях, - розповів куратор проекту Кирило Долімбаев. - Її автором став коваль Андрій Хорт. Спочатку був розроблений ескіз статуї, який погодили з ПЦУ, щоб всі елементи були канонічними. Виготовлення зайняло місяць. Після того як 200-кілограмову скульптуру викували, її відвезли до Стрия, де її оцинкували. Потім Михайла пофарбували".
А на сьогодні триває подальша робота . " Радий, що долучився до українства на Сході"- сказав пан Андрій. Він працює над розробкою меморіалу загиблим на Сході
українським воїнам.
У центрі композиції - символічна чотириметрова статуя "Матері-ангела" у вигляді свічки. За її спиною розгорнуто вишитий рушник - карта України, довжиною по 2, 5 метри в кожен бік від центральної фігури. У ньому будуть отвори, як сліди від куль за кількістю загиблих українських бійців, і, ймовірно, у кожному розмістяться дзвіночки, як символи їх душ . А над рушником - стрічка з словами "Якби ж мені, синку, не жаль? Ти ж на моїм серці лежав" з пісні "Плине кача". На постаменті меморіалу - напис "Герої не вмирають".(Будна Н. "Радий, що долучився до українства на Сході". Чернівецькі ковалі викували триметрову статую архангела Михаїла // Молодий буковинець. - 2021. - 11-17 берез. (№ 10). -Місто, с.4.)
Чернівці...Ні - не маленький Відень чи Париж. Чернівці - це місто легенд, особливої аури, талановитих творчих особистостей та цікавих, притаманних лиш йому мистецьких локацій.
Хочете дізнатися більше про рідне місто? Із задоволенням допоможемо відшукати потрібну інформацію у відділі краєзнавста Чернівецької обласної наукової бібліотеки імені Михайла Івасюка
Двохсоткілограмовий подарунок, традиційно 3-метрової висоти отримали Чернівці з нагоди тогорічного внесення Резиденції митрополитів Буковини та Далмації до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. 
"Лелеченя" заздалегідь готувалося для дитячої установи і сьогодні - це візитівка одноіменного дитячого садочка в Садгірських Ленківцях ( вул. О.Вільшини)
Немає коментарів:
Дописати коментар