Магія Буковини

Я мешкаю на вулиці імені Олега Ольжича. І , може ,і це зіграло роль в тому, що не в ювілейний день його народження, мені захотілося  , щоб ми згадали цю легендарну людину. Олег Ольжич відомий вчений, громадський і літературний діяч. Але сьогодні згадаймо про нього, як про поета.

У цілому про творчість Ольжича можна сказати, що це поезія високої культури, що вимагає від читача певної ерудиції, знання історії, філософії, мистецтва.«  О Націє, дужа і вічна, як Бог,»- лише один рядок, а який глибокий зміст.

         Або :

«Державу не твориться в будучині,

Державу будується нині.

Це люди - на сталь перекуті в огні,

Це люди - як брили камінні.«

ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ 

( Кандиба)народився 8 липня 1907 р. в м.Житомирі в родині  відомого  українського  поета  Олександра  Олеся, вже змалку відрізнявся особливими здібностями. Виключні таланти могли забезпечити йому блискуче майбутнє вченого-археолога (яким, власне, він і став) і видатного українського поета. Батько не без гордості говорив, що Олег ще дитиною чудово малював і виявляв здібності до музики, граючи на піаніно та скрипці .Ще дитиною Олег Ольжич написав п’єску на три дії про козацькі часи і сам її  обробив. У 30-х роках Ольжич у Празі , де навчався, був головним організатором різних свят, ювілеїв, літературних вечорів. Зазвичай ставив програми з відповідним репертуаром, запрошував виконавців, займався повним забезпеченням заходів і піклувався про підтримку належного настрою. Деякий час керував студентським авангардним театром.

Дивно, але першим солідним друкованим твором Ольжича-літератора стала дитяча розповідь «Рудько», видана у Празі в 1928 р. під псевдонімом О. Лелека. Ще одна його назва — «Життєпис одного півня» — невипадково: цілком серйозно, в манері художнього реалізму описує автор пригоди і лицарські поєдинки півня Рудько, а разом з ним і життя інших мешканців подвір’я — собаки Сірко, кота Кирила, дурних качок, пихатих і войовничих індиків і т. д. Можна лише шкодувати, що Ольжич, так любив природу і тварин, у жанрі дитячої літератури більше не творив. Найбільше його цікавила тоді наука. Крім псевдонімів О. Ольжич, О. Лелека, Олег Кандиба використовував також М. Заточний, Д. Кардаш, К. Костянтин. В поезії переважав О, Ольжич.

Хоча перша його збірка «Рінь» (1935 р.) була, так би мовити, аполітичною. В ній переважали мотиви праісторії людства, античної Греції та Риму, що відображали не тільки ерудицію, а й інтуїцію вченого-археолога та історика.

Друга збірка поета — «Вежі» (1940 р.) метафоричністю своєї назви визначає вершини духовності, яка породжує енергійне рішення і дію, закликає до героїзму. Збірник повністю присвячений революційній боротьбі за незалежність рідної країни.

Третя збірка Ольжича «Підзамче» (1946 р.) була видана вже після його трагічної смерті. Він ще встиг переглянути та підготувати її до друку. Силою своєї поетичної уяви, фантазії він переносив тему вірша у сфери антропології, археології, геології різних періодів. Допомагала широка зацікавленість і знання всіх цих наукових дисциплін. Він мав дуже тонку і чутливу інтуїцію. Часом в його суспільстві виникало дивне відчуття, ніби він читає ваші думки і в свою чергу хоче, щоб ви розуміли його з півслова або натяки.

Паралельно з творчою діяльністю Олег Ольжич завзято займається улюбленою справою всього життя — археологією. У 1937 р. в Лейпцігу виходить його наукова робота «Старша група розписної кераміки Галичини».

Буковині присвячена  монографія  « Шипинці. Мистецтво та знаряддя неополітичного селища».

Але доля обрала його для іншого — для боротьби за свободу України.

Сьогодні в Україні виходять книги з творами Олега Ольжича, поставлений біографічний фільм «Я камінь з Божої пращі», його ім’ям названо одну з вулиць у Чернівцях та в столиці. Житомирська обласна бібліотека носить ім’я О.Ольжича.

А  ж ми запрошуємо до своєї бібліотеки ознайомитися з творами О.Ольжича та літературою про нього:

 Ольжич, О.  Археологія [Текст] / О. Ольжич ; НАН України, Фундація ім. О.Ольжича. , Дослідна фундація ім. О.Ольжича, США; Фундація ім. О.Ольжича, Канада) . - К. : Вид-во ім. О. Теліги, 2007. - 496 с. : іл, дод.

Ольжич, О.  Дух руїни [Текст] / О. Ольжич; Післямова І. Дзюби. - К. : Смолоскип, 2007. - 52 с

Ольжич, О..Незнаному Воякові. Заповідане живим [Текст] / О. Ольжич. - К. : Фундація ім. О. Ольжича, 1994. - 432 с.

Ольжич, О.Поезія. Проза [Текст] / О. Ольжич ; упор. Н. Лисенко ; НАН України, Ін-т літератури ім. Т.Г.Шевченка. Фундація ім. О.Ольжича ). - К. : Вид-во ім. О. Теліги, 2007. - 544 с. : іл. - Покаж. імен: с. 534 - 539.

Кандиба О. Шипинці.Мистецтво та знаряддя неополітичного селища./ Пер. З нім. Мови.-Чернівці, 2004.-208.

Теліга, О.  Дороговказ. Поезії О. Теліги та О. Ольжича [Текст] / О.Теліга, О.Ольжич. - К. : Вид-во ім. О. Теліги, 1994. - 46 с.