Ювілеї року : Микола Палагута

                                                                          ***

 

Поэт всегда зависим,

К счастью...

От вас, враги!

От вас, друзья!

От той, которую так часто

По имени назвать нельзя...

От вдохновенья, от удачи.

(Коли их нету -

Хоть кричи!)

От смеха детского,
От плача,

От вопля старого в ночи.

От катастроф,

От потрясений,

От бед людских.

В конце концов,-

От почки вербовой

Весенней,

От ветра, бьющего в лицо.

И от закатов, 

От рассветов...
Ведь силы слова в том

Секрет,

Что независимых поэтов

На свете не было

И нет.

   (М.Палагута)

  7 грудня виповнюється 85 років від дня народження дитячого письменника Миколи Палагути.
Микола Семенович закінчив Літературний інститут ім. М.Горького . Член Національної спілки письменників , видав 25 дитячих книжок, надвичайно світлих і добрих . Але шлях у літературу пролягав і через виробничі цехи: працював токарем на заводах Буковини. За рядками багатьох поезій проглядає власна біографія поета. Дитина війни, зустрів Перемогу підлітком, якому в числі інших  "належало піднімати країну. Тоді було справою честі ходити у засмальцьованій  спецівцці, з руками в синяках  від роботи з металом."- зазначається в передмові до книги "Голубая лошадка", однієї з небагатьох, присвяченої підліткам.

                                 "Я четверть века был рабочим,
                                  я знал неплохо ремесло:
                                  Оно кормило...Да!
                                  Хоть, впрочем,
                                  На пьедестал не вознесло.
                                  Но я им жил
                                  А это счастье."
    Здебільшого Микола Семенович писав для зовсім маленьких читачів.

                                       Неймовірне відчуття слова , розуміння дитячого світу зумовлювало  стиль, яким творив для дітей , - чи вводив їх у казковий світ, чи й сам  перебував у країні дитинства.

                                        " Плыли по небу тучи.

                                          А ручей , 

                                          Хохоча,

                                          Мчался с горки певучей

                                         На обломке луча"

 Поряд з тим - глибокий  філософський зміст, іноді щемний, прогностичний :

 " Я с собой унесу
   И полынь. И закат.
   И рассвет..."

***

                                        "Мы - путники. Вечно в дороге.
                                         Закаты навстречу спешат.
                                         Я скоро уйду. А в итоге
                                        Останется книжка стишат..."

Книги поета: К солнцу упрямый шаг (1962).Лесной пожар (1965).Бурбура (1967).Небесный трамвай (1969).Илько (1970).Серебряный ключ (1971).Кто что умеет (1972).Отважный Бреккеке (1974).Сказание о танкисте (1975).День работою красен (1976).Звёздные электромонтёры (1977).Вот и я художник (1978)Песня красных знамён (1978).Зайдите к бабушке моей (1978).Про строителей, про ГЭС, про зверюшек и про лес (1979).Быль со сказкой пополам (1980).Весёлый мастер (1981).Солнечный ключ (1981).Потешный паравоз (1984).Голубая лошадка (1986).Семь сосен (1986).Хозяин горных дорог (1988).Время снегиря (1990).Про будову і про ГЕС, про звіряток і ліс чудес (2012).
                                                  ***
                                     
 Помер Микола Семенович 21 вересня  1988 р. Похований на Алеї Почесних городян