" Є вірші з адресатом безіменним,
Лиш підписи під ними іменні.
Рядки усі там начебто про мене,
І кожне слово нібито мені"
Вікторія Бричкова-Абу Кадум ( Зі збірки "Про тебе")
Дизайн обкладинки - це автограф поетеси для кожного, хто візьме в руки книгу, вже 3-ю в доробку неймовірно обдарованої авторки. Ця книга, як і перша "Птахом перелітним" вийшла з друку в далекій Йорданії, куди доля привела Вікторію.І це надзвичайно важливо, як вияв літературної дипломатії, бо це перші видання українською мовою у Йорданії.
Спілкування з Вікторією принесло всім присутнім справжнє задоволення від безпосередніх її розповідей, від дотику до вишуканого поетичного слова. І це засвідчили світлини і нашого фотографа, і Мирослава Герецуна, художника ЦПК, надані до загального доступу Олександром Мадеєм. Вже розміщені публікації-відгуки-враження на сторінках Фейсбуку від гостей учорашньої імпрези. А це - красномовне свідчення того емоційного наповнення, що виникло від перших же слів спілкування. Вродлива, з красивим багатим внутрішнім світом, відкритою душею, гостя "Невипадкових зустрічей" особисто відкрила двері до своєї творчої лабораторії.
А говорили про різне. Звучали і патріотичні вірші у авторському виконанні, і ліричні, і гумористичні, у яких Вікторія продемонструвала справжній хист тримати інтригу до кінцевого рядка. Чудові враження отримали ми від перекладацької майстерності Вікторії. Її українські тексти жодним чином не поступаються оригінальним. І український читач, слухач, глядач може долучитися до світової поетичної скарбниці, що ввібрала до надбань і кращі твори російських авторів - класиків і сучасників. Ми щиро вдячні директору Центрального палацу культури Олександру Мадею за пісенні сюрпризи. Бо окрім перекладу вірша Булата Окуджави "Виноградне зернятко" ряд пісень у його виконанні ми слухали вперше.
Спілкування з Вікторією принесло всім присутнім справжнє задоволення від безпосередніх її розповідей, від дотику до вишуканого поетичного слова. І це засвідчили світлини і нашого фотографа, і Мирослава Герецуна, художника ЦПК, надані до загального доступу Олександром Мадеєм. Вже розміщені публікації-відгуки-враження на сторінках Фейсбуку від гостей учорашньої імпрези. А це - красномовне свідчення того емоційного наповнення, що виникло від перших же слів спілкування. Вродлива, з красивим багатим внутрішнім світом, відкритою душею, гостя "Невипадкових зустрічей" особисто відкрила двері до своєї творчої лабораторії.
А говорили про різне. Звучали і патріотичні вірші у авторському виконанні, і ліричні, і гумористичні, у яких Вікторія продемонструвала справжній хист тримати інтригу до кінцевого рядка. Чудові враження отримали ми від перекладацької майстерності Вікторії. Її українські тексти жодним чином не поступаються оригінальним. І український читач, слухач, глядач може долучитися до світової поетичної скарбниці, що ввібрала до надбань і кращі твори російських авторів - класиків і сучасників. Ми щиро вдячні директору Центрального палацу культури Олександру Мадею за пісенні сюрпризи. Бо окрім перекладу вірша Булата Окуджави "Виноградне зернятко" ряд пісень у його виконанні ми слухали вперше.
А у Вікторії досить велика вже добірка і пісенних текстів. Її вірші надихнули багатьох композиторів на створення пісень. Їх авторське виконання можна знайти в ютюбі. А фрагмент запису телепередачі з народним артистом України Остапом Гавришем ми, навіть переглянули та послухали запис авторського виконання (https://www.youtube.com/watch?v=yLbzK4ChEjY)
Додам, що Вікторія перекладає не лише поезію, є у її доробку переклад і оперної арії ( партія "Пісенька герцога" з опери Д.Верді " Ріголетто" у виконанні Василя Сащука https://www.youtube.com/watch?v=anT5dOCFT7o).
На творчому і життєвому шляху поетеси вже відбулося багато цікавих, знакових зустрічей. Деякі у вигляді фото ми спостерігали з екрану, як ілюстрації до бесіди. А скільки їх ще чекає попереду! Поділилася Вікторія і враженнями від знайомства з геніальним художником Іваном Марчуком, який був гостем "Української хати в Йорданії". До створення і діяльності "Хати" Вікторія має безпосередній стосунок. І про цю грань її діяльності оповідала, відповідала на запитання, щиро, від душі ділилася з нами Вікторія.
В залі були не лише члени клубу "Дебют-Читання". Ім'я Вікторії вже досить відоме і на зустріч з нею прийшли і родичі, і знайомі, і просто шанувальники. Зацікавленість була непідробною, енергетика - позитивною, творчість - натхненною.
Черга за автографами, світлини на пам'ять, квіти, подяки ще довго не відпускали поетесу. Хотілося набутися з нею, наповнити душу світлом, яке випромінює її душа, щоб утримати цей стан до наступної зустрічі. І хоч вона не обіцяє бути скоро, але дуже очікуваною.
З побажаннями окриленості у творчому леті, здоров'я і зникнення з нашого життя причин до трагічних мотивів у майбутніх поезіях прощалися з поетесою, чия творчість вміє відкривати найкращі риси людських душ.
За фото на пам'ять дякую Віктору Безпальченку.
Немає коментарів:
Дописати коментар